Рішення

від 16.08.2017 по справі 910/8424/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017Справа №910/8424/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс" доМіністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" відповідача 2. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" проскасування рішення Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:Ткаченко К.В. відповідача:не з'явився третьої особи 1:Кравчук А.С. третьої особи 2:Коцюба О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/8424/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс" (надалі "ТОВ "Компанія пінгвін плюс") до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (надалі - "ТОВ "ТЛК "Арктика") та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - "ПАТ "Ощадбанк") про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України на засіданні 16.05.2017 рішення за наслідками розгляду скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 про скасування рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань Катерини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35003610 та №35004395 від 28.04.2017, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, які розташовані за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, за ТОВ "Компанія пінгвін плюс", не відповідають приписам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для визнання їх незаконними та скасування, а також просить відновити становище, що існувало до прийняття оскаржуваних рішень шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №20209796 та №20210339 про право власності ТОВ "Компанія пінгвін плюс" на вказані земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2017 порушено провадження у справі №910/8424/17 та призначено її до розгляду.

В подальшому розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України неодноразово відкладався з метою витребування необхідних для вирішення спору документів та інформації.

В останнє судове засідання з розгляду даної справи, призначене на 16.08.2017 з'явилися представники позивача та третіх осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю з підстав, викладених в позові та поясненні, вказував на те, що спір у даній справі є спором про право, а тому підлягає вирішенню саме в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні представник третьої особи 1 позов ТОВ "Компанія пінгвін плюс" підтримав та просив його задовольнити.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні подав відзив за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував на те, що скасовані за оскаржуваними рішеннями відповідача рішення державного реєстратора були прийняті з порушенням положень п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 3 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", а порушені права ПАТ "Ощадбанк" полягали, зокрема, в тому, що спірні земельні ділянки є предметом іпотеки за іпотечним договором від 04.11.2014 №876/31/1-3, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим номером 2041.

Також, представник третьої особи 2 подав клопотання про витребування доказів та підтримав раніше подане клопотання про припинення провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Заслухавши думки присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу судом було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи 2 про витребування доказів з огляду на не доведення останнім неможливості самостійного подання запитуваних ним документів та існування обставини, з якими приписи ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачають необхідність витребування додаткових доказів.

Крім того, в судовому засіданні представником третьої особи 2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На момент розгляду даної справи в судовому засіданні строки розгляду, встановлені приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчилися.

При цьому, суд відзначає, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, в задоволенні клопотання представника третьої особи 2 про відкладення розгляду справи судом було відмовлено.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, пояснення його представників стосовно суті спору були заслухані в попередніх судових засіданнях, викладені в поданих запереченні на позов та клопотання про припинення провадження у справі, а тому матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні 16.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України та здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТЛК "Арктика" було власником: земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Компанія пінгвін плюс" від 25.04.2017, складеного між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Компанія пінгвін плюс" вказані земельні ділянки було передано останньому в якості внеску ТОВ "ТЛК "Арктика" до статутного капіталу як учасника такого товариства.

На підставі наведеного акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Компанія пінгвін плюс" від 25.04.2017 державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2017 №35004395, №35003610, на підставі яких зареєстровано за ТОВ "Компанія пінгвін плюс" право власності на спірні земельні ділянки.

17.05.2017 за наслідками розгляду скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України були прийняті рішення у формі наказів №1619/5 та №1620/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2017 №35004395, №35003610, прийнятих державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В.

Спір у справі фактично стосується законності рішень Міністерства юстиції України оформлених наказами №1619/5 та №1620/5 від 17.05.2017 про скасування рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35003610 та №35004395 від 28.04.2017 та наявності підстав для відновлення внесених в державний реєстр записів про право власності позивача на підставі вказаних рішень.

При цьому, звертаючись з позовом у даній справі до суду позивачем було заявлено вимоги про:

- визнання незаконними та скасування рішень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, прийнятих на засіданні 16.05.2017 за наслідками розгляду скарг Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 про скасування рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань Катерини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35003610 та №35004395 від 28.04.2017, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, які розташовані за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс";

- відновлення становища, що існувало до прийняття Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України на засіданні 16.05.2017 рішень за наслідками розгляду скарг Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №20209796 та №20210339 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс" на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, які розташовані за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

В той же час, заперечуючи проти відповідного позову відповідачем та третьою особою 2 вказувалося на те, що в даному випадку доводи позивача щодо незаконності оскаржуваних рішень відповідача ґрунтуються на протиправності дій останнього як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, а тому відсутній спір про право, що виключає можливість його розгляду в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку про необхідність припинення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у даній справі в частині вимоги про визнання незаконними та скасування рішень відповідача з огляду на наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлено дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

В силу приписів статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підвідомчі справи зі спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Тобто, господарським судам не підвідомчі справи про оскарження суб'єктом дій органу державної влади, чи органу місцевого самоврядування, чи іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання чи не стосуються спору про право.

При цьому, згідно із п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить: формування державної політики у сфері державної реєстрації; нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань; контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру; визначення технічного адміністратора; забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що Міністерство юстиції України: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З огляду на викладене суд дійшов висновку стосовно того, що в даному випадку Міністерство юстиції України у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень у розумінні цього терміну згідно ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно із ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в даному випадку Міністерство юстиції України у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень і спір з огляду на визначені позивачем підстави оскарження рішень відповідача не стосується спору про право, а ґрунтується виключно з непогодженням з управлінськими діями останнього, то суд вважає, що за суб'єктним складом та характером правовідносин, позов у цій справі за вимогою про оскарження спірних рішень є справою адміністративної юрисдикції.

За змістом п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у частині, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимоги ТОВ "Компанія пінгвін плюс" до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування рішень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, прийнятих на засіданні 16.05.2017 за наслідками розгляду скарг Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 про скасування рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань Катерини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35003610 та №35004395 від 28.04.2017, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, які розташовані за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс".

Щодо вимоги позивача про відновлення становища, яке існувало до прийняття Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України рішень за наслідками розгляду скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №20209796 та №20210339 про право власності ТОВ "Компанія пінгвін плюс" на спірні земельні ділянки, суд відзначає, що правовою підставою звернення з останньою позивачем визначається положення ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України та факт порушення його права власності на спірні земельні ділянки внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, відтак, останній не стосується публічно-правових відносин, а подано виключно на захист особистих майнових прав, що з огляду на суб'єктний склад учасників даного спору вказує на підвідомчість його господарським судам, а тому правові підстави для припинення провадження у даній справі в частині наведеної вимоги відсутні.

Частиною 2 ст. 393 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

В даному випадку, як на підставу для поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №20209796 та №20210339 про право власності ТОВ "Компанія пінгвін плюс" на спірні земельні ділянки позивач вказує на те, що останні було скасовано на підставі рішень відповідача, прийнятих з порушенням приписів чинного законодавства України, адже жодних підстав для визнання рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2017 №35004395, №35003610 не існувало.

Так, із висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України від 16.05.2017, складених за наслідками розгляду скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00, які в свою чергу стали підставою для прийняття відповідачем наказів №1619/5 та №1620/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2017 №35004395, №35003610, прийнятих державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В., вбачається, що останні були мотивовані:

- не встановленням державним реєстратором належним чином відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, зокрема, відповідності законодавству протоколу ТОВ "Компанія пінгвін плюс" та акта прийму-передачі, оскільки до заяв про реєстрацію прав на спірні земельні ділянки не було додано: статуту ТОВ "ТЛК "Арктика"; протоколу загальних зборів ТОВ "ТЛК "Арктика", де було б зазначено попереднє погодження загальних зборів учасників на відчуження спірних земельних ділянок цього товариства; довіреності від 14.04.2017, на підставі якої від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" діяла ОСОБА_6, протоколу загальних зборів ТОВ "ТЛК "Арктика", на підставі, зокрема, якого як вбачається з акта прийому-передачі, ОСОБА_6 підписувала цей акт;

- не перевіркою документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви (ст.ст. 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127);

- не зупиненням розгляду заяв, оскільки до них не було додано вказаних вище документів (ст.ст. 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 14, 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127);

- не зверненням уваги на те, що ТОВ "ТЛК "Арктика" відповідно до Єдиного реєстру боржників було боржником за ВП №53731207.

Крім того, в поданому до суду запереченні на позовну заяву представником відповідача вказувалося на те, що при здійсненні реєстрації права власності позивача на спірні земельні ділянки в реєстрі були зареєстровані обтяження №19842023 від 06.04.2017 (арешт нерухомого майна на підставі ухвали господарського міста Києва від 03.04.2017 у справі №910/5198/17 про вжиття запобіжних заходів) та №15061316 від 21.06.2016 (податкова застава на підставі акту опису майна ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області №67 від 14.06.2016).

Аналізуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що фактичною підставою скасування спірних рішень державного реєстратора стало не дослідження останнім справжності підпису ОСОБА_6 на акті прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Компанія пінгвін плюс" від 25.04.2017, наявності у вказаної особи повноважень на вчинення таких дій від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" та існування в державних реєстрах записів про обтяження спірних земельних ділянок арештом і податковою заставою на момент реєстрації за позивачем права власності на спірні земельні ділянки.

При цьому, суд відзначає, що з метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень, необхідним є в першу чергу дослідження питання дотримання відповідачем порядку розгляду відповідних скарг.

За змістом ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п.п. 3, 8, 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі "порядок №1128") розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд. Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5, (надалі - "Положення №37/5") комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

За змістом розділу ІІІ Положення №37/5 формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова. Секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді. Під час проведення засідання комісії секретарем комісії ведеться протокол засідання комісії, який повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте комісією рішення. Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб'єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв'язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв'язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб'єкта, що буде вчиняти такі дії.

З огляду на викладені положення вбачається, що приймаючи до розгляду скаргу на дії чи бездіяльність державного реєстратора відповідна комісія відповідача повинна вчинити ряд дій, пов'язаних, зокрема, з забезпеченням належного повідомлення про дату, час і місце її розгляду всіх заінтересованих осіб, що невід'ємно пов'язано з послідуючими діями по встановленню обставин, якими обґрунтовуються викладені у відповідній скарзі вимоги, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду такої скарги.

В даному випадку, оскаржувані за скаргами ПАТ "Ощадбанк" рішення державного реєстратора стосувалися внесення записів про реєстрацію за позивачем права власності на спірні земельні ділянки, яке було набуто останнім шляхом внесення їх ТОВ "ТЛК "Арктика" до статутного капіталу позивача, що безумовно свідчить про заінтересованість вказаних осіб у розгляді таких скарг.

Отже, в силу приписів ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 9-11 Порядку №1128, розділу ІІІ Положення №37/5 відповідач, здійснюючи підготовку до розгляду спірних скарг ПАТ "Ощадбанк" по суті, був зобов'язаний своєчасно повідомити в т.ч. ТОВ "Компанія пінгвін плюс" та ТОВ "ТЛК "Арктика" про час і місце їх розгляду з наданням копій відповідних скарг та доданих до них документів не пізніше дня, що передував дню їх розгляду по суті.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що про звернення ПАТ "Ощадбанк" із скаргами від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 відповідачем було повідомлено ТОВ "Компанія пінгвін плюс", з направленням їх копій, листам від 12.05.2017 №2/13507-0-33-17/19К та № 2/13502-0-33-17/19К, які були направлені на адресу позивача поштою 16.05.2017, що підтверджується відтиском штампу відділення поштового зв'язку Укрпошта на відповідному конверті.

При цьому, із змісту таких листів відповідача вбачається повідомлення позивача про те, що інформація про дату, час та місце розгляду даних скарг буде опублікована в підрозділі "Засідання Комісії" розділу "Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" рубрики "Послуги" на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua) за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (https://minjust.gov.ua/).

Згідно інформації опублікованої в підрозділі "Засідання Комісії" розділу "Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" рубрики "Послуги" на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua) за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (https://minjust.gov.ua/) розгляд спірних скарг ПАТ "Ощадбанк" по суті було призначено на 16.05.2017 о 10:00 год.

Тобто, про час і місце розгляду спірних скарг ПАТ "Ощадбанк", з наданням їх копій, відповідачем було повідомлено позивача лише в день засідання комісії з їх розгляду, а доказів повідомлення відповідачем ТОВ "ТЛК "Арктика" про розгляд відповідних скарг матеріали справи взагалі не містять.

Відтак, має місце порушення відповідачем покладених на нього приписами ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 9-11 Порядку №1128 та розділу ІІІ Положення №37/5 обов'язків щодо своєчасного повідомлення позивача та третьої особи 1 про час і місце розгляду спірних скарги та надання їх копій не пізніше дня, що передував дню їх розгляду по суті.

Зазначеною бездіяльністю відповідача було порушено закріплене в приписах п. 11 Порядку №1128 право таких осіб на подачу своїх письмових пояснень по суті скарг, які в силу наведеного положення, у разі їх подання, обов'язково повинні були бути прийняті до розгляду.

При цьому, суд відзначає, що між встановленою бездіяльністю відповідача та прийнятими ним оскаржуваними рішеннями має місце причинно-наслідковий зв'язок, що полягає у спростуванні доданими позивачем та третьою особою 1 до матеріалів справи документами покладених в основу оскаржуваних рішень висновків щодо допущених порушень державного реєстратора.

Так, наданими представниками ТОВ "Компанія пінгвін плюс" та ТОВ "ТЛК "Арктика" при вирішенні даного спору поясненнями і документами підтверджуються існування волі власників останнього на передачу спірного майна до статутного капіталу позивача з наданням відповідних повноважень для вчинення таких дій представнику ОСОБА_6, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено копії: протоколу №17-04-13/1 від 13.04.2017 загальних зборів учасників ТОВ "ТЛК "Арктика", яким оформлено рішення про видачу для представлення інтересів та розпорядження майном такого товариства довіреності на ім'я ОСОБА_6; нотаріально посвідченої довіреності від 14.04.2017, виданої ТОВ "ТЛК "Арктика" ОСОБА_6; протоколу №17-04-19/1 від 19.04.2017 загальних зборів учасників ТОВ "ТЛК "Арктика", яким оформлено рішення про заснування за рахунок спірних земельних ділянок нового товариства з наданням повноважень для вчинення відповідних дій представнику товариства - ОСОБА_6; інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №86131010, дата, час формування: 28.04.2017 12:54:03, та №86130558, дата, час формування: 28.04.2017 12:51:19, якими підтверджується відсутність будь-яких зареєстрованих обтяжень спір них земельних ділянок на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень про внесення записів про право власності ТОВ "Компанія пінгвін плюс" на спірні земельні ділянки.

Тобто, наявними в матеріалах справи документами спростовуються покладені в основу оскаржуваних рішень відповідача висновки щодо порушення державним реєстратором положень ст.ст. 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 12, 14, 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, внаслідок не дослідження останнім справжності підпису ОСОБА_6 на акті прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Компанія пінгвін плюс" від 25.04.2017, наявності у вказаної особи повноважень на вчинення таких дій від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" та існування в державних реєстрах записів про обтяження спірних земельних ділянок арештом і податковою заставою на момент реєстрації за позивачем права власності на спірні земельні ділянки, що у випадку належного виконання відповідачем покладених на нього приписами ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 9-11 Порядку №1128 та розділу ІІІ Положення №37/5 обов'язків щодо своєчасного повідомлення позивача та третьої особи 1 про час і місце розгляду спірних скарги та надання їх копій могло б бути встановлено при розгляді таких скарг по суті та в свою чергу унеможливлювало б прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, суд відзначає, що в силу приписів п.п. 3, 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у відповідача взагалі були відсутні підстави для розгляду спірних скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00, адже рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/11969/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 без змін, було визнано недійсним укладений 04.11.2014 між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика" іпотечний договір №876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим номером 2041.

Щодо посилань відповідача у спірних висновках на те, що ТОВ "ТЛК "Арктика" відповідно до Єдиного реєстру боржників було боржником за ВП №53731207 суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов'язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

У відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" нотаріуси, органи, що здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник.

З наведених положень вбачається, що законодавець встановлює обов'язок державного виконавця відмовити в проведенні реєстрації прав у випадку внесення суб'єкта звернення до Єдиного реєстру боржників, що в свою чергу визначає обов'язок державного виконавця здійснювати перевірку наявності відповідних відомостей щодо заявника при розгляді заяви про реєстрацію прав.

В той же час, матеріали справи не містять доказів внесення ТОВ "Компанія пінгвін плюс" до Єдиного реєстру боржників, а обов'язку здійснювати перевірку відповідних відомостей щодо інших осіб, пов'язаних із вчиненням реєстраційної дії, (відмінних від заявника), в даному випадку ТОВ "ТЛК "Арктика", чинним законодавством України не встановлюється.

Таким чином, правові підстави вважати, що при прийнятті державним реєстратором спірних рішень щодо внесення записів про право власності позивача на спірні земельні ділянки було порушено приписи ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чи ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні.

Також, судом відхиляються посилання третьої особи 2 на порушення державним реєстратором при внесенні спірних записів положень п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у зв'язку із існуванням накладеного постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.04.2017 ВП №53731207 арешту на спірне майно, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В той же час, матеріали справи не містять доказів реєстрації встановленого державним виконавцем на підставі вказаної постанови обтяження спірного майна на момент внесення державним реєстратором спірних записів про право власності позивача на земельні ділянки, а відтак, вести мову про порушення такого обтяження можливо не інакше як за доведенням факту обізнаності осіб, пов'язаних із внесення до реєстрів спірних записів, про існування такого арешту, зокрема: ТОВ "Компанія пінгвін плюс", ТОВ "ТЛК "Арктика" чи державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В.

Із наданих на виконання вимог суду копій матеріалів виконавчого провадження №53731207 вбачається, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.04.2017 ВП №53731207 про арешт майна боржника на адресу ТОВ "Компанія пінгвін плюс", ТОВ "ТЛК "Арктика" чи державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В. не надсилалася, а доказів іншого повідомлення вказаних осіб про її існування матеріали справи не містять.

При цьому, суд відзначає, що наявні в матеріалах виконавчого провадження №53731207 супровідні листи головного державного виконавця (в т.ч. від 07.04.2017 №53731207/24) не можуть вважатися належним доказом повідомлення ТОВ "ТЛК "Арктика" про існування накладеного постановою від 07.04.2017 ВП №53731207 арешту на спірне майно чи такого виконавчого провадження в цілому, адже в таких листах адресою місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика" визначено: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, в той час, як згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дійсною адресою місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика" є: 04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 41, що також підтверджується наявними в матеріалах справи офіційними документами вказаного товариства.

Таким чином, підстави вважати, що реєстрація за позивачем права власності на спірні земельні ділянки була проведена всупереч встановленого постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.04.2017 ВП №53731207 обтяження такого майна у вигляді арешту відсутні, що як наслідок свідчить про відсутність порушень в діях державного реєстратора положень п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для застосування рішень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, прийнятих на засіданні 16.05.2017 за наслідками розгляду скарг ПАТ "Ощадбанк" від 11.05.2017 №55/2-09/718/9454/2017-00 та №55/2-09/717/9445/2017-00 про скасування рішень державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань Катерини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35003610 та №35004395 від 28.04.2017, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, які розташовані за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, за ТОВ "Компанія пінгвін плюс", оформлених висновками Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України від 16.05.2017 та наказами відповідача від 17.05.2017 №1619/5 та №1620/5, адже останні прийняті з порушенням приписів ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 3, 8, 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5.

В той же час, із наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №89607397 вбачається, що станом на сьогоднішній день право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ПАТ "Ощадбанк", що унеможливлює відновлення порушених прав позивача в обраний ним спосіб - шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №20209796 та №20210339 про право власності ТОВ "Компанія пінгвін плюс" на спірні земельні ділянки, внесеного на підставі передання такого майна до його статутного капіталу ТОВ "ТЛК "Арктика", адже останнє станом на сьогоднішній день не має прав розпорядження відповідним майном.

За таких обставин, в задоволенні позову ТОВ "Компанія пінгвін плюс" в частині відновлення становища, що існувало до прийняття спірних рішень відповідача необхідно відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс" про визнання незаконними та скасування рішень Міністерства юстиції України припинити.

2 В іншій частині в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія пінгвін плюс" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2017 р.

Суддя В.П. Босий