Постанова

від 15.08.2017 по справі 907/804/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р. Справа № 907/804/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Орищин Г.В. Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників:

стягувача: не з'явився;

боржника: не з'явився;

органу виконання судових рішень: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат» , вих № 114 від 21.07.2017

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2017 (суддя Бобрик Г.Й.) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби

у справі № 907/804/14

стягувач: Публічне акціонерне товариство «Тростянецький м'ясокомбінат» , м. Івано-Франківськ

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніан Плюс» , м. Ужгород

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Тростянецький м'ясокомбінат» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з скаргою на неправомірні дії заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГМУЮ у Закарпатській області.

Скарга мотивована тим, що 26 квітня 2017 року заступником начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, про яку заявник дізнався з інтернетресурсу. Підтсавою повернення виконавчого листа зазначено п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, за результатами вжиття таких заходів майно належне боржнику не виявлене. Стверджує, що державний виконавець не витребовував від боржника баланс ТОВ „Ніан Плюс» та не вчиняв всіх можливих дій, спрямованих на виконання судового рішення, чим порушив права та законні інтереси стягувача та порушив норми ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус сцддів", Інструкцію про організацію примусового виконання рішень (в редакції від 05.10.2016). Вказує на те, що згідно з даними Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником товариства є ОСОБА_1, якому імовірно виплачується зарплата що свідчить про здійснення господарської діяльності підприємства, та існує можливість виконання рішення суду.

Вказує на те що державним виконавцем не було здійснено перевірки інформації про майно боржника за його місцем проживання, згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" (розшук боржника - організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника).

Відтак, стягувач просив визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.04.2017, в рамках виконавчого провадження № 50651114, та зобов'язати його відновити виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2017 у задоволенні скарги ПАТ "Тростянецький м"ясокомбінат" на дії Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відмовлено в повному обсязі.

При прийнятті вказаної ухвали суд виходив з наявних в матеріалах справи доказах, які свідчать про те, що згідно з довідок та відповідей з реєстраційних установ та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, майно, на яке можливо звернути стягнення за боржником відсутнє. Кошти на арештованих рахунках у боржника відсутні. У зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи відповідно до Закону щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Стягувач (ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» ) не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скаргу на дії ДВС задоволити.

В апеляційній скарзі стягувач зазначає про неправомірність невитребування державним виконавцем балансу ТОВ „Ніан Плюс» , а також пояснень від боржника з приводу відсутності його за місцезнаходженням. Вказує про відсутність доказів звернення державного виконавця до органу Державної фіскальної служби з запитом про наявність за даними бухгалтерської звітності рухомого та нерухомого майна, дебіторської заборгованості, а також підтвердження факту здійснення чи нездійснення господарської діяльності боржником по даних податкової звітності. Отже, вважає винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві передчасною.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.08.2017.

11 серпня 2017 року на адресу суду від органу виконання судових рішень надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, просить розглянути скаргу без участі представника Ужгородського МВ ДВС.

Від скаржника 14.08.2017 надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи з огляду на неможливість прибуття в судове засідання, призначене на 15.08.2017 та провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції.

В судове засідання 15.08.2017 учасники судового процесу явку повноважних представників не забезпечили.

Колегія суддів, розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, з урахуванням обмеженого строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду (15 днів) та документальній непідтвердженості клопотання скаржника, вважає, що підстави для його задоволення відсутні.

Відтак, клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції колегією суддів не розглядається.

Отже, враховуючи те, що суд обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заперечень на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2017 у справі № 907/804/14 - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2014 позовні вимоги ПАТ «Тростянецький м"ясокомбінат» задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ „Ніан Плюс» на його користь суму 327 891, 61 грн та 6 557, 84 грн на відшкодування судових витрат.

На виконання вказаного рішення 07.11.2014 місцевим господарським судом видано наказ, на підставі якого 24.11.2014 державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчою провадження.

З долучених до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження вбачається, що стягувач повторно пред'явив наказ до виконання та 30.03.2016 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк на самостійне виконання рішення суду. У наданий строк боржник рішення суду самостійно не виконав.

24.11.2014 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 05.12.2014 винесена постанова про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ.

При проведенні виконавчих дій державним виконавцем направлено запити про наявність майна, зареєстрованого за боржником, про наявність рахунків, відкритих боржником та про реєстраційні дані юридичної особи боржника.

08.04.2016 направлено запити про наявність майна зареєстрованого за боржником.

Відповідно до Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав, наданою 08.04.2016 року, нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

16.08.2016 Ужгородським МВ ДВС направлено виклик боржнику з вимогою з'явитися до відділу ДВС та надати пояснення стосовно тривалого невиконання рішення суду.

19.08.2016 до відділу ДВС з'явився ОСОБА_1 - директор товариства, у присутності якого складено акт державного виконавця, відповідно до якого він пояснив, що рішення суду не виконується у зв'язку з тим, що боржник не проводить господарську діяльність коштів та майна не має. Пояснив, що господарську діяльність боржник проводив на території півострова Крим, та у зв'язку з його захопленням Росією, господарська діяльність припинена.

06.09.2016 до відділу ДВС надійшла довідка від боржника, відповідно до якої за боржником не рахується майно, на яке можливо звернути стягнення.

20.09.2016 відділом ДВС направлено подання до суду про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України, відносно керівника боржника - ОСОБА_1.

Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2016 у задоволенні подання відмовлено.

Також державним виконавцем 14.02.2017 здійснено вихід на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, де складено акт, яким засвідчено, що за адресою: м. Ужгород вул. Північна, 18 боржник не перебуває.

26.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходу щодо розшуку такого майна виявились безрезультатні.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження до органу ДВС реалізував своє право на примусове виконання виконавчого документа від 07.11.2014 у даній справі. З наведеного слідує, що державна виконавча служба правомірно, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" 30.03.2016 прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. ст. 19, 25, 57 цього ж Закону винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та здійснено інші заходи примусового виконання іншого.

В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно довідок та відповідей з реєстраційних установ та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, майно, на яке можливо звернути стягнення за боржником відсутнє. Кошти на арештованих рахунках у боржника відсутні.

У зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи відповідно до Закону щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, колегія суддів погоджується з правомірністю винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Посилання скаржника на відсутність балансу товариства є необґрунтованими, оскільки суд оцінює докази в їх сукупності. Матеріали справи місять необхідні відомості щодо відсутності майна та коштів у боржника. Отже, той факт, що держаним виконавцем не витребувано балансу товариства, не вплинуло на правомірність повернення виконавчого документа стягувачеві. Щодо нездійснення боржником господарської діяльності, така підтверджується поясненнями директора, які суд вважає належним та допустимим доказом у даній справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2017 у справі № 907/804/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 18.08.2017.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Хабіб М.І.