Рішення

від 16.08.2017 по справі 910/8824/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017Справа №910/8824/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбар"

про стягнення 49 238, 91 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Лігун А.В. - представник з довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" (далі - ТОВ "ВП "Агро-Фудз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР" (далі - ТОВ "АМБАР") про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 60 576, 95 грн., штрафу - 6 057, 69 грн., пені - 33 524, 78 грн., інфляційних втрат - 12 750, 38 грн., 3% річних - 2 902, 71 грн. відповідно до договору поставки № 1601 від 16.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 порушено провадження у справі № 910/8824/17. Розгляд даної справи призначено судом на 07.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року, суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів, відклавши розгляд справи на 04.08.2017 року.

04 серпня 2017 року судове засідання не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.08.2017 року призначив справу № 910/8824/17 до розгляду на 16.08.2017 року.

16.08.2017 року, в судовому засіданні, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 49 038, 91 грн. основного боргу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 49 238, 91 грн.

Під час даного судового засідання представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду у даній справі надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2015 року між ТОВ "АМБАР" (далі - покупець) та ТОВ "ВП "Агро-Фудз" (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 1601 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар із замовленням покупця, а покупець прийняти його відповідно до накладних та прайсів, які діють на день відвантаження, та оплатити товар у строки, зазначені в розділі 6 договору.

Моментом передачі права власності на товар є момент фізичного одержання товару покупцем та підписання уповноваженого представниками обох сторін накладних, що підтверджують фактичну передачу товару від постачальника покупцеві (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції узгоджується сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку продукції відповідно до умов, визначених цим договором.

Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п 6.1 договору).

Відповідно до п 6.4 договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 1 банківського дня з моменту отримання товару. Усі витрати, пов'язані з переказом коштів, несе покупець.

Цей договір набуває чинності після його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє протягом одного календарного року з моменту його підписання сторонами (п. 12.1 договору).

Позивач вказує, що на виконання укладеного правочину ТОВ "ВП "Агро-Фудз" поставило ТОВ "АМБАР" товар на суму 60 576, 95 грн. Однак, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що продукції було поставлено лише на суму 49 038,91 грн. Вказана обставина підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 321 від 26.02.2016 року та № 269 від 04.03.2016 року.

У судовому засіданні 16.08.2017 року позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 49 038, 91 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки спірного товару також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

27.02.2017 року позивач надіслав відповідачеві вимогу, в якій просив погасити заборгованість.

У той же час всупереч умовам вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому товару у встановлений строк не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "ВП "Агро-Фудз" 49 038, 91 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, яка складає 49 038, 91 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і ТОВ "АМБАР" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Комбінату до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбар" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38 літера А, ідентифікаційний код 31240382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, літера Б, офіс 47, ідентифікаційний код 38777622) 49 038 (сорок дев'ять тисяч тридцять вісім) грн. 91 коп. основного боргу, а також 1 600, 00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко