Ухвала

від 15.08.2017 по справі 902/531/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"15" серпня 2017 р. Справа № 902/531/17

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Колбасова Ф.Ф. , за участю секретаря судового засідання Вознюк К.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське", код ЄДРПОУ 03734760 (Вінницька область, Тиврівський район, с. Селище, вул. Шевченка, 135В)

до : Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04331521 (23316, Вінницька область, Тиврівський район, с. Селище, вул. Жовтнева, 6)

до: Фермерського господарства "Зерно-А" (с.Хижинці Вінницького району Вінницької області)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тиврівська районна державна адміністрація Вінницької області (вул.Тиверська, 32, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 62, м. Вінниця, 21027)

про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 12 від 17.07.2017р.;

відповідача: (Селищенська сільська рада) ОСОБА_2 - сільський голова;

відповідача: (ОСОБА_3 господарство "Зерно-А"): ОСОБА_4 - довіреність б/н від 10.08.2017р.;

третьої особи (Тиврівська районна державна адміністрація): не з'явився;

третьої особи (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області): не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанське" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в якому просило суд:

- визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 03.04.2017р., зареєстрований за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521;

- скасувати запис про державну реєстрацію речового права по договору оренди землі б/н від 03.04.2017р., зареєстрованого за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521.

Ухвалою від 31.05.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/531/17 та призначено судове засідання на 26.06.2017р. Вказаною ухвалою суду також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 господарство "Зерно-А" та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тиврівську районну державну адміністрацію.

Ухвалою суду від 26.06.2017р. розгляд справи відкладено на 01.08.2017р.

Відповідно до ухвали суду від 01.08.2017р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача у справі - ОСОБА_3 господарство "Зерно-А" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Розгляд справи відкладено до 15 серпня 2017 року.

В судове засідання 15.08.2017р. прибули представники позивача та відповідачів. Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тиврівської районної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання останні повідомлялися ухвалою від 01.08.2017 р., яка направлялась їм рекомендованою кореспонденцією.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

14.08.2017р. до суду надійшла заява б/н та дати (вх канц. №06-52/8032/17) за підписом представника ТОВ "Селищенське" ОСОБА_5 про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з неможливістю позивача надати витребувані судом документи.

В судовому засіданні 15.08.2017р. представником позивача підтримано клопотання про залишення позову без розгляду, про що вдруге подано письмову заяву б/н та дати (вх канц. №06-52/8049/17 від 15.08.2017р.)

Розглянувши заяви позивача про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку, що останні не підлягають задоволенню, оскільки чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої процесуальної підстави залишення позову без розгляду, як заява (клопотання) позивача.

При цьому суд відзначає наступне.

Як було відзначено вище, позивач в позовній заяві заяви дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати недійним договір оренди землі № б/н від 03.04.2017р., зареєстрований за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521;

- скасувати запис про державну реєстрацію речового права по договору оренди землі б/н від 03.04.2017р., зареєстрованого за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521.

Щодо останньої позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію речового права по договору оренди землі, суд відзначає наступне.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Пунктом 17 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під поняттям "справа адміністративної юрисдикції", наведеним у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005р. №3.2.-2005).

Також відповідно до п. 8 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" встановлено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Отже, оспорюваний запис про державну реєстрацію речового права від 05.04.2015р. № 34632850 є рішенням державного реєстратора прав, який у відповідних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень у розумінні цього терміну згідно ст. 3 КАС України (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Відповідний спір не є господарським, суб'єктний склад учасників такої справи не відповідає вимогам ст.ст.1,21 ГПК України, оскільки державний реєстратор прав на нерухоме майно не є суб'єктом господарювання, не має статусу фізичної особи, яка в установлених законодавчими актами України випадках може звернутись з позовом до господарського суду.

Суд приходить до висновку, що вимога про скасування запису про державну реєстрацію стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого у сфері виконання ним своїх владних функцій у правовідносинах, які не мають приватно-правового характеру. Викладене свідчить про те, що вимога про скасування запису про державну реєстрацію не підвідомча господарським судам та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи що вимога про скасування запису про державну реєстрацію речового права по договору оренди землі б/н від 03.04.2017р., зареєстрованого за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521, не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши вимогу про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 03.04.2017р., суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України з наступних підстав.

Ухвалою суду від 31.05.2017 року позивача було зобов'язано надати суду оригінали (в судове засідання для огляду і за необхідністю залучення в матеріали справи) та належним чином завірені копії доказів, наданих з позовною заявою, зокрема: оригінали документів доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; докази виконання умов договору оренди землі від 01.06.2011р. в цілому, за весь період його дії (акт приймання-передачі об'єкту оренди, платіжні документи на сплату орендної плати тощо); докази користування спірною земельною ділянкою площею 2,1877 га на території Селищенської сільської ради за межами с. Селище Тиврівського району; письмове пояснення, в якому конкретизувати нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, обґрунтувати правомірність визначеного суб'єктного складу сторін, відповідність заявленого предмету позову встановленим законодавством способам захисту та наявність порушеного права при зверненні з позовом до суду; докази на підтвердження подачі заяви до відповідача про надання в оренду земельних ділянок або до орендодавця про продовження дії договору оренди від 01.06.2011р., інші докази в обґрунтування позовних вимог.

Також ухвалою від 31.05.2017 у випадку невиконання сторонами будь-яких вимог даної ухвали зобов'язано надати письмові пояснення з обґрунтуванням поважності причин її невиконання.

Витребування вказаних доказів було обумовлене вимогами ст. 33, 34, 43, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, згідно яких позовна заява повинна містити докази які підтверджують викладені в ній обставини, тобто ще до направлення позову до суду. Докази мають подаватися сторонами та іншими учасниками судового процесу. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач вказані вимоги ухвали суду від 31.05.2017 року про надання доказів витребуваних вказаною ухвалою суду, не виконав.

Позивач не надав суду доказів про поважність причин невиконання вимог ухвали суду. Представник позивача суду пояснив, що не має можливості надати всі витребувані докази.

Суд прийшов до висновку, що позивач не подав витребувані судом документи без поважних причин.

Згідно п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Суд, враховуючи вище викладене, ненадання позивачем без поважних причин додаткових доказів, витребуваних ухвалою від 31.05.2017 року, дійшов висновку про те, що вказане не дозволяє суду розглянути по суті в даному судовому засіданні вимогу позивача про визнання недійсним договору оренди, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, п.5 ч.2 ст.54, п. 1 ч. 1 ст. 80, п.5 ч.1 ст. 81, 86, 115 ГПК України суд,-

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію речового права по договору оренди землі б/н від 03.04.2017р., зареєстрованого за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521, припинити.

2. Позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 03.04.2017р., зареєстрованого за номером 34632850 від 05.04.2017р., орендар: ОСОБА_3 господарство "Зерно А", код ЄДРПОУ 37489060, орендодавець: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ 04331521, залишити без розгляду.

3. Дану ухвалу направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тиврівській районній державній адміністрації Вінницької області (вул.Тиверська, 32, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300) та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 62, м. Вінниця, 21027) рекомендованим листами.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - Тиврівській районній державній адміністрації Вінницької області (вул.Тиверська, 32, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300)

3 - Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 62, м. Вінниця, 21027)