Ухвала

від 22.08.2017 по справі 557/415/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого-судді ? ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

з участю:

секретаря с/з ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_9 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 (далі прокурор) старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017180000000039, внесеного до ЄРДР від 03 лютого 2017 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року, ?

ВСТАНОВИЛА:

Згідно оскаржуваної ухвали, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12017180000000039 стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України повернуто прокурору.

Повертаючи прокурору обвинувальний акт для усунення недоліків суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що до компетенції суду не віднесено задоволення скарги на дії (рішення, бездіяльність) слідчого, прокурора, здійснених на стадії досудового розслідування шляхом визнання їх незаконними та, з урахуванням того, що прокурором при складанні обвинувального акта допущено суттєві порушення кримінального процесуального закону, які порушують права особи - як потерпілої та виключають можливість прийняття судом законного рішення. Крім того, суд вказав, що обвинувальний акт не містить відомостей про кожного потерпілого у кримінальному провадженні, що суперечить вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК України та в ньому відсутні відомості щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілим, всупереч положенням п.7 ч.2 цієї ж статті, що і стало підставою для прийняття судом такого рішення.

В обгрунтування доводів поданої апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду, висвітлені в оскаржуваній ухвалі вважає передчасними. Зокрема вказує, що анкетні відомості потерпілого ОСОБА_7 , який є братом загиблої потерпілої ОСОБА_10 та який звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, всупереч висновкам суду, органом досудового розслідування в обвинувальному акті зазначені, що свідчить про виконання вимог п.3 ч.2 ст.291 КПК України. Крім того зазначає, що ОСОБА_8 , тобто дочка загиблої, в порядку ч.2 ст.55 КПК України до слідчого та прокурора на стадії досудового розслідування не зверталася, будучи допитаною слідчим в якості свідка повідомила, що будь-яких претензій до свого батька ОСОБА_6 вона не має, а вказівка суду в ухвалі про те, що органом досудового розслідування порушені права потерпілої ОСОБА_8 є безпідставною та такою, що не грунтується на законі та матеріалах кримінального провадження, оскільки суд під час проведення підготовчого судового засідання мав право залучити ОСОБА_10 до кримінального провадження в якості потерпілої. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора потерпілий ОСОБА_7 вказує на правильність та законність ухвали суду першої інстанції, яку просить залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Свою позицію мотивує тим, що дізнався лише в суді першої інстанції, що його племінниця ОСОБА_8 не визнана потерпілою по кримінальному провадженню та, у зв`язку з цим, і підтримав клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків та визнання ОСОБА_8 потерпілою у справі, з яким погодився і суд, а тому підстав для скасування ухвали не вбачає.

Адвокат ОСОБА_9 у поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора покликається на безпідставність та необґрунтованість її вимог, оскільки бездіяльність органів досудового розслідування дійсно мала місце у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування та полягає у невизнанні ОСОБА_8 потерпілою, а тому є всі підстави для усунення прокурором вказаного недоліку. Просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувавши ухвалу суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

Відповідно до ч.4ст.110 КПК України,обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, який повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.291 КПК України, положеннями якої встановлено ряд відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, зокрема пункиом третім вказаної частини статті встановлено, що обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) а також розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що слідує із п.7 ч.2 ст.291 КПК України.

Саме у зв`язку із невідповідністю вищевказаним нормам кримінального процесуального закону, суд і повертав обвинувальний акт прокурору з урахуванням того, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні також були істотно порушені права потерпілої ОСОБА_8 ..

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Як убачається з обвинувального акта, його складено з дотриманням вимог п.3 ч.2 ст.291 КК України, зокрема, у ньому містяться анкетні відомості потерпілого та зазначено, що потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дубно Рівненської області, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, проживаючий по АДРЕСА_1 ..

Разом з тим, в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням майнова шкода охоронюваним законом державним інтересам не завдана та вказано, що витрати в даному кримінальному провадженні використовувалися лише для залучення експертів.

Тобто, будь-яких істотних порушень, які могли би бути покладені в основу прийняття судом першої інстанції рішення про повернення обвинувального акта прокурору, колегія суддів у ході розгляду апеляційної скарги прокурора не встановила.

Пунктом третім ч.1 ст.409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, у тому числі й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції по кримінальному провадженні, а тому колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції не мав достатніх підстав для повернення зазначеного обвинувального акта прокурору через його невідповідність вимогамКПК України.

Таким чином, висновки суду про те, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст.291 КПК України, є безпідставними та необґрунтованими.

У зв`язку із зазначеним, ухвала суду першої інстанції не може вважатися чинною та підлягає скасуванню, із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, оскільки підстав, які позбавили суд можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду колегією суддів не встановлено.

Частиною другою ст.315 КПК України передбачено, що з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно з ч.2 ст.55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що гр. ОСОБА_11 потерпілою органом досудового розслідування, відповідно до вимог ст.55 КПК України не залучалась, до слідчого із заявою про залучення її до провадження як потерпілої не зверталася та допитана у провадженні як свідок.

Між тим, з матеріалів провадження вбачається, що прокуратурою Рівненської області на подане клопотання ОСОБА_8 про залучення її до провадження як потерпілої від 31 березня 2017 року надано відповідь 03 квітня 2017 року та роз`яснено її право в порядку ч.7 ст.55 КПК України звернутися із письмовою заявою до суду про залучення її до провадження як потерпілої.

Згідно ч.3 ст.21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Коло осіб, які органом досудового розслідування визнаються потерпілими по конкретному кримінальному провадженню, визначається слідчим з урахуванням конкретних обставин справи та, як раніше зазначалось, з урахуванням вимог ч.7 ст.55 КПК України.

Зокрема, вказана норма закону передбачає, що якщо особа не подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то визнати особу потерпілою за її письмовою згодою може і суд під час підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладене, повернення прокурору обвинувального акта судом із вказівкою на відсутність вобвинувальному актіанкетних даних ОСОБА_8 , яка не залучалась до провадження як потерпіла, на думку колегії суддівє безпідставним.

Наведені обставини в своїй сукупності не перешкоджали призначенню справи до судового розгляду та не можуть бути підставою дляповенення обвинувального акту прокурору відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, а тому ухвала суду підлягає скасуванню із направленням кримінального провадження в той же суд для проведення судового провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.404, 405,407,409,419 КПК України, колегія суддів, ?

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року про повернення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №12017180000000039, внесеного до ЄРДР від 03 лютого 2017 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України прокурору прокуратури Рівненської області скасувати із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С УДДІ :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3