Рішення

від 17.08.2017 по справі 925/856/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р.                                                  Справа № 925/856/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

від відповідача – ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фараон груп”,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Перше травня

комбікормовий завод”, с. Хутори, Черкаського району,

Черкаської області

про стягнення 46 411 грн. 67 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Фараон груп” до товариства з обмеженою відповідальністю “Перше травня комбікормовий завод” про стягнення боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання охоронних послуг від 14 квітня 2017 року за №14/04/17 в розмірі 46 411 грн. 67 коп., а саме: 45 367 грн. 60 коп. основний борг, 932 грн. 21 коп. пеня та 111 грн. 86 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 липня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27 липня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 15 серпня 2017 року та зазначав, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму основного боргу, зокрема відповідач заперечував отримання від позивача акту виконаних робіт за травень 2017 року, та як наслідок надання позивачем послуг. Також, на думку відповідача, нарахування пені та 3% річних здійснено позивачем не вірно, оскільки позивач брав до уваги загальну суму боргу на певну дату, а не здійснював нарахування по кожному акту окремо.

Крім того відповідач вказував, що позивачем не надано суду доказів отримання ним правової допомоги на суму 3 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 серпня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/856/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 14 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Фараон груп” (охоронне агентство) та товариством з обмеженою відповідальністю “Перше травня комбікормовий завод” (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №14/14/17.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору охоронне агентство зобов’язалося забезпечити недоторканість об’єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об’єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник – щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Об’єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та є його невід’ємною частиною (п. 2.2. договору).

Вартість людино/години на об’єкті охорони складає 19 грн. 00 коп., як це передбачено п.7.1 договору.

Згідно п. 7.3. договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 41 724 грн. 00 коп. з ПДВ.

Пунктом п. 7.5 договору визначено, що охоронне агентство зобов'язано надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Позивач свої зобов’язання за договором про надання охоронних послуг виконав та надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 65 367 грн. 60 коп., що підтверджується копіями актів надання послуг №25 від 30 квітня 2017 року та №33 від 31 травня 2017 року.

Слід зазначити, що за надані послуги у квітні 2017 року відповідач розрахувався частково на суму 20 000 грн. 00 коп.

Акт надання послуг, рахунок-фактура №33 від 29 травня 2017 року на оплату послуг за травень, а також акт звіряння взаєморозрахунків були направлені відповідачу 08 червня 2017 року для їх підписання, що підтверджується копіями поштової квитанції та опису вкладення (а.с. 47, 48).

Однак, відповідач не повернув позивачу підписаний примірник акта надання послуг № 33 від 31 травня 2017 року та не оплатив надані послуги.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 45 367 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги згідно договору про надання охоронних послуг від 14 квітня 2017 року за №14/04/17.

Відповідно до п. 8.2 договору дія договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 10 днів.

В зв'язку із порушенням відповідачем п.7.4 договору, зокрема, порушенням строків оплати, позивач змушений був розірвати договір № 14/04/17 від 14 квітня 2017 року в односторонньому порядку з 31 травня 2017 року, про що письмово повідомив відповідача листом №17 від 17 травня 2017 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 7.4. договору оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Отже, з урахуванням п 7.4. договору строк оплати наданих послуг на момент звернення до суду настав.

При цьому слід вказати, що п.7.4 договору не ставить в залежність оплату послуг від отримання стороною акту.

Всі об’єкти, що були прийняті під охорону згідно акту (а.с. 28-30) та у відповідності до їх технічного стану (а.с.31-33) збережені.

Договір припинив свою дію лише з 31 травня 2017 року, а охорону об’єкту було знято 01 червня 2017 року.

Таким чином охоронні послуги стороною до вказаної дати надавались безперервно та цілодобово, що підтверджується дислокацією об’єкту охорони (а.с.21), і будь-яких зауважень до їх якості чи неналежності надання (виконання) зі сторони замовника до виконавця не надходило.

В зв’язку з чим, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконував свої обов’язки по договору, а доводи відповідача, які наведені у відзиві на позов спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 45 367 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 111 грн. 86 коп. – 3% річних нарахованих за період з 11 червня 2017 року по 10 липня 2017 року на суму боргу 45 367 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 5.9. договору у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов’язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 932 грн. 21 коп. пені, нарахованої за період з 11 червня 2017 року по 10 липня 2017 року на суму боргу 45 367 грн. 00 коп.

Здійснивши перевірку нарахування 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ:ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що розмір пені та 3% річних нараховано позивачем вірно, а тому заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню.

При цьому слід вказати, що неустойку та річні за період з 11 травня 2017 року по 10 червня 2017 року на заборгованість, яка існувала в цей час позивач не нараховував.

Також позивач не заявляв до стягнення інфляційні втрати за весь час прострочки сплати боргу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат.

Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000 грн. 80 коп.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом ОСОБА_1 було отримано від позивача гонорар в розмірі 3 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №108 від 23 липня 2017 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст. ст. 28, 29 Правил адвокатської етики, затверджених Національною асоціацією адвокатів України, від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, кошти, необхідні для покриття витрат, пов'язаних з виконанням доручення.

В договорі про надання правової допомоги можуть бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк, інше) та може бути визначений їх обсяг.

Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення договору, адвокат повинен повідомити про це клієнта та/або особу, яка уклала договір в інтересах клієнта, і отримати його згоду на погашення необумовлених раніше витрат.

Крім того в абз. 3 п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, враховуючи час розгляду справи (кількість судових засідань), категорію даного спору, вартість транспортних послуг та відстань до суду, а також кваліфікацію і досвід адвоката, та інші істотні обставини, зокрема, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в регіоні, ціну позову, а також враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку, що сума гонорару є розумною та обґрунтованою, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3 000 грн. 00 коп. понесених витрат за надані послуги адвоката.

          На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Перше травня комбікормовий завод”, вул. Центральна,2, кім. 18, с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 36330229, р/р 26001501133324 в ЧОУ АТ “Ощадбанк” м. Черкаси, МФО 354507 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фараон груп”, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36341878, п/р 26004521004900 в ПАТ “УкрСиббанк”, МФО 351005 – 45 367 грн. 60 коп. – основного боргу, 111 грн. 86 коп. 3% річних, 932 грн. 21 коп. пені, 1 600 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 22 серпня 2017 року.

Суддя                     А.В.Васянович