Рішення

від 03.08.2006 по справі 2/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "03" серпня 2006 р.Справа №  2/196

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/196

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6, м. Новоукраїнка Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Новоукраїнка Кіровоградської області  

до відповідача:  Новоукраїнського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, м. Новоукраїнка Кіровоградської області     

про стягнення 31875,18 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача  –  Кравченко І.П. , довіреність № 23  від 10.01.06 ;

від відповідача – участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє  Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком подано позов до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградхарчопром" про стягнення 31875,18 грн., з яких борг в розмірі 26275,19 грн., інфляційні збитки в розмірі 4848,54 грн. та пені 751,45 грн.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Між  відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6 Кіровоградскої філії ВАТ «Укртелеком», Україно- Американсько – Голландсько – Німецьким закритим акціонерним товариством «Утел» від імені якого діє  Кіровоградська філія «Утел» і Новоукраїнським  районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області укладено договори № 141 від 05.12.2001р. та № 3 5111060 від 05.01.2001р. У відповідності до Протоколу № 4 загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» від 20.04.2005р. ДП «Утел» реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ «Укртелеком».

Згідно зазначених вище договорів позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно пунктами 3.4; 4.5 договорів передбачено розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць, проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 та 25-ого числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідачеві за період з 21.01.2002 р. по 21.05.2006 р., включно, надано послуги електрозв'язку, які відповідачем оплачені несвоєчасно, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 26275,19 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензії № 172 від 08.09.2005р., № 42 від 27.02.2006р., № 165 від 03.05.2006р., які останній залишив без задоволення та відповіді.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В статті 257 Цивільного кодексу України зазначено, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд застосовує ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України де зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Враховуючи вище викладене та пред'явлення позивачем позову 08.06.2006р. про стягнення  боргу в сумі 26275,19 грн., в т.ч. який виник за період  21.01.2002р. по 21.04.2003р. на суму 12627,34 грн., тобто після спливу три річного строку позовної давності, суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення боргу про в розмірі 12627,34 грн.  задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Доказів сплати боргу за період з 21.05.2003р. по 21.04.2006р. в розмірі 13647,85 грн. відповідачем в суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані  послуги частково на суму 13647,85 грн.

Позивач також просить сягнути з відповідача пеню за період з 21.05.2005р. по 21.11.2005р. в розмірі 751,45 грн.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 статті 230  Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Вимогу в позові про стягнення пені пред'явлено 08.06.2006р. тобто після спливу шести місячного строку позовної давності, який закінчився 21.05.2006р.

Отже, позовні вимоги про стягнення 751,45 грн. пені за період з 21.05.2005р. по 21.11.2005р. задоволенню не підлягають, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Крім того, позивач згідно обґрунтованого розрахунку просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 4848,54 грн. за період з червня 2003р. по травень 2006р. включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 4848,54 грн. за період з червня 2003р. по травень 2006р. повністю.

Судові витрати по справі згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 257, 267, 525, 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  Новоукраїнського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, вул. Гагаріна, 4, м. Новоураїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області (п/р 06010210011897 УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код 08673425) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр лектрозв»язку № 6 м. Новоукраїнка Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Леніна, 53/14, м. Новоукраїнка Кіровоградської області ( п/р 260084669 в АППБ «Аваль» м. Кіровоград, МФО 323538, код 22211233) боргу за надані послуги в розмірі 13647,85 грн., інфляційні збитки в розмірі 4848,54 грн. , а також судові витрати на державне мито в сумі 184,96 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 68,46 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволені позову, в частині стягнення 12627,34 грн. боргу та 751,45 грн. пені, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська