Ухвала

від 15.08.2017 по справі 820/2391/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 р.Справа № 820/2391/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 820/2391/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Сталеві конструкції"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Океан-Сталеві конструкції", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2017р. № 0001301403, №0001311403.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 820/2391/17 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального і процесуального права, а також неповноту дослідження обставин у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На обліку як платник податків підприємство перебуває в Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Головним управлінням ДФС у Харківської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 р

Результати перевірки оформлені актом №3643/20-40-14-03-07/34470193 від 17.05.2017р. (а.с. 27-244, т.1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем:

1. п.п.44.1 ст.44, п.п.14.1.36, п.п.14.1.54, п.14.1 ст.14, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України, п.2 ст.3, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Національного Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (далі - П(С)БO 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, , Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, що полягає у зайвому включенні до складу доходів суму 26418278,0 грн., в тому числі за 2015 рік - 8038384,0 грн. та за 2016 рік - 18 379894,0 по взаємовідносинам з наступним покупцем: ПАТ "МТС Україна" (податковий номер 14333937) в частині реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких підприємством ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" у постачальників ТОВ "Ультар" (податковий номер 40013209, м.Харків), ТОВ "Новітній капітал" (код податковий номер 39981790, Київська область), ТОВ "Оксітан" (код податковий номер 39727017, м.Київ), ТОВ "Ультрасол" (код податковий номер 39681465, м.Київ), ТОВ "Комерцтрест" (код податковий номер 40263688), ТОВ "Будпроектком" ( код податковий номер 40003342, м. Харків), ТОВ "БЦ Інвест": (податковий номер 40372701, Київська обл.), ТОВ "Техно-Спецальянс (податковий номер 38381909, Харківська обл.), ПП "Велес-Плюс" (податковий номер 37129289), м. Запоріжжя), ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 38731876), м. Запоріжжя), ТОВ "Ірпінь Інвестмент" (податковий номер 40058674), Київська область), ТОВ "Спек-Трейд" (податковий номер 39877232), м.Харків), ТОВ "Комерцтрест" (податковий номер 40263688, м. Харків),ТОВ "СД Профзв'язок" (податковий номер 38061866, Київська обл.) не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами, та не встановлено факту (законного джерела) реального походження цих товарів.

2. п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст.137 ПК України, Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати" П(С)БО16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст.3, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Національного Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (далі - П(С)БO 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 у зв'язку з тим, що підприємством зайво віднесені до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у 2015-2016 році суми по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ "Ультар" (податковий номер 40013209, м.Харків), ТОВ "Новітній капітал" (код податковий номер 39981790, Київська область), ТОВ "Оксітан" (код податковий номер 39727017, м.Київ), ТОВ "Ультрасол" (код податковий номер 39681465, м.Київ), ТОВ "Комерцтрест" (код податковий номер 40263688), ТОВ "Будпроектком" ( код податковий номер 40003342, м. Харків), ТОВ "БЦ Інвест": (податковий номер 40372701, Київська обл.), ТОВ "Техно-Спецальянс (податковий номер 38381909, Харківська обл.), ПП "Велес-Плюс"(податковий номер 37129289), м. Запоріжжя), ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 38731876), м. Запоріжжя), ТОВ "Ірпінь Інвестмент" (податковий номер 40058674), Київська область), ТОВ "Спек-Трейд" (податковий номер 39877232), м.Харків), ТОВ "Комерцтрест" (податковий номер 40263688, м. Харків),ТОВ "СД Профзв'язок" (податковий номер 38061866, Київська обл.), придбання товарів у яких за даними перевірки не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами, та не встановлено факту (законного джерела) реального походження цих товарів по ланцюгу до "вигодонабувача" на загальну суму 22 023 259,0 грн., в тому числі за 2015 рік - 9 852 232,0 грн. та за 2016 рік - 12 171 027,0.

3. п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст.137 ПК України, Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати" П(С)БО16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст.3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Національного Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, що пов'язано із заниженням податку на прибуток всього у сумі 145 030,0 грн., у т.ч.: за 2016 рік - 145 030,0 грн. за рахунок: завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" розділ ІІ. "Звіт про фінансові результати" (Форма № 2-м) за 2016 року на суму 805 721,0 грн.

4. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, п.44.1 ст.44, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку із тим, що підприємством зайво включено до складу податкових зобов'язань суму 5 283 656 грн., в тому числі за січень 2015 у сумі 71 725,0 грн., за лютий 2015 у сумі 70 194,0 грн., за березень 2015 у сумі 178 728,0 грн., за квітень 2015 у сумі 271 096,0 грн., за травень 2015 у сумі 4 546,0 грн., за серпень 2015 у сумі 48 484,0 грн., за вересень 2015 у сумі 33 253,0 грн., за жовтень 2015 у сумі 44 726,0 грн., за листопад 2015 у сумі 433 316,0 грн., за грудень 2015 у сумі 451 608,0 грн., січень 2016 у сумі 24 072,0 грн., за лютий 2016 у сумі 72 968,0 грн., за березень 2016 у сумі 387 053,0 грн., за квітень 20165 у сумі 355 735,0 грн., за травень 2016 у сумі 190 988,0 грн., за червень 2016 у сумі 393 839,0 грн., за липень 2016 у сумі 818 009,0 грн., за серпень 2016 у сумі 197 292,0 грн., за вересень 2016 у сумі 725 397,0 грн., за жовтень 2016 у сумі 162 790,0 грн., за листопад 2016 у сумі 326 535,0 грн., за грудень 2016 у сумі 21 301,0 грн. по взаємовідносинам з наступним покупцем: ПАТ "МТС Україна" ( податковий номер 14333937 ) в частині реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких підприємством ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" у постачальників ТОВ "Ультар" (податковий номер 40013209, м.Харків), ТОВ "Новітній капітал" (код податковий номер 39981790, Київська область), ТОВ "Оксітан" (код податковий номер 39727017, м.Київ), ТОВ "Ультрасол" (код податковий номер 39681465, м.Київ), ТОВ "Комерцтрест" (код податковий номер 40263688), ТОВ "Будпроектком" ( код податковий номер 40003342, м. Харків), ТОВ "БЦ Інвест": (податковий номер 40372701, Київська обл.), ТОВ "Техно-Спецальянс (податковий номер 38381909, Харківська обл.), ПП "Велес-Плюс"(податковий номер 37129289), м. Запоріжжя), ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 38731876), м. Запоріжжя), ТОВ "Ірпінь Інвестмент" (податковий номер 40058674), Київська область), ТОВ "Спек-Трейд" (податковий номер 39877232), м.Харків), ТОВ "Комерцтрест" (податковий номер 40263688, м. Харків),ТОВ "СД Профзв'язок" (податковий номер 38061866, Київська обл.) не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами, та не встановлено факту (законного джерела) реального походження цих товарів.

5. Підприємством зайво віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаним товарам (роботам, послугам) суми по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ "Ультар" (податковий номер 40013209, м.Харків), ТОВ "Новітній капітал" (код податковий номер 39981790, Київська область), ТОВ "Оксітан" (код податковий номер 39727017, м.Київ), ТОВ "Ультрасол" (код податковий номер 39681465, м.Київ), ТОВ "Комерцтрест" (код податковий номер 40263688), ТОВ "Будпроектком" ( код податковий номер 40003342, м. Харків), ТОВ "БЦ Інвест": (податковий номер 40372701, Київська обл.), ТОВ "Техно-Спецальянс (податковий номер 38381909, Харківська обл.), ПП "Велес-Плюс"(податковий номер 37129289), м. Запоріжжя), ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 38731876), м. Запоріжжя), ТОВ "Ірпінь Інвестмент" (податковий номер 40058674), Київська область), ТОВ "Спек-Трейд" (податковий номер 39877232), м.Харків), ТОВ "Комерцтрест" (податковий номер 40263688, м. Харків), ТОВ "СД Профзв'язок" (податковий номер 38061866, Київська обл.) придбання товарів ( робіт , послуг) у яких за даними перевірки не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами, та не встановлено факту (законного джерела) реального походження цих товарів на загальну суму 4 404 652грн., в тому числі: за лютий 2015 у сумі 59 563,0 грн., за березень 2015 у сумі 154 617,0 грн., за квітень 2015 у сумі 192 905,0 грн., за серпень 2015 у сумі 88 030,0 грн., за листопад 2015 у сумі 209 223,0 грн., за грудень 2015 у сумі 1 208 729,0 грн., за березень 2016 у сумі 204 005,0 грн., за квітень 20165 у сумі 208 154,0 грн., за травень 2016 у сумі 130 500,0 грн., за червень 2016 у сумі 568 642,0 грн., за липень 2016 у сумі 803 788,0 грн., за серпень 2016 у сумі 322 874,0 грн., за вересень 2016 у сумі 181 293,0 грн., за жовтень 2016 у сумі 5 263,0 грн., за листопад 2016 у сумі 8 486,0 грн., за грудень 2016 у сумі 1200,0 грн.

6. Розділи 1-3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за N 46/18784, наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за №111/26556, п.176.2 ст.176 ПК України, а саме не включення до зазначених податкових розрахунків сум виплачених фізичним особам-підприємцям доходів за надані послуги та придбані ТМЦ протягом 2016 року.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.05.2017 р. за №0001301403 та податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 р. за №0001311403 (а.с.246-247, т.1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, слугувало відображене в акті судження про наявність податкової інформації, отриманої від інших податкових органів, яка вказує на те, що контрагенти позивача не мають достатніх складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, які є необхідними для здійснення фінансово-господарської діяльності, в зв'язку з чим вбачається часткове проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяв в перевіреному періоді) в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" (Підрядник) та ПАТ "МТС Україна" (Замовник) укладено договори підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах під ключ № MTS/OSC-2013 від 11.02.2013 року, № MTS/OSC-2015 від 01.07.2015 року (а.с. 102-127, т.2).

За умовами вказаних договорів ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" (Підрядник) зобов'язується виконати комплекси робіт з проектування, будівництва, переоснащення, дообладнання базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку, монтажу та розміщення обладнання зв'язку, виконувати інші роботи та надавати інші послуги, а Замовник зобов'язується прийняти їх результати та оплатити такі роботи і послуги (п. 2.1 р.2 Договору).

Також за умовами п. 2.4 Договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів та обладнання Підрядника, за винятком обладнання та матеріалів, що передаються від Замовника в монтаж (перелік в додатку 4 до договору).

Підрядник має право залучати до виконання робіт Субпідрядні організації (п.п. 4.3.1 Договору).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" укладено договори з наступними контрагентами: ТОВ "Ультар", ТОВ "Новітній капітал", ТОВ "Оксітан", ТОВ "Ультрасол",ТОВ "Будпроектком", ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Техно-Спецальянс, ПП "Велес-Плюс", ТОВ "Порошкові фарби України", ТОВ "Ірпінь Інвестмент", ТОВ "Спек-Трейд", ТОВ "Комерцтрест", ТОВ "СД Профзв'язок".

Так, по взаємовідносинам із ТОВ "Будпроектком" позивачем укладені договори підряду, предметом яких є модернізація базових станцій на об'єктах (а.с.29, т. 9 - а.с.53, т.16).

На виконання умов договорів підрядів ТОВ "Будпроектком" виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2-в, вартість робіт визначена сторонами договорів у актах форми КБ-3 згідно затверджених кошторисів.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З досліджених у судовому засіданні копій актів виконаних робіт, кошторисної документації судом встановлено, що вони відповідають вимогам, передбаченим ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки містять всі необхідні обов'язвові реквізити, підписані представниками сторін договорів.

В зв'язку із вказаної господарською операцією ТОВ "Будпроектком" на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про виконання підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Будпроектком".

Отримані роботи оприбутковані позивачем на субрахунку 231 "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво".

Також судом встановлено, що отримані за договорами результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації ПАТ МТС України , що підтверджується актами виконаних робіт, відомостями недоліків, а також кошторисною документацією та актами технічного прийняття, складеними між сторонами договорів підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах під ключ (а.с. 54-226, т.16).

По взаємовідносинам позивача з ТОВ "Ультрасол" судом встановлено, наступне.

Так, між ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" (Замовник), ТОВ "Ультрасол" (Підрядник) (а.с. 11, т. 4-а.с. 116, т.5) і ТОВ "Оксітан" (Підрядник) (а.с. 61-114, т. 21) укладені договори підряду, предметом яких є виконання комплексу робіт з підготовки об'єкту до монтажу обладнання оператора стільникового зв'язку

На виконання умов договорів підрядів ТОВ "Ультрасол" і ТОВ "Оксітан" (Підрядник) виконали роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2-в, вартість робіт визначена сторонами договорів у актах форми КБ-3 згідно затверджених кошторисів.

З досліджених у судовому засіданні копій актів виконаних робіт, кошторисної документації судом встановлено, що вони відповідають вимогам, передбаченим ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки містять всі необхідні обов'язкові реквізити, підписані представниками сторін договорів.

В зв'язку із вказаними господарськими операціями ТОВ "Ультрасол" і ТОВ "Оксітан" на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Як свідчать копії платіжних доручень, позивачем на адресу ТОВ "Ультрасол" і ТОВ "Оксітан" здійснено оплату за послуги (роботи) грошовими коштами, з урахуванням сум ПДВ, що вказує на виконання ним як замовником своїх зобов'язань за договором.

Підстав щодо сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні всіх вищезазначених первинних документів у суду не виникає, а їх фактична наявність сторонами у справі не заперечується.

Копії зазначених вище первинних документів, а також розрахункових документів, які свідчать про сплату поставлених послуг (робіт) не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду докази на підтвердження того, що результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації ПАТ МТС України та ТОВ Хуавей Україна , що підтверджується актами виконаних робіт, відомостями недоліків, а також кошторисною документацією та актами технічного прийняття, складеними між сторонами договорів підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах під ключ .

В перевіряємому періоді між позивачем (Замовник) і ТОВ "Комерцтрест" (Підрядник) укладені договори підряду, предметом яких було виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті оператора стільникового зв'язку (а.с. 117-156, т.5).

Також договори підряду, предметом яких було виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті оператора стільникового зв'язку укладені позивачем із ТОВ "Ультар" (а.с. 157-241, т.5), ТОВ "БЦ Інвест" (а.с. 9, т. 6 - а.с. 153, т.7) і ТОВ "Новітній капітал" (а.с. 7-273, т.8), ТОВ "Спек-Трейд" (а.с. 117-195, т.21).

Виконання сторонами умов договорів підтверджується належним чином оформленими актами приймання - передачі виконаних робіт за формою КБ2-в, вартість робіт визначена сторонами договорів у актах форми КБ-3 згідно затверджених кошторисів.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З досліджених у судовому засіданні копій актів виконаних робіт, кошторисної документації судом встановлено, що вони відповідають вимогам, передбаченим ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки містять всі необхідні обов'язвові реквізити, підписані представниками сторін договорів.

В зв'язку із вказаної господарською операцією контрагентами на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про виконання підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Комерцтрест", ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Новітній капітал", ТОВ "Спек-Трейд" і ТОВ "Ультар".

Отримані роботи оприбутковані позивачем на субрахунку 231 "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво".

Також судом встановлено, що отримані за договорами результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації ПАТ МТС України , що підтверджується актами виконаних робіт, відомостями недоліків, а також кошторисною документацією та актами технічного прийняття, складеними між сторонами договорів підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах під ключ .

По взаємовідносинам з ТОВ "Ірпінь Інвестмент" (Підрядник) позивачем (Замовник) укладені договори підряду, предметом яких є виконання попереднього обстеження об'єктівоператора стільникового зв'язку (а.с 154-238 т.7)

Виконання попереднього обстеження об'єктів оператора стільникового зв'язку проведено згідно адресної програми об'єктів до договорів, вартість послуг визначена протоколами узгодження договірної ціни.

Фактичне виконання робіт підтверджується актами прийому - здачі виконаних робіт.

В зв'язку із вказаними господарськими операціями ТОВ "Ірпінь Інвестмент" на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про виконання підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Ірпінь Інвестмент".

Отримані роботи оприбутковані позивачем на субрахунку 231 "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво".

Також судом встановлено, що отримані за договорами результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації, що підтверджується актами виконаних робіт, відомостями недоліків, а також кошторисною документацією та актами технічного прийняття, складеними між сторонами договорів підряду.

В перевіряємову періоді позивачем (Замовник) укладені договори підряду з ТОВ "Техно-Спецальянс (Підрядник), предметом яких було виконання будівельно-монтажних робіт (а.с. 12, т. 17-а.с. 61, т. 20).

На виконання умов договорів підрядів ТОВ "Будпроектком" виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2-в, вартість робіт визначена сторонами договорів у актах форми КБ-3 згідно затверджених кошторисів.

З приводу доводів представника відповідача про те, що акти прийому -передачі складені з порушенням приписів ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина 1 статті 8 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язане з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Надаючи оцінку копіям актів приймання наданих послуг, як доказам реальності виконання послуг (робіт), колегія суддів зазначає, що у вказаних актах містяться всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, підписи сторін договори, які засвідчені печатками підприємств.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що додатково зміст і обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарських операцій, сторони погодили окремо у кошторисах до договору.

В зв'язку із вказаної господарською операцією ТОВ "Техно-Спецальянс на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про виконання підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Техно-Спецальянс .

Отримані роботи оприбутковані позивачем на субрахунку 231 "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво".

Також судом встановлено, що отримані за договорами результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації ПАТ МТС України , що підтверджується актами виконаних робіт, відомостями недоліків, а також кошторисною документацією та актами технічного прийняття, складеними між сторонами договорів підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах під ключ (а.с. 63-256, т.20, а.с. 1-58, т.21).

Також у перевіряємому періоді позивачем (Замовник) ТОВ "Порошкові фарби України" (Постачальник) здійснено за усними договорами господарські операції з поставки матеріалів для виготовлення металоконструкцій на замовлення оператора стільникового зв'язку (а.с. 199-238, т. 21).

Договори поставки за усними договорами позивачем здійснено також по взаємовідносинам із ПП "Велес-Плюс" (а.с. 251-267, т.21), ФОП ОСОБА_1 (а.с. 123-143, т. 22 )

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

На виконання умов договорів поставки позивач придбав у ТОВ "Порошкові фарби України" і ПП "Велес-Плюс", товарно-матеріальні цінності, поставка яких підтверджується копіями видаткових накладних, що містять перелік придбаного товару із зазначенням його вартості, з урахуванням ПДВ, а також необхідні відмітки про відпуск та отримання товару відповідальними особами продавця та покупця.

Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку, яка засвідчує приймання-передачу поставлених товарів, при цьому підпис представника покупця засвідчує приймання вказаних товарно-матеріальних цінностей.

Отже, наявність підпису уповноваженої особи покупця у видатковій накладній засвідчує обставину отримання товару.

При цьому, як слідує з матеріалів справи вказані видаткові накладні місять підписи та прізвище особи, яка отримала поставлені товарно - матеріальні цінності, що свідчить про належність оформлення видаткових накладних.

В зв'язку із вказаними господарськими операціями ТОВ "Порошкові фарби України" і ПП "Велес-Плюс" на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про виконання підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ "Порошкові фарби України" і ПП "Велес-Плюс".

Поставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась засобами пересилання через Нову пошту , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Окрім того, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем (Замовник) укладено договори про надання послуг із ТОВ "СД Профзв'язок" (Виконавець), предметом яких є виконання комплексу робіт з надання послуг по забезпеченню виготовлення та погодження санітарних паспортів відповідно до діючих санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (а.с. 4-120, т. 22).

Перелік об'єктів, за якими виконувались роботи по договорах, а також строки їх виконання, визначались між сторонами у додаткових угодах.

Виконання умов договорів сторонами оформлено актами здачі - приймання виконаних робіт, складеними до специфікацій, які містять достатню інформацію для ідентифікації виду, об'єму та місця надання послуги, її вартість.

Як свідчать копії платіжних доручень, позивачем на адресу ТОВ "СД Профзв'язок" здійснено оплату за послуги (роботи) грошовими коштами, з урахуванням сум ПДВ, що вказує на виконання ним як замовником своїх зобов'язань за договором.

Підстав щодо сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні всіх вищезазначених первинних документів у суду не виникає, а їх фактична наявність сторонами у справі не заперечується.

В зв'язку із вказаними господарськими операціями ТОВ "СД Профзв'язок" на адресу позивача виписано податкові накладні, зареєстровані належним чином в електронному реєстрі податкових накладних. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Копії зазначених вище первинних документів, а також розрахункових документів, які свідчать про сплату поставлених послуг (робіт) не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Також у перевіряємому періоді позивачем (Замовник) і ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладені договір надання послуг, предметом якого є виконання робіт з технічного огляду, визначення технічного стану споруди, розрахунку несучої здатності, рекомендації щодо усунення виявлених недоліків та підсилення конструкцій для модернізації (а.с. 146-147, т. 22).

Виконання умов договору сторонами оформлено актами здачі - приймання виконаних робіт, складеними по базових станціях відповідно до переліку та за ціною, визначеною сторонами договору у протоколі.

Як свідчать копії платіжних доручень, позивачем на адресу ФОП ОСОБА_2 здійснено оплату за послуги (роботи) грошовими коштами, з урахуванням сум ПДВ, що вказує на виконання ним як замовником своїх зобов'язань за договором.

Підстав щодо сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні всіх вищезазначених первинних документів у суду не виникає, а їх фактична наявність сторонами у справі не заперечується.

Копії зазначених вище первинних документів, а також розрахункових документів, які свідчать про сплату поставлених послуг (робіт) не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Позивачем (Замовник) у перевіряємому періоді здійснювались господарські операції із виконавцями: ФОП ОСОБА_3 (а.с. 34-81, т. 23) та ФОП ОСОБА_4 (а.с. 192-259, т.22), предметом договорів з вказаними контрагентами були надання послуг з вантажних перевезень.

Виконання умов договору сторонами оформлено актами здачі - приймання виконаних робіт, складеними, надання послуг підтверджується складеними товарно-транспортними накладними, відповідно до яких поставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась контрагентами позивача.

Як свідчать копії платіжних доручень, позивачем на адресу ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 здійснено оплату за послуги (роботи) грошовими коштами, з урахуванням сум ПДВ, що вказує на виконання ним як замовником своїх зобов'язань за договором.

Підстав щодо сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні всіх вищезазначених первинних документів у суду не виникає, а їх фактична наявність сторонами у справі не заперечується.

Копії зазначених вище первинних документів, а також розрахункових документів, які свідчать про сплату поставлених послуг (робіт) не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Придбані ТМЦ використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями договорів та первинних документів, які свідчать про їх подальшу реалізацію.

З приводу доводів відповідача про те, що у контрагентів позивача, які виконували будівельно-монтажні послуги за договорами, ліцензій або інших дозвільних документ на виконання таких робіт, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено та підтвердженого представником відповідача в судовому засіданні, що підприємство позивача мало всі необхідні та достатні ліцензії, документи дозвільного характеру.

Відповідач перевірку контрагентів позивача не проводив, наявність ліцензій у вказаних господарюючих суб'єктів не перевіряв, а взяв до уваги виключно дані актів перевірки та податкову інформаціцю, отриману від інших податкових органів.

Представник відповідача також підтвердила в судовому засіданні, що в ході перевірки питання видання компетентними органами України ліцензій контрагентам позивача не перевірялась, у акті перевірки інформація про відсутність таких ліцензій відображена відповідачем на підставі даних податкової інформації.

При цьому представник позивача наполягав на тому, що дозвільні документи контрагентів обо'язково перевірялась, доступною в реєстрі, виданих ліцензій, у позивача перевіряючими не витребувалась.

Таким чином, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що ці документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст. 70 КАС України докази реального вчинення господарської операції із придбання позивачем у контрагентів товарно-матеріальних цінностей та послуг.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб позивача чи його контрагентів акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит.

Твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій фактично ґрунтуються на підставі Актів перевірок контрагентів. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари необхідні для здійснення діяльності позивача та отримання останнім прибутку.

В ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з отримання послуг поставки товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів та послуг податку на додану вартість, а також використання таких товарів і послуг у подальшій господарській діяльності позивача.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційноїскарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 820/2391/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 21.08.2017 р.