Ухвала

від 19.08.2017 по справі 622/767/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №622/767/17

провадження №1-кс/619/1018/17

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2017 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42017221280000035 від 13.05.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що невідомі особи самовільно зайняли земельні ділянки та засіяли їх сільськогосподарською культурою - соя. Так, під час огляду місця події встановлено, що засіяно єдиним масивом земельні ділянки на території Золочівської селищної ради Харківської області (ділянки з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0806, 6322655100:04:001:0810, 6322655100:04:001:0812, 6322655100:04:001:0804, 6322655100:04:001:811 та земельні ділянки, які знаходяться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0713 і 6322655100:04:001:0806 та 6322655100:04:001:0806 і 6322655100:04:001:0810). Згідно інформації відділу у Золочівському районі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 24.07.2017 на земельні ділянки, які розташовані на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області зображені в додатку №4 з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0806, 6322655100:04:001:0810, 6322655100:04:001:0812, 6322655100:04:001:0804, 6322655100:04:001:811, надано накази Головного управління Держкгеокадастру у Харківській області на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вид угідь рілля. На момент надходження запиту земельні ділянки у власність не передавалися. Земельні ділянки, які знаходяться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0713 і 6322655100:04:001:0806 та 6322655100:04:001:0806 і 6322655100:04:001:0810 є вільними та відносяться до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, вид угідь рілля.

До суду надійшло клопотання про арешт вилученого майна, а саме на посіви (врожай) сільськогосподарської культури «соя», якою засіяні земельні ділянки па території Золочівської селищної ради Харківської області (ділянки з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0806, 6322655100:04:001:0810, 6322655100:04:001:0812, 6322655100:04:001:0804, 6322655100:04:001:811 та земельні ділянки, які знаходяться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0713 і 6322655100:04:001:0806 та 6322655100:04:001:0806 і 6322655100:04:001:0810) - є предметом вчинення кримінального правопорушення або набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, тому зібрання зазначеного майна (врожаю), може призвести до його знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для подальшої можливості відшкодування завданих державі збитків.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без повідомлення підозрюваного, інших власників майна, захисника.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних мотивів.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження 13.05.2017 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України (кримінальне провадження №42017221280000035), де в фабулі зазначено: «за фактом зайняття невстановленими особами земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Золочівського району Харківської області».

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Встатті 2 КПК Українизазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно до ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК Україниє земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами субєктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні обєкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

З наданих слідчому судді матеріалів не можливо зробити висновок, яким чином посіви сільськогосподарської культури «соя», якою засіяні земельні ділянки на території Золочівської селищної ради Харківської області (ділянки з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0806, 6322655100:04:001:0810, 6322655100:04:001:0812, 6322655100:04:001:0804, 6322655100:04:001:811 та земельні ділянки, які знаходяться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0713 і 6322655100:04:001:0806 та 6322655100:04:001:0806 і 6322655100:04:001:0810), можуть мати значення речового доказу і предмету злочину, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України.

Жодних доказів на те, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченимст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Крім того, злочин передбачений ч.1ст.197-1 КК Україниє злочином з матеріальним складом, при цьому в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б могли підтвердити завдання значної шкоди або посилання на це.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 197-1 КК Україниє земельні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Разом з тим, сільськогосподарські культури не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України, а тому правових підстав для накладення арешту, з підстав зазначених в клопотанні прокурора, на таке майно немає, санкція ч.1ст.197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

Також, у клопотанні не обґрунтовано наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.1 ст. 197-1 КК України, в тому числі, що дана сільськогосподарська культура являється предметом чи була об`єктом кримінально протиправних дій, або набута кримінально протиправним шляхом.

Також, слідчий суддя враховує, що за даним видом кримінального правопорушення спеціальна конфіскація або конфіскація майна як виду покарання не передбачена.

Окрім того, слідчий суддя приходить висновку, що прохання слідчого про накладення арешту на посіви (врожай) сільськогосподарської культури «соя» не узгоджується з вимогами ст.171 КПК України, щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна про арешт якого йдеться у клопотанні прокурора.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що відповідно дост.55 КПКпотерпілим у кримінальному провадженні може бути, крім іншого, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Дане кримінальне провадження відкрито на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення. Прокурором з метою захисту права територіальної громади Золочівської селищної ради дане кримінальне провадження не порушувалось. Орган, уповноважений на захист інтересів територіальної громади Золочівської селищної ради Харківської області, до участі у провадженні не залучався, їх представники не допитані по кримінальному провадженню.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на наведене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42017221280000035 від 13.05.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а саме: посівів (врожаю) сільськогосподарської культури «соя», якою засіяні земельні ділянки па території Золочівської селищної ради Харківської області (ділянки з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0806, 6322655100:04:001:0810, 6322655100:04:001:0812, 6322655100:04:001:0804, 6322655100:04:001:811 та земельні ділянки, які знаходяться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6322655100:04:001:0713 і 6322655100:04:001:0806 та 6322655100:04:001:0806 і 6322655100:04:001:0810) відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1