Ухвала

від 17.08.2017 по справі 918/574/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" серпня 2017 р. Справа № 918/574/17

Суддя Марач В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БАУ- ІНВЕСТ"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 обласна державна адміністрація

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна" звернулось в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БАУ- ІНВЕСТ" у справі № 918/574/17 про зобов'язання ТзОВ "БАУ- ІНВЕСТ" надати ТзОВ "ОСОБА_2 Україна" нотаріальну згоду на поділ земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 9-Б (кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616) відповідно до плану поділу земельної ділянки.

Одночасно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна" подало суду заяву про забезпечення позову від 15.08.2017 року у даній справі, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом винесення ухвали про заборону ОСОБА_3 обласній державній адміністрації, як власнику земельної ділянки та органу, уповноваженому розпоряджатися нею, здійснювати будь-які юридично значимі дії чи приймати будь-які розпорядчі рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 9-Б, кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В обгрунтування заяви Позивач зазначає, що дія договору оренди земельної ділянки від 05.10.2007 року за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 9-Б (кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616), укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ТОВ Бау-Інвест закінчується 04.10.2017 року і оскільки Відповідачем вживаються активні дії щодо викупу вказаної земельної ділянки, відтак на думку Позивача є наявні достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті у зв'язку з імовірним утрудненням виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі в разі невжиття таких заходів.

Крім того Позивач вказує на те, що заборона вчинення певних дій до набрання законної сили рішенням суду по даній справі, а саме заборона ОСОБА_3 обласній державній адміністрації, як органу, уповноваженому розпоряджатися земельною ділянкою, здійснювати будь-які юридично значимі дії чи приймати будь- які розпорядчі рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою є розумним, обґрунтованим, адекватним засобом забезпечення позову щодо вимог позивача, який забезпечить збалансованість прав та інтересів сторін та являтиметься адекватним способом запобіганню подальшому порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011 року передбачено, що забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011 року, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. У спорі про право власності на майно чи витребування майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати арешт на спірне майно. У негаторному позові слід застосовувати заборону вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній справі є зобов'язання вчинити дії щодо отримання нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки. Зокрема в обгрунтування позову позивач посилається на те, що у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна на орендованій земельній ділянці ТОВ ОСОБА_2 Україна листом від 27.02.2017 року № 27/02/17 звернулося до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, як до власника земельної ділянки та органу, уповноваженого здійснювати розпорядження нею з клопотанням розгляд та прийняття відповідного рішення про передачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Україна права користування частиною земельної ділянки (кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616)

Однак, ОСОБА_3 обласна державна адміністрація з посиланням на ст. 56 Закону України Про землеустрій вказала на необхідності долучення до клопотання про надання згоди на поділ земельної ділянки нотаріально засвідчену згоду ТОВ Бау-Інвест на поділ земельної ділянки та план поділу земельної ділянки погоджений землекористувачем ТОВ Бау-Інвест із наявними об'єктами нерухомого майна.

З метою отримання нотаріально посвідченої згоди користувача земельної ділянки, ТОВ ОСОБА_2 Україна було надіслано на адресу ТОВ Бау-Інвест лист з проханням надати нотаріальну згоду на поділ земельної ділянки у зв'язку необхідністю оформлення користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Україна земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна.

Однак, станом на 03.08.2017 року будь-якої відповіді від ТОВ Бау-Інвест на адресу ТОВ ОСОБА_2 Україна не надходило, чим порушуються законні права та інтереси ТОВ ОСОБА_2 Україна на належне користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають на праві власності.

Як стало відомо з пояснень представника ТОВ Бау-Інвест під час розгляду справи №817/910/16 у Рівненському окружному адміністративному суді, відповідачем на даний час вживаються активні дії щодо викупу усієї земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 9-Б (кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616).

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Так, позивач зазначає, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають на праві власності у позивача, може бути продана ТОВ Бау-Інвест .

Проте, суд зазначає, що такі твердження позивача не підтверджено належними і допустимими доказами в розумінні статтей 32-36 Господарського процесуального кодексу України, як то письмові докази, що свідчать про вчинення будь-яких дій щодо продажу земельної ділянки як відповідачу, так і іншим особам.

Самі лише припущення позивача, не підтверджені жодним доказом, про унеможливлення або утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, не являються доказами реальної можливості настання зазначених обставин та, відповідно, не можуть являтись підставами для вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, особа яка подала заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, тобто довести відповідність (співвідношення) права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Також, суд зазначає, що позивачем не доведено того, що заборона ОСОБА_3 обласній державній адміністрації, як власнику земельної ділянки та органу, уповноваженому розпоряджатися нею, здійснювати будь-які юридично значимі дії чи приймати будь-які розпорядчі рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою (кадастровий номер: 5624682000:04:028:0616), не призведе до порушення законних прав та інтересів відповідача та третьої особи та не буде являтись втручанням суду у їх господарську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя Марач В.В.