Постанова

від 30.05.2007 по справі 14/110-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/110-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 травня 2007 р.                                                                                Справа № 14/110-07

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін  

позивача          - Любинецький В.В.

відповідача      - Коломієць З.О.

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Приватного підприємства «Тесляр»(вул. Буденного, 10, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)  до Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі (вул. Піонерська,  9,  м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)  про визнання незаконним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Заявлено позов про визнання незаконним та скасування рішення №112 від 20.08.04  нечинною постанови №970 від 10.10.06 управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі .

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що оскаржуване ним рішення є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав: відшкодування виплат по пільгових пенсіях являється цивільно-правовим відношенням по суті і не передбачає нарахування пені та штрафних санкцій, крім того ПП «Тесляр»не повинно відшкодовувати витрати по виплаті пільгових пенсій, оскільки ніхто з його працівників не  отримує пільгову пенсію, вказані суми нараховано Ремонтно-будівельній дільниці №12 та його правонаступнику ТОВ «Рембуд», правонаступником якого позивач не являється відповідно до рішення  Ямпільського районного суду від 03.11.06, яким визнано недійсним п. 1.2. Статуту ПП «Тесляр» щодо правонаступництва ТОВ «Рембуд».

Відповідач проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві №714/06-24/08, зазначивши про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та  їх  необгрунтовність, оскільки на день винесення оскаржуваного рішення позивач являвся правонаступником ТОВ «Рембуд», а саме рішення отримане позивачем 25.08.04 та  протягом 10 днів з дня його отримання, у порядку, визначеному ч.13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не оскаржене. Водночас у додаткових поясненнях №749/06-24/08  відповідач вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду  з даним позовом, з огляду на що просив  відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

20.08.04  рішенням №112 від 20.08.04  управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі,   на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача  застосовано штрафні  санкції  в розмірі 3724,73 грн., в тому рахунку 147,50 грн. по збору, 3577,23 грн. по пільговій пенсії,  та нараховано пеню в загальному розмірі  3457,69 грн. (169,70 грн.  по збору,  3287,99 грн. по пільговій пенсії).

Разом з тим, постановою  Ямпільського районного суду від 03.11.06 по справі №2а-80/2006р., визнано недійсним п. 1.2. Статуту ПП «Тесляр»та скасовано рішення Ямпільської райдержадміністрації від 02.09.02 про реєстрацію Приватного підприємства «Тесляр»в частині 1.2 Статуту, за яким ПП «Тесляр» є правонаступником ТОВ «Рембуд».

Згідно довідки  №1547 від 29.05.07 Ямпільського районного суду, зазначене судове рішення вступило в законну силу 13 листопада 2006 року.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України, постанови  та  ухвали суду в адміністративних справах,  що набрали законної  сили,  є  обов'язковими  до  виконання  на  всій території України.

Згідно ст.  255 КАС України, постанова  або ухвала суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що оскаржуване рішення винесено 20.08.04,  тоді як постановою районного суду  скасовано рішення Ямпільської райдержадміністрації від 02.09.02, суд  дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені  не відповідає  фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем  строку  звернення до суду,  суд вважає не обґрунтованими  виходячи з наступного.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року і в силу ст. 58 Конституції України не має зворотної сили, а отже не поширюється на правовідносини, що виникли в період з моменту прийняття оскаржуваного рішення до 01.09.2005р..

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність в три роки. Таким чином  суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав. Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позивач для врегулювання відносин щодо правонаступництва  звернувся до  Ямпільського районного суду, рішення якого  стало підставою звернення до господарського суду  із даним позовом.   

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно статті 86 вказаного кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі:

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас  вимога позивача зобов'язати відповідача надати довідку про  нарахування відшкодування по пільгових пенсіях з відмітками про дати виходу на пенсію та виплат пільгових пенсій,  задоволенню не підлягає, оскільки не є позовною вимогою в розумінні  ч. 3 ст. 105 КАС України, а фактично являється клопотанням про витребування  письмових доказів.

Судові витрати,  відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України,  підлягають покладенню на  відповідача.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Рішення Пенсійного фонду України у Ямпільському районі  №112 від 12 серпня 2004 року про  застосування до ПП  «Тесляр»фінансових санкцій та нарахування пені  в  загальному  розмірі    7182,42  грн.  скасувати.

3.          Стягнути з Державного бюджету України  3, 40 грн. (три грн. сорок коп.)  витрат на державне мито, на користь Приватного підприємства «Тесляр»(вул. Буденного, 10, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 03329344)  в рахунок відшкодування судових витрат.

4.          Постанову направити  сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України  04.06.07 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.