Ухвала

від 15.08.2017 по справі 904/5891/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.08.2017 Справа № 904/5891/15

За скаргами: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК"

на дії Державної виконавчої служби

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА-ПРИМА", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за простими векселями

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача (скаржника): не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015р. позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА-ПРИМА" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" заборгованість за простим векселем серії АА №2295760 від 24.10.2011р., номінальною вартістю 219 300,00грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 23.10.2014р., в сумі 219 300,00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА-ПРИМА" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" заборгованість за простим векселем серії АА №2295761 від 05.11.2011р., номінальною вартістю 247 190,00 грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 05.11.2014р., в сумі 247 190,00грн.

31.08.2015р. на виконання даного рішення судом видано накази за №904/5891/15.

12.06.2017р. від позивача надійшла скарга за №09/730 від 31.05.2017р. на дії Державної виконавчої служби, в якій він просив:

- визнати дії заступника начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання - неправомірними;

- зобов'язати заступника начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, №904/5891/15 від 31.08.2015р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА-ПРИМА" на користь ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" заборгованості за простим векселем серії АА №2295761 від 05.11.2011р., номінальною вартістю 247 190,00грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 05.11.2014р., в сумі 247 190,00грн.

Крім того, 12.06.2017р. від позивача надійшла скарга за №09/734 від 31.05.2017р. на дії Державної виконавчої служби, в якій він просив:

- визнати дії заступника начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання - неправомірними;

- зобов'язати заступника начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, №904/5891/15 від 31.08.2015р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЯДА-ПРИМА" на користь ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" заборгованості за простим векселем серії АА №2295760 від 24.10.2011р., номінальною вартістю 219 300,00грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 23.10.2014р., в сумі 219 300,00грн.

Скарги мотивовані тим, що 22.05.2017р. він отримав від Самарського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області повідомлення від 11.05.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки останнім, в порушення вимог ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", до заяви про примусове виконання рішення не додано квитанцію про сплату авансового внеску. Однак скаржник вважає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підпадає під категорію стягувачів, які згідно абз.2 ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" звільнені від сплати авансового внеску. У зв"язку з цим, на думку скаржника, ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 підлягає звільненню від сплати авансового внеску.

Ухвалою суду від 15.06.2017р. подані скарги прийнято для сумісного розгляду в судовому засіданні.

10.08.2017р. від скаржника (позивача) надійшло клопотання про розгляд скарг за його відсутності.

07.07.2017р. від ДВС надійшли заперечення на скарги, в яких вона просила у задоволенні скарг відмовити, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є державним органом, а отже не звільняється від сплати авансового внеску. Крім того, ДВС просила розглянути скарги за відсутності її представника.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

11.05.2017р. заступник начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 винесла два повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки, в порушення вимог ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", до заяви про примусове виконання рішення не додано квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2% суми, що підлягає стягненню (а.с.79-81, 98-100).

Згідно ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

За п.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону.

Згідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Отже із заявою про примусове виконання рішення звертаються стягувачі, які повинні сплатити авансовий внесок, при цьому ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" містить виключення з цього правила для певної категорії стягувачів, у тому числі для державних органів.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник звернувся із заявами про примусове виконання судового рішення за наказами №904/5891/15 від 31.08.2015р., стягувачем в яких є ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК".

Стаття 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку.

Пунктами 1, 4, 8 частини 1 статті 48 вказаного Закону серед іншого встановлено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень, серед іншого, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Згідно ч.3 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

Пунктом 1 частини 4 цієї ж статті встановлено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Аналіз змісту ст.ст.37, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також наявні матеріали справи свідчать про те, що в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" ОСОБА_2 звернулась із заявами про примусове виконання наказів №904/5891/15 від 31.08.2015р. від імені стягувача ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК", який відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" не звільнений від сплати авансового внеску.

Згідно ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку. Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства. Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Реорганізація та ліквідація Фонду здійснюються на підставі окремого закону.

Тобто, у зазначеній статті Закону не передбачено, що Фонд є державним органом та входить до складу системи державних органів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарги на дії Державної виконавчої служби підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скарги за №09/730 від 31.05.2017р. та за №09/734 від 31.05.2017р. на дії Державної виконавчої служби відхилити.

Суддя ОСОБА_3