Рішення

від 10.07.2017 по справі 185/8606/16-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/8606/16-ц

Провадження № 2/185/488/17

10 липня 2017 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабій С.О., при секретарі судового засідання Шмик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 07 травня 1977 року було укладено шлюб. В період шлюбу сторонами було придбано у власність житловий будинок, який розташований в Павлоградському районі у с.Підлісне по вул Самарська б.42, земельну ділянку: державний акт серії № 554098 загальної площі 0,2500га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку; автомобіль марки "Сеат-Кардоба" тип транспортного засобу - легковий, 2007року випуску, зареєстрований за ОСОБА_2

Згоди на добровільний розподіл спільного сумісного майна подружжя не досягло, тому позивач з урахуванням уточненого позову просить визнати спільною сумісною власністю подружжя майно: житловий будинок, який розташований в Павлоградському районі у с.Підлісне по вул Самарська б.42, земельну ділянку: державний акт серії № 554098 загальної площі 0,2500га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку; автомобіль марки "Сеат-Кардоба" тип транспортного засобу - легковий, 2007 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_2, та поділити вказане майно по 1/2 частки кожному позивачу та відповідачу.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача просив задовольнити позов в останній редакції.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що між сторонами 07 травня 1977 року укладено шлюб, місце реєстрації Дзержинський відділ РАГСу м.Кривий Ріг, актовий запис № 727 від 07.05.1977. (а.с. 6)

У період шлюбу на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2008 серії САВ №227820, видане Павлоградською райдержадміністрацією, ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок загальною площею 124,4 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що розташований: вул. Самарська, 42, с. Підлісна, Павлоградський район, Дніпропетровська область. (а.с. 12-13, 26-27). Земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована: вул. Самарська, 42, с. Підлісне, Павлоградський район, Дніпропетровська область для будівництва та обслуговування житлового будинку, ОСОБА_2 набув у власність на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №554098 від 10.11.2006, виданий на підставі рішення Кочережківської сільської ради 17/ХХІ від 18.01.1994 вказану земельну ділянку. (а.с. 32, 80)

У запереченнях на позовну заяву від 17.02.2017 р. відповідач вказує, що позивач знаходячись в шлюбі практично не бувала і не проживала на території дачного участку с. Підлесне, вул. Самарська, 42 з моменту його будівництва відповідачем у 1994 році за рішенням Кочережської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за № 17/ХХ1 від 18 січня 1994 р., не приймала участі в його будівництві. (а.с.23-24). Проте, згідно зі ст. 22 КЗпШС України, який діяв на той час, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Також у період шлюбу ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, 08 вересня 2007 року набув у власність автомобіль SEAT CORDOBA №. двигуна ВВХ051877, № кузова VSSZZZ6LZ8R029420, тип ТЗ - леговий-седан-В, 1984 куб. сантиметрів, 2007 року випуску, колір сірий, державний знак НОМЕР_1. (а.с.49)

Відповідно до ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню

Враховуючи, що сторони визнали обставину побудови житлового будинку, що розташований: вул. Самарська, 42, с. Підлісне, Павлоградський район, Дніпропетровської області, суд доходить висновку, що вказаний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому вказаний будинок підлягає поділу.

Відповідно до положень статей 6, 17 ЗК України 1992 року, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 Про приватизацію земельних ділянок , Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10) і ст. 22 КпШС України, які були чинними на час приватизації відповідачем спірної земельної ділянки, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

Разом з тим, виходячи зі ст. 30 ЗК України 1992 року, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Наведене цілком узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом України у справі №6-2710цс15 від 16 грудня 2015 року.

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, суд доходить висновку, що житловий будинок та земельна ділянка, на якій розміщено вказаний житловий будинок, а також автомобіль, які набуті за час шлюбу підлягає розподілу між сторонами.

На підставі ст. ст. 60,61,69,70,71 СК України, ст.ст. 88, 174, 208, 209 212-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю .

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1:

житловий будинок загальною площею 124,4 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що розташований: вул. Самарська, 42, с. Підлісна, Павлоградський район, Дніпропетровська область;

земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована: вул. Самарська, 42, с. Підлісне, Павлоградський район, Дніпропетровська область для ведення особистого селянського господарства;

автомобіль SEAT CORDOBA №. двигуна ВВХ051877, № кузова VSSZZZ6LZ8R029420, тип ТЗ - леговий-седан-В, 1984 куб. сантиметрів, 2007 року випуску, колір сірий, державний знак НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право приватної власності по 1/2 частки кожному на:

житловий будинок загальною площею 124,4 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що розташований: вул. Самарська, 42, с. Підлісна, Павлоградський район, Дніпропетровська область;

земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована: вул. Самарська, 42, с. Підлісне, Павлоградський район, Дніпропетровська область для будівництва та обслуговування житлового будинку;

автомобіль SEAT CORDOBA №. двигуна ВВХ051877, № кузова VSSZZZ6LZ8R029420, тип ТЗ - леговий-седан-В, 1984 куб. сантиметрів, 2007 року випуску, колір сірий, державний знак НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя С. О. Бабій