Рішення

від 17.08.2017 по справі 581/172/17

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/172/17

Провадження № 2/581/95/17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2017 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Сізова Д.В.,

з участю секретаря - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс

про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов'язання повернути земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

13 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Вимоги мотивувала тим, що на підставі державних актів від 25 квітня 2012 року їй на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 3,4830 га 3,4025 га, що розташовані на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району. У вересні 2016 року їй стало відомо, що від її імені з ТОВ Альянс укладено договори оренди вказаних земельних ділянок від 24 травня 2012 року, державна реєстрація яких була здійснена лише 21 та 22 квітня 2015 року.

Вказує, що даний договір, а також відповідні акти на приймання-передачу цих земельних ділянок вона не підписувала, довіреністю нікого на їх укладення не уповноважувала.

Посилаючись на невідповідність вчиненого правочину її волі та волевиявленню, просила із підстав передбачених ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України визнати зазначені договори оренди землі недійсними та, уточнивши позов, просила зобов'язати відповідача повернути їй зазначені земельні ділянки.

Позивач у судове засідання не зв'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зв'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заперечення проти позову та просив застосувати позовну давність до вказаних правовідносин.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 25 квітня 2012 року ОСОБА_1 отримала два державних акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4830 га (кадастровий № 5923280400:03:001:0047) та 3,4025 га (кадастровий № 5923280400:03:001:0046), що розташовані на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

За двома договорами оренди землі від 24 травня 2012 року ОСОБА_1 передала ТОВ Альянс - на десять років в оренду вказані земельні ділянки, площею 3,4830 га та 3,4025 га, на умовах сплати орендної плати у розмірі 4 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 44 договорів передбачено, що вони набирають чинності після їх державної реєстрації.

Із витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація права оренди належної позивачу земельної ділянки, площею 3,4025 га відбулася 21 квітня 2015 року, а земельної ділянки, площею 3,4830 га - 22 квітня 2015 року.

Приймання-передача вказаних земельних ділянок від власника до орендаря та визначення їх меж на місцевості відбулися згідно з відповідними актами від 24 квітня 2015 року.

Згідно з висновком експерта Сумського НДЕКЦ МВС України від 26 липня 2017 року № 19/119/6-6/43е підпис від імені ОСОБА_1 в обох вказаних договорах оренди землі від 24 квітня 2012 року та в обох актах приймання-передачі належних їй земельних ділянок, виконаний не нею, а іншою особою.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Оскільки в установленому законом порядку право оренди було зареєстровано 22 квітня 2015 року, спірні договори є укладеним, а отже - оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається, про використання земельних ділянок відповідачем на підставі оспорюваних договорів та про набуття ними чинності лише у квітні 2015 року, позивач дізналася у вересні 2016 року після отримання письмової відповіді товариства та надання ним витягів про державну реєстрацію права оренди. Ці обставини відповідачем належними доказами не спростовані та протилежного не доведено.

Стосовно доводів відповідача про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, з огляду на те, що позивачеві було відомо про існування вказаних договорів оренди, суд, виходячи з того, що вказані договори є укладеними з моменту їх державної реєстрації - у квітні 2015 року, не вважає такий строк пропущеним, а тому підстави для застосування наслідків його пропуску відсутні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положення ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст.60 ЦПК України встановлюють, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частина 2 статті 59 ЦПК України вказує, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На доведення факту підписання оспорюваних договорів оренди не особою позивача, в матеріалах справи мається висновок експерта про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Із дослідженого висновку, який відповідає вимогам ст. 147 ЦПК України, вбачається, що оспорювані договори, укладений від імені позивача, але підписані не нею, а іншою особою, тому вказані правочини були укладені без її вільного і дійсного волевиявлення.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання договорів оренди недійсними підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі вимога про повернення земельних ділянок також підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України в рахунок поверненя судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею 2657 грн. 11 коп. (640+640+696,61+680,5) судового збору та 2250 грн. 24 коп. витрат за проведення експертизи, а всього 4907 грн. 35 коп.

Керуючись ст. 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним укладений 24 травня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4025 га, кадастровий № 5923280400:03:001:0046, що розташована на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 квітня 2015 року за №9432000.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс повернути ОСОБА_1 розташовану на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4025 га, кадастровий № 5923280400:03:001:0046.

Визнати недійсним укладений 24 травня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4830 га, кадастровий № 5923280400:03:001:0047, що розташована на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 квітня 2015 року за №9443957.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс повернути ОСОБА_1 розташовану на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4830 га, кадастровий № 5923280400:03:001:0047.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс на користь ОСОБА_1 4907 грн. 35 коп. судових витрат, з яких 2657 грн. 11 коп. судового збору та 2250 грн. 24 коп. витрат за проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Сізов