Ухвала

від 22.08.2017 по справі 812/191/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №812/191/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 812/191/16 за позовом Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірними дії та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 812/191/16 адміністративний позов управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірними дії та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, - задоволено. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо винесення рішення від 10.12.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату ЄСВ відносно управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області. Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 10.12.2015 № НОМЕР_1 про застосування до управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 42042,47 грн. (сорок дві тисячі сорок дві гривні 47 коп.). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області (код ЄДРПОУ 37991477, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5) сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.). (арк.справи 56-61)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк. справи 88,89)

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позиач - Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області згідно з рішенням № 406/12-14-15-01-21/37991477 від 13.03.2015 є неприбутковою установою та повторно внесено до реєстру неприбуткових установ та організацій (арк.справи 18).

Наказом Державної казначейської служби України "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Казначейства України» від 30.07.2014 № 215 (арк.справи 6,7).

Наказом Державної казначейської служби України "Про організацію роботи управлінь Державної казначейської служби у Донецькій та Луганській областях» від 24.12.2014 № 360 визначено внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у частині зміни місцезнаходження (м.Сєвєродонецьк) управлінь Казначейства, вважати відповідно до пункту 3 Казначейства України від 30.07.2014 № 215 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Казначейства України» закінченим простій у роботі територіальних органів Казначейства у Донецькій та Луганській областях з дати зміни їх місцезнаходження (арк.справи 4,5).

10.12.2015 ДПІ у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого позивачу нараховано штраф у розмірі 1008,01 грн. за період з 22.09.2014 по 01.10.2014 та штраф у розмірі 37078,64 грн. за період з 22.09.2015 до 23.11.2015, пеня у розмірі 3955,82 грн. ОСОБА_3 рішення позивач отримав 16.12.2015 (арк.справи 8).

Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням, оскаржив його до ГУ ДФС у Луганській області та ДФС України (арк.справи 13-16).

Рішеннями головного управління ДФС у Луганській області та Державної фіскальної служби України скарги позивача залишено без задоволення (арк.справи 9-12).

Перерахування єдиного соціального внеску за липень - грудень 2014 року були проведені позивачем: 29.09.2014 у сумі 615,02 грн. та 4435,00 грн., 01.10.2014 у сумі 2077,31 грн. та 10080,03грн., 20524,68 грн. та 3449,04 грн., 02.10.2014 у сумі 17488,65грн. та 3204.26грн., 15.10.2014 у сумі 2904,00 грн. та 488,00 грн., 30.10.2014 у сумі 1.00 грн. та 2171,70 грн., 13.11.2014 у сумі 1820,84 грн. та 10835,48 грн., 10.12.2014 у сумі 1.00 грн. та 1.00 грн., 15.12.2014 у сумі 1.00 грн., 1.00 грн. та 174.49 грн., 25.12.2014 у сумі 1.00 грн. та 1.00 грн., 30.12.2014 у сумі 883,08грн. та 6442.93грн., 1 523.89 грн. та 3433,84 грн., 670.02 грн. та 9111,87 грн., 27146,93 грн., що не заперечують сторони по справі.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_4 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_5 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 України.

Рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_4 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_4 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_4 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Частиною 2 статті 6 ОСОБА_4 № 2464 серед іншого встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_4 № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_4 № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Преамбулою ОСОБА_4 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_4 № 1669 встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_4 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_4.

Дія цього ОСОБА_4 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_4 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_4.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_4 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_4:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_4;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_4;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_4.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_4 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_3 № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до вказаного Додатку в розділі «Луганська область» Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

м. Щастя (Щастинська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_6, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_4 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

під номером 13 зазначене 13) м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_6, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада);

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

З аналізу норм ОСОБА_4 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин, суд дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_4 № 1669-VII від 02.09.2014. Зі змісту вказаного Указу вбачається, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Проведення антитерористичної операції триває, оскільки Указу Президента України про завершення антитерористичної операції не видавалось.

Таким чином, на момент перевірки та винесення спірного рішення управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області знаходилось на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_5 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_4 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_4.

При вирішенні питання відносно позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами ОСОБА_4 № 1669. Тобто, відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_4 2464, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_4 № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_4 № 2464 та Інструкцією, тому прийняте оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 ОСОБА_4 № 1669 в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень ОСОБА_4 № 2464 є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_4 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464 має посилання на ОСОБА_3 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_4 № 1669.

Колегією суддів встановлено, що м. Луганськ та м.Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_4 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_4 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Положення статті 10 ОСОБА_4 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_4 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_4 № 2464.

Посилання представника відповідача на пункт 9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_4 України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_4 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464.

До того ж, відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_4 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_4 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_4, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні № НОМЕР_1 від 10.12.2015. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_4 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_4 за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_4 № 1669.

Зазначена підстава відносно Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська у Луганській області була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди в сумах, зазначених в рішенні від 10.12.2015 № НОМЕР_1.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач не мав правових підстав для винесення рішення від 10.12.2015 № НОМЕР_1 відносно Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська у Луганській області, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням того, що позовна вимога про скасування рішення від 10.12.2015 № НОМЕР_1 державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області підлягає задоволенню, для поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо застосування судом першої інстанції ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та визнання оскаржуваного рішення протиправним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 812/191/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 812/191/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2