Ухвала

від 08.08.2017 по справі 816/3231/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2017 р. м. Київ К/800/59919/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є., за участю секретаря судового засідання Калініна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року

у справі № 816/3231/14

за позовом Приватного підприємства Вагир

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Вагир звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 816/3231/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі № 816/3231/14 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У зв'язку із тим, що позивач за адресою, наявною у матеріалах справи, не числиться, до суду неодноразово поверталися конверти із судовими повістками, які направлялись на його адресу.

Відповідно до частини першої статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За таких обставин, є підстави вважати, що про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.02.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області видано ПП Вагир ліцензію № 386274 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними виробами за місцем торгівлі: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43, біля ринку Центральний кафе Корчма .

25.04.2014 року працівниками СКМСД Крюківського РВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області проведена перевірка господарської одиниці - кафе Корчма щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, під час проведення якої встановлено факт реалізації бокалу пива Житецький гусь 0,5 л за ціною 8, 00 грн. барменом ОСОБА_4 неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.04.2014 № 140688, у якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_4, барменом кафе-бару Корчма 25.04.2014 близько 12 год.15 хв. продано неповнолітньому бокал пива Житецький гусь алкогольного, що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП, вину ОСОБА_4 визнано. Крім того, нею надано письмові пояснення, за змістом яких продала вказаний товар.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконкомі Автозаводської районної ради м. Кременчука від 07.05.2014 року № 72 за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи № 140688 від 25.04.2014 року стосовно ОСОБА_4 з останньої стягнуто штраф у розмірі 510 грн.

На підставі вказаних матеріалів Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 25.07.2014 року № 000007/16-03-21/1484, яким до ПП Вагир застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800, 00 грн. у зв'язку із порушенням вимог статті 15 3 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: продаж алкогольних виробів особі, що не досягла 18 років.

Позивач не погодився з рішенням про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом доведено вчинення позивачем порушення вимог законодавства, яким регулюється виробництво і обіг алкогольних виробів, а окремі дефекти форми рішення про застосування фінансових санкцій не можуть бути підставою для його скасування.

Суд апеляційної інстанції при прийняття судового рішення з даними висновками не погодився та вказав на те, що податковий орган мав прийняти саме податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, зважаючи на таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється (ч.ч. 4, 5 ст. 15 3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ).

Абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 4 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Додатком до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні приходить до висновку, що оскаржуване рішення податкового органу не відповідає формі, установленій податковим законодавством України, а тому воно підлягає скасуванню як незаконне. Проте поза увагою цього суду залишився зміст рішення контролюючого органу.

Суд касаційної інстанції, з огляду на усталену судову практику, притримується позиції, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Зі спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 25.07.2014 року № 000007/16-03-21/1484 можливо чітко встановити зміст цього рішення. Зокрема, у ньому зазначено про порушення позивачем ст. 15 3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , що полягає у продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, за яке застосовано відповідні санкції згідно із ч. 2 ст. 17 цього Закону у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі № 816/3231/14 скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 816/3231/14 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.А.Веденяпін

Н.Є.Маринчак