Ухвала

від 14.08.2017 по справі 35/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.08.2017Справа № 35/200

За заявою Військової частини А 0215

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011

у справі № 35/200

За позовом Заступника військового прокурора центрального регіону України в інтересах

держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 0215

до Державного підприємства Конструкторське бюро лазерної техніки

про спонукання до виконання умов договору та стягнення штрафних санкцій в

розмірі 78 066, 00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від заявника: Дроздова С.С. за довіреністю;

від прокуратури: Толстореброва О.О.

від позивача: Білан Ю.С. за довіреністю;

від боржника: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2011 у справі № 35/200 позов задоволено; зобов'язано Державне підприємство Конструкторське бюро лазерної техніки здійснити послуги по монтажу та налагодженню лазерних вимірювачів висоти хмар ЛВВХ-1 на аеродромах Старокостянтинів та Миколаїв для потреб Повітряних Сил Збройних Сил України, згідно умов Договору закупівлі виробів та надання послуг від 08.12.2008 № 95/08; стягнуто з Державного підприємства Конструкторське бюро лазерної техніки на користь Військової частини А0215 39 426, 00 грн. - пені, 38 640, 00 грн. - штрафу; стягнуто з Державного підприємства Конструкторське бюро лазерної техніки в доход Державного бюджету України 780, 66 грн. - державного мита, 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.10.2011 року господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано накази про примусове виконання вищевказаного судового рішення.

10.05.2017 року від Військової частини А 0215 через відділ діловодства суду надійшла заява про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 35/200.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 35/200 розгляд заяви призначено на 12.06.2017 року, витребувано у сторін та Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС) додаткові документи, необхідні для розгляду заяви по суті.

У судове засідання 12.06.2017 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд заяви на 26.06.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд заяви на 10.07.2017 року.

У судове засідання 10.07.2017 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви відкладено на 14.08.2017 року.

В судовому засіданні 14.08.2017 року представник заявника підтримав викладені в заяві вимоги та просив суд задовольнити їх.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 14.08.2017 року проти задоволення заяви не заперечували.

Представник боржника в судове засідання 14.08.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки неявка боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними доказами.

Розглянувши в судовому засіданні 14.08.2017 року заяву Військової частини А 0215 про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 35/200, суд вирішив задовольнити її враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як на тому наголосив Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2015 у справі № 910/14601/13, наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу, заява повинна бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання і те, що він не пред'являвся до виконання.

Отже, підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу, а відсутність таких документів є підставою для відмови у видачі дублікату наказу.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2011 року господарським судом міста Києва був виданий наказ про примусове виконання рішення від 18.07.2011 у справі № 35/200 про зобов'язання ДП Конструкторське бюро лазерної техніки здійснити послуги по монтажу та налагодженню лазерних вимірювачів висоти хмар ЛВВХ-1 на аеродромах Старокостянтинів та Миколаїв для потреб Повітряних Сил Збройних Сил України згідно умов Договору закупівлі виробів та надання послуг від 08.12.2008 № 95/08.

Зазначений наказ було пред'явлено стягувачем до виконання і 16.12.2011 року Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження.

15.05.2014 року Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до супровідного листа № 986/2 від 15.05.2014 направлено копію означеної постанови та оригінал наказу від 18.10.2011 у справі № 35/200 на адресу господарського суду міста Києва.

Проте, ані наказ від 18.10.2011 у справі № 35/200, ані копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2014 року на адресу господарського суду міста Києва не надходили.

Копії матеріалів виконавчого провадження також не містять належних доказів направлення Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2014 та оригіналу наказу від 18.10.2011 у справі № 35/200 на адресу господарського суду міста Києва.

Таким чином, стягувач був позбавлений можливості повторно пред'явити наказ від 18.10.2011 у справі № 35/200 для примусового виконання до органів виконавчої служби в межах встановленого строку, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2017 в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновлено строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 35/200.

Відсутність наказу у стягувача унеможливило виконання рішення суду та порушує права заявника.

Згідно із положеннями ст. ст. 4-5, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і їх виконання провадиться на підставі виданого господарським судом наказу.

Задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу, суд виходить з того, що стягувачем означену заяву подано з дотриманням встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог, а також того, що в добровільному порядку рішення господарського суду у даній справі боржником не виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача дублікату наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань, оскільки відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та п. 6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Військової частини А 0215 про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 35/200 задовольнити.

2. Видати Військової частини А 0215 дублікат наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 35/200 про зобов'язання ДП Конструкторське бюро лазерної техніки здійснити послуги по монтажу та налагодженню лазерних вимірювачів висоти хмар ЛВВХ-1 на аеродромах Старокостянтинів та Миколаїв для потреб Повітряних Сил Збройних Сил України згідно умов Договору закупівлі виробів та надання послуг від 08.12.2008 № 95/08.

3. Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

4. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя М.Є. Літвінова