Рішення

від 22.08.2017 по справі 314/8110/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/8110/16 Головуючий у 1 інстанції: Галянчук Н.М.

Провадження № 22-ц/778/1795/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Лан на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лан про визнання договору оренди землі припиненим,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Лан про визнання договору оренди землі припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 грудня 2006 року між позивачем та СФГ Лан укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002, яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Даний договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 14 грудня 2007 року за № 040726000043. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років, тобто цей термін сплинув 20 грудня 2016 року, оскільки термін дії договору почався з моменту його підписання, тобто з 20 грудня 2006 року.

У зв'язку з викладеним, просила визнати вищевказаний договір оренди припиненим.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано договір оренди землі № б/н від 20 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 до Селянським (фермерським) господарством Лан в особі голови господарства ОСОБА_4, щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002, яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 14 грудня 2007 року за № 040726000043 - припиненим.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Лан (ЄДРПОУ 22122672) на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, СФГ Лан подало апеляційну скаргу , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вказаного позову, стягнути понесені судові витрати.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказаних вимог судом не дотримано.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, визнаючи договір оренди землі б/н від 20 грудня 2006 року припиненим, суд першої інстанції вважав, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день його підписання (20 грудня 2006 року), тому цей договір припиняє дію після закінчення 10-річного строку, який починається з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації, яка свідчить про набуття договором чинності (юридичної сили) і не може змінювати моменту укладення договору.

Однак із вказаними висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 053606, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 21 квітня 2006 року за № 010626000045, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002, яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а.с. 28).

20 грудня 2006 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем СФГ Лан в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі № б/н, відповідно до якого позивач передала відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с. 20-23).

За актом прийому-передачі від 20 грудня 2006 року ОСОБА_3 передала, а СФГ Лан прийняло спірну земельну ділянку в оренду (а.с. 24).

Вказаний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру , відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, який діяв на момент укладення вищевказаного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 грудня 2007 року за № 040726000043 (а.с. 22 оборот).

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Пунктом 8 спірного договору передбачено, що цей договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 указаного договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої фороми.

Разом із тим цивільні права та обов»язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набувається після відповідної державної реєстрації.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Враховуючи, що державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась 14 грудня 2007 року, саме від моменту реєстрації договору починається відлік 10-ти річного строку дії договору, який встановлений п. 8 зазначеного договору, та спливає 14 грудня 2017 року, тому помилковим є висновок суду першої інстанції щодо початку строку дії договору оренди землі саме з 20 грудня 2006 року та закінчення 20 грудня 2016 року.

За таких обставин вимога позивача про визнання договору оренди припиненим є передчасним.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував зазначені норми матеріального права, судове рішення суду першої інстанції не відповідає викладеному в постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року висновку щодо застосування в подібних правовідносинах цих норм матеріального права, що відповідно до статті 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи апеляційної скарги є виправданими.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Лан задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року у цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту. В задоволенні позову ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лан про визнання договору оренди землі припиненим - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: