У х в а л а
іменем україни
05 липня 201 7 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Леванчука А.О.,Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства Інтекогарант-Україна про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила стягнути з Приватного підприємства Інтекогарант-Україна (далі - ПП Інтекогарант-Україна ) на її користь суму матеріальних збитків у розмірі 5 370 грн 52 коп. та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10 січня 2016 року вона звернулась до менеджера ПП Інтекогарант-Україна з проханням організувати тур до Індії з 20-28 лютогодо 16-18 березня 2016 року терміном на 15-18 днів в готель HolideyINN.
12 січня 2016 року менеджерповідомила, щоце можливо та оголосилаціну туру 3260 доларівСША, що по курсу туроператора 24,5 грн. за доллар США становило79 870 грн. Вцей день вона отримала підтвердженнянеобхідності здійснення обмінувалюти та про домовленістьз туроператором про вказаний тур.
В цей же день між нею та ПП Інтекогарант-Україна було укладено договір №1201/16 натуристичне обслуговування.
Наступного дняменеджер відповідача їйповідомила про відсутність вільнихмісць у обраному нею готелі та про наявність вільних місцьв іншому готелі, від якого вона відмовилась насамому початку. Вона приїхаладо офісу відповідача, де на її вимогу їй повернули сплаченінею гроші в сумі 79 870 грн. Внаслідоквказаних дій вонавтратилаблизько 500 грн. прикупівлі 3260 доларівСША.
15 лютого 2016 року вона отримала лист від відповідача про розірвання укладеного договору.
З огляду на те, щовідповідач відмовився розглянутипитання заміни тура з урахуванням понесених нею збитків, в односторонньому порядку відмовився відсвоїх зобов'язань за договором, не забезпечив замовлений нею тур,просила відшкодувати завдануїй матеріальну шкодув сумі 5 370грн 52 коп.,що є різницею міжвартістю туру на деньрозірвання договору тасплаченими нею коштами, з урахуванням курсової різниці доллара США до гривні.
Заподіяння моральної шкоди в розмірі 5 000 грн обґрунтовувалатим, що невиконання відповідачем договору про надання туристичних послуг призвело досуттєвих емоційних переживань, поглиблених відсутністю будь-якої інформації про причини небажання відповідача виконати свої зобов'язання за договором.Моральні страждання збільшувались тоді, коли працівники відповідача неодноразово, протягом тижня, в грубій формі відмовлялись отримати її претензію, почали її ігнорувати та подали заяву до Оболонського райвідділу поліції.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПП Інтекогарант-Україна на користь ОСОБА_4в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000 грн. Вирішено питання розподілусудових витрат. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року рішення рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та судових витрат по сплаті судового збору скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ Про судоустрій статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закон від 19 травня 2011 року Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції шкода в€' це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних із розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; час, коли продукцію було введено в обіг.
Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за потерпілим - споживачем або користувачем, якому завдано шкоду внаслідок дефекту в продукції. При цьому на потерпілого покладається обов'язок довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом у продукції та завданою шкодою.
Доказів заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) суду надано не було.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки ні чинним законодавством, ні договором, укладеним між позивачем та ПП Інтекогарант -Україна не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору про надання туристичних послуг та відсутністю будь-якої інформації про причини небажання виконати свої зобов'язання за договором, а тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В.Маляренко
А.О.Леванчук
О.В.Ступак
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2017 |
Оприлюднено | 21.08.2017 |
Номер документу | 68389855 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні