Постанова

від 15.08.2017 по справі 820/307/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 р. Справа № 820/307/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. по справі № 820/307/17

за позовом Підприємства об'єднання громадян "Дар'я" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району

до Харківської митниці ДФС

про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство об'єднання громадян "Дар'я" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариство інвалідів Київського району, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив: скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості № 807000011/2016/000873/2 від 02.11.2016; скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00904 від 02.11.2016; скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості № 807000011/2016/000939/2 від 12.12.2016; скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00100 від 12.12.2016.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. по справі № 820/307/17 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив її скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги відповідач посилався на те, що підприємством при здійсненні митного оформлення товарів подані документи, які не містять достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, зокрема, надані копії платіжних доручень, які не містили відмітки банківської установи, а також довідки про транспортні витрати, що не є належними транспортними документами в розумінні ст. 53 МК України та не відповідають умовам договору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04 серпня 2016 року між ПОГ "ДАР'Я" ХВ ВГО СОІУ ТІКР" (Україна) та компанією LAIWY WENYUAN FOOD-STUFF CO., укладено контракт № LWFS-01, за умовами якого компанія зобов'язалась поставити, а позивач оплатити та прийняти товар відповідно до додатків (специфікацій), що є невід'ємною частиною цього контракту.

Ціна на товар включає в себе вартість упаковки, тари, маркування, доставки до порту експорту та експортні митні процедури, встановлюється в доларах США. За умовами контракту ліцензування та страхування товару не здійснювалось.

На виконання умов укладеного контракту, позивачем здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією LAIWY WENYUAN FOOD-STUFF CO., та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.

Так, згідно комерційного інвойсу №LWWY16018 від 02.09.2016 року до контракту № LWFS-01 від 04.08.2016 року на умовах FОВ на адресу позивача поставлено товар "імбир маринований для суши" 3100 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 короб, загальною вартістю 17360 доларів США.

Виконання умов вказаного договору на загальну суму 17360,00 доларів США, підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 45 від 19.08.2016 року на суму 5766,00 доларів США та № 58 від 19.10.2016 року на суму 11594,00 доларів США.

Позивачем 02.11.2016 року до митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація ІМ40ДЕ №80710000/2016/043558, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну, де була вказана ціна товару відповідно до інвойсу № LWWY16018 від 02.09.2016 року, а саме: ціна товару - 444151,64 грн. (17360,00 доларів США х 25,58 грн.); вартість перевезення - 24315,52 грн. митна вартість - 468467,16 грн. (графа 12 декларації "Відомості про товар").

Разом з вказаною митною декларацією декларант подав наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LWFS-01 від 4 серпня 2016 року; додаток до контракту/специфікація № 16018-3 від 05.08.2016 року; комерційний інвойс №LWWY16018 від 02.09.2016; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 45 від 19.08.2016 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 58 від 19.10.2016 року; пакувальний лист б/н від 02.09.2016 року; коносамент № D1116090009 від 11.09.2016 року; міжнародна автомобільна накладна (СМК) №1071/1 від 31.10.2016 року; міжнародна автомобільна накладна (СМК) №1071/2 від 31.10.2016 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №26/10/16-11 від 26.10.2016 року; договір (контракт) про перевезення №121014 від 10.12.2014 року; договір про надання послуг митного брокера № 121 від 08.01.2014 року; сертифікат походження товару форми А № 0163721000350025 від 02.09.2016 року; сертифікат якості № б/н від 07.09.2016 року; прайс-лист №б/н від 22.07.2016 року; комерційна пропозиція № б/н від 22.07.2016 року; декларація виробника № б/н від 07.09.2016 року; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 21.05.2016 року; копія митної декларації країни відправлення № 439020160000011350 від 09.09.2016 року; висновок ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" № 3996 від 28.10.2016 року про вартісні характеристики товару; лист про відсутність взаємозалежності від 31.10.2016 року; лист про відсутність торгівельної марки від 07.09.2016 року.

Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними графи 44 електронної митної декларації, а також карткою відмови у митному оформленні.

Харківською митницею ДФС за результатами опрацювання всіх наданих декларантом документів відмовлено у прийнятті митної декларації № 807100000/2016/043558 від 02.11.2016 року та застосовано другорядний метод - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів визначення митної вартості товарів.

Відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00904 від 02.11.2016 року, та прийнято рішення про коригування митної вартості №807000011/2016/000873/2 від 02.11.2016 року, відповідно до якого митна вартість товару склала: "імбир маринований для суші" - 30380,00 доларів США із розрахунку 0,7 долара США за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 17360,00 доларів США: 0,4 долара США за 1 кг).

Позивачу запропоновано подати нову митну декларацію з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №807000011/2016/000873/2 від 02.11.2016 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп.4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 807100000/2016/043661 від 02.11.2016 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Строк закінчення фінансових гарантії - 31.01.2016 року.

Таким чином, вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та у свою чергу до збільшення митних платежів на суму 124754,47 грн. (мита - 52495,69 грн., ПДВ - 72 258,78 грн.).

Окрім того, з матеріалів справи судом також встановлено, що згідно комерційного інвойсу № LWWY16022 від 27.09.2016 року до контракту №LWFS-01 від 04.08.2016 року, на умовах FОВ, на адресу позивача поставлено товар "імбир маринований для суши" 3100 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 короб, загальною вартістю 17360 доларів США.

Зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 12.09.2016 року на суму 5766,00 доларів США та № 60 від 09.11.2016 року на суму 11594,00 доларів США.

З метою митного оформлення товарів, 12.12.2016 року позивачем до митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС а подана електронна митна декларація ІМ 40 ДЕ №80710001/2016/005366, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну та вказано в декларації ціну товару зазначену в інвойсі № LWWY16022 від 27.09.2016 року, а саме: ціна товару - 449265,6 грн. (17360,00 доларів США х 25,88 грн.); вартість перевезення - 28171,00 грн.; митна вартість - 477436,60 грн. (графа 12 декларації "Відомості про товар").

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано пакет документів, необхідних для прийняття рішення про митне оформлення товару, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LWFS Р8-01 від 4 серпня 2016 року; додаток до контракту/специфікація № 16022-4 від 06.09.2016 року; комерційний інвойс № LWWY16022 від 27.09.2016 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 48 від 12.09.2016 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 60 від 09.11.2016 року; пакувальний лист б/н від 27.09.2016 року; коносамент № WMS16092215 від 12.10.2016 року; залізнична накладна внутрішнього сполучення №42805101 від 05.12.2016 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №351 від 24.11.2016 року; договір (контракт) про перевезення №27-09-16 від 27.09.2016 року; договір про надання послуг митного брокера № 121 від 08.01.2014 року; сертифікат походження товару форми А № 0163721000350031 від 27.09.2016 року; сертифікат якості № б/н від 28.09.2016 року; прайс-лист № б/н від 02.09.2016 року; комерційна пропозиція № б/н від 02.09.2016 року; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 28.09.2016 року; копія митної декларації країни відправлення №439020160000011350 від 09.09.2016 року; висновок ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" №4287 від 24.11.2016 року про вартісні характеристики товару; лист про відсутність взаємозалежності від 31.10.2016 року; лист про відсутність торгівельної марки від 07.09.2016 року.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації №807100001/2016/005366 від 12.12.2016 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00100 від 12.12.2016 та було прийнято рішення про коригування митної вартості №807000011/2016/000939/2 від 12.12.2016 року, відповідно до якого митна вартість товару склала "імбир маринований для суші" - 30380,00 доларів США із розрахунку 0,7 долара США за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 17360,00 доларів США: 0,4 долара США за 1 кг).

При цьому, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №807000011/2016/000939/2 від 12.12.2016 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп.4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 807100000/2016/005386 від 13.12.2016 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Позивач оскаржив рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

За правилами статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

В свою чергу, відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та підтверджено поясненнями представника відповідача, наданими суду апеляційної інстанції, що підставою для витребовування додаткових документів була наявність, на думку митного органу, у наданих позивачем товаросупровідних документах розбіжностей, які не дають можливості визначити вартість ввезеного товару за основним методом через наявність сумнівів щодо достовірності даних, наведених у цих документах, а також наданням до декларацій платіжних доручень без відмітки банківської установи.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, товар позивача щодо якого прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості, надійшов за зовнішньоекономічним контрактом № LWFS-01 від 04 серпня 2016 року, укладеним між ПОГ "ДАР'Я" ХВ ВГО СОІУ ТІКР" (Україна) та компанією LAIWY WENYUAN FOOD-STUFF CO.

За умовами п. 4.3 зазначеного контракту передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати не менше 20% від загальної вартості, вказаної у специфікації на банківський сет Продавця протягом п'ятнадцяти робочих днів після підписання специфікації в якості передплати та відправити Продавцю офіційне підтвердження з печаткою банку Покупця факсом або електронною поштою.

Проте, під час митного оформлення товарів позивача декларантом подано копії платіжних доручень без відміток банківської установи (а.с. 73, 92 т.1).

Враховуючи положення п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, яким передбачено, що документом, який підтверджує митну вартість товарів якщо рахунок сплачено є банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про обов'язковість надання позивачем платіжних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Виходячи з наведеного, оскільки, надані платіжні доручення не містили жодної відмітки банківської установи, їх правомірно не визнано такими, що належним чином підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів.

Окрім того, відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України однією із складових митної вартості товару є витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи судом встановлено, що транспортування товару позивача здійснювалось за договорами № 121014 від 10.12.2014 року та № 27-09-16 від 27.09.2016 р., умовами яких передбачено, що надання експедитором послуг здійснюється на підставі заявки клієнта; послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, понесені експедитором сплачуються клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку; вартість послуг експедитора зазначається у додатках, заявках, рахунках.

Проте, декларантом при здійсненні митного оформлення товарів не надані заявки на перевезення, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, платіжні документи, що підтверджується графами 44 ЕМД.

Натомість, декларантом до митної декларації під час митного оформлення надані лише довідки про транспортні витрати, як документи, що підтверджують вартість перевезення.

Окрім того, калькуляції собівартості б/н від 07.09.2016 року та від 28.09.2016 року не містять інформації щодо транспортних витрат до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно, що не відповідає контракту, якими передбачено поставку на умовах FOB (Інкотермс), що означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту. Таким чином, за умовами контракту, до собівартості товару включаються також і витрати на навантажувальні роботи на судно.

Також судом встановлено, що надані декларантом комерційні інвойси, прайс-листи, комерційні пропозиції, пакувальні листи, калькуляції собівартості не містять печатки продавця, що суперечить умовам п. 4.4 контракту, яким передбачено, що Продавець передає Покупцю оригінали вказаних документів.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Отже, законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, оскільки документи надані декларантом при здійсненні митного оформлення товарів, не відповідали умовам договорів та формі і змісту, в тому числі, не були завірені печатками, у Харківської митниці ДФС сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів були цілком обгрунтованими, а отже наявними підстави для відмови у прийнятті митної декларації та проведення процедури консультації.

У запитах митниці від декларанта були витребувані рахунки на перевезення, виписка з бухгалтерської документації, переклад митної декларації країни відправлення. На вказані запити позивач надіслав листи № 0211/1 від 02.11.2016 року та № 1212/1 від 12.12.2016 року щодо неможливості надати додаткові документи.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Харківською митницею ДФС у прийнятих рішеннях зазначено, що документи, подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості, відомостей щодо ціни, щ обула фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, не надано рахунок на перевезення товару)

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим, підстави для скасування вищевказаних рішень відсутні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. по справі № 820/307/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Підприємства об'єднання громадян "Дар'я" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 21.08.2017 р.