Ухвала

від 15.08.2017 по справі 914/3327/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

15.08.17 Справа № 914/3327/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Матущак О.І.

Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.

розглянувши апеляційні скарги Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, вих. № 01-30/03 від 30.03.2017р. та Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, вих.№ 4453/13-04-10-00-10 від 22.05.2017р.

на рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2017р.

у справі № 914/3327/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський художньо-виробничий комбінат , м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Давидів Пустомитівського району Львівської області

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача - Колянковський Т.М. - представник (довіреність вих.№ 18/28-12-16 від 28.12.2016р.)

від відповідача - не з явився

від третьої особи-1 - не з явився

від третьої особи-2 - не з явився

від скаржника (Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) - Несторович Б.В. - представник (довіреність вих № 408 від 24.05.2017р.)

від скаржника (Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України) - Козак Р.Я. - представник (довіреність б/н від 14.03.2017р.); Боровець В.Д. - представник (довіреність б/н від 12.06.2017р.)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2017р. у справі № 914/3327/16 (суддя Фартушок Т.Б.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський художньо-виробничий комбінат , м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів про визнання права власності та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (79014, м.Львів, вул.Козланюка, 17, ідентифікаційний код 02912426) право власності на об'єкти нерухомості, а саме: будівлі складу В-1 площею 285,1м 2 ; будівлі охорони Е-1 площею 4м 2 ; будівлі складу Г-1 площею 204м 2 ; будівлі цеху Б-1 площею 296,5м 2 ; будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2м 2 ., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,6629 га у АДРЕСА_2, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (79014, м.Львів, вул.Козланюка, 17, ідентифікаційний код 02912426) 3377,05грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням первинна профспілкова організація Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України та Галицька Об єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, які не є сторонами у справі, його оскаржують на предмет невідповідності нормам матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт - первинна профспілкова організація Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України посилається на те, що все спірне нерухоме майно, яке господарський суд Львівської області визнав власністю позивача, належало і належить державному підприємству Аргентум . Зокрема, 11.07.1994р. між державним підприємством Аргентум та Львівським художньо-виробничим комбінатом було укладено договір про спільну діяльність, згідно з яким договірні сторони вирішили звести виробничі цехи. Як вбачається із актів технічної сдачі-прийому металевих і залізобетонних конструкцій, саме державне підприємство Аргентум здійснило ввід вказаних об єктів нерухомості в експлуатацію. Однак, згодом, між державним підприємством Аргентум та Львівським художньо-виробничим комбінатом було укладено договір купівлі-продажу збірно-розбірного ангару від 16.09.1997р., згідно із яким останній продав державному підприємству Аргентум належну йому частку у спільній діяльності. Як зазначає скаржник, з цього приводу Львівський художньо-виробничий комбінат звертався в суд до державного підприємства Аргентум , проте, господарський суд Львівської області рішенням від 02.03.2010р. по справі № 29/01 відмовив у задоволенні позовних вимог. Зокрема, цим судовим рішенням встановлено, що внеском позивача в спільну діяльність є не лише елементи збірно-розбірного ангару, а й надана відповідачу земельна ділянка для зведення на ній виробничих цехів. Проте, позивач відчужив свою частку в сумісній діяльності повністю. Уклавши договір купівлі-продажу збірно-розбірного ангару від 16.09.1997р. позивач відчужив його на користь відповідача. Уклавши договір про розподіл земельної ділянки від 30.09.1997р., позивач передав 3,2 га земельної ділянки відповідачу, а 4,2 га залишив собі для власної діяльності. Таким чином, на думку скаржника, при наявності рішення господарського суду Львівської області по справі № 29/101 не було правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на майно, яке належить державному підприємству Аргентум , тим більше, що вказані об єкти нерухомості знаходяться на тій земельній ділянці, від якої відмовилось на користь ДП Аргентум Львівський художньо-виробничий комбінат.

Галицька Об єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області вважає рішення незаконим та необгрунтованим, оскільки спірне нерухоме майно перебувало в податковій заставі, а у відповідності до вимог ст.92.1 Податкового кодексу України платник податків може відчужувати майно, що перебуває в податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2017р. та 30.05.2017р. апеляційні скарги Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, вих. № 01-30/03 від 30.03.2017р. та Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, вих.№ 4453/13-04-10-00-10 від 22.05.2017р. прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд апеляційних скарг неодноразово відкладався, з підстав викладених в ухвалах суду.

В судове засідання 15.08.2017р. з явились представники позивача та скаржників, які дали пояснення з приводу можливості розгляду апеляційних скарг по суті та зазначили підстави, з яких вони вважають, що оскаржуване рішення впливає на їх права та обов язки.

Представники відповідача та третьої особи-1 в судове засідання не з явились, причин неявки не довели, хоча були нележним чином повідомлені про час та місце засідання суду.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа-2 подала до Львівського апеляційного господарського суду клопотання № 1133 від 14.08.2017р. про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Окрім того, 09.06.2017р. до Львівського апеляційного господарського суду поступила заява від позивача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський художньо-виробничий комбінат про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства Аргентум . Також 09.06.2017р. поступила заява державного підприємства Аргентум про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Дослідивши матеріали справи, подані апеляційні скарги та додані до них документи з приводу наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження по розгляду апеляційних скарг з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

При цьому, з урахуванням наведеної норми права, судове рішення, яке оскаржується незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Саме з метою такого захисту норма ст.91 Господарського процесуального кодексу України надає право на звернення з апеляційною скаргою особам, яких не було залучено у справі, що стосується їх прав і обов'язків.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для надання певній, не залученій до участі у справі особі, права на звернення з апеляційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів, внаслідок вирішення судами спору в справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

Рішення є таким, що стосується прав та обов'язків особи, яка не була залучена до участі в справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а також їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 3-2424к08.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду не містить жодних висновків щодо прав та обов'язків скаржників у спірних правовідносинах.

Судова колегія зазначає, що рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2017р. по справі № 914/3327/16, оскаржуване не залученими особами, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цих осіб, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасниками яких на момент розгляду справи та прийняття відповідного рішення господарським судом першої інстанції є скаржники, або міститься судження про права та обов'язки цих осіб у відповідних правовідносинах.

Відповідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" "У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження."

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що викладені в апеляційній скарзі Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України обставини стосуються прав та обов язків державного підприємства Аргентум як юридичної особи, яка в свою чергу не була позбавлена права звернутись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на прийняте рішення. Натомість, в матеріалах справи міститься заява державного підприємства Аргентум про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору саме на стороні позивача і не заперечується позовна вимога про визнання права власності на спірне майно. Відтак, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення стосується саме прав і обов язків державного підприємства Аргентум , а не Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, як окремої юридичної особи.

Щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, колегія суддів також вважає їх недоведеними і такими, що не підтверджені належними доказами, враховуючи наступне:

В підтвердження факту перебування спірного майна у податковій заставі апелянт посилається на акт опису майна № 8/1900/355215021 від 22.01.2013р., складений згідно рішення ДПІ у Пустомитівському районі, до якого, в тому числі, включено:

- ангар-склад, с.Горішній, Пустомитівський район, стіни та перекриття металеві, загальна площа 400 кв.м, газопостачанням та електроенергією не забезпечено, рік вводу - 1995;

- ангар-гараж, с.Горішній, Пустомитівський район, стіни та перекриття металеві, загальна площа 400 кв.м, газопостачанням та електроенергією не забезпечено, рік вводу - 1995;

- ангар-цех, с.Горішній, Пустомитівський район, стіни та перекриття металеві, загальна площа 400 кв.м, газопостачанням та електроенергією не забезпечено, рік вводу - 1995.

Водночас, колегією суддів встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (79014, м.Львів, вул.Козланюка, 17, ідентифікаційний код 02912426) право власності на об'єкти нерухомості, а саме: будівлі складу В-1 площею 285,1м 2 ; будівлі охорони Е-1 площею 4м 2 ; будівлі складу Г-1 площею 204м 2 ; будівлі цеху Б-1 площею 296,5м 2 ; будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2м 2 ., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,6629 га у АДРЕСА_1

Відтак встановити той факт, що саме те майно, на яке накладено податкову заставу є спірним майном в даній справі не вбачається за можливе, інших доказів, які б свідчили про перебування спірного майна у податковій заставі апелянт не надав.

Окрім того, на переконання суду апеляційної інстанції, у відповідності до норм чинного законодавства контролюючий орган зобов язаний зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі. Даказів того, що податкова застава майна, включеного до акту опису майна, на який посилається скаржник, зареєстрована належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суду не надано.

Наявний в матеріалах справи Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 25787629, з якого вбачається про зареєстровану податкову заставу активів платника податків, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки в даному випадку податкова застава стосується саме рухомого майна, а предметом спору в даній справі є визнання права власності на об єкти нерухомості.

Відтак, скаржник не довів належним чином суду апеляційної інстанції, що прийняте судом першої інстанції рішення порушує його права та він у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства має право на його оскарження.

Оскільки рішення господарського суду Львівської області у даній справі не порушує права Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України та Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та питання про їх права і обов'язки стосовно сторін у справі місцевим господарським судом не вирішувалися, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що Первинна профспілкова організація Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України та Галицька Об єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області не мають права на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно, не здійснюється перегляд рішення місцевого господарського суду по суті, тому не розглядаються доводи апелянтів, наведені в обґрунтування апеляційних скарг, що стосуються розгляду справи по суті.

Щодо заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський художньо-виробничий комбінат про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державного підприємства Аргентум , слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов до висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України та Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2017 року у справі № 914/3327/16 та не здійснює перегляд рішення місцевого господарського суду по суті, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Апеляційний господарський суд не вбачає за можливе задоволення заяви Державного підприємства Аргентум про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з аналогічних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку про припинення апеляційного провадження по розгляду апеляційних скарг.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, апелянти не позбавлені права звернутися до суду апеляційної інстанції із клопотання про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91 Господарського процесуального кодексу України,-

апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційне провадження про розгляду апеляційних скарг Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, вих. № 01-30/03 від 30.03.2017р. та Галицької Об єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, вих.№ 4453/13-04-10-00-10 від 22.05.2017р. - припинити.

2. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Малех І.Б.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Давид Л.Л.