Ухвала

від 14.08.2017 по справі 905/2916/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

14.08.2017р. Справа № 905/2916/15           

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Асмановій Е.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь №3271/04 від 03.08.2017р.

на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі №905/2916/15

за позовом: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС «СПАРТАК», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості у розмірі 748170,46 грн.

За участі представників сторін:

від стягувача (скаржника): не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2015р. по справі №905/2916/15 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька області, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС «СПАРТАК», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 748170,46 грн., а саме: 434093,29 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 17604,74 грн., інфляційні нарахування у розмірі 214130,56 грн., пені у розмірі 82341,87 грн. – задоволені.

30.11.2015р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

07.08.2017р. на адресу суду від позивача по справі №905/2916/15 надійшла скарга №3271/04 від 03.08.2017р. на бездіяльність органу державного виконавчого служби з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні №52200640 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30.11.2015р. у справі №905/2916/15 щодо встановлення майнового стану боржника;

- визнати незаконною постанову Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24.07.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачеві, наказу господарського суду Донецької області від 30.11.2015р. у справі №905/2916/15 на підставі п.2. ч.1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження №52200640;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити всі заходи з примусового виконання рішення у справі №905/2916/15 шляхом встановлення майнового стану боржника, виявлення джерел його доходів та звернення на них стягнення.

Представники стягувача (скаржника), боржника та ВДВС в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь підлягає відмові у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу – це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2015р. по справі №905/2916/15 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька області, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС «СПАРТАК», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 748170,46 грн., а саме: 434093,29 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 17604,74 грн., інфляційні нарахування у розмірі 214130,56 грн., пені у розмірі 82341,87 грн. – задоволені.

30.11.2015р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

Зазначений наказ 08.09.2016 було стягувачем було направлено до виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції.

15.09.2016 старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52200640 з виконання наказу №905/2916/15, виданого 30.11.2015.

15.09.2016 державним виконавцем було направлено Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг, Маріупольській міжрегіональній Укрморречінспекції, Начальнику відділу управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області запит щодо надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів (спецтехніки) належних на праві власності.

Листом 11/28.09-1352 від 28.09.2016р., Відділ експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг повідомив, що з 24.11.2014р. реєстрація великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування ТОВ «ДС «СПАРТАК» не здійснювалась. Використання архівних даних до 24.11.2014р. не можливе у зв'язку з тим, що архів залишився у м. Донецьку.

Також, державним виконавцем на адресу Керуючого ПАТ «ПУМБ» направлено лист з проханням повідомити, які постанови про арешт коштів обліковуються банком щодо боржника ТОВ «ДС «СПАРТАК».

17.10.2016р. начальником відділу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції на адресу Управління статистики в м. Маріуполі направлено лист щодо повідомлення фінансово-господарської діяльності боржника.

Листом №04-14/656-3 від 20.10.2016р. Управління статистики в м. Маріуполі повідомило, що ТОВ «ДС «СПАРТАК» звітувало за фінансовою звітністю до управління за 2015р. але не надало звітність за І півріччя 2015р. та за І півріччя 2016р.

Відділом надання адміністративних послуг Управління Укртрасбезпеки у Донецькій області надано відповідь №22/707-16 від 26.10.2016р., що інформація щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів у Судновій книзі України відсутня.

Листом №31/5-1441-6768 від 10.11.2016р. Територіальний сервісний центр №1441 повідомив, що згідно комп'ютерної бази РНС ДАІ Донецької області та НАІС ДДАІ МВС України з 01.01.2013р. та станом на 07.11.2016р. за ТОВ «ДС «СПАРТАК» транспортні засоби не зареєстровані.

Державна фіскальна служба України надала відповідь на запит з переліком рахунків боржника.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), (в редакції на момент відкриття провадження у виконавчому провадженні) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч. 2 ст.11 Закону).

З наданих суду матеріалів судом встановлено, що державним виконавцем окрім дій щодо відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на кошти боржника, що обліковуються на рахунках боржника, винесено постанови про арешт майна боржника та розшук майна боржника, здійснено запит до Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг, Маріупольській міжрегіональній Укрморречінспекції, Начальнику відділу управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області ПАТ «ПУМБ», Управління статистики в м. Маріуполі, у яких державний виконавець вимагав терміново надати інформацію про майновий стан боржника, наявність зареєстрованого за ним рухомого, нерухомого майна, цінних паперів тощо.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника (ч.5 ст.52 Закону).

Згідно з ч. 8 ст. 52 Закону, державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною першою ст. 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копія яких наявні в матеріалах справи, державним виконавцем було вчинено ряд дій з метою дотримання зазначених вище норм законодавства, зокрема, щодо невідкладного звернення стягнення на належне боржнику інше майно у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, та щодо своєчасності і періодичності перевірки майнового стану боржника шляхом вжиття заходів для виявлення рахунків боржника, виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав.

З матеріалів наданих суду вбачається, що державним виконавцем здійснювався розшук майна боржника та направлялися запити з метою отримання інформації про місце отримання боржником доходів шляхом направлення запитів до органів, перелічених в п.3.12. Інструкції та здійснювалась перевірка інформації за даними електронних баз даних та реєстрів.

Пунктом 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що державним виконавцем було вчинено всі необхідні дії з метою належного виконання рішення суду, а тому скарга Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 17, 39 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд, –

УХВАЛИВ:

          У задоволенні скарги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь №3271/04 від 03.08.2017р.

на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №905/2916/15 – відмовити.

Суддя                               І.А. Бойко