Постанова

від 16.08.2017 по справі 908/1016/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.08.2017р. справа №908/1016/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (довіреність №747 від 20.12.2016р.) від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) по справі№908/1016/17 (суддя Боєва О.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя до Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області простягнення суми 100960,98грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м.Гуляйполе Запорізької області (Відповідач) про стягнення 100960,98грн. заборгованості на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №908/1016/17 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, з підстав встановлення судом факту неналежного виконання Відповідачем обов'язків з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян.

Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. у справі №908/1016/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- безпідставне кваліфікування судом виниклих відносин між Позивачем та Відповідачем як господарсько-правових;

- неврахування судом відзиву Відповідача, в якому останній повідомив, що заборгованість виникла внаслідок відсутності кошторисних призначень на 2016р. для оплати послуг зв'язку пільговим категоріям громадян;

- відсутність у Відповідача взагалі обов'язку з відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадянам, у зв'язку з відсутністю укладеного між Позивачем та Відповідачем договору, що свідчить про відсутність бюджетного зобов'язання у Відповідача.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 16.08.2017р. об 10:00.

Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 11.08.2017р. у зв'язку з перебування судді

ОСОБА_6 у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Зубченко І.В.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 16.08.2017р. не з'явився, попри вжиті заходи з належного повідомлення (а.с.120 т.2), що, за висновком судової колегії, враховуючи невизнання явки обов'язковою, доведення ним своєї позиції до відома суду письмово безпосередньо в апеляційній скарзі та достатність наявних у справі матеріалів, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судове засідання 16.08.2017р. з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Позивачем в період часу з січня по грудень 2016р. надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, що проживають на території Гуляйпільського району Запорізької області, які мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. На підтвердження, означеного факту Позивачем протягом зазначеного періоду складалися щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, в яких вміщено переліки споживачів-пільговиків за окремими видами пільг, за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. № 535 (а.с.29-204 т.1).

Вказані розрахунки видатків (акти форми 2-пільга), за період надання послуг з січня по липень 2016р. направлялися простою кореспонденцією з супровідними листами №32/2-3-76 від 10.02.2016р., №32/2-3-115 від 10.03.2016р., №32/2-3-140 від 07.04.2016р., №32/2-33167 від 11.05.2016р., №32/2-3-181 від 08.06.2016р., №32/2-3-232 від 15.07.2016р. (а.с.а.с.27-30 т.2), що вбачається з витягу журналу контролю руху вихідної кореспонденції (а.с.а.с.30-35 т.2)

Акти за формою 2-пільга за період надання послуг з липня по грудень 2016р. направлялись Відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супровідними листами від 08.08.2016р. № 32/2-3-260, від 12.09.2016р. № 32/2-3-335, від 07.10.2016р. № 32/2-3-404, від 09.11.2016р. № 32/2-3-430, від 06.12.2016р. № 32/2-3-479, від 10.01.2017р. № 32/2-3-15. (а.с.а.с.18-23 т.1)

Доказами направлення вказаних актів за формою 2-пільга є поштові квитанції, що були залучені Позивачем до матеріалів справи (а.с.а.с.48-52 т.2).

Наразі, матеріали справи не містять доказів на спростування достовірності змісту означених актів або висування заперечень з боку Відповідача відносно факту надання та обсягу відповідних послуг пільговим категоріям населення.

Крім цього, як вбачається з роздруківок, наданих Позивачем, останнім відправлення актів форми 2-пільга за період з січня по грудень 2016р. також здійснювалося засобами електронної пошти. (а.с.а.с.36-47 т.2)

31.03.2017р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено листа №12/130 від 30.05.2017р. (а.с.а.с.211,212 т.1) з вимогою про сплату заборгованості, у розмірі 100960,98грн.

Також матеріали справи містить акт №16/12-1 від 05.12.2016р. звіряння розрахунків за надані послуги населенню, на які надаються пільги між ЗФ ПАТ Укртелеком та Головним розпорядником коштів місцевого бюджету (а.с.210 зворотна сторона т.1), відповідно до якого станом на 05.12.2016р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 101918,24грн. Означений акт звіряння було підписано обома сторонами без заперечень. Окрім того, до матеріалів справи було залучено копії аналогічних актів, що були підписані сторонами станом на 01.03.2016р., 01.04.2016р., 01.05.2016р., 01.06.2016р., 04.07.2016р., 08.08.2016р. (а.с.а.с.205-210 т.1)

З огляду на несплачену наразі Відповідачем - Управлінням соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області - заборгованість в розмірі 100960,98грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговій категорії громадян за період з січня по грудень 2016р., Позивач - Публічне акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звернувся з відповідними позовними вимогами до суду.

Господарський суд Запорізької області, враховуючи доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з компенсації витрат на відшкодування наданих пільг за період з січня 2016р. по грудень 2016р., позовні вимоги Позивача задовольнив в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває в залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи розглядуваних відносин, вони регламентуються, насамперед, положеннями Закону України Про телекомунікації , Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р. (Правила №295), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (Порядок №256), положеннями законодавства в бюджетній сфері, а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача до примусової компенсації витрат на відшкодування наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення на загальну суму 100960,98грн. за період з січня 2016р. по грудень 2016р. В свою чергу, відсутність укладеного між сторонами договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян, на що вказує Скаржник, не впливає на обумовленіть виникненням означених зобов'язань з положень законів України та відсутністю умови про обов'язковість укладення такого договору з положень законодавства, що узгоджується із ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно було зазначено місцевим судом, надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком Позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, положеннями п.3 ст.63 Закону України Про телекомунікації та п.63 Правил №295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій (яким є Позивач) відповідно до законодавства України, що також узгоджується зі ст.19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

В свою чергу, в п.63 Правил №295 передбачено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Суд відмічає, що обов'язок оператора послуг з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.

При цьому, п.2 Порядку №256 (діючий у розглядуваний період), яким було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету, встановлює, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області в розумінні п.3 означеного Порядку) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, жодним з означених нормативно-правових актів не передбачено обмежень з надання пільгових послуг в разі відсутності відповідного фінансування, так само як і право на компенсування витрат за надані послуги зв'язку (як у даному випадку) виникає безпосередньо на підставі закону та не залежить від здійснення такого фінансування. Ухилення від відшкодування державою в особі відповідного органу (в розглядуваному випадку - Відповідача) витрат, понесених Позивачем у зв'язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням Позивача всупереч ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови/обмежені у надані таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає ст.3 Конституції України, заважаючи на чинність законів, якими ці пільги.

Окрім того, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. та Бакалов проти України від 30.11.2004р., що також узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду України по справі №11/446 від 15.05.2012р., справі №3-28гс12 від 15.05.2012р., а також постановою №905/2358/16 від 22.03.2017р. Колегія суддів, досліджуючи зміст означених судових актів, дійшла висновку про співпадіння фактичних обставин цих справ із розглядуваної в контексті прив'язування розрахунків до бюджетного фінансування, з урахуванням чого не вбачає підстав для незастосування означених правових позицій згідно вимог ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011р. щодо принципу належного урядування , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Наразі, практика ЄСПЛ є джерелом права для національних судів у відповідності до ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-ІV.

При цьому, ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України визначає, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. При цьому, суд зауважує, що і послуги населенню, і витрати Позивача з їх надання надавалися та мали бути здійснені відповідно у 2016р. Відтак, подальше не закріплення субвенцій на фінансування надання пільг у Державному бюджеті України на 2016р. не впливає на факт виникнення відповідної заборгованості перед Позивачем і не може позбавляти його права на набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., покладаючи його у залежність від подальших дій законодавця - адже юридична підстава для існування означеного права (фактичне надання послуг пільговим категоріям, яке не спростовано і не заперечується) наразі не скасована.

Враховуючи наведене, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільгової категорії громадян за період з січня по грудень 2016р. в загальній сумі 100960,98грн., що зумовлює відхилення доводів викладених в апеляційній скарзі.

Зауваження Скаржника щодо адміністративної природи спірних правовідносин та, як наслідок, підвідомчість заявлених позовних вимог адміністративному суду, жодною мірою не спростовують правомірні висновки місцевого суду з цього приводу, адже у розглядуваних правовідносинах Позивач не підпорядковується Відповідачеві як суб'єкту владних повноважень, а захищуване майнове право має приватну природу.

Таким чином, оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено, апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області залишається без задоволення, а переглядуване рішення - без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №908/1016/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №908/1016/17 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірників: 1-2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО