Постанова

від 28.08.2017 по справі 815/2516/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2516/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Агро-Вік" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у вигляді відмови від укладання з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткової угоди щодо поновлення дій договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області підписати з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 про поновлення договору оренди землі до 30.03.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Фермерське господарство "Агро-Вік" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у вигляді відмови від укладання з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткової угоди щодо поновлення дій договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області підписати з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 про поновлення договору оренди землі до 30.03.2025 року.

В судовому засіданні 21.08.2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимги з огляду на наявність підстав для автоматичного продовження догговору оренди земельної ділянки, яка була укладена між позивачем та Ширяївською РДА від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002, а тому відмова відповідача від укладання додаткової угоди є протиправною. Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на недотримання позивачем процедури автоматичного продовження дії договору оренди землі, яка визначена ст.33 Закону України Про оренду землі , а тому відмова є законною.

Заслухавши поясненення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одесткій області, на підставі ст.ст.15,202,203 ЗК України, Закону України Про державний земельний кадастр , постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 є місцевим підрозділом центрального органу виконавчої влади у сфері земельних відносин, якому ст.125 ЗК України, ст.23 Закону України Про державний земельний кадастр надані певні повноваження щодо оформлення (державну реєстрацію) прав осіб на земельні ділянки, у тому числі й шляхом видачі відповідних документів, що посвідчують це право, а тому спори щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

21.01.2005 року між фермерським господарством Агро-Вік (надалі ФГ Агро-Вік ) та Ширяївською районною державною адміністрацією був укладений Договір оренди землі (надалі - договір).

Пунктами 1, 2 договору встановлено, що Ширяївська районна державна адміністрація (орендодавець) надає, а ФГ Агро-Вік (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області. В оренду передається земельна ділянка із земель запасу загальною площею 15,57 га, у тому числі рілля 15,57 га.

Відповідно до п.8 Договору останній укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк.

Договір зареєстровано у Ширяївському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2005 року за № 040553709002.

Про факт передачі орендарю обумовленої Договором земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печаткою орендодавця Акт прийому-передачі від 30.03.2005 року.

У зв'язку зі зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки, 17.07.2012 року сторонами підписана додаткова угода до Договору оренди землі від 21.01.2005 року про внесення змін до нього, які стосувались п.п. 9-14 щодо розміру та форми орендної плати, строків її внесення та відповідальності за невиконання умов Договору.

Відповідно до ч.8,9 ст.33 Закону України Про оренду землі Управління Держгеокадастру в Одеській області має укласти з ФГ Агро-Вік додаткову угоду до договору оренди землі відповідно до якої договір має бути поновлений на той самий строк, на який був укладений первісний договір оренди землі,а саме на 10 років.

Враховуючи той факт, що після закінчення строку дії Договору оренди ФГ Агро- Вік продовжує добросовісно користуватись орендованою земельною ділянкою, використовує її за цільовим призначенням, вносить плату за її використання та той факт, що орендодавець не направляв на адресу ФГ Агро-Вік будь-яких обгрунтованих заперечень, які б унеможливлювали подальшу пролонгацію орендних відносин, Договір оренди землі від 21.01.2005 року між Ширяївською районною державною адміністрацією та ФГ Агро-Вік щодо оренди земельної ділянки площею 15,57 га, яка знаходиться на території Ширяївської селищної ради, позивач вважав поновленим на той же строк.

09.03.2017 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено лист з викладенням своєї позиції з приводу необхідності поновлення договору оренди на тих самих умовах та укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди від 21.01.2015 року та проханням виконати вимоги частин 8, 9 ст.33 Закону України Про оренду землі та у місячний строк укласти з ФГ Агро-Вік додаткову угоду до Договору оренди землі про його поновлення.

25.03.2017 року позивачем відповідь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, датований 21.03.2017 року за номером 27-15-0.3-2791/2-17, з якого слідує, що позивачем орендарем недотримано вимоги ст.33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договору на новий строк,а саме відсутність повідомлення орендаря у встановлений договором строк про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди і тому ФГ Агро-Вік втратило переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, у зв'язку з чим, договір оренди землі від 21.01.2005 року припинився 30.03.2015 року у зв'язку із закінченням строку його дії.

За вказаною підставою Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило у поновленні договору оренди землі від 21.01.2005 року та в укладанні будь- яких додаткових угод до нього.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, виходив з наступного.

Відповідно до положень ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів встановлено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно положень ч.2 ст.8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно приписів ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Правовідносини з оренди землі, в тому числі, сільськогосподарського призначення, регламентується відповідними положеннями Закону України Про оренду землі .

Згідно ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

До завершення вищенаведеного строку ні позивач, ні Головне управління ДГК в Одеській області не звертались один до одного з листами про своє не бажання продовжити строк дії договору оренди землі від 21.01.2005 року на новий строк.

Навпаки, орендар продовжував використовувати надану ФГ Агро-Вік в оренду землю за цільовим призначенням, своєчасно виконуючи свої зобов'язання за Договором. Факт виконання ним умов Договору від 21.01.2005 року підтверджується довідкою Ширяївського відділення Лиманської ОДПІ Головного Управління ДФС в Одеській області від 24.04.2017 року відповідно до якої ФГ Агро-Вік належно та своєчасно виконує зобов'язання щодо внесення орендних платежів за землю та платіжними дорученнями про сплату орендних платежів в період 01.02.2015 року по 01.04.2017 року.

Прийняття державою від позивача плати за користання вказаною земельною ділянкою (неповернення податкових платежів), не вчинення державними органами дій після 30.03.2015 року про вилучення з користування позивача земельної ділянки та повернення її до державної власності свідчить про те, що держава Україна фактично дала свою згоду на продовження дії договору оренди землі від 21.01.2005 року на новий строк на тих саме умовах.

Статтею 8 Конституції України та статтею 17 Закону України Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За ст.13 Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Аналогічна правова позиція міститься у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Таким чином, позивач, виконуючи всі свої зобов'язання за умовами договору оренди землі від 21.01.2005 року, після завершення строку його дії 30.03.2015 року, за умови фактичного погодження державою такого використання в подальшому, мав ґрунтовні сподівання про оформлення договірних відносин з державою Україна на майбутне з компетентним державним органом Головним управлінням ДГК в Одеській області шляхом укладання додаткової угоди про продовження (поновлення) дії договору оренди землі від 21.01.2005 року на той саме строк, тобто до 30.03.2025 року.

На реалізацію вказаного сподівання 09.03.2017 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено лист з викладенням своєї позиції з приводу необхідності поновлення договору оренди на тих самих умовах та укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди від 21.01.2015 року та проханням виконати вимоги частин 8, 9 ст.33 Закону України Про оренду землі та у місячний строк укласти з ФГ Агро-Вік додаткову угоду до Договору оренди землі про його поновлення.

Відмовляючи у задоволенні вказаного звернення ГУ Держгеокадастру в Одеській області своїм листом від 21.03.2017 року за №27-15-0.3-2791/2-17, з якого слідує, що позивачем орендарем недотримано вимоги ст.33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договору на новий строк,а саме відсутність повідомлення орендаря у встановлений договором строк про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди і тому ФГ Агро-Вік втратило переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, у зв'язку з чим, договір оренди землі припинився 30.03.2015 року.

Вказана відмова відповідача не враховує вищенаведені зобов'язання держави Україна, яка з 30.05.2015 року фактично продовжила дію договору оренди землі від 21.01.2005 року на новий строк, приймаючи податкові платежі за користування землею та не вчиняючи жодних дій щодо повернення цієї земельної ділянки від землекористувача та порушує майнові права позивача, які гарантовані йому державою Україна ст.1 Першого протоколу до Конвенції, положення якої згідно ст.8 Конституції України мають пріоритет над положеннями вітчизняного законодавства, в тому числі положеннями ст.33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача ГУ ДГК в Одеській області щодо відмови позивачу у прождовженні (поновленні) строку дії договору оренди землі у формі укладання з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткової угоди щодо поновлення дій договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 не є правовою, а тому позовні вимоги про визнання їх такими підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України суд має право ухвалити будь-яке рішення для поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом. Виходясчи з цього, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити права ФГ Агро-Вік підлягають задоволенню у формі зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області підписати з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 про поновлення договору оренди землі до 30.03.2025 року.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у вигляді відмови від укладання з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткової угоди щодо поновлення дій договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області підписати з Фермерським господарством "Агро-Вік" (код 32356822) додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2005 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.03.2005 року за №040553700002 про поновлення договору оренди землі до 30.03.2025 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28.08.2017 року.

Суддя Єфіменко К.С.

.