Постанова

від 08.05.2007 по справі 10/99н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/99н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.05.07                                                                                 Справа № 10/99н-ад.

          Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М.,  при секретарі  Бахарєвій І.Є.,  по справі № 10/99н-ад за позовом

    Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамко", м. Свердловськ

    до   Державної податкової інспекції у м. Свердловську

 про визнання противоправними та нечинними податкові повідомлення –  рішення  

Представники  сторін:

від позивача - Фоменко Д.М., довіреність № 78 від 04.04.07.;

від відповідача -  Домніна М.В. - держ.подат.інспектор, довіреність № 3 від 09.01.07.

Згідно з п. 2-1  Прикінцевих і перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства  України  не здійснювалась звукова фіксація судового процесу за клопотанням сторін.  

Відповідно до ст. 150  Кодексу адміністративного судочинства  України  у  судовому засіданні  оголошувались перерви  з 24.04.2007р. до 04.05.2007р.  і  04.05.2007р. до 08.05.2007р.   

              Суть спору: позивачем заявлена вимога ( з урахуванням заяви  від 08.05.2007р.)  про визнання  нечинним податкового повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 26.02.2006р. № 0000252342/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2006р. на суму 51695 грн. 00 коп.

             Відповідач відзивом на позовну заяву від 04.04.2006р. № 5827/10 заперечує проти позову та просить у задоволені позову відмовити.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Обставини  справи:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамко»(позивач  у справі)  зареєстровано  платником  податку  на  додану  вартість  відповідно  до  свідоцтва    № 16580533 від 06.03.2002р.

На підставі акту «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко» з питань  достовірності  нарахування  суми бюджетного відшкодування  з  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.11.2006 року по 30.11.2006 року»  №  95-23-30- 31890628  від 15.02.2007 р. ДПІ  в  м. Свердловську  було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1»№ 0000252342/0 від 26.02.2007р., згідно якого було позивачу  зменшено  суму  бюджетного  відшкодування з ПДВ  у  розмірі  51695 грн.  00 коп.  за  листопад   2006 року.

В  акті  перевірки на сторінці  22  в приводу  допущеного  порушення   зазначено,  що   на порушення   п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.1997 р.168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ)  ТОВ  «Тамко» у  рядок  3 Розрахунку  суми  бюджетного відшкодування  за листопад  2006 року  віднесено  суму,  фактично  не  сплачену  у  попередньому  податковому періоді  (жовтні 2006 року)  постачальникам  товарів  (послуг)  з  суми  податкового кредиту  попереднього податкового  періоду  (рядок  17  декларації  за  жовтень 2006 року)  у  сумі  51695 грн.  Порушення  встановлено  при  порівнянні  даних реєстру  одержаних податкових накладних  за  жовтень  2006 року,  даним  журналів  - ордерів по рахункам  бухгалтерського обліку  № 311/1,  311/2,  631, 644  та  первинними  документами.   В  акті  перевірки  на сторінці  22  наведено  таблицю  розрахунку  сум  бюджетного відшкодування,  сплачених  постачальникам  у  жовтні  2006 року,  зроблену  податковим  органом.  З  даного розрахунку  вбачається,  що  податковим органом  враховано  оплату,  проведену  в  жовтні  2006 року  лише  тим,  постачальникам,  від  яких  отримано товар  (послуги)   також  лише  в  жовтні  2006 року,  тобто  якщо  і  оплата  і  отримання  товару  проведено  в  одному  податковому періоді.  

Позивач  на  обґрунтування  позову  зазначає,  що  у  липні,  серпні  2006 року  згідно  договору  отримав від  ТОВ  «Укріс» товарну продукцію на  суму  313546 грн. 59 коп., в т.ч. ПДВ –62709 грн. 32 коп.)  згідно  податкової накладної  № 61 від 31.07.2006р.   Платіжним дорученням  № 265 від  13.10.2006р.  дана  продукція  частково  оплачена  в  сумі  310000 грн.,  в  т.ч.  ПДВ  - 51 667 грн. Сума   ПДВ  в  розмірі   51 667 грн.  була включена  до бюджетного відшкодування  ПДВ  по декларації за листопад 2006 року,  як  сума  фактично сплачена  отримувачем товару  постачальнику  товару  у  попередньому  податковому періоді,  тобто  жовтні  2006 року.

  Товарну продукцію на  суму  74 572 грн. 74 коп., в т.ч. ПДВ –14 914 грн. 55 коп.), отриману   згідно  податкової накладної  № 67 від 22.08.2006р.  частково оплачено платіжним дорученням  № 283  від  26.10.2006р. в  сумі  100 000 грн.,  в  т.ч.  ПДВ  - 16167 грн. Сума   ПДВ  в  розмірі   16 167 грн.  була включена  до бюджетного відшкодування  ПДВ  по декларації за листопад 2006 року,  

Позивач,  посилаючись  на  норми   п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  вважає,  що  з  вказаної норми  вбачається,  що  законодавець не ставить  настання  бюджетного відшкодування  в  залежність від того, коли  у  отримувача  товару  виникло  зобов'язання  перед постачальником,  а  визначає,  що  суми ПДВ  мають  бути  фактично сплачені  у  попередньому  податковому періоді  постачальникам таких товарів.         

Податковий орган заперечує проти заявленого позову,  посилаючись на те, що відповідно до п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі –Закон про ПДВ) бюджетному відшкодуванню  підлягає  частина від‘ємного значення ПДВ,  яка дорівнює  сумі податку  фактично сплаченій  одержувачем  товарів (послуг) в попередньому звітному  періоді   (не  в  попередніх   податкових періодах)   постачальникам таких товарів (послуг).  Також  відповідач  посилається  на  позиції  ДПА  України,  викладені  в  листах  №  17537/7/16-1517-07 від 20.09.2006р.,  та  № 7251/7/16-1517 від 18.04.2006р. Таким  чином,  відповідач  вважає,  що  при заповненні рядка  3  Розрахунку  сум  бюджетного відшкодування  платник податку  може врахувати  із  суми  податкового кредиту  попереднього  податкового періоду  (рядок 17  Декларації з ПДВ)  ті  суми  податку,  які фактично сплачені  у  такому ж  податковому  періоді  постачальникам таких товарів (послуг)  грошовими коштами.  

Тобто  спір  виник  внаслідок  різного  розуміння  положень п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону  про ПДВ.  

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

          Згідно  підпункту   7.7.1.  пункту  7.7. статті 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість» (надалі –Закон про ПДВ)  сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Пунктом  7.7.2.  цієї статі  передбачено,  якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

           а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення,  яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Як  вбачається  з  конструкції даної  норми,   залишок від'ємного значення,  який  або  виник  як  різниця  між сумою податкового зобов'язання  та податкового кредиту звітного податкового періоду,  або    залишився  після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.   

          Тобто,    залишок від'ємного значення,  який виник  в певному  податковому  періоді,   переходить  в  наступні  періоди,  будучи  включеним до податковому  кредиту  цих періодів,  поки  не буде  фактично  сплачений  в  певному  періоді  і  відповідно включений  до  сум  бюджетного відшкодування,  або  погашений  за  рахунок  податкових зобов'язань.  

          Суд  вважає,  що  вищевказана норма  пов'язує  можливість  отримання  платником податку  бюджетного відшкодування  з ПДВ  з  фактичною  оплатою  податку  в  ціні  товару  в  податковому  періоді,   що  передує  звітному,  незалежно від того, в  яких періодах   фактично були  отримані  вказані  товари.     

         Таким  чином,  якщо  товар  отриманий  у  липні,  серпні  2006 року,  а  фактично  сплачений  в  жовтні  2006 року,  суми  ПДВ,  сплачені  в  жовтні  2006 року  можуть  бути  включені  до  сум  бюджетного  відшкодування  за  листопад  2006 року,  якщо  залишок          від'ємного значення,  що  виник  в липні,  серпні  2006 року   містить  частину  податкового  кредиту  цих  періодів  в частині   податкової накладної  № 61 від 31.07.2006р.   і   податкової накладної  № 67 від 22.08.2006р.   Позивачем  підтверджено  даний  факт  наданими  суду    реєстрами  отриманих  податкових  накладних,  оборотними  відомостями по ПДВ, журналами –ордерами,   податковими  деклараціями  за  період з  липня  2006 року.  Розрахунок  залишку від'ємного значення,  що  виник   в  липні,  серпні  2006 року  згідно  податкових   накладних  № 61 від 31.07.2006р. і  № 67 від 22.08.2006р.,  і  оплачений  в  жовтні  2006 року,  наведений  позивачем  з  посиланням  на  первинні  документи  в  доповненні  №  106 від 04.05.2007р.  до  адміністративного позову.               

                Згідно  п. 2  ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень   суб'єкту владних повноважень обов'язок доказування  правомірності  свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.                        

Оцінивши  всі  вищевикладені  обставини,   суд  закінчив розгляд справи в судовому засіданні  08.05.2007р.  і  постановив   задовольнити позов повністю.        

Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України  в судовому засіданні  08.05.2007р. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства  України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені  судові витрати  з Державного бюджету України   відповідно до задоволених позовних вимог.    

          На  підставі  викладеного та, керуючись ст.ст. 94,160,163, 167,186,254  Кодексу адміністративного судочинства  України , суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов  задовольнити повністю.    

                2. Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 26.02.2006р. № 0000252342/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2006р. на суму 51695 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31118095700006,                МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582,  УДК у м. Луганську  ГУ ДКУ в  Луганській області, банк –ГУ ДКУ в  Луганській області,  код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі  3  грн. 40 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко», м. Свердловськ,  вул. Кошового, 1,  код ЄДРПОУ 31890628.  

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  У разі подання  апеляційної скарги постанова набирає законної сили,  якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.  

          Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

     Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються  до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржувану  постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

     Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти  днів  з дня складення  постанови в повному обсязі.   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України постанова в повному обсязі складена  14.05.2007р.

Суддя                                                                                Т.М.Мінська