Постанова

від 16.08.2017 по справі 21/308

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Справа № 21/308

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач), суддівКоробенка Г.П., Алєєвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні в місті Вугледарі Донецької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі№21/308 Господарського судуДонецької області за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні у місті Вугледарі Донецької області доДержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" прозаміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2016 (далі-рішення), стягнуто з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (далі - боржник) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні у місті Вугледарі Донецької області (далі - стягувач) 1 856 167,57 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків та 716 443,39 грн. пені.

На виконання рішення видано наказ.

Стягувач звернувся до суду із заявою (далі-заява) про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" на Державне підприємство "Шахта ім.М.С.Сургая".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.03.2017 (суддя Матюхін В.І.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.), у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі стягувач просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання рішення, яке набрало законної сили, місцевим господарським судом видані відповідний наказ.

Апеляційним судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією боржника, останньому стягувач направив заяву про пред'явлення кредиторських вимог від 16.03.2016 на загальну суму 26644350,91 грн. з яких: 19120896,94 грн. - недоїмка по страховим внескам, 7 523 453,97 грн. - пеня, яка ґрунтується на рішеннях господарського та адміністративного судів.

Також встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 03.10.2016 у справі №905/1968/16 зобов'язано боржника включити до розподільчого балансу кредиторські вимоги стягувача в частині, що стосується пені за несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків у сумі 939901,90 грн., яка стягнута на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.08 №2-а-1350/08.

Звернувшись із заявою до суду, стягувач посилаючись на статтю 121 4 Господарського процесуального кодексу України вказував на те, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.02.2016 № 54 (далі-наказ) виділено зі складу боржника відокремлений підрозділ "Шахта "Південнодонбаська № 3 ім.М.С. Сургая" і створено на його базі державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" (далі-шахта) та згідно з розподільчим балансом, шахта є правонаступником прав та обов'язків боржника, пов'язаних з діяльністю відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська № 3 ім.М.С. Сургая", відтак наявні правові підстави для здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні.

Залишаючи без змін, ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Підстави для скасування оскарженої постанови суду відсутні виходячи із наступного.

Згідно статті 121 4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ч.1). Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч.2). Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (ч.3). Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням (ч.4).

Частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Із встановлених судами обставин вбачається, що наказом виділено зі складу боржника відокремлений підрозділ "Шахта "Південнодонбаська № 3 ім.М.С. Сургая" і створено на його базі державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" та згідно з розподільчим балансом, шахта є правонаступником прав та обов'язків боржника, пов'язаних з діяльністю відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська № 3 ім.М.С. Сургая".

При цьому із змісту заяви вбачається, що стягувач просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні у справі Господарського суду Донецької області № 21/308, тоді як свої вимоги у заяві він обґрунтовує рішенням Господарського суду Донецької області від 03.10.2016 у справі №905/1968/16 яким зобов'язано боржника включити до розподільчого балансу кредиторські вимоги стягувача в частині, що стосується пені за несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків у сумі 939901,90 грн., яка стягнута на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2008 у справі №2-а-1350/08, що є відмінним, оскільки рішенням господарського суду у справі №905/1968/16 до розподільчого балансу включені кредиторські вимоги стягувача за адміністративною справою, тоді як із наданих доказів не вбачається, що кредиторські вимоги стягувача згідно рішення у справі № 21/308, увійшли до розподільчого балансу шахти.

Більш того, судами не встановлено, а стягувачем не доведено, що боржник вибув із виконавчого провадження, у зв'язку з утворенням шахти.

Крім того, на відсутність документів щодо об'єму правонаступництва вказував і сам стягувач у апеляційній у скарзі: в розподільчому балансі код рядка 1625 (розрахунки із страхування) вказана загальна сума, що стосується не тільки заборгованості перед відділенням Фонду, але і іншими Фондами соціального страхування, а тому без особистих пояснень представника ДП Шахта ім.. М.С.Сургая з'ясувати складову цієї суми неможливо .

Таким чином висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви, є законним та обґрунтованим.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Посилання стягувача у касаційній скарзі на лист шахти від 07.10.2016 № 214 є безпідставним, оскільки він не спростовує висновків суду апеляційної інстанції та частково зводиться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.111 7 ч.2 Господарського процесуального кодексу України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні в місті Вугледарі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі Господарського суду Донецької області №21/308, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

І.В. Алєєва