Рішення

від 16.08.2017 по справі 906/471/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" серпня 2017 р. Справа № 906/471/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Овсієнко Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Хомук С.М. - довіреність б/н від 03.07.2017;

від відповідача: Невмержицька В.В. - генеральна довіреність б/н від 01.06.2017;

Данилюк М.А. - директор;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амакс-Транс"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

про стягнення 591972,48 грн

Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 27.07.2017 оголошувалась перерва до 01.08.2017, в судовому засіданні 01.08.2017 оголошувалась перерва до 16.08.2017.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 591972,48 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2017 розгляд справи було відкладено для надання учасниками спору витребуваних судом доказів та пояснень.

31.07.2017 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення вих.№31-07/17 від 31.07.2017 до заперечення відповідача, у яких просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.110-113).

Представник позивача 01.08.2017 через діловодну службу суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи згідно наведеного переліку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, запереченнях до відзиву на позовну заяву (а.с. 88-91). Просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.46-49), поясненнях за вих.№21-07/17 від 21.07.2017 (а.с.84-86) та поданих 31.07.2017 поясненнях до заперечення позивача (а.с.110-113). Просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. На підтвердження факту направлення третій особі копії ухвали суду від 01.08.2017, судом долучено до матеріалів справи копію реєстру Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції (судова повістка) за 03.08.2017.

Cудом відповідно до ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснено електронний запит №1002925845 від 16.08.2017 та роздруковано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо третьої особи, з якого вбачається, що місце проживання останньої: 69096, АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи судом з'ясовувалось з учасниками спору питання щодо можливого залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - вантажоотримувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ", представники сторін з вказаного питання зазначили, що не вбачають підстав у необхідності залучення до справи вказаної юридичної особи (протокол судового засідання від 01.08.2017 (а.с. 124)).

З огляду на заявлене представниками відповідача клопотання про продовження строку розгляду спору для надання можливості подати додаткові пояснення, а також, неявку представника третьої особи в судове засідання, ухвалою суду від 01.08.2017 продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.08.2017.

Після продовження слухання справи представник третьої особи знову не прибув в судове засідання, письмових пояснень стосовно розгляду даної справи від третьої особи не надійшло, таким чином, третя особа не скористалась своїми процесуальними правами при розгляді даного господарського спору. У відповідності до положень чинного господарського процесуального законодавства, вказану обставину не можна вважати перешкодою для вирішення справи за наявними в ній матеріалами, за відсутності в засіданні представника третьої особи та висловленої правової позиції щодо спору.

15.08.2017 через діловодну службу суду надійшли клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Амакс-Транс":

- вх.№10800 (за вих.№08-08/17/1 від 11.08.2017) клопотання про витребування від ФОП ОСОБА_5 письмових пояснень обставин даної справи, з переліком питань, які на думку відповідача, третій особі слід обов'язково зазначити в поясненнях;

- вх.№10801 (за вих.№08-08/17/3 від 11.08.2017) клопотання про витребування доказів від страхових компаній, в якому відповідач послався на те, що йому стало відомо про страхування позивачем втраченого вантажу та отримання страхового відшкодування за нього. Відповідач вважає, що даний факт значно вплине на рішення по справі. Тому просить направити запит до перелічених у клопотанні страхових компаній з вимогою надати інформацію чи був підписаний у кожної із вказаних страхових компаній договір з ТОВ "Альфа Смарт Агро" та чи був чинний у період з 05.04.2017 по 07.04.2017; а також, чи проводила кожна із вказаних страхових компаній відшкодування за втрату/недостачу вантажу, який перевозився по договору перевезення від 05.04.2017 машиною д.н.НОМЕР_1;

- вх.№10802 (за вих.№08-08/17/4 від 11.08.2017) клопотання про витребування доказів від вантажоодержувача ТОВ "Азов Трейд Бердянськ", згідно з якими відповідач просить направити запит до вказаної особи з вимогою надати письмові пояснення згідно наведених відповідачем у клопотанні питань;

- вх.№10803 (за вих.№08-08/17/5 від 11.08.2017) клопотання про витребування доказів від позивача, в якому відповідач зазначив, що продукція з одною і тією ж назвою і різними кількостями була підготовлена до перевезення, але різними листами, та вважає, що дана інформація допоможе детальніше дослідити аспекти даної справи та вплине на рішення по справі. У клопотанні наведено перелік питань, які на думку відповідача, мають бути прокоментовані позивачем;

- вх.№10804 (за вих.№08-08/17 від 11.08.2017) клопотання про залучення свідка. В цьому клопотанні відповідач зазначив про те, що, на його думку, свідчення водія ОСОБА_7 мають важливе значення для справи та можуть кардинально вплинути на рішення по даній справі, а тому просить залучити в якості свідка водія ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_8 та витребувати від останнього пояснення згідно з наведеними у клопотанні питаннями.

В засіданні 16.08.2017 представники відповідача підтримали зазначені клопотання та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення даних клопотань.

Розглядаючи заявлені відповідачем клопотання при розгляді справи 16.08.2017 суд приймав до уваги приписи чинного Господарського процесуального кодексу України, зокрема, положення ст.ст.4-3, 22, 27, 33, 34, 36, 38, 43 ГПК України, вимоги ст.69 ГПК України щодо строків розгляду господарського спору, та дійшов до наступних висновків.

Стосовно клопотання про витребування від ФОП ОСОБА_5 письмових пояснень обставин даної справи (вх.№10800) суд зазначає, що ФОП ОСОБА_5 залучена до участі в даному судовому процесі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та під час розгляду цієї справи користується правами, наданими їй процесуальним законом, в т.ч. право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу. Проте, як уже зазначалось, своїми правами щодо розгляду справи ФОП ОСОБА_5 не скористалась, вимог ухвали суду щодо надання пояснень по справі не виконала. За таких обставин, суд вважає недоцільним повторне витребування від третьої особи пояснень по справі за клопотанням відповідача, тому у задоволенні даного клопотання відмовляє. Крім того, суд відзначає, що, як вбачається з наведеного відповідачем питань до ФОП ОСОБА_5, зазначені в даному переліку обставини, які на думку відповідача, мають бути пояснені третьою особою, відповідно до положень ст.ст.4-3, 33, 34 ГПК України, а також, зважаючи на договірні умови між позивачем та відповідачем, мають бути пояснені та доведені суду при розгляді справи саме відповідачем.

Суд відмовляє також у задоволенні клопотання відповідача вх.№10801 про витребування доказів від страхових компаній щодо наявності договору з позивачем та щодо здійснення страхового відшкодування втраченого вантажу за спірним перевезенням. У відповідності до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому, з огляду на предмет спору та предмет доказування у даній справі, навіть підтверджений факт отримання позивачем страхового відшкодування за спірний втрачений вантаж не унеможливлює розгляд даного спору між господарюючими суб'єктами, вказана обставина може мати значення у разі виникнення подальших судових спорів, пов'язаних з даною справою (в порядку регресу тощо). Крім того, зі змісту укладеного між відповідачем та третьою особою договору надання та організації послуг №ЕП-00690 від 19.02.2015 також вбачається встановлена сторонами умова надання послуг перевезення - страхування відповідальності перевізника. Проте, доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач не визнав за необхідне надати суду. Також, суд враховує, що у відповідності до ст.38 ГПК України, сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. При цьому у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У даному випадку, всупереч наведених приписів ГПК, відповідач не обґрунтував необхідності витребування зазначеної ним інформації та саме від вказаних ним страхових компаній.

Необґрунтованим є також клопотання відповідача вх.№10802 про витребування доказів від вантажоодержувача ТОВ "Азов Трейд Бердянськ", згідно з якими відповідач просить направити запит до вказаної особи з вимогою надати письмові пояснення згідно наведених відповідачем у клопотанні питань. З приводу даного клопотання судом враховується в т.ч. і те, що в процесі розгляду справи у сторін з'ясовувалось питання щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи вантажоодержувача ТОВ "Азов Трейд Бердянськ", зокрема, для витребування від зазначеної особи необхідних для вирішення спору доказів, проте, відповідач з даного приводу заперечував, посилаючись на відсутність такої потреби. За вказаних обставин, подання в подальшому відповідачем клопотання про витребування доказів від вказаної особи може бути оцінене судом як дія, спрямована на затягування розгляду справи. Також, по суті обставин, які на думку відповідача, мають бути з'ясовані у вантажоодержувача, суд враховує, що: по-перше, обставини проведення оплати за товар, що доставлявся спірним перевезенням, від вантажоодержувача позивачу у справі підтверджуються наданими позивачем наявними у справі доказами, а тому додаткового з'ясування не потребують; по-друге, згідно договірних умов відповідача з позивачем, а також, з безпосереднім перевізником, відповідач як експедитор мав не лише право, а й зобов'язання забезпечувати розвантаження вантажу транспортного засобу в місцях розвантаження (п.2.1.4. договору №ЕП-00690 надання та організації послуг від 19.02.2015); крім того, перевізник/виконавець, залучений експедитором до виконання зобов'язань за цим договором, є його уповноваженою особою та діє від його імені (п.2.5. договору №20/12/2016 від 20.12.2016), а тому стосовно обставин приймання вантажу відповідач також мав право та можливість надання суду пояснень та підтверджуючих документів. Тому наразі підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача суд не вбачає та відмовляє у його задоволенні.

Стосовно клопотання за вх.№10803 про витребування від позивача пояснень з приводу зазначених відповідачем питань, суд по-перше, враховує можливість з'ясування відповідачем відповідей на дані питання у представника позивача при розгляді справи в засіданні; по-друге, зважає на те, що згідно умов укладених з позивачем та третьою особою договорів, відповідач як експедитор був зобов'язаний забезпечувати завантаження транспортного засобу в місцях завантаження (п.2.1.2. договору №ЕП-00690 надання та організації послуг від 19.02.2015), а перевізник (водій перевізника) був присутній під час завантаження вантажу як представник відповідача та уповноважена ним особа (згідно з вищевказаним п.2.5. договору №20/12/2016 від 20.12.2016), а отже, мав змогу забезпечити надання та підтвердження суду необхідної на його думку інформації щодо обставин завантаження вантажу при спірному перевезенні. Тому суд вважає зазначене клопотання відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Клопотання відповідача за вх.№10804 про залучення свідком у справі водія ОСОБА_7 не ґрунтується на положеннях чинного на час вирішення даного клопотання ГПК України, оскільки залучення свідків у господарському судочинстві наразі не передбачене діючим законом, тому в даному клопотанні суд також відмовляє. Окрім того, з огляду на те, що у спірних правовідносинах водій перевізника ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_8, згідно договірних умов, був уповноваженою відповідачем особою, діяв від імені останнього, то саме відповідач мав можливість, за потреби на власний розсуд, забезпечити надання суду до справи відповідних пояснень водія щодо обставин, на які відповідач посилається. При цьому, пояснювальна записка вказаного водія щодо обставин втрати вантажу (копія, засвідчена відповідачем), міститься в матеріалах справи (а.с. 67-68).

При розгляді справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача заперечили, посилаючись на доводи, викладені письмово у наявних у справі письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амакс-Транс" (експедитор/відповідач) укладено договір №20/12/2016 (далі - договір, а.с.12-15).

Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а експедитор надає послуги з організації виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника (п.2.1. договору).

Згідно з п.2.2. договору, заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; тип, державні номери транспортного засобу; прізвище, ім'я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення; розмір провізної плати, інші умови перевезення.

Відповідно до п.2.4. договору, експедитор зобов'язується організувати доставку довіреного йому замовником вантажу автомобільним транспортом до пункту призначення у встановлений заявкою на перевезення строк і видати його уповноваженому на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується заплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п.2.5. договору, перевізник/виконавець, залучений експедитором до виконання зобов'язань за цим договором, є його уповноваженою особою та діє від його імені.

В пунктах 3.3., 3.4. зазначено про те, що експедитор зобов'язаний організувати прийняття вантажу водієм, залученого до виконання перевізник за кількістю та цілісністю тари/упаковки, а у випадку виявлення пошкоджених (деформованих, підмочених, розірваних тощо) одиниць завантаження (ящиків, коробів) водій зобов'язаний зробити про це запис у всіх екземплярах товарно-транспортної накладної до початку перевезення і довести ці обставини до відома замовника. При завантаженні транспортного засобу експедитор зобов'язаний попередити водія перевізника про перевірку пакування та кріплення вантажу в транспортному засобі, а також, пересвідчитись у відсутності перевантаження транспортного засобу, неналежного навантаження на вісі транспортного засобу, а за наявності таких порушень і відмови вантажовідправника їх виправити, здійснити відповідний запис у всіх екземплярах товарно-транспортного документу до початку перевезення і довести ці обставини до відома замовника.

Згідно з п.3.7. договору, перевізник зобов'язаний подати офіційні документи на підтвердження всіх порушень пломб на транспортному засобі під час здійснення перевезення, а також оглядів вантажу, що призвели до вилучення вантажу або його частини службовими особами офіційних органів.

За змістом п.3.10. договору, при прийнятті вантажу до перевезення, водій перевізника зобов'язаний перевірити: 1) точність записів, зроблених вантажовідправником в товарно-транспортній накладній, що стосуються кількості вантажних місць; 2) зовнішній стан вантажу та його пакування, укладки.

Відповідно до п.3.11. договору, якщо водій перевізника не має достатньої можливості перевірити правильність записів щодо кількості вантажних місць, а також маркування, розмірів, ваги вантажу, він зобов'язаний вписати це в товарному-транспортну накладну як обґрунтоване застереження та посвідчити своїм підписом. Будь-які зроблені водієм перевізника обґрунтовані застереження мають бути в подальшому затверджені офіційною печаткою або штампом перевізника при подачі документів на оплату замовнику.

В пункті 3.12. договору зазначено, що у випадку відсутності в товарно-транспортній накладній обґрунтованих застережень водія перевізника, перевізник погоджується, що зовнішній стан вантажу, його пакування, укладка були у справному стані в момент завантаження, а також, що дані про кількість вантажних місць, маркування, розміри, вага вантажу, відповідали записам товарно-транспортної накладної.

У відповідності до п.3.13. договору, експедитор визнає, що є лише виконавцем організації перевезення у процесі надання транспортно-експедиційних послуг, а замовник не є власником вантажу, що перевозиться і тому не має права будь-яким чином притримувати вантаж і зобов'язаний у відповідності до умов даного договору видати його належному вантажоодержувачу.

Пунктом п.3.16. договору передбачено, що експедитор зобов'язаний забезпечити збереження вантажу протягом усього часу перевезення. Ризик втрати, знищення чи пошкодження вантажу переходить до експедитора з моменту передачі йому вантажу і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Умовою п.3.17. договору визначено, що експедитор зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів для запобігання неправомірним діям третіх осіб по відношенню до взятого на перевезення вантажу замовника. У випадку якщо вантаж було пошкоджено, знищено, втрачено внаслідок неправомірних дій третіх осіб, то шкода замовнику вантажу вважається заподіяною з вини експедитора внаслідок того, що останній не вжив всіх заходів по забезпеченню збереження вантажу від неправомірних дій третій осіб.

За змістом п.6.3. договору, експедитор несе матеріальну відповідальність за нестачу/втрату/пошкодження/псування прийнятого до перевезення вантажу, у розмірі повної фактурної вартості невистачаючої/втраченої/пошкодженої/зіпсованої одиниці навантаження (враховуючи, але не обмежуючись, ПДВ). У випадку нестачі/втрати /пошкодження/псування вантажу, факт виявлення яких підтверджується актом встановленої форми, замовник має право притримати провізну плату в межах вартості невистачаючого/втраченого/пошкодженого/зіпсованого вантажу до моменту відшкодування перевізником експедитора збитків в повному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Амакс-Транс" як експедитор-замовник уклало з ФОП ОСОБА_5 (перевізник) 19.02.2015 договір №ЕП-00690 надання та організації послуг (а.с.62-65), згідно з п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором перевізник бере на себе зобов'язання перевозити наданий йому експедитором-замовником вантаж в міжнародному та міжміському сполученні автомобільним транспортом, з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій особі замовника (або іншій особі) на його одержання, та надати при цьому додатково передбачені цим договором заявою до нього послуги, а замовник зобов'язується після прийняття наданих послуг сплатити за них обумовлену плату.

05.04.2017 на виконання умов договору позивач та відповідач оформили договір-заявку, у відповідності до умов якої сторони погодили організацію відповідачем перевезення товару позивача (засоби захисту рослин) загальною вагою 11,6 т за маршрутом: м.Біла Церква Київської області - с.Дмитрівка Бердянського району Запорізької області, автомобілем Вольво державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_8 (а.с.23).

Того ж дня, 05.04.2017, відповідач уклав договір-заявку №04854 на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору №ЕП-00690 від 19.02.2015 з ФОП ОСОБА_5 (а.с.61).

05.04.2017 автомобіль НОМЕР_2, забезпечений відповідачем для здійснення погодженого перевезення відповідно до умов договору та договору-заявки, прибув на склад позивача у м.Біла Церква; водій перевізника ОСОБА_8 отримав для доставки товару вантажотримувачу - ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с.Дмитрівка, вул.Гагаріна", наступний товар позивача:

1) згідно з розпорядженням-накладною на відвантаження №АS000005454 від 05.04.2017:

- "Девайс Ультра, Рк + піногасник В20 - у кількості 2000 л;

- "Триатлон" - у кількості 100 кг;

- Болівар Форте, КС" - у кількості 1000 л;

2) згідно з розпорядженням-накладною на відвантаження №AS000005460 від 05.04.2017:

- "Девайс Ультра, Рк + піногасник В20 - у кількості 4330 л;

- "Альфа-Бентазон" - у кількості 1320 л;

- "Хаммер" - у кількості 18,5 л;

- "Альфа-Ефір" - у кількості 310 л;

- "Наповал" - у кількості 150 л;

- "Авіценна" - у кількості 120 л;

- "Болівар Форте, КС" - у кількості 500 л (а.с.24,25).

В оформленій сторонами товарно-транспортній накладній №Р4453 від 05.04.2017 - документі, який відповідно до чинного законодавства (п.47 Статуту автомобільного транспорту УРСР) є основним транспортним документом, який визначає взаємовідносини між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортним підприємством - сторонами зазначено, що замовником та вантажовідправником товару є ТОВ "Альфа Смарт Агро", вантажоодержувачем ТОВ "Азов Трейд Бердянськ", автомобільний перевізник ТОВ "Амакс-Транс", водій ОСОБА_8; вказано пункт навантаження та пункт розвантаження, номер пломби вантажу, кількість місць 16 палет; у відомостях про вантаж зазначено "Продукція згідно накладної №АS000005454, 000005460 від 05.04.2017". Про прийняття вказаного товару водій перевізника підписався без жодних застережень.

При цьому, щодо доводів відповідача при розгляді справи про порушення позивачем вимог до оформлення товарно-транспортної накладної (форми 7), а саме, щодо незазначення виду вантажу та його вартості, суд приймає до уваги, що у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.01.2016 №26 "Про внесення змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", п.11.1 глави 11 зазначених Правил доповнено новим абзацом другим такого змісту: "Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.".

У даному випадку, в товарно-транспортній накладній №Р4453 від 05.04.2017 зазначено усі з перелічених відомостей, у т.ч. міститься посилання на накладні від 05.04.2017 за №АS000005454, №АS000005460, що надає можливість однозначно ідентифікувати продукцію - вантаж, що перевозиться.

Тому доводи відповідача з приводу вищезазначеного не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення перевезення вантажу, після зупинки на відпочинок, водій виявив відсутність пломби на транспортному засобі та зникнення півтора піддони продукції, викликав поліцію та написав заяву по даному факту, яка була прийнята слідчим СВ поліції ОСОБА_9 (пояснювальна записка і талон-повідомлення №19 від 06.04.2017, а.с.67,68).

З пояснень сторін судом встановлено, що жодна зі сторін у справі не виявляла ініціативи щодо розслідування факту зникнення товару правоохоронними органами, а тому будь-яких доказів (вироку суду щодо встановленої винної особи у вчиненні злочину, тощо) стосовно підтверджених у встановленому законом порядку обставин злочину, при розгляді даної справи не може бути надано сторонами чи витребувано судом.

07.04.2017 при отриманні товару вантажоотримувачем ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" було виявлено нестачу товару позивача, а саме:

- "Триатлон" у кількості 50 кг, вартістю 121950,00грн без ПДВ;

- "Болівар Форте, КС" у кількості 20 л, вартістю 9846,40грн без ПДВ;

- "Девайс Ультра, Рк" + піногасник В20 - у кількості 920 л, вартістю 361514,00грн без ПДВ; загалом виявлено нестачу товару позивача на загальну суму 591972,48грн, включаючи ПДВ.

Факт нестачі товару при отриманні товару від ТОВ "Альфа Смарт Агро" згідно видаткових накладних №4453,4450 від 04.04.2017 та рахунків №1930 від 16.03.2017 та №2901 від 29.03.2017, зафіксовано в акті №1 від 07.04.2017 про нестачу товару в ході транспортування автомобіль НОМЕР_3, підписаному комісією у складі працівників вантажоотримувача ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" та водієм перевізника ОСОБА_8 (а.с.27). Слід зазначити, що надана відповідачем копія примірника даного акту, з відмінностями щодо кількості прийнятого товару, та з відсутнім підписом водія перевізника, судом до уваги прийматися не може, зважаючи по-перше, на те, що відповідачем не підтверджено походження даного примірника акту №1 від 07.04.2017 про нестачу товару; по-друге, на те, що згідно з вимогами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, односторонні записи в акті вважаються недійсними.

Так, відповідно до змісту п.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (зі змінами), перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Крім того, в пп.15.4.-15.6. п.15 названих Правил, жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

У даному випадку, при складенні акту №1 від 07.04.2017 про нестачу товару в товарно-транспортній накладній №Р4453 від 05.04.2017 зроблено запис про виявлену недостачу та прийняття товару згідно з актом №1 від 07.04.2017, за підписом працівника товариства вантажоодержувача та водія перевізника ОСОБА_8 (а.с. 26).

За наведених обставин, в суду відсутні підстави не приймати до уваги в якості належного та допустимого доказу у справі оформлений у встановленому порядку наданий позивачем до справи акт №1 від 07.04.2017 про нестачу товару (а.с.27), оригінал якого судом було оглянуто в судовому засіданні 27.07.2017, про що судом здійснено відповідну відмітку.

Позов у даній справі заявлено про відшкодування відповідачем збитків, завданих втратою частини вантажу при здійсненні його перевезення, у розмірі вартості втраченої частини вантажу.

Спірні між сторонами у справі правовідносини виникли на підставі договору від 20.12.2016 за №20/12/2016.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст.909 ЦК України та ст.307 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а вантажовідправник зобов'язується сплатити за ввезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 статті 307 ГК України визначено, що укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Відповідно до статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно із статтею 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. Зазначене кореспондується з нормами статті 618 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

У даному випадку, як уже зазначалось, умовами п.п.3.16., 3.17., 6.3. договору, відповідальність за втрату вантажу покладається на експедитора, у т.ч. у разі втрати вантажу внаслідок неправомірних дій третіх осіб. При цьому, в останньому випадку, шкода замовнику вантажу вважається заподіяною з вини експедитора внаслідок того, що останній не вжив всіх заходів по забезпеченню збереження вантажу від неправомірних дій третій осіб.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610, п.4 ч.1 ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначеного відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Як визначено у пп. "а" п.136 Статуту автомобільного транспорту Української РСР (норми якого чинні й на даний час), автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу.

Автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату, стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

Згідно з п.137 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, вартість вантажу визначається виходячи з загальної суми рахунку вантажовідправника. Автотранспортне підприємство або організація відшкодовують вантажовідправнику (вантажоодержувачу) по претензіях вартість втрачених, невистачаючих, зіпсованих або пошкоджених вантажів на підставі рахунку вантажовідправника, а в тих випадках, коли розрахунки за вантаж через банк не провадяться, - на підставі іншого документа, який замінює рахунок.

У відповідності до ч.3 ст.314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний вантаж доставлявся позивачем як замовником перевезення Товариству з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ", підставою для поставки товару вказаній особі позивачем був договір поставки №АS/41/03/2017 від 15.03.2017 (а.с.16-20), за яким ТОВ "Альфа Смарт Агро" є постачальником продукції (в т.ч. засоби захисту рослин), а ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" є покупцем даної продукції. Наданими до справи доказами щодо придбання спірної продукції, втраченої під час перевезення, позивач належним чином підтвердив право власності на неї (міжнародні транспортні накладні СМR (а.с.72-77)). Відповідно до п.2.2., п.2.3. даного договору поставки, право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару, проте, не раніше моменту передачі покупцем постачальнику належним чином оформленої видаткової накладної/ товарно-транспортної накладної та довіреності на отримання товару; ризик випадкового ушкодження чи загибелі товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару. За змістом умов п.3.1., п.3.3. договору поставки, ціна товару визначається у додатку(-ах) до договору або у видатковій накладній; усі розрахунки здійснюються шляхом 100% передплати на підставі рахунку виставленого постачальником, у грошовій одиниці України - гривні, з можливим коригуванням платіжної ціни з урахуванням банківського курсу валют.

В додатку №1 до договору поставки від 15.03.2017 №АS/41/03/2017 позивачем та вантажоотримувачем визначено ціну платіжну ціну з ПДВ в доларах США та передбачили порядок зміни платіжної ціни у випадку та на умовах п.3.5. договору (п.1-п.3 додатку до договору). Датою сплати грошових коштів за товар у вказаному додатку сторони договору поставки визначили 29.03.2017 (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за договором поставки виставив ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" рахунки на оплату №1930 від 16.03.2017 (а.с.119) та №2901 від 29.03.2017 (а.с.120), при цьому, у вказаних рахунках різниться ціна на продукцію, яка була в подальшому втрачена при перевезенні, а саме на засоби "Болівар Форте" та "Девайс Ультра" ціна в рахунку від 29.03.2017 збільшена, з огляду на збільшення курсу долару США у вказані дати, від якого залежить коригування ціни. Вартість усього товару згідно виставлених позивачем рахунків була повністю попередньо оплачена вантажоотримувачем (виписка з банківського рахунку, а.с.121). При поставці товару видаткові накладні (за якими в подальшому приймався вантаж вантажоодержувачем) видані однією датою - 04.04.2017 (а.с.117,118), проте, із зазначеною в них ціною засобів згідно раніше виставлених рахунків. Зазначення при прийманні вантажу вантажоотримувачем в акті про нестачу вартості вказаної продукції за більш пізньою і, відповідно, збільшеною ціною, зафіксованою в рахунку на оплату та видатковій накладній, є об'єктивним правом вантажоотримувача та будь-яким нормам законодавства чи умовам договору не суперечить. Будь-яких застережень з даного приводу представник відповідача при виконанні даного перевезення - водієм ОСОБА_8 до акту №1 від 07.04.2017 про нестачу товару не внесено.

Слід зазначити, що вищевказаними видатковими накладними №4450 і №4453 від 04.04.2017 безпосередньо підтверджується реальна вартість втраченого при перевезенні вантажу на момент прийняття вантажу вантажоотримувачем - в сумі 591972,48 грн (з ПДВ), тому розмір завданих позивачу збитків у спірних правовідносинах суд визнає належним чином доведеним.

Таким чином, матеріалами справи достеменно підтверджується факт заподіяння позивачу збитків внаслідок втрати (нестачі) при перевезенні частини вантажу, а також розмір завданих збитків. Водночас, вищезазначеними нормами чинного законодавства та умовами договору між позивачем і відповідачем відповідальність за завдані збитки покладається повністю на відповідача, визначається його вина та причинно-наслідковий зв'язок (зокрема, п.3.16, п.3.17., п.6.3. договору №20/12/2016 від 20.12.2016).

Тому позовні вимоги заявлені у даній справі позивачем суд вважає доведеними належними і допустимими доказами у встановленому законом порядку і такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, і встановлених сторонами умовах договору №20/12/2016 від 20.12.2016.

Слід зазначити, що при розгляді справи відповідач посилався, зокрема, й на те, що в підписаному позивачем акті надання послуг №306 від 07.04.2017 (а.с.87) щодо наданих послуг з організації перевезень вантажів по території України за маршрутом м.Біла Церква (Київська обл.) - с.Дмитрівка (Запорізька обл.) зазначено про відсутність у замовника претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), що на думку відповідача, унеможливлює заявлення замовником в подальшому будь-яких вимог стосовно даного перевезення. Проте, умовами п.1 укладеного між сторонами у справі договору чітко визначено, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт виконаних робіт не є перешкодою для наступного пред'явлення експедитору рекламації (претензії) щодо пошкодження/псування/втрати/нестачі вантажу, що випливає через неналежне виконання перевізником експедитора зобов'язань щодо якості виконаних робіт згідно умов заявки та цього договору за умови здійснення замовником та/чи вантажоодержувачем застереження в товарно-транспортній накладній та складання відповідного акту про ушкодження/втрату чи псування вантажу. В сукупності із вищевикладеними встановленими судом обставинами справи зазначене спростовує доводи відповідача щодо неможливості вимог позивача до відповідача щодо нестачі вантажу та відшкодування збитків у розмірі втраченого вантажу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У даному випадку, позивач належним чином довів законність та обґрунтованість заявлених у справі позовних вимог, натомість, відповідач свої заперечення проти позову відповідними доказами не підтвердив. Позов задовольняється судом у повному обсязі - стягненню з відповідача підлягають 591972,48грн збитків, а також, відповідно до приписів ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амакс-Транс" (10029, м.Житомир, вул. Івана Мазепи, буд. 139 кв. 23, ідентифікаційний код 38562291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" (03860, м. Київ, вул. Антоновича, буд.172, літ. А ідентифікаційний код 37250244):

- 591972,48грн збитків;

- 8879,59грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.08.17

Суддя Шніт А.В.

віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу (за заявою, на адресу: 10029, м.Житомир, вул.М.Грушевського, буд.61, оф.6) рек. з пов.

3 - третій особі рек. з пов.