Ухвала

від 22.08.2017 по справі 361/4484/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4484/17 Головуючий у І інстанції КічинськаПровадження № 11-сс/780/486/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1 ,

суддів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Як убачається з ухвали слідчого судді, прокурор Броварської місцевої прокуратури Київської області, звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_6 вироби з хутра в кримінальному провадженні № 42017111130000185 від 18.07.2017 року.

Із клопотання вбачається, що Броварською місцевою прокуратурою Київської області в формі процесуального керівництва здійснюється нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні № 42017111130000185 від 18.07.2017 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. В ході слідства встановлено, що зареєстроване в м. Бровари Київської області ТОВ «Хутряна компанія «Метелиця» (код за ЄДРПОУ 39842147) проводить фінансово-господарську діяльність з виробництва верхнього одягу із хутра песця, рисі, шиншили, бобра, норки, лисиці, нутрії, кролика з подальшою реалізацією продукції під торгівельною маркою «МЕТЕЛИЦЯ» через орендовані торгівельні приміщення, розташовані в ТРЦ «Даринок», на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також через власний інтернет-магазин: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Хутряна компанія «Метелиця», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_6 , основним видом діяльності підприємства є виготовлення виробів із хутра, фактично виробничі потужності знаходяться на 3 поверсі адміністративно-побутової будівлі по АДРЕСА_2 . Вказаний суб`єкт господарської діяльності як платник податку на прибуток у 2016 подавав звітність з нульовими показниками, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (згідно звіту 1ДФ) не подавав; у 2017 році звітність підприємством не подавалась. Крім того, ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є виготовлення виробів із хутра, по АДРЕСА_1 , перебуває на податковому обліку Броварської ОДПІ як платник єдиного податку другої групи, в 2016 році задекларував доход в розмірі 945 000 грн., у 2017 році звітність не подавав. За даними поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (звіт 1ДФ), у ФОП ОСОБА_6 працює дві особи. Разом із тим, допитаний як свідок ОСОБА_7 повідомив, що в 2016 році звернувся за оголошенням на сайті job.ua, в подальшому зустрівся в офісі підприємства по АДРЕСА_2 з чоловіком на ім`я « ОСОБА_8 », який запропонував посаду менеджера з реалізації зимового верхнього одягу, що виробляється на підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_3 », пишався потужностями підприємства, яке реалізовує продукцію в ТЦ «Даринок», на ринку «Троєщина», через власний Інтернет магазин, за вищеназваною адресою показував цех з великою кількістю станків і людей, що виготовляли хутряні вироби. Аналізом Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено реалізацію через інтернет-магазин 870 позицій зимого верхнього одягу з хутра. Таким чином, ОСОБА_6 , будучи керівником ТОВ «Хутряна компанія «Метелиця» та фізичною особою-підприємцем, провадить фінансово-господарську діяльність з виробництва у великій кількості хутряного верхнього одягу, який реалізовує на території України, при цьому умисно ухиляється від сплати податку на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2017 року в задоволенні зазначеного вище клопотання було відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором у клопотанні не обґрунтовано корисність арешту належних ФОП ОСОБА_6 виробів із хутра для доказування обставин ухилення в період 2016-2017 років від сплати податків у значних розмірах службовими особами ТОВ «Хутряна компанія «Метелиця», не вмотивовано правових підстав для такого арешту, тому що вилучений товар не є знаряддям злочину, предметами, які зберегли на собі сліди злочину, об`єктами злочинних дій або предметами, набутими злочинним шляхом, не враховано, що об`єктами оподаткування є доходи, які у тій чи іншій формі складають чистий прибуток платника, відтак сума податків, що підлягають сплаті, не може бути визначена шляхом оцінки вартості нереалізованого товару.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою. Зазначає, що виявлені та вилучені під час проведення обшуків вироби з хутра містять в собі відомості, які можуть бути використані як доказ ухилення ОСОБА_6 від сплати податків та є речовими доказами. Зазначає, що зникнення або втрата вказаних виробів з хутра унеможливить проведення судово-економічної та товарознавчої експертизи та визначення розміру ухилення ОСОБА_6 від сплати податків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, думку власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя законно та обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_6 вироби з хутра в кримінальному провадженні № 42017111130000185 від 18.07.2017 року.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Частинами другою-шостою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у передбачених КК України випадках може призначити покарання у виді конфіскації майна; у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті - на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт до остаточного рішення про те, що належить вчинити з майном при ухваленні вироку суду (ст. 368 КПК України) може бути накладено на майно підозрюваного, метою його застосування є виключно запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, відчуження для забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна (ст. 59 КК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою прокурора від 2.08.2017 року зазначені вироби з хутра, які належать ОСОБА_6 визнані речовими доказами. Проте, в зазначеному кримінальному провадженні, жодній особі не повідомлено про підозру.

В ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що прокурором в клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що вказані хутряні вироби є знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Прокурором не наведено достатніх обґрунтувань про необхідність арешту зазначених виробів із хутра для доказування обставин ухилення ОСОБА_6 від сплати податків у значних розмірах. Крім того, слідчим суддею вірно зазначено, що об`єктами оподаткування є доходи, які у тій чи іншій формі складають чистий прибуток платника, а тому сума податків, що підлягають сплаті, не може бути визначена шляхом оцінки вартості нереалізованого товару,- в даному випадку виробів з хутра.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя при прийнятті рішення врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та обґрунтовано послався на відсутність підстав для накладення арешту на зазначені вироби з хутра.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_6 1 982 одиниці виробів із хутра залишити без зміни.

Суддя: Суддя: Суддя: