Рішення

від 15.08.2017 по справі 908/1126/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/37/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017 справа № 908/1126/17

за позовом: Приватного підприємства «Югагроресурс Н» (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна, буд. 42; адреса для листування: 73000, місто Херсон, вул. Нафтовиків, 15, офіс 403)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, місто Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25 , кімната 207; адреса для листування: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114)

про стягнення суми 47756,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 285/2016 від 12.12.2016р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 47756,00 грн., з яких: сума 42431,17 грн. - основний борг, сума 4540,14 грн. - інфляційні втрати, сума 784,69 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1126/17, справі присвоєно номер провадження № 9/37/17, судове засідання призначено на 21.06.2017р. Ухвалою суду від 21.06.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.07.2017р. Ухвалою суду від 07.07.2017р. в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 15.08.2017р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 10.08.2017р. У судовому засіданні 10.08.2017р. оголошено перерву до 15.08.2017р.

В судовому засіданні 15.08.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В порядку стаття 81-1 ГПК України за клопотанням відповідача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач у попередніх судових засіданнях (в судове засідання 15.08.2017р. не з'явився) підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. Між ТОВ Український Рітейл та ПП Югагроресурс Н укладено договір поставки № 15/04 від 15.04.2016р., на виконання якого, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3354413,72 грн., що підтверджується видатковими накладними. Товар оплачений відповідачем частково, на суму 3311982,55 грн. Всупереч умов договору, передбачених в п.6.5, ТОВ «Український Рітейл» повного розрахунку за отриманий товар у встановлений строк не здійснило. В результаті заліку взаємних однорідних вимог заборгованість відповідача складає 42431,17 грн., про що складно та підписано Акт звіряння розрахунків за жовтень 2016р. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати боргу, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України також нараховано 4540,14 грн. інфляційних втрат за період жовтень 2016 р. - квітень 2017 р. та 784,69 грн. 3% річних за період з 11.10.2016р. по 23.05.2017р. На підставі викладеного, ст.ст. 625, 692 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 218 ГК України просить позов задовольнити. Також, 10.08.2017р. до господарського суду від позивача надійшло додаткове нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та у додаткових поясненнях по справі, що надійшли до суду 26.07.2017р. Відповідно до п. 2.19 договору поставки постачальник зобов'язаний зазначати у всіх документах, пов'язаних з поставкою (в тому числі видаткових накладних, рахунках-фактурах та інших супровідних документах), своє найменування, номер та дату договору, номер та дату замовлення. Однак, в накладних №№ 731, 738, 773, 795, 810, 846, 844, 959, 1039, 10662, 1111, 1079, 1169, 1202, 1244, 1253, 1284, 1304, 1317, 1243, 1345, за період з 20.07.2016 р. по 17.09.2016 р. на загальну суму 1460492,87 грн., не зазначено найменування, номер та дата договору, номер та дата замовлення. Таким чином, поставка за цим накладними не відноситься до договору поставки № 15/04 від 15.04.2016р. та є позадоговірною поставкою. Акт звірки за жовтень 2016р, наданий позивачем, не є підставою виникнення зобов'язань і належним доказом заборгованості відповідача саме за договором. За договором поставки відповідач не має заборгованості перед позивачем. У зв'язку з чим, підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача у позивача також немає. В липні 2016 р. відповідач отримав лист від ОСОБА_2 податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя МГУ ДФС, в якому зазначено, що контролюючим органом було встановлено нереальність господарських операцій по взаємовідносинам ПП Югаргоресурс Н щодо придбання товарів - овочі в асортименті, встановлено відсутність можливості реалізації овочем на адресу ТОВ Український Рітейл , оскільки не виявлено виробника або імпортера продукції у ланцюгу постачання. Державна фіскальна служба попередила про вжиття заходів щодо встановлення обставин фінансово-господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку, результати та обставини яких на даний час не встановлені. Крім того, на даний час в провадженні перебуває адміністративна справа № 821/18021/16, в межах якої, враховуючи що постачальниками позивача були підприємства, до діяльності яких у фіскальної служби є підозри щодо ухилення від сплати податків, відкриті кримінальні провадження, судом призначено судово-бухгалтерську експертизу для встановлення наявності чи відсутності порушень ПП Югагроресурс Н податкового законодавства. Також відповідач вказав, що на теперішній час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016030000000036 від 27.05.2017 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.5, 212 ч.3, 205 ч. 1, 358 ч.3 КК України, в рамках якої надано доступ до оригіналів документів ТОВ Югагроресурс Н , які стосуються проведення фінансово-господарських операцій з іншими контрагентами. У зв'язку з цими фактами та підозрою контролюючими органами ознак фіктивності в діяльності позивача, ТОВ Український Рітейл вимушено зупинити оплату товару, щоб уникнути зняття податкового кредиту та притягнення до відповідальності. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (Покупець, відповідач у справі) та Приватним підприємством Югагроресурс Н (Постачальник, позивач у справі) укладено договір поставки № 15/04 від 15.04.2016р. з протоколом розбіжностей. Відповідно до цього договору Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, на його умовах. Найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід'ємною частиною цього договору (п.п.1.1, 1.2 договору).

Товар поставляється Постачальником окремим партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов'язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості та на дату, вказані у замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок. Зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцю згідно умов цього договору та діючого законодавства України (п.п. 2.1, 2.8 договору).

В пункті 2.2. договору встановлено, що замовлення передаються Покупцем нарочно, по електронному зв'язку, а у випадку відсутності таких - телефонограмою. Замовлення повинно містити наступну інформацію: номер та дату замовлення; номер та дату договору; найменування постачальника та покупця; асортимент товару; кількість товару; дату поставки Постачальником на склад чи магазин, зазначений Покупцем; адреса складу/магазину.

Відповідно до п. 3.7 договору поставки, разом з товаром Постачальник зобов'язаний надати наступні супровідні документи: замовлення на поставку; товарно-транспортна накладна; видаткова накладна; посвідчення якості товару; інші документи на товар, передбачені законодавством України; довіреність на представника постачальника чи перевізника, що надає право передачі товару. Якщо супровідні документи не будуть надані разом з товаром, Покупець має право відстрочити дати розрахунків з Постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

В пункті 6.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 15.04.2016р.) зазначено, що ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою домовленістю з покупцем. Нова ціна починає діяти з дати вказаній у специфікації.

В подальшому сторонами були підписані Специфікації до договору з визначенням найменування, асортименту та ціни товару.

Згідно з пунктом 6.5 договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.04.2016 р., сторони дійшли згоди, що оплата товару (кавун, диня) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця.

Відповідно до п. 2.10 Додатку № 6 до договору поставки № 15/04 від 15.04.2016 р. сторони дійшли згоди, що Покупець надає Постачальнику логістичні послуги (приймання/розвантаження та розміщення партій товарів Постачальника на власному складі, формування/навантаження/розвантаження дрібних партій товарів, розвезення товарів в торгові точки Покупця). За надання логістичних послуг Постачальник сплачує Покупцю плату в розмірі 6% від вартості поставленого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, що мало місце в період його дії (п.п.11.1, 11.2).

Надані суду матеріали справи свідчать, що в період з 19.05.2016р. по 17.09.2016 р. позивач згідно з видатковими накладними, а також прибутковими накладними передав, а відповідач прийняв товар - овочі та фрукти в асортименті. Деякі видаткові накладні мають посилання на договір поставки 15/04 від 15.04.2016 р., в інших підставою вказано: договір поставки без зазначення номеру та дати, у інших накладних взагалі відсутнє посилання на договір. Усі накладні підписані з боку постачальника та отримувача та скріплені печатками.

Відповідач здійснював оплати за товар з відповідним посиланням у призначені платежу: оплата по договору поставки № 15/04 від 15.04.2016 р. , що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивачем надано в матеріали справи листи-повідомлення № 202 від 21.09.2016р., № 211 від 10.10.2016р., згідно з якими позивачем повідомлялося ТОВ Український Рітейл про здійснення в односторонньому порядку взаємозаліку шляхом здійснення зарахування своєї заборгованості перед відповідачем за логістичними послугами за серпень 2016 р. та вересень 2016 р. в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за договором поставки.

Також надано підписаний двосторонній акт звірки за жовтень 2016 року, згідно з яким сторонами проведено взаємозалік у цьому місяці на суму 23247,22 грн., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2016 р. становить 42431,17грн. Згідно з актом звірки за листопад 2016р. підтверджено наявність заборгованості в сумі 42431,17 грн.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно приписів п.п. 1, 3 частини 2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з ст.ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, необхідною умовою є по-перше, встановлення факту наявності/відсутності господарських правовідносин, підстав їх виникнення; по-друге, з'ясування обставин щодо настання строку виконання зобов'язання та, відповідно, наявності підстав для захисту порушених прав та інтересів особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Видаткові накладні № 454 від 19.05.2016р., № 455 від 20.05.2016р., № 464 від 22.05.2016р., № 465 від 22.05.2016р., № 468 від 23.05.2016р., № 648 від 05.07.2016р., № 665 від 06.07.2016р., № 667 від 10.07.2016р., № 699 від 15.07.2016р., № 703 від 17.07.2016р., №704 від 18.07.2016р., № 848 від 01.08.2016р., № 862 від 02.08.2016р., № 883 від 04.08.2016р., № 929 від 05.08.2016р., № 934 від 06.08.2016р., № 935 від 06.08.2016р., № 962 від 09.08.2016р., № 999 від 11.08.2016р., № 1009 від 12.08.2016р., які підписані обома сторонами, скріплені печатками, підтверджують поставку товару за договором № 15/04 від 15.04.2016р.

Інші накладні, у яких відсутнє посилання на договір, а саме: № 609 від 24.06.2016р., №731 від 20.07.2016р., № 738 від 21.07.2016р., № 773 від 24.07.2016р., № 795 від 26.07.2016р., № 810 від 27.07.2016р., № 846 від 31.07.2016р., № 844 від 31.07.2016р., № 959 від 08.08.2016р., № 1039 від 16.08.2016р., № 1062 від 18.08.2016р., № 1111 від 22.08.2016р., № 1079 від 26.08.2016р., № 1169 від 27.08.2016р., № 1202 від 31.08.2016р., № 1244 від 03.09.2016р., № 1253 від 05.09.2016р., № 1284 від 08.09.2016р., № 1304 від 10.09.2016р., №1317 від 13.09.2016р., № 1243 від 15.09.2016р., № 1345 від 17.09.2016р., містять підписи сторін та скріплені печатками, підтверджують факт проведення господарської операції та встановлення договірних відносин.

Усі накладні мають найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість, кількість та інші необхідні реквізити, підписи постачальника та отримувача скріплені печатками, отже відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Відповідно ж до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Отже між сторонами за вказаною вище поставкою (по накладних без посилання на договір) вникли правовідносини, що породили взаємні права та обов'язки. ПП Югагроресурс Н зобов'язався здійснити передачу товару, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар. Фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплату усього отриманого товару здійснив частково, в т.ч., враховуючи зарахування однорідних зустрічних вимог, несплаченою залишилась сума 42431,17 грн., що також, в цілому, не заперечується і відповідачем.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже зазначалось, згідно з пунктом 6.5 договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.04.2016 р., сторони дійшли згоди, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця.

Тобто обов'язок зі сплати отриманого товару за договором поставки № 15/04 від 15.04.2016р. у позивача виник у строк зазначений в п. 6.5. договору.

Обов'язок зі сплати отриманого товару за накладними у яких відсутнє посилання на договір, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, виник одразу після його прийняття.

В п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань також зазначено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Відповідач доказів виконання зобов'язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлений товар не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ «Український Рітейл» на користь ПП «Югагроресурс Н» суми 42431,17 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що поставка за накладними №№ 731, 738, 773, 795, 810, 846, 844, 959, 1039, 10662, 1111, 1079, 1169, 1202, 1244, 1253, 1284, 1304, 1317, 1243, 1345 не відноситься до договору поставки № 15/04 від 15.04.2016р., є позадоговірною поставкою, а тому не є підставою виникнення зобов'язань і належним доказом заборгованості відповідача саме за договором, спростовуються наведеним вище, а також наступним.

Позивачем у підставу своїх позовних вимог було покладено не тільки договір поставки № 15/04 від 15.04.2016р., але й усі накладні за якими був поставлений товар.

Із змісту ж п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції слідує, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 4540,14 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р. та суми 784,69 грн. 3% річних за період прострочки з 11.10.2016р. по 23.05.2017р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способами захисту майнового права та інтересу кредитора: інфляційні нарахування - полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, 3 % річних - шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та річних є обґрунтованими.

Відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, за заявлений позивачем період, суд встановив, що розрахунок здійснений вірно. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 4540,14 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2016р. по квітень 2017р. підлягають задоволенню.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних, за заявлений позивачем період, суд встановив, що позивачем допущено арифметичну помилку при визначені розміру 3%. Так, згідно перерахунку, здійсненого судом, розмір 3 % річних становить 783,90 грн. У зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню сума 783,90 грн. 3% річних.

Доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються наведеним вище, а також наступним.

ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби Про надання інформації від 12.07.2016 р. № 2967/10/28-04-42-01, було повідомлено відповідача, що в липні 2016 р. встановлені факти фінансово-господарських відносин підприємства ТОВ Український Рітейл з ПП Югагроресурс Н щодо придбання товару - овочі в асортименті (цибуля молода, баклажан, кукурудза, перець), під час аналізу обставин проведених операцій встановлено відсутність можливості реалізації ПП Югагророресурс Н овочів в асортименті в адресу ТОВ Український Рітейл , оскільки не виявлено виробника або імпортера продукції у ланцюгу постачання. Враховуючи зазначене, зверталася увага ТОВ Український Рітейл на необхідність контролювати повноту та достовірність отриманої від контрагентів первинної документації, необхідної для відображення фінансово-господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Суд вважає, що зазначене повідомлення державного податкового органу не є актом ненормативного характеру обов'язкового до виконання, не впливає на правовідносини сторін і не може бути підставою для односторонньої відмови відповідача від виконання своїх зобов'язань, носить інформаційний та рекомендаційний характер. Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач, після одержання 19 липня 2016 року вищезазначеного листа податкової інспекції., незважаючи на викладені в ньому обставини, продовжував приймання овочів від ПП Югаргоресурс Н протягом липня - вересня 2016 р.

За таких обставин, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, викладені у відзиві доводи відповідача щодо зупинення оплати товару у зв'язку з підозрою контролюючими органами ознак фіктивності в діяльності ПП Югагроресурс Н .

Посилання відповідача у своїх запереченнях на адміністративну справу 821/18021/16, що перебуває в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду, в межах якої судом призначено судово-бухгалтерську експертизу для встановлення наявності чи відсутності порушень ПП Югагроресурс Н податкового законодавства, суд також вважає безпідставним, оскільки не впливає на вирішення по суті спору у даній справі. Предметом розгляду у вказаній вище справі є позовні вимоги ПП Югагроресурс Н про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень. Із змісту ухвали суду від 10.03.2017 р. про призначення експертизи у даній справі, слідує, що на її вирішення поставлено питання щодо документального підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту ПП Югагроресурс Н за господарськими операціями з ПП Лагуна-Біч , ТОВ Континент України , СТОВ Агпроменеджемент , ТОВ Лампочка . Відповідно ж до змісту ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2017р. у кримінальному провадженні (справа № 161/6491/17), ведеться розслідування щодо незаконної діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди підприємствам, шляхом відображення по бухгалтерському обліку безтоварних операцій з ознаками фіктивності, придбання і створення таких підприємств та незаконного переведення безготівкових коштів в готівку, у зв'язку з чим надано доступ до документів, що перебувають у володінні ПП Югагроресурс Н , які стосуються проведення фінансово-господарських операцій ТОВ Перспектива сучасності , ТОВ Росксан Ін вест , ТОВ Форест Глей .

Отже, зазначені адміністративне та кримінальне провадження ніяким чином не стосуються правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, які є предметом дослідження у даній господарський справі.

За таких обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, місто Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25 , кімната 207; код ЄДРПОУ 34604386) на користь Приватного підприємства «Югагроресурс Н» (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна, буд. 42; код ЄДРПОУ 36744815) суму 42431 (сорок дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 17 коп. основного боргу, суму 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 14 коп. інфляційних втрат, суму 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 90 коп. 3 % річних, суму 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18 серпня 2017 р.