Рішення

від 15.08.2017 по справі 910/10341/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017Справа № 910/10341/17

За позовом Приватного підприємства "Аква-Лайф"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання виконати умови договору, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Бевза М.О. (представник за довіреністю ісх. №Д-1 від 22.05.2017р.);

від відповідача: Тузова В.О. (представник за довіреністю №5449-К-О від 22.03.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Аква-Лайф" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - відповідач) виконати умови договору розрахунково-касового обслуговування шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 401 855,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору в односторонньому порядку перерахував з рахунку позивача № 26005060753143 суму грошових коштів у розмірі 401 855,40 грн. на рахунок № 29038060753143. Як зазначає позивач, звернувшись до відповідача з платіжним дорученням щодо перерахування вказаних коштів, відповідачем відповідне платіжне доручення не виконано, чим позбавлено позивача можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на ненадання позивачем договору розрахунково-касового обслуговування, ненадання первинних доказів на підтвердження надходження коштів у сумі 401 855,40 грн. на рахунок № 26005060753143, порушення позивачем способу подання розрахункових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 01.08.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2017р. розгляд справи відкладено до 15.08.2017р. Крім того, зобов'язано сторін надати суду оригінал (для огляду в судовому засіданні) та належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеного між сторонам та в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у відповідача:

- належним чином засвідчену виписку по рахунку №26005060753143 за період з травня 2014р. по липень 2017р.

- довідки про залишок грошових коштів на рахунку №26005060753143 станом на 27, 28 травня 2014 та на 31 липня 2017р.

- належним чином засвідчену виписку по рахунку №29038060753143 за період з травня 2014р. по липень 2017р.

- довідки про залишок грошових коштів на рахунку №29038060753143 станом на 27, 28 травня 2014 та на 31 липня 2017р.

15.08.2017р. позивачем подано письмові пояснення, а відповідачем - довідку щодо неможливості надання витребуваних судом доказів.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які сприяють всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15 серпня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 07.04.2011 р. між ним (клієнт) та відповідачем (банк) було укладено договір розрахунково-касового обслуговування № SI82WW5900, відповідно до умов якого клієнту було відкрито поточний рахунок № 26005060753143 у ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1.4. Договору банк бере на себе зобов'язання у разі потреби, за вимогою клієнта надавати клієнтові можливість здійснення платежів зі своїх рахунків у банку, а також отримання інших послуг, за допомогою програмного продукту Клієнт-Банк або його інтернет-версії.

Згідно з п. 2.1.5. Договору банк бере на себе зобов'язання у разі потреби, за вимогою клієнта надавати клієнтові виписки спеціального виду про стан рахунку (рахунків) клієнта в банку за допомогою засобів Інтернет з використанням Web-браузера на сайті www.privatbank.com.ua (з використанням програмного продукту Приват-24 ), а також за допомогою засобів мобільного зв'язку (з використанням програмного продукту GSМ- банкінг ).

За допомогою наданих банком програмних продуктів клієнт надає банку розрахункові документи в електронному вигляді, а також отримує інформацію про стан рахунку (рахунків) (п 4.1. Договору).

У п.4.1.1. вказаного договору визначено, що за допомогою за допомогою програмного продукту Клієнт-Банк (далі - ППКБ) або його інтернет - версії (далі - ІКБ ) клієнт може здійснювати, зокрема, отримання інформації з архіву платіжних документів клієнта за довільний період часу з можливістю перегляду, копіювання, отримання звітних форм, отримання довідкової інформації.

Сторони визнають юридичну силу платежів, здійснених через ІКБ, ППКБ і їх еквівалентність платежам, що здійснюються з використання:/ платіжних документів на паперових носіях (за умови дотримання положень цього договору та додатків, які є невід'ємною частиною цього договору) (п.4.1.2. Договору).

За допомогою Приват-24 клієнт може отримувати виписки спеціального виду про стан його рахунку (рахунків) в банку за допомогою засобів Інтернет з використанням Web-браузера банку (п. 4.1.3 Договору).

Отже, умовами договору сторони передбачили можливість отримання клієнтом банківської виписки щодо стану свого рахунка (рахунків) через систему Приват-24 за допомогою засобів Інтернет з використанням Web-браузера банку, та визначили, що такі виписки прирівнюються до паперових документів.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2013 року (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

За змістом п. п. 1.8., 1.9. Інструкції Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Як зазначає позивач, станом на 28.05.2014р. на його рахунку № 26005060753143 знаходилась сума 401 855,40 грн., що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку за період травень 2014 року.

При цьому, 28.05.2014р. відповідачем в односторонньому порядку платіжним дорученням № ЕО528L0В47 перераховано вищезазначену суму в повному обсязі з його рахунку № 26005060753143 на рахунок № 29038060753143, МФО 305299 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з призначенням платежу "сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879".

Разом з тим, як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду останній не має відомостей щодо стану рахунків № 26005060753143 та № 29038060753143, оскільки відповідні дані не відображаються у програмному продукті Приват-24 та у позивача відсутня інформація щодо фактичних реквізитів рахунку, на якому перебувають належні йому кошти в розмірі 401 855,40 грн.

11.04.2017р. позивач звернувся (докази направлення у справі) до відповідача з заявою-претензією про повернення грошових коштів в розмірі 401 855,40 грн., які були безпідставно списані з його рахунку № 26005060753143 шляхом перерахування їх на його рахунок № 26004050009340 або надання доступу до вказаних коштів, яка була отримана відповідачем 12.04.2017р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та була залишена останнім без відповіді та задоволення.

24.05.2017р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з платіжним дорученням №394 від 24.05.2017р. на суму 401 855,40 грн. щодо перерахування вказаних грошових коштів з рахунку № 26005060753143 на інший його рахунок № 26004050009340, однак вказане платіжне доручення відповідачем виконано не було.

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ст. 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Клієнт (в даному випадку позивач) є власником наявних у нього на рахунку грошових коштів, і яке (права власності) є непорушним в силу приписів ст. 41 Конституції України.

Посилання відповідача на ненадання позивачем оригіналу договору не приймаються судом, оскільки примірник договору на підставі якого позивачу було відкрито рахунок № 26005060753143, відповідно до п. п.1.9 Інструкції повинен зберігатись у банку.

При цьому, суд зважаючи на викладені у поясненнях позивача та довідці відповідача обставини щодо неможливості надати оригінал укладеного між сторонами договору приходить до висновку щодо дослідження інших юридичних фактів задля встановлення існування між сторонами договірних правовідносин.

Факт існування між сторонами договірних відносин та належності позивачу рахунку №26005060753143, підтверджується звітами пре дебетові та кредитові операції по рахунку №26005060753143 позивача за період березень 2014 року , квітень 2014 року та травень 2014 року сформованих за допомогою програми Приват-24 , та які містять відбиток печатки і підпис уповноваженого представника банку.

Крім того, факт укладення договору та відповідно виконання його умов підтверджується також нарахуванням відповідачем та сплатою позивачем комісії за обслуговування рахунку та комісій за дебетові платежі, що вбачається зі звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26005060753143 за період березень 2014 року , квітень 2014 року та травень 2014 року .

З урахуванням того, що наявна печатка банку та підпис уповноваженої особи банку на звітах про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26005060753143 за період березень 2014 року , квітень 2014 року та травень 2014 року , наданих в якості доказу до матеріалів справи, і документи, створені у цьому програмному продукті Приват-24 прирівнюються до паперових, посилання відповідача на неналежність цього доказу є безпідставним.

Надані позивачем звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку №26005060753143 розцінені судом відповідно до ст. ст. 32 - 34, 43 ГПК України як належні та допустимі докази існування договірних правовідносин між сторонами та факту перерахування банком грошових коштів у сумі 401 855,40 грн., які належать позивачеві, на інший рахунок та розміру грошових коштів, які обліковувались на поточному рахунку №26005060753143 позивача станом на 28.05.2014 року, тобто до моменту перерахування відповідачем даних грошових коштів на недіючий рахунок №29038060753143 та відповідачем такі твердження у встановленому законом порядку не спростовані.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 20.02.2017 року по справі №904/2767/16, постанова від 05.12.2016 року по справі №910/17565/15, постанова від 29.11.2016 року по справі №910/6529/16, постанова від 13.07.2016 року по справі №904/10511/16).

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

За приписами ст. 21.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (ст. 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (ст. 1.30, ст. 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги - доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст. ст. 22.3, 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту (ст. 22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно п. 2.19. Інструкції "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Право розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, відкритому в банку, надане лише власникові рахунку.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.п. 19.1., 19.2. Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку. Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).

В листі Департаменту систем Національного банку України від 23.11.2004р. № 25-118/1918-12202 до недіючих рахунків віднесено рахунки, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції, із власниками яких банком утрачений зв'язок та зазначено, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Відповідно до листа НБУ від 23.11.2014р. №25-118/1918-12202 кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ініціював в належний спосіб переказ коштів в розмірі 401 855,40 грн. з рахунку з його рахунку № 26005060753143 шляхом перерахування їх на його рахунок №26004050009340 згідно платіжного доручення № 394 від 24.05.2017р.

Доводи ПАТ КБ ПРИВАТБАНК про те, що платіжне доручення №394 від 24.05.2017 року на суму 401855,40 грн. не підлягало виконанню, оскільки воно було направлено до банку у неналежній кількості примірників не приймаються судом з огляду на наступне.

За приписами ст. 21.1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Згідно з п. 3.1.1. Договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Для здійснення розрахунків Клієнтом обираються наступні платіжні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив, вексель, банківська платіжна картка. Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг, (п.3.1.2 договору).

Відповідно до ст.22.4 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як встановлено судом позивачем дотримано встановлених законом правил переказу коштів та ініціювано в належний спосіб переказ коштів з рахунку № 29038060753143 на рахунок № 26004050009340 згідно платіжного доручення № 394 від 24 травня 2017 року на суму 401 855,40 грн., яке було направлено на адресу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК разом з листом від 24.05.2017 року. Вказане платіжне доручення отримано ПАТ КБ ПРИВАТБАНК 26 травня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Аналогічні строки виконання доручень клієнта, що містяться у розрахунковому документі, закріплені у п. 2.1.3 Договору.

Згідно зі ст.22.7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Положеннями п. 2.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 передбачено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Відповідно до п. 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення у випадках, установлених статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Разом з тим, платіжне доручення № 394 від 24 травня 2017 року на суму 401 855,40 грн. з останнього відомого позивачу рахунку на якому вони знаходились - №29038060753143 на рахунок позивача № 26004050009340, було отримано банком 26 травня 2017 року, та протягом строку, встановленого ст.22.7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та п. 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, не повернуто відповідачем ПП АКВА-ЛАЙФ , із зазначенням причин та дати його повернення, що має засвідчуватись підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Таким чином, дане платіжне доручення було прийнято банком до виконання, тому будь-які посилання відповідача на неналежність оформлення позивачем платіжного доручення є безпідставними.

Враховуючи, що відповідачем не були виконані умови договору, укладеного з позивачем, вимоги законодавства щодо перерахування грошових коштів у визначений строк, в зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами, суд приходить до висновку про порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим відповідача слід зобов'язати виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування шляхом перерахування на користь ПП АКВА- ЛАЙФ грошових коштів на суму 401855,40 грн. на поточний рахунок у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК №26004050009340.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем належними засобами доказування не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів виконання платіжного доручення позивача №394 від 24.05.2017р. суду не надав.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/10341/17 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 6 027,83 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування шляхом перерахування на користь Приватного підприємства "Аква-Лайф" (ідентифікаційний код 37594507, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 96) грошових коштів в розмірі 401 855,40 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 40 коп.) на поточний рахунок №26004050009340 у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" відповідно до платіжного доручення №394 від 24.05.2017р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь Приватного підприємства "Аква-Лайф" (ідентифікаційний код 37594507, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 96) 6 027,83 грн. (шість тисяч двадцять сім гривень 83 коп.) судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2017р.

Суддя С.М. Морозов