Постанова

від 16.08.2017 по справі 910/7446/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р. Справа№ 910/7446/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Тищенко А.І.

за участі представників:

від позивача: Амеліна Т.М. - представник

від відповідача: Літуга Г.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс в особі Київської філії на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року у справі №910/7446/15-г (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр

до Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс

про стягнення 46976,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервісний центр звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс про, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнення з відповідача 33 349,28 грн. - страхової виплати, 1 000,47 грн. - пені, 844,24 грн. - 3% річних, 11 782,63 грн. - інфляційних втрат, 1 000,00 грн. - витрат за надання послуг незалежної оцінки, 3 840,00 грн. - витрат на проведення судової експертизи; 1 827,00 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/7446/15-г позовні вимоги ТОВ Сервісний центр задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр 33 349,28 грн. - страхової виплати, 844,24 грн. - 3% річних, 11 782,63 грн. - інфляційних втрат, 3 758,21 грн. - витрат на проведення судової експертизи та 1 788,09 грн. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ Європейський страховий альянс в особі Київської філії звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/7446/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ТОВ Сервісний центр відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи та недоведені обставини, які місцевий суд визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016, апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.03.2016.

Представник позивача 21.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

22.03.2016 відкладено розгляд справи на 13.04.2016.

13.04.2017 зупинено провадження у справі та призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу за клопотанням відповідача.

Матеріали справи разом з висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 8914/16-54 від 16.06.2017 повернуто на адресу суду.

11.07.2017 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.07.2017.

19.07.2017 відкладено розгляд справи на 16.08.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2017 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, на підставі розпорядження № 09-53/3213/17 від 15.08.2017 для розгляду справи № 910/7446/15-г визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Корсакової Г.В. Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Корсакової Г.В. Тищенко А.І.

16.08.2017 від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких представник просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про стягнення з відповідача 32 669,05 грн.

Представники сторін у судове засідання 16.08.2017 з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

22.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервісний центр (страхувальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством Європейський страховий альянс (страховик, відповідач) був укладений договір страхування автотранспортних засобів №3-005974, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, з лімітом відповідальності 60 000,00 грн. (п. 1.2, п. 2.6 договору, додаток №1 до договору).

Відповідно до додатку №1 до договору страхування, страховим випадком є, зокрема, ДТП - пошкодження або знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в процесі руху ТЗ та з його участю, а також пошкодження ТЗ іншими рухомими транспортними засобами.

Відповідно до п. 5.1.6 договору при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (його довірена особа) зобов'язаний повідомити страховика не пізніше 2 робочих днів з моменту як стало відомо про випадок та подати письмову заяву про настання страхового випадку.

Згідно п. 7.10 договору розмір страхового відшкодування розраховується в межах ліміту відшкодування наступним чином, зокрема, при повній загибелі ТЗ - як різниця між страховою сумою ТЗ за вирахуванням величини амортизаційного зносу ТЗ за період дії договору та вартістю залишків пошкодженого ТЗ. При цьому ТЗ залишається у страхувальника/вигодонабувача.

Пунктом 7.9 договору сторони погодили, що під повною загибеллю розуміють такий ступень пошкодження ТЗ, при якому вартість його відновлювального ремонту складає 75 відсотків і більше страхової суми ТЗ.

Згідно п. 7.12.2 договору величина амортизаційного зносу ТЗ визначається за період дії договору (неповний місяць дії договору приймається за повний), а величина фізичного зносу деталей ТЗ за весь строк експлуатації ТЗ з розрахунку 15% відсотків від страхової суми за перший рік експлуатації (3% за перший місяць дії, 2% за другий місяць і 1% за кожен наступний місяць дії) і 10% від страхової суми за кожний наступний рік експлуатації.

Відповідно до п. 2.3 договору страховик відшкодовує витрати, спричинені страховим випадком, що пов'язані з оплатою: необхідних і розумних дій з рятування ТЗ та запобігання чи зменшення розміру збитку (п.2.3.1); вартості послуг (витрат) за отримання документів, що стосуються страхового випадку та/або визначають розмір збитку (п.2.3.2); вартості послуг (витрат) за транспортування пошкодженого ТЗ до СТО, у випадку неможливості його руху своїм ходом (п.2.3.3.).

Згідно п. 8.1 договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі письмової заяви від страхувальника/вигодонабувача і страхового акта, що складається страховиком.

Для визначення розміру страхового відшкодування страховик може залучати незалежного експерта. Оплата експертизи проводиться за рахунок страховика (п.7.4).

Після отримання всіх необхідних документів про факт, обставини настання страхового випадку та розмір збитку, рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 10 робочих днів з дати отримання останнього документа (п.8.4).

Згідно п. 8.7 договору виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку Викрадення , здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.

Додатком №1 до договору страхування сторони погодили строк дії договору з 11.02.2013 року по 10.02.2014 року.

14.12.2013 року по вул. Шевченка, у м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під час якої останній отримав механічні пошкодження, що підтверджується відомостями №9319738 про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до звіту №42 з визначення вартості матеріального збитку від 30.01.2014 року, складеного за результатами, проведеного на замовлення відповідача, дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 101 271,02 грн.

Таким чином, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала більше страхової суми транспортного засобу, на підставі п.п. 7.9, 7.10 договору, цей автомобіль є повністю загиблим і розмір страхового відшкодування розраховується, як різниця між страховою сумою транспортного засобу за вирахуванням величини його амортизаційного зносу за період дії договору та вартості його залишків.

Відповідно до страхового акту 3439/1303/ТР25/00/2 від 30.05.2014 року, складеного відповідачем розмір страхової виплати становить 6 142,26 грн.

На підставі заяви на страхову виплату вх. №11/2628 від 18.12.2013 року, на виконання умов договору страхування №3-005974 від 22.01.2013 року, відповідач 03.06.2014 року сплатив позивачу 6 142,26 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.

Не погоджуючись з розміром страхової виплати, позивач звернувся до відповідача з листом №151/Т від 28.08.2014 року щодо роз'яснення розрахунку виплаченої страхової суми.

Листом №12/297 від 04.09.2014 року відповідач повідомив позивачу, що розмір страхової виплати було здійснено на підставі п. 7.10.2 договору наступним чином: 54 500,00 грн. (страхова сума ТЗ за вирахуванням величини амортизаційного зносу ТЗ за період дії договору) - 500,00 грн. (франшиза) - 47 857,74 грн. (вартість залишків пошкодженого ТЗ згідно аварійного сертифікату №С-14-165 від 25.03.2014 року, складеного ТОВ Експертна компанія Укравтоекспертиза-Стандарт ).

Листом №1 від 12.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення страхової виплати протягом 7 календарних днів з дати отримання цього листа у розмірі 34 400,74 грн. (60 000,00 грн. (страхова сума) - 500,00 грн. (франшиза) - 18 957,00 грн. (вартість залишків ТЗ згідно звіту про визначення вартості залишків КТЗ від 28.02.2014 року, складеного ПП ОСОБА_4) - 6 142,26 грн. (здійснена виплата).

Проте, листом №12/35 від 06.02.2015 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати в розмірі 34 400,74 грн.

В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача стартової виплати, пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків здійснення страхової виплати.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав про те, що на виконання своїх зобов'язань, він сплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 6 142,26 грн., розрахунок якого було здійснено на підставі висновку експерта №2 від 30.01.2014 року, відповідно до якого вартість залишків пошкодженого автомобіля становить 47 857,74 грн. Крім того, як зазначав представник відповідача, страхове відшкодування було виплачене у встановлені договором строки, а тому підстави для нарахування будь-яких штрафних санкцій за прострочення сплати страхового відшкодування відсутні.

Відповідно до висновку експерта, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, від 25.09.2015 року №9431/15-54, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №910/7446/15-г, ринкова вартість залишків колісного транспортного засобу Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент скоєння ДТП - 14.12.2013 року складала 14 508,46 грн.

Проте, відповідач з вказаним висновком не погодився та просив призначити повторну судову експертизу, однак вказане клопотання було залишене без задоволення судом першої інстанції.

Враховуючи наявність у справі 3 висновків, які містять різні відомості щодо вартості залишків транспортного засобу, колегією суддів було призначено повторну судову експертизу.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 8914/16-54 від 16.06.2017 вартість автомобіля Citroen Berlingo kombi First 1.3i, держ. № НОМЕР_1, після ДТП станом на 14.12.2013, з врахуванням обмежень, що викладені в дослідницькій частині висновку, складає 15188,69 грн.

Дослідивши вказаний висновок та заслухавши доводи учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що він є належним та допустимим доказом у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в зв'язку з настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 14.12.2013 року та під час якої було пошкоджено автомобіль Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, у відповідача, як страховика за договором страхування №3-005974 від 22.01.2013 року виник обов'язок щодо здійснення позивачу, як страхувальнику за цим договором, страхової виплати.

Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до звіту №42 з визначення вартості матеріального збитку від 30.01.2014 року, становить 101 271,02 грн., тобто, більше страхової суми транспортного засобу, на підставі п.п. 7.9, 7.10 договору, цей автомобіль вважається повністю загиблим і розмір страхового відшкодування розраховується, як різниця між страховою сумою транспортного засобу за вирахуванням величини його амортизаційного зносу за період дії договору та вартістю його залишків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи висновки щодо ринкової вартості залишків колісного транспортного засобу Citroen Berlingo, колегія суддів дійшла висновку, що підлягає врахуванню саме висновок № 8914/16-54 від 16.06.2017 як більш точний, а відповідно ринкова вартість залишків колісного транспортного засобу Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент скоєння ДТП - 14.12.2013 року складала 15 188,69 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхової вплати підлягають задоволенню частково, а саме, в сумі 32669,05 грн. (60 000,00 грн. (страхова сума) - 5 500,00 грн. (амортизаційний знос) - 500,00 грн. (франшиза) - 15 188,69 грн. (вартість залишків КТЗ) - 6 142,26 грн. (здійснена відповідачем виплата).

Позивач за прострочення строків здійснення страхової виплати, нарахував та просить стягнути з відповідача 844,24 грн. - 3% річних за період прострочення з 20.01.2015 року по 23.11.2015 року та 11 782,63 грн. - інфляційних втрат за період прострочення з 20.01.2015 року по 31.10.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, та враховуючи часткове задоволення вимоги про стягнення страхової виплати, позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме, в розмірі 827,02 грн. 3 % річних та 11 532,17 грн. інфляційних втрат, за визначені позивачем періоди.

Крім того, за прострочення строків здійснення страхової виплати, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 003,47 грн. пені за період прострочення з 20.01.2015 року по 15.03.2015 року.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4.3 договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну сплату страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику на його вимогу, пені за кожний день прострочення платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, але не більше 3% розміру страхового відшкодування.

Згідно п. 8.7 договору виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку Викрадення , здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про страхову виплату було прийняте відповідачем 30.05.2014 року, таким чином, прострочення відповідача щодо здійснення страхової виплати починається 14.06.2014 року.

Здійснивши перерахунок пені, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки пеня нарахована поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, шестимісячного терміну.

Позивач просив стягнути з відповідача 1 000,00 грн. витрат за надання послуг незалежної оцінки, проведеної ПП ОСОБА_4, вважаючи їх судовими витратами.

Частиною 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що незалежна оцінка, проведена ПП ОСОБА_4, в розумінні статті 44 ГПК України не є судовими витратами, то правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача 1 000,00 грн. витрат за надання послуг незалежної оцінки відсутні.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.201 року у справі № 910/7446/15-г підлягає зміні у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс в особі Київської філії підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс в особі Київської філії задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року у справі № 910/7446/15-г - змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року у справі № 910/7446/15-г наступним чином:

1) Позовні вимоги задовольнити частково.

2) Стягнути з Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, оф. 2, код ЄДРПОУ 26052299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 31569915) 32669,05 грн. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 05 коп.) - страхової виплати, 827,02 грн. (вісімсот двадцять сім грн. 02 коп.) - 3% річних, 11 532,17 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 17 коп.) - інфляційних втрат, 3 680,64 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят грн. 64 коп.) - витрат на проведення судової експертизи та 1751,18 грн. (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну грн. 18 коп.) - судового збору.

3) В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 31569915) на користь Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, оф. 2, код ЄДРПОУ 26052299) 83,40 грн. (вісімдесят три грн. 40 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги та 205,61 грн. (двісті п'ять грн. 61 коп.) витрат на проведення судової експертизи.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 910/7446/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.В. Корсакова

А.І. Тищенко