Постанова

від 17.08.2017 по справі 910/23224/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р. Справа№ 910/23224/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Почепа В.В.;

відповідача: Годованюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-

дослідний інжиніринговий центр арматуробудування"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.05.2017

у справі №910/23224/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Південтеплоенергомонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-

дослідний інжиніринговий центр арматуробудування"

про стягнення заборгованості 63 479,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" (далі - відповідач) заборгованості за договором №389А від 22.09.2014 про надання послуг у загальному розмірі 63 479,89 грн. (з них: 48 384,89 грн. - основний борг, 15 095,00 грн. - пеня), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині повного та своєчасного здійснення розрахунку за надані позивачем послуги.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами, просив суд в позові відмовити. Зокрема, відповідач наголошував на наступному:

- проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача;

- діяльність комісії, всупереч прописаним в кошторисі 14 добам, тривала 4 доби та враховуючи ті обставини, що обстеження було проведено головою ГГАК-АО та двома членами комісії (замість чотирьох), розрахунок вартості наданих послуг за укладеним між сторонами договором є невірним;

- за розрахунком відповідача, доданого до відзиву на позов, вартість наданих послуг за 4 доби становить 27 252,78 грн. Водночас, за розрахунком відповідача, доданого до додаткових пояснень від 16.05.2017, вартість наданих послуг складає 17 469,80 грн.;

- позивачем неналежним чином виконано умови договору №328А від 22.09.2015 та не видано за наслідками проведення атестації посвідчення з підписом голови комісії з печаткою організації (підприємства), яке проводить атестацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/23224/16 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 48 384,89 грн. основного боргу та 11 440,13 грн. пені. В решті в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/23224/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводилися відповідачем під час розгляду справи місцевим господарським судом.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.06.2017 для розгляду апеляційної скарги відповідача було сформовано наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Ткаченко Б.О., Алданова С.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2017.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.08.2017, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці з 24.07.2017, для розгляду справи №910/23224/16 було визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2017.

В судовому засіданні 17.08.2017 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/23224/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 17.08.2017 представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було ухвалено з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 17.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.09.2015 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір №389А на надання послуги (далі - Договір) (том справи - 1, аркуші справи - 8-10).

За умовами Договору (розділ 1) виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по темі: "Атестація лабораторії випробувань, контролю і технічної діагностики та комісії з атестації контролерів ТОВ "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування". Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги у відповідності до умов даного Договору.

Вартість послуги за Договором та порядок здійснення розрахунків визначений сторонами у розділі 2 Договору, в якому передбачено, що вартість послуги згідно з цим Договором, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1 до Договору) та кошторису (додаток №2 до Договору), які є невід'ємними частинами Договору складає 95 384,89 грн., в тому числі 15 897,48 грн. ПДВ. Оплата цих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі - приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Допускається оплата замовником наданого виконавцем обсягу послуг кількома частинами до повного погашення вартості робіт згідно кошторису.

Порядок здачі і приймання послуг погоджений сторонами в розділі 4 Договору, згідно з яким при завершенні надання послуг виконавець представляє замовникові акт здачі-приймання наданих послуг для оформлення в 2-х екземплярах. Замовник протягом 10 днів з дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити виконавцеві підписаний акт або вмотивовану відмову від приймання результатів послуг. У випадку вмотивованої відмови замовника сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок і строків виконання. У випадку, якщо в процесі надання послуги виявляються недоліки або недоробки, замовник вправі відмовитися від прийняття акту здачі-приймання наданих послуг. При цьому складається двосторонній акт із переліком недоробок і строків їх усунення. Виконавець зобов'язаний за свій рахунок і у встановлений строк зробити усунення недоліків. Виконавець має право достроково виконати і здати, а замовник - достроково прийняти й оплатити надані послуги. З моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг до замовника переходить право власності на результати послуг.

В п.5.3 Договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг за договором замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Строк надання послуги: листопад 2015 року. Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.3.1, 3.1 Договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що ним були виконані договірні зобов'язання перед відповідачем, про що сторонами було складено і підписано відповідний Акт здачі-приймання наданих послуг. Однак в погоджені сторонами порядку і строки відповідач з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №232-202 від 26.10.2016 (том справи - 1, аркуші справи - 17-18), в якій вимагав погашення заборгованості.

Однак звернення позивача були залишені відповідачем без належного реагування.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку погасити заборгованість, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду і просив, окрім основного боргу у сумі у сумі 48 384,89 грн., стягнути з відповідача 15 095,00 грн. пені.

Місцевий господарський суд частково задовольнив позов, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48 384,89 грн. основного боргу та 11 440,13 грн. пені. В задоволенні решти позову було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

В процесі судового розгляду було встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги, про що сторонами було складено та підписано Акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 21.12.2015 (том справи - 1, аркуш справи - 13).

З урахуванням умов Договору, зокрема п.2.2, відповідач повинен розрахуватися за надані позивачем послуги протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг, тобто з 21.12.2015.

Натомість відповідач лише частково виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, що призвело до виникнення заборгованості, яка на дату звернення позивача до суду становила 48 384,89 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки факт виконання позивачем договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг №1 від 21.12.2015 на суму 95 384,89 грн., підписаним обома сторонами. Жодних зауважень під час підписання акту від відповідача не надходило.

З наведеного випливає, що підписавши Акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 21.12.2015 сторони підтвердили факт надання послуг в повному обсязі та їх відповідність умовам Договору. Відповідач, як замовник, підтвердив відсутність будь-яких зауважень щодо якості наданих виконавцем послуг, строків їх виконання, тощо.

Окрім того, за умовами п.п.4.2-4.4 Договору замовник протягом 10 днів з дня одержання акту зобов'язаний відправити підписаний акт або вмотивовану відмову від прийняття послуг, і у випадку вмотивованої відмови замовника сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок і строків виконання.

Натомість ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів наявності у відповідача зауважень щодо якості наданих послуг, жодних посилань на недоліки він не висловив, а тому надані позивачем послуги вважаються наданими належним чином та належної якості.

Зауваження відповідача щодо вартості послуг також є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за період з 22.09.2015 по 26.10.2016, підписаний обома сторонами (том справи - 1, аркуш справи - 22), в якому зазначено загальну вартість наданих позивачем послуг у сумі 95 384,89 грн., часткову оплату відповідачем у загальній сумі 35 000,00 грн. та борг відповідача у розмірі 60 384,89 грн.

В матеріалах справи наявні листи №3470/137-16 від 12.04.2016, №3512/39-16 від 09.08.2016, №3523/39-16 від 15.08.2016 (том справи - 1, аркуші справи - 14-16), з яких вбачається, що відповідач визнавав перед позивачем борг в розмірі 95 384,89 грн. і просив здійснити реструктуризацію залишкової на той час заборгованості в розмірі 60 384,89 грн.

При цьому колегією суддів враховано, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (аналогічна правова позиція викладена в п.п.4.4.1 п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N10 (із змінами та доповненнями) Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

В своїх запереченнях на позов та апеляційній скарзі відповідач зазначав про те, що позивач всупереч умов Договору виконав роботи по проведенню атестації лабораторії випробувань, контролю і технічної діагностики та комісії з атестації контролерів ТОВ "НДІЦА" протягом чотирьох діб, тоді як кошторисом до Договору передбачено 14 діб. При цьому відповідач посилався на Акт обстеження №03-2015 від 03.12.2015 (том справи - 1, аркуші справи - 70-72), в якому є вказівка на період проведення атестації.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, з вищевказаного Акту вбачається, що в період з 30.11.2015 по 03.12.2015 було проведено лише обстеження лабораторії випробувань, контролю та технічної діагностики та комісії з атестації контролерів ТОВ "НДІЦА". Інший етап виконання робіт по договору - це обробка, підготовка та оформлення документації, про що власне і вказано у кошторисі до Договору, яка не потребує виїзду комісії. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

До того ж, як уже зазначалося вище, підписавши Акт здачі-приймання наданих послуг №1від 21.12.2015 на суму 95 384,89 грн. та не висловивши жодних зауважень, відповідач прийняв надані позивачем за Договором послуги в повному обсязі згідно із затвердженим кошторисом.

За умовами п.4.5 Договору виконавець має право достроково виконати послуги, а замовник достроково прийняти й оплатити надані послуги.

Відповідно до проведеного обстеження рішенням комісії встановлено низку зауважень до постійно діючої комісії, які викладені у Акті №03-2015 від 03.12.2015, і позивачу надано строк для надання переліку заходів по усуненню зауважень та їх виправлення.

Відповідач зазначав про те, що 22.12.2015 в строк, встановлений ГГАК-АО, направлено позивачеві заходи по усуненню зауважень. Однак доказів на підтвердження викладеного суду не надано.

Твердження відповідача про те, що заключним етапом надання послуг за укладеним з позивачем Договором є видача сертифікату не приймається судом до уваги, оскільки Договором та кошторисом надання такої послуги позивачем не передбачено.

За умовами Договору передбачено проведення позивачем послуги по темі "Атестація лабораторії випробувань, контролю і технічної діагностики та комісії з атестації контролерів ТОВ "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування", тобто шляхом проведення перевірки стану лабораторії випробувань та перевірки теоретичних та практичних знань контролерів, і результат наданих послуг - це якісно проведена робота комісії, що підтверджена підписаним сторонами без зауважень Актом наданих послуг №1 від 21.12.2015.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про належне виконання позивачем умов Договору.

Оскільки відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості перед позивачем у сумі 48 384,89 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача названої суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.5.3 Договору за порушення строків оплати послуг за договором замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено факт прострочення відповідача перед позивачем, нарахування пені є обґрунтованим.

За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 15 095,00 грн. пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що з урахуванням вимог ч.6 ст. 232, ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з відповідача підлягає стягненню пеня лише за період з 20.02.2016 по 20.08.2016 в розмірі 11 440,13 грн. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають;

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак відповідачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/23224/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/23224/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/23224/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк