Постанова

від 30.08.2019 по справі 314/8110/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 314/8110/16-ц

провадження № 61-28992 св 18

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Лан ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Маловічко С. В., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Лан (далі - С(Ф)Г Лан ) про визнання договору оренди землі припиненим.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 грудня 2006 року між позивачем та С(Ф)Г Лан укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002 , яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Цей договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 14 грудня 2007 року за № 040726000043. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років, тобто цей термін сплинув 20 грудня 2016 року, оскільки термін дії договору почався з моменту його підписання, тобто з 20 грудня 2006 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року позов задоволено. Визнано договір оренди землі № б/н від 20 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Лан щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002 , яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 14 грудня 2007 року за № 040726000043 - припиненим. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день його підписання (20 грудня 2006 року), тому цей договір припиняє дію після закінчення 10-річного строку, який починається з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації, яка свідчить про набуття договором чинності (юридичної сили) і не може змінювати моменту укладення договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, а тому укладений між сторонами 20 грудня 2006 року договір оренди землі не припинив свою дію, так як був зареєстрований 14 грудня 2007 року, з якого і почався перебіг десятирічного строку дії договору.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізької області від 22 серпня 2017 року, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу з Вільнянського районного суду Запорізької області.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції Шевчук Г. Й. обґрунтовувала тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що перебіг строку дії договору оренди землі починається з дня його державної реєстрації, тобто з 14 грудня 2007 року. Дата реєстрації договору фактично змінює момент укладення договору та момент його закінчення, оскільки він був укладений 20 грудня 2006 року року на 10 років і мав би закінчитися 20 грудня 2016 року року, однак у даному випадку строк його дії продовжується майже на рік. Викладене суперечить висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, згідно з яким, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, сторони договору скріплюють його своїми підписами, що є моментом укладення договору. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору. Вважає посилання на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2016 року у справі № 6-2777цс16, який врахував апеляційний суд при ухваленні рішення, помилковим, оскільки розділи в договорах щодо строку договору не є тотожними договору, який є предметом оскарження.

Доводи інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу С(Ф)Г Лан просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що ухвалене відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП в„– 053606 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 21 квітня 2006 року за № 010626000045, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,0770 га, кадастровий номер 2321587200:02:003:0002 , яка розташована на території Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

20 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Лан укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого позивач передала відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на 10 років.

Відповідно до пункту 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За актом прийому-передачі від 20 грудня 2006 року ОСОБА_1 передала, а С(Ф)Г Лан прийняло спірну земельну ділянку в оренду.

Вказаний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру , відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, який діяв на момент укладення вищевказаного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 грудня 2007 року за № 040726000043.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно із частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV).

За змістом статей 18, 20 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії спірного договору починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, і колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від цієї позиції.

Виходячи з викладеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази і давши їм належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перебіг строку дії оспорюваного договору починається з моменту його державної реєстрації, а саме - з 14 грудня 2007 року, тому заявлений ОСОБА_1 позов є передчасним, оскільки на час ухвалення рішення апеляційним судом спірний договір не припинив свою дію, у зв`язку з тим, що строк, на який його було укладено, не закінчився.

У правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, йдеться про те, що моментом укладення договору оренди землі є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації.

Наведене ніяким чином не спростовує висновку апеляційного суду про те, що строк дії спірного Договору починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Як зазначалося вище, спірний Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору).

Таким чином, доводи касаційної скарги по суті спору повністю спростовуються встановленими апеляційним судом наведеними вище обставинами справи і положеннями законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, тому суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 141, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров