Ухвала

від 16.08.2017 по справі 489/241/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/241/17 16.08.2017 16.08.2017 16.08.2017

Справа №489/241/17

Провадження № 22-ц/784/1831/17 Суддя першої інстанції - Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідачки - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4, ОСОБА_5

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2017 року, постановлену за заявою про визнання мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу з договором позики -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2017 р. ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернулись до суду з заявою про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення.

Зазначали, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 березня 2017 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 солідарно стягнуто борг за договором позики від 17 травня 2014 року у сумі 159 220 доларів США, що еквівалентно 4 214 553 грн. В процесі виконання рішення суду сторони мають намір укласти мирову угоду за умовами якої ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу передасть право власності на належне їй майно ОСОБА_4

Посилаючись на викладене, сторони просили суд визнати мирову угоду між ними, за умовами якої в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_4 за договором позики, ОСОБА_5 зобов'язується в строк, що не перевищує 15 днів з дня набрання чинності ухвали суду про визнання цієї угоди, передати ОСОБА_4 право власності на наступне майно: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 240,7 кв.м, житловою площею 111,7 кв.м.; 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1113 га за кадастровим номером НОМЕР_1 в СТ Лісова пісня , Новосілківської сільської ради, Вишгородського району Київської області; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1196 га за кадастровим номером НОМЕР_2 в СТ Лісова пісня , Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,2398 га за кадастровим номером НОМЕР_3 в СТ Лісова пісня , Новосілківської сільської ради, Вишгородського району Київської області; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1991 га за кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_2. З моменту виконання цієї мирової угоди зобов'язання за договором позики від 17 травня 2014 року припиняється в повному обсязі. У разі невиконання цієї мирової угоди однієї із сторін друга сторона має право спонукати до її виконання шляхом подання відповідного позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2017 року у визнанні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновку суду положенням ст. 372 ЦПК України, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати мирову угоду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 березня 2017 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 17 травня 2014 року в розмірі 159 220,00 дол. США, що еквівалентно 4 214 553, 40 грн., а саме: сума позики - 95 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 514 650 грн., відсотки за користування коштами - 64 220,00 дол. США, що еквівалентно 1 699 903, 40 грн. Також стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 8 000 грн. по 4 000 грн. з кожної (а.с. 76-78).

На підставі вказаного рішення суду 15 березня 2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва були видані виконавчі листи №489/241/17.

В Інгульському відділі ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики у розмірі 159 220 доларів США, що еквівалентно 4 214 552,40 грн.(а.с.96).

Відносно боржника ОСОБА_5 виконавче провадження не відкривалося.

Згідно ст. 372 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається у письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.

Специфіка даної мирової угоди пов'язана із тим, що на відміну від дефініції ч. 1 ст. 175 ЦПК України, де сформульовано поняття мирової угоди на стадії до вирішення спору судом, мирова угода в процесі виконання не може укладатись з метою врегулювання спору.

Передбачається, що спір вже врегульований певним судом рішенням, яке набрало законної сили, за цим рішенням видано виконавчий документ, що надійшов для примусового виконання державному виконавцю.

Мирова угода в процесі виконання не може стосуватись питань про визначення фактичних обставин та відповідних правовідносин, основною метою такої угоди є встановлення (зміна) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення, що може ґрунтуватись на взаємних поступках і, безумовно, стосуватись лише прав та обов'язків сторін й предмета спору.

Така мирова угода не може виходити за межі спірних правовідносин, стосуватися прав та обов'язків осіб, які не є сторонами у спорі, створювати права та обов'язки для них тощо.

Мирова угода, що розглядається, покликана сприяти закінченню виконавчого провадження, зокрема шляхом визначення конкретних заходів, дій, рішень тощо, що сторони беруться вчинити.

Розглядаючи в межах ст.ст. 175, 372 ЦПК України, судова колегія вважає, що сторони виконавчого провадження укладенням даної мирової угоди фактично створюють нові правовідносини, виходячи за межі тих правовідносин, які вже склалися та існують між ними.

Мирова угода між стягувачем ОСОБА_4 та боржником ОСОБА_5 укладена на виконання рішення суду про стягнення суми боргу в сумі 159 220,00 дол. США, що еквівалентно 4 214 553, 40 грн., тобто предметом спору були грошові кошти, а не нерухоме майно, відносно якого укладено мирову угоду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні мирової угоди, укладеної між сторонами.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги зводяться до підстав заяви про визнання мирової угоди, яким суд надав належну оцінку, а відтак не впливають на висновки суду.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, то апеляційна скарга в силу п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова