Постанова

від 01.08.2017 по справі 804/4354/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 р. Справа № 804/4354/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Виноградовій Т.В.,

за участю:

представника відповідача Долгополової К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті (далі - ТОВ Трейд Коммодіті , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 року №0004364614

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, на підставі яких було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки наявність господарської операції між ТОВ Трейд Коммодіті та ТОВ Благовест підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу при проведенні перевірки, зокрема: договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на оплату отриманого товару;

- підписи особи у видаткових накладних, яка отримала нафтопродукти, є підписами директора позивача та співпадають з підписами на договорі, а товарно-транспортні накладні є документом, який підтверджує факт перевезення вантажів, а не факт придбання товару покупцем у постачальника;

- господарські операції позивача з придбання товарів у ТОВ Благовест спричинили реальні зміни майнового стану позивача шляхом зменшення суми грошових коштів позивача внаслідок здійснення оплати за придбаний товар, тобто шляхом вибуття активів.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2017 року позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити; в судове засідання, призначене на 01.08.2017 року, не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення і докази на підтвердження наявності у позивача складських потужностей.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, не зазначено дату та номер довіреності на отримання нафтопродуктів, що в свою чергу унеможливлює ідентифікувати особу, яка отримувала товар. У наданих товарно-транспортних накладних не зазначено конкретного пункту навантаження, вказано лише м. Київ, що унеможливлює встановлення місця де фактично було здійснено навантаження придбаних ТОВ Трейд Коммодіті нафтопродуктів та чи фактично здійснювались перевезення вантажу ФОП ОСОБА_2 на адресу позивача. За даними реєстру податкових накладних не встановлено ланцюг постачання нафтопродуктів до імпортера/виробника. Враховуючи викладене, представник відповідача зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та складеним з урахуванням норм діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Трейд Коммодіті з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Благовест (код ЄДРПОУ 32697704) за квітень-червень 2014 року, про що складено акт від 07.06.2017 року №56/28-10-46-14-30536344.

Висновком акта перевірки встановлені порушення:

- пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за квітень 2014 року у сумі 133620,25 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 330605,57 грн., в тому числі: за квітень 2014 року у сумі 133620,25 грн., за травень 2014 року у сумі 134639,87 грн., за червень 2014 року у сумі 62345,45 грн.

На підставі акту перевірки від 07.06.2017 року №56/28-10-46-14-30536344 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 28.06.2017 року №0004364614 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 295477,98 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 196985,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 98492,66 грн.

В основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом покладено висновок про відсутність документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Благовест за квітень-червень 2014 року.

Судом встановлено, що ТОВ Трейд Коммодіті (код ЄДРПОУ 30536344) перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС як платник податків та зборів, видами економічної діяльності є - 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

03.03.2014 року між ТОВ Трейд Коммодіті (покупець) та ТОВ Благовест (продавець) укладено договір поставки №0303/14, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, марка, кількість, ціна та вартість товару визначається сторонами в накладних та специфікаціях окремо на кожну партію товару. На підставі пункту 1.4 договору загальна вартість договору визначається виходячи з цін на товар та загальної кількості товару, що проданий у відповідності з умовами договору. Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу - автомобільним транспортом покупця. Пунктом 9.1 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору контрагентами складені:

1. видаткові накладні на поставку бензину А-95:

- №1405/01 від 14.05.2014 року у кількості 22,426 т на загальну суму 405910,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 67651,77 грн.;

- №1605/01 від 16.05.2014 року у кількості 22,206 т на загальну суму 401928,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 66988,10 грн.;

- №3004/02 від 30.04.2014 року у кількості 29,921 т на загальну суму 397950 грн., в тому числі ПДВ на суму 66325 грн.;

- №3004/03 від 30.04.2014 року у кількості 29,909 т на загальну суму 403771,50 грн., в тому числі ПДВ на суму 67295,25 грн.;

- №2706/02 від 27.06.2014 року у кількості 20,667 т на загальну суму 374072,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 62345,45 грн.;

2. податкові накладні:

- №1 від 14.05.2014 року на загальну суму 405910,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 67651,77 грн.;

- №3 від 16.05.2014 року на загальну суму 401928,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 66988,10 грн.;

- №6 від 27.06.2014 року на загальну суму 374072,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 62345,45 грн.

Податкових накладних на поставку товару у кількості 29,921 т на загальну суму 397950 грн. за видатковою накладною №3004/02 від 30.04.2014 року та у кількості 29,909 т на загальну суму 403771,50 грн. за видатковою накладною №3004/03 від 30.04.2014 року суду не надано.

Також, позивачем надані суду товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що постачання товару здійснювалось від ТОВ Благовест до замовника, вантажоодержувача - ТОВ Трейд Коммодіті , автопідприємством ФОП ОСОБА_2 автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, водієм ОСОБА_3:

- від 14.05.2014 року №1405 у кількості 22,426 т на загальну суму 405910,60 грн., пункт навантаження - м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 17, пункт розвантаження - Західний проїзд, буд. 5 (без зазначення міста);

- від 16.05.2014 року №1605 у кількості 22,206 т на загальну суму 401928,60 грн., пункт навантаження - м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 17, пункт розвантаження - Західний проїзд, буд. 5 (без зазначення міста);

- від 30.04.2014 року №30/04/14-05 у кількості 29,921 т на загальну суму 397950 грн., пункт навантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, буд. 5;

- від 30.04.2014 року №30/04/14-02 у кількості 29,909 т на загальну суму 403771,50 грн., пункт навантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, буд. 5;

- від 27.06.2014 року №27/06/14 у кількості 20,667 т на загальну суму 374072,70 грн., пункт навантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, буд. 5.

Оплата за товар здійснена наступними платіжними дорученнями: від 20.05.2014 року №1094 на суму 401928,60 грн., від 21.05.2014 року №1112 на суму 405910 грн., від 06.05.2014 року №1003 на суму 397950 грн., від 08.05.2014 року №1015 на суму 100000 грн., від 07.05.2014 року №1011 на суму 303771,50 грн., від 02.07.2014 року №1368 на суму 374072,70 грн.

На підтвердження наявності складських потужностей для зберігання придбаних нафтопродуктів представником позивача надано суду копію договору оренди нерухомого майна №16/09-13 від 11.10.2013 року, укладеного між ТОВ Нафта Капітал Груп (орендодавець) та ТОВ Трейд Коммодіті (орендар), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування комплекс будівель та споруд для зберігання паливно-мастильних матеріалів, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, 5 (300кв.м.). На підставі пункту 4.1 договору орендна плата виплачується в останній день дії цього договору в грошових одиницях України, і становить 1000 грн. щомісячно. Відповідно до пункту 6.1 договір укладено терміном до 31.12.2015 року.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до частини 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В наданих суду та до перевірки контролюючому органу видаткових накладних відсутня інформація стосовно особи, яка отримала товар від імені позивача, а саме відсутнє прізвище та посада відповідальної особи.

Твердження представника позивача про те, що підпис на видаткових накладних належить директору підприємства та відповідає його підпису на договорі є припущенням з боку позивача, не підтвердженим письмовими доказами.

Приймаючи рішення, суд керується не твердженнями позивача щодо належності підпису тій чи іншій особі, а нормами права, зокрема, частиною 2 статті 9 Закону №966, якою визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, крім іншого, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначення посади та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, якими є прізвище відповідальної особи, є обов'язковими реквізитами видаткової накладної, а їх відсутність свідчить про неналежне складання такого первинного документа.

Також, суд зазначає про відсутність посади представника ТОВ Благовест на виписаних податкових накладних, а в податковій накладній від 27.06.2014 року №6 взагалі відсутній підпис особи, відповідальної за складання податкової накладної.

Надані копії податкових та видаткових накладних не дають змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, також, і у зв'язку з тим, що ані до перевірки, ані суду не надані довіреності на отримання товару на відповідальних осіб.

Товар - бензин А-95 - у документах на перевезення визначений родовими ознаками, його неможливо виокремити як товар в межах цивільного обігу (виробник, дата виготовлення, густина тощо).

При перевірці фактичного транспортування нафтопродуктів, судом встановлено, що в наданих до суду товарно-транспортних накладних №30/04/14-05 від 30.04.2014 року, №30/04/14-02 від 30.04.2014 року та №27/06/14 від 27.06.2017 року не зазначено конкретного місцезнаходження пункту навантаження, вказано лише - м. Київ без зазначення точної адреси, вулиці, будинку, а тому неможливо встановити, з якої адреси здійснювалось відвантаження товару; графа до подорожнього листа № не заповнена, подорожні листи на перевезення вантажів до перевірки не надані.

Вказані факти унеможливлюють встановлення місця де фактично було здійснено навантаження, придбаних позивачем нафтопродуктів та чи фактично здійснювалась поставка товару на адресу ТОВ Трейд Коммодіті .

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів

Згідно з пунктом 5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція) перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року N363, та ГОСТ 27352-87 Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования .

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Таким чином, серед обов'язкових документів на перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом, законодавцем визначено надання такого документу як паспорт якості на відвантажений нафтопродукт.

Позивачем ані до перевірки, ані суду відповідний паспорт якості надано не було.

На підставі пункту 5.4.3 Інструкції маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідний акт суду не надано не було, зважування не проводилось, що підтверджується відсутністю зазначення маси нафтопродукту в товарно-транспортних накладних.

Відповідно до пункту 7.5.8 Інструкції у товарно-транспортній накладній оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У товарно-транспортній накладній зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

В наданих позивачем товарно-транспортних накладних №30/04/14-05 від 30.04.2014 року, №30/04/14-02 від 30.04.2014 року та №27/06/14 від 27.06.2017 року не зазначено номеру резервуара, час виїзду автоцистерни з місця навантаження, в товарно-транспортних накладних №1405 від 14.05.2014 року та №1605 від 16.05.2014 року не зазначено густину, температуру та масу нафтопродукту, не зазначено номер резервуара та час виїзду автоцистерни з місця навантаження в порушення зазначеної Інструкції.

Суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт перевезення вантажу, а не факт придбання товару покупцем у постачальника, однак, у випадку перевезення нафтопродуктів законодавцем встановлена певна процедура, дотримання якої є обов'язковою та документальне оформлення якої підтверджує реальність здійснення перевезення саме такого виду товару, що в свою чергу підтверджує реальність господарської операції.

При прийнятті рішення, суд приймає до уваги те, що позивачем не надано інформації та її документального підтвердження стосовно придбання або виробництва товару - бензину А-95 - поставленого на адресу ТОВ Благовест , внаслідок чого неможливо дослідити рух товару в межах цивільного обороту.

З огляду на формальність договору та складених на його виконання документів, на відсутність економічної складової, ділової мети, відсутність відповідальних осіб за здійснення господарської операції, недотримання порядку перевезення нафтопродуктів, суд дійшов висновку про відсутність фактичного постачання товару позивачем на адресу ТОВ Благовест , а тому висновок контролюючого органу про завищення податкового кредиту за травень, червень 2014 року позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Благовест є правомірним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

На підставі пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З системного аналізу обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2017 року.

Суддя М.В. Бондар