Ухвала

від 22.08.2017 по справі 805/1810/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №805/1810/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 805/1810/17-а за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області, в якому просила визнати неправомірними дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо спонукання припинити виконувати зобов'язання орендаря земельних ділянок за договором оренди від 01.03.2016, а саме, лист-повідомлення про припинення договору оренди від 07.03.2017 №31-5-0.48-2061/2-17 (а. с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року зазначений позов ОСОБА_4 задоволений: визнано дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо спонукання ОСОБА_4 припинити виконувати зобов'язання орендаря земельних ділянок за договором оренди від 01.03.2006 року, а саме лист - повідомлення про припинення договору оренди від 07.03.2017 року № 31-5-0.48-2061/2-17, неправомірними, такими, що не відповідають чинному законодавству (а. с. 31-35).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що позивач несвоєчасно звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області з заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки (а. с. 38-43).

Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона заперечує проти доводів відповідача щодо невжиття нею дій, спрямованих на продовження договору оренди земельної ділянки. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що саме відповідач - суб'єкт владних управлінських функцій не надає можливості позивачеві продовжити строк договору оренди та не наводить жодних підстав для неможливості продовження строку договору ( а. с.66-67).

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Відповідно до договору оренди землі від 01.03.2006, укладеного між Волноваською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар), останньому передано в оренду строком на 5 років земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 36,40 га, у тому числі: ділянка 1 площею 17,0 га, ділянка 2 площею 15,4 га, ділянка 3 площею 4,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення Новоандріївської сільської ради (а. с. 7-8).

Додатковою угодою №1 від 12.05.2011 до договору оренди землі від 01.03.2006 поновлено дію договору на 5 років (а. с. 10).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.10.2014 строк дії договору оренди землі від 01.03.2006 до 17.05.2016 (а. с. 16-18).

Листом-повідомленням ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.04.2016 року № 31-5-0.9-3094/2-16 позивачеві повідомлено, що станом на 26.04.2016 року повідомлень від неї про намір продовжити дію строку договору оренди не надходило та було запропоновано у п'ятиденний термін з дня припинення дії договору з'явитись до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області для підписання угоди про припинення договору оренди та складання акту прийому - передачі земельної ділянки (а. с. 19).

18 травня 2016 року ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області подано заяву про продовження строку дії договору оренди від 01.03.2006 (а. с.20).

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.06.2016 за № 2053/0-1416/6-16 року за результатами розгляду вищезазначеної заяви повідомлено про порушення вимог ст..33 Закону України Про оренду землі та відсутність правових підстав для поновлення строку дії договору оренди від 01.03.2016 у зв'язку з закінчення строку дії договору та несвоєчасністю звернення з заявою про поновлення строку дії договору (не пізніше за місяць до спливу строку договору оренди). Відповідно до умов договору землі земельна ділянка повертається орендодавцю за актом прийому - передачі не пізніше 7 днів з моменту втрати чинності цього договору оренди (а.с. 21).

В листі Волноваської райдержадміністрації від 20.07.2016 року позивачеві повідомлено про закінчення 01.03.2016 строку дії договору від 01.03.2006 та запропоновано надати інформацію чи зверталася ОСОБА_4 до облдержадміністрації з клопотанням про продовження дії договору. Крім того, повідомлено, що у разі небажання подальшого користування земельною ділянкою площею 36,40 га позивачеві необхідно повернути її орендодавцю (а. с.22).

З листа без номеру без дати встановлено, що у вересні 2016 року позивач зверталася до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області з питань участі у земельних торгах, але відповіді на звернення не отримала (а. с. 23).

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.12.2016 на клопотання позивача від 22.11.2016 щодо участі у земельних торгах з продажу права оренди земельними ділянками за кадастровими номерами 1421584800:04:000:0058 площею 4,00га; 1421584800:04:000:0059 площею 15,40 га; 1421584800:04:000:0060 площею 17,00га наведено зміст статті 137 Земельного кодексу України та повідомлено, що про прийняття рішень про продаж права оренди вищезазначених земельних ділянок позивачеві буде повідомлено додатково (а. с. 24).

Відповідно до листа-повідомлення ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 07.03.2017 № 31-5-0.48-2061/2-17 позивача повідомлено про ненадходження до відповідача від неї повідомлень про намір продовжити строк дії договору оренди та роз'яснено що згідно абз.1 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі зазначений договір вважається припиненим у зв'язку з закінченням строку його дії. Крім того, позивача зобов'язано у десятиденний строк звернутися до орендодавця та повернути земельну ділянку, підписати акт приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 25).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним у справі є неправомірність (правомірність) дій ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо спонукання позивача припинити виконувати зобов'язання орендаря земельних ділянок за договором оренди від 01.03.2016, а саме, лист-повідомлення про припинення договору оренди від 07.03.2017 №31-5-0.48-2061/2-17.

Згідно ст. 8 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон №858) регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна ОСОБА_5 України, Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 (далі Положення №445) Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (п.7 Положення №445).

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України)

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (ч.1 ст.123 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 ОСОБА_5 Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна є видом господарської діяльності. Таким чином виконувати операції з прийому - передачі нерухомого майна, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення може тільки представник суб'єкт господарської діяльності в сфері сільськогосподарської діяльності.

Начальник головного управління Держгеокадастру є посадовою особою органу виконавчої влади в сфері земельних ресурсів і як представник юридичної особи має право здійснювати господарські операції з прийому - передачі майна юридичної особи яку очолює. Головне управління може мати на праві постійного користування передбаченого ст.. 92 Земельного Кодексу України земельну ділянку на якій розташована будівля державної установи за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування , але як юридична особа не може набувати право постійного користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та здійснювати із фізичними особами господарські операції з їх прийому - передачі.

Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області, є розпорядником земель даної категорії як орган виконавчої влади відповідно до ст.ст. 186, 186-1 Земельного Кодексу України, а не як суб'єкт господарської діяльності.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області згідно ст. 186, 186-1 Земельного Кодексу України уповноважено розглядати клопотання зацікавлених осіб щодо набуття прав на земельні ділянки та видання наказів про дозвіл або відмову у розробленні проектів землеустрою, про затвердження проектів і передачу земельних ділянок у користування і власність, або про відмову у затвердженні і передачі земельних ділянок у власність і користування.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, а відповідач не заперечує проти даного факту, за місцем розташування земельної ділянки після закінчення договору ніхто не з'являвся для прийняття земельних ділянок від позивача за актом приймання - передачі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Земельного Кодексу України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ч.2 ст.2 Земельного Кодексу України).

Відповідно до ст.15-1 Земельного Кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні; в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи; г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель; ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; д) участь у державному регулюванні планування територій; е) проведення державної експертизи землевпорядної документації; є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі; є-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

За приписами ст.15-2 Земельного Кодексу України о повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язковим виконанням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; вирішенням інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Згідно ст.33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за

місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про

це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору

оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже, начальник головного управління Держгеокадастру ОСОБА_6 діяв не у відповідності з положеннями Земельного Кодексу України, а саме, розпорядитися земельними ділянками сільськогосподарського призначення, не завдаючи шкоди правам і свободам громадянам, інтересам суспільства, не погіршуючи екологічну ситуацію і природні якості землі, забезпечуючи раціональне використання та охорону земель, виправдовуючи такі дії намаганням дотриматись порядку встановленого ст. 33 Законом України Про оренду землі .

Згідно до норм ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, в результаті протиправної бездіяльності посадової особи відповідача, обов'язки за умовами договору оренди земельних ділянок ОСОБА_4 щодо збереження та використання за цільовим призначенням державного майна, яким є земельні ділянки, продовжилися після 17 травня 2016 року.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не отримувала вимог щодо передачі земельних ділянок власнику, здійснених належним чином, а саме, розпорядчим документом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області, позивач продовжує виконувати зобов'язання орендаря земельних ділянок, відповідно до умов договору і чинних законів, що регулюють відносини щодо оренди землі.

Згідно з ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано ст. 123 Земельного Кодексу України та полягає у наступних етапах: отримання дозволу на розробку проекту землеустрою; розробка проекту землеустрою; погодження такого проекту; прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення, яким здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання дій ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо спонукання ОСОБА_4 припинити виконувати зобов'язання орендаря земельних ділянок за договором оренди від 01.03.2006 року, а саме лист - повідомлення про припинення договору оренди від 07.03.2017 року № 31-5-0.48-2061/2-17, неправомірними, такими, що не відповідають чинному законодавству підлягають задоволенню.

Отже, спір за суттю вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, не може бути скасоване рішення суду з одних лише формальних міркувань, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судом апеляційної інстанції переглянуто судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

В повному обсязі ухвала складена 23 серпня 2017 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 805/1810/17-а за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_7