Справа № 127/16624/17
Провадження № 2/127/4923/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2017 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши заяву приватного підприємства Норд Вест про стягнення заборгованості про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява приватного підприємства Норд Вест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Представником позивача разом із позовною заявою суду подана заява про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що позивачем було подано до Вінницького міського суду Вінницької області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості . У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 27.01.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу № 000302, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у свою власність товар, а саме: напівпричеп - самоскид марки KNAPEN, модель: К200, номер кузова (шасі, рама) XL9K0C20004051176, д.н.з. АВ 5066 XM, за ціною 140 200, 00 гривень. 27.01.2017 року відповідач отримав вищеописаний товар, що підтверджується актом приймання - передачі товару, видатковою накладною та здійснив у регіональному Сервісному центрі МРЕУ у Вінницькій області дії, щодо оформлення даного транспортного засобу на своє ім'я. Згідно п. 6.1. договору, відповідач зобов'язаний був сплатити за товар на розрахунковий рахунок позивача кошти, згідно з умовами передбаченими п.2.2. договору. Однак, станом на день подання позовної заяви відповідач оплату отриманого товару не здійснив. Також, 14.03.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу № 006896, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у свою власність товар, а саме: сідельний тягач марки: DAF, модель CF 85.460, номер кузова (шасі, рама) XLRTE85MC0E881836, номерний знак не видавався, за ціною 252 240, 00 гривень. 14.03.2017 року відповідач отримав вищеописаний товар, що підтверджується актом приймання - передачі товару, видатковою накладною та здійснив у регіональному Сервісному центрі МРЕУ у Вінницькій області дії, щодо оформлення даного транспортного засобу на своє ім'я. Згідно п. 6.1. вище вказаних договорів, відповідач зобов'язаний був сплатити за товар на розрахунковий рахунок позивача кошти, згідно з умовами передбаченими п.2.2. договорів. Однак, станом на день подання позовної заяви відповідач оплату отриманого товару не здійснив. Покупець, яким є відповідач, не виконав покладені на нього договорами грошові зобов'язання та не сплатив вказаної вище суми коштів у рахунок оплати за придбаний товар, внаслідок чого на момент звернення з позовом виникла заборгованість в розмірі 392 440,00 гривень. Враховуючи те, що позивачем було надано суду ряд належних та допустимих доказів в рахунок підтвердження обставин щодо наявності заборгованості у відповідача за договорами купівлі-продажу, та існує велика ймовірність подальшого перепродажу вказаних транспортних засобів третім особам, чи вчинення відносно них інших правочинів, що свідчитиме про неможливість або ж утруднення виконання рішення суду, яке може бути ухвалене по даній справі на користь позивача. У такий спосіб, у позивача в подальшому виникнуть труднощі або ж взагалі неможливість відшкодування вартості поставленого товару від відповідача по справі. Більш того, не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість відповідачу знову ж таки здійснити відчуження товару на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в період часу коли ще не набуде законної сили, надасть можливість відповідачу відчужити їх і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем його права.
Ухвалою суду від 16.08.2017 року відкрито провадження по вище зазначеній цивільній справі.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали справи, враховуючи обґрунтування позивача, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову в частині накладення арешту на транспортні засоби, оскільки дана вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.
Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, тобто безпосередньо зв'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідача.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортні засоби, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом, враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Тому, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспорті засоби є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Наявні підстави для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на наступні транспорті засоби: напівпричеп - самоскид марки KNAPEN, модель: К200, номер кузова (шасі, рама) XL9K0C20004051176, д.н.з. АВ 5066 XM , та сідельний тягач марки: DAF, модель CF 85.460, номер кузова (шасі, рама) XLRTE85MC0E881836,тобто у спосіб визначений п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Одночасно суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині оголошення транспортного засобу у розшук з наступних підстав.
Як передбачено ст. 36 ч. 3 Закону України Про виконавче провадження , у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Розділ 6 ЦПК України Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах тарішень інших органів (посадових осіб), не передбачає, що до повноважень суду відноситься оголошення розшуку майна, на який накладений арешт. Таким чином оголошення розшуку автомобіля боржника відноситься до повноважень державного виконавця.
Відповідно до пунктів 4.13.1. та 4.13.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій"(надалі Інструкція), підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ.
Згідно з п. 4.13.6. Інструкції розшук транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за N 541/6829.
Підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна (п. 4.13.1. Інструкції).
Отже, вказаною нормою встановлена ключова підстава для оголошення розшуку, зокрема, транспортних засобів боржника, а саме: відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про їх місцезнаходження.
Така підстава на час постановлення судом цієї ухвали відсутня.
Оголошення транспортного засобу у розшук виходить за межі правил забезпечення позову, оскільки розшук майна не є видом забезпечення позову, а є одним із заходів для належного виконання рішення суду під час виконавчих дій при відсутності відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити частково.
Забезпечити позов у цивільній справі № 127/16624/17 за позовом приватного підприємства Норд Вест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на наступні транспортні засоби:
1)напівпричеп - самоскид марки KNAPEN, модель: К200, номер кузова ( шасі, рама) XL9K0C20004051176, д.н.з. АВ 5066 XM , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1;
2)сідельний тягач марки DAF, модель: CF 85.460, номер кузова (шасі, рама) XLRTE85MC0E881836, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.О. Жмудь
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2017 |
Оприлюднено | 21.08.2017 |
Номер документу | 68386338 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Жмудь О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні