Рішення

від 23.08.2017 по справі 912/1662/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 рокуСправа № 912/1662/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1662/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Оситняжка, Новомиргородський район, Кіровоградська область

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

про визнання неправомірною відмови в поновленні договору оренди, визнання поновленим договору оренди

Представники сторін:

від позивача - Усатенко Ю.Ю., адвокат, договір № б/н від 10.06.17;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (відповідач), з вимогами наступного змісту:

- визнати неправомірним зволікання з укладення додаткової угоди до договору оренди землі, лист-повідомлення від 24.02.2017 і відмову Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району загальною площею 17,86 га, зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4;

- визнати поновленим договір оренди землі від 12.01.2007 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4 на земельну ділянку загальною площею 17,86 га на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором оренди землі.

В обґрунтування підстав позову позивач послався на ті обставини, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 12.01.2007 звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, додавши проект відповідної додаткової угоди. Проте, відповідач в установлений Законом України "Про оренду землі" місячний строк звернення не розглянув та не направив позивачеві будь-якого листа-повідомлення. По закінчення строку договору позивач продовжив користуватися відповідною земельною ділянкою та отримав лист-повідомлення відповідача про заперечення в поновлені договору за межами місячного строку після закінчення строку дії договору. В даному листі відповідач послався на інший лист, який позивач не отримував, а тому позивач вважає, що в даному випадку наявне зволікання та безпідставна відмова відповідача в укладенні додаткової угоди та поновлені договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду від 12.06.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1662/17.

До початку розгляду справи по суті позивач заявою від 07.08.2017 змінив предмет позову та просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району загальною площею 17,86 га, зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4 викладену у листі-повідомленні від 24.02.2017;

- визнати поновленим договір оренди землі від 12.01.2007 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4 на земельну ділянку загальною площею 17,86 га на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором оренди землі.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2017 заява позивача від 07.08.2017 про зміну предмета позову прийнята до розгляду. Крім того, даною ухвалою господарський суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Новомиргородської районної державної адміністрації третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач надав до справи відзив на позов, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог заперечив повністю з тих підстав, що листом від 20.01.2017 № Ж-22983/0-604/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області запропонувало позивачу узгодити істотні умови договору. У зв'язку з тим, що заява позивача про узгодження істотних умов не надійшла, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 24.02.2014 направило лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Окрім того, ФОП ОСОБА_1 в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в період з 19.02. по 19.03.2017 не звертався до відповідача для укладення додаткової угоди. З підстав викладеного відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 не було вчинено необхідних та достатніх дій, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поновленим відповідного договору оренди землі.

В судовому засіданні 23.08.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.08.2017 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, підтримано повністю. Представник відповідача в судове засідання 23.08.2017 не з'явився.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, скористався своїм право на подання відзиву на позов та не заявив обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 23.08.2017 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2007 між Новомиргородською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району загальною площею 17,86 га, в тому числі - 17,86 га пасовищ (а.с. 13-15).

Умовами Договору визначено розмір орендної плати та порядок її сплати. Встановлено строк дії Договору - десять років та передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір підписано представником Новомиргородської РДА і ФОП ОСОБА_1 та зареєстровано у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2007 за № 4.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 13.02.2016, кадастровий номер земельної ділянки, яка отримана позивачем в оренду за Договором, є номер НОМЕР_2 (а.с. 16).

Право оренди на земельну ділянку зареєстровано за ФОП ОСОБА_1, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17). Строк дії права - 19.02.2017, з правом пролонгації.

З матеріалів справи слідує, що ФОП ОСОБА_1 22.12.2016 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 12.01.2007 у відповідності до п. 8 Договору та ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". До листа-повідомлення позивачем додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 12.01.2007.

Вказана заява отримана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 22.12.2016, свідченням чого є відмітка про отримання.

21.03.2017 на адресу ФОП ОСОБА_1 надійшов лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, в якому повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви про поновлення договору оренди Головне управління листом від 20.01.2017 Ж-22985/0-604/0/6-17 запропоновано узгодити істотні умови договору оренди землі. Станом на 23.02.2017 заява про узгодження істотних умов договору до Головного управління не надходила. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись положенням "Про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області", статтею 122 Земельного кодексу України, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з недосягненням істотних умов договору, повідомляє про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі.

З листом-повідомленням від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило ФОП ОСОБА_1 акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання.

ФОП ОСОБА_1 з відмовою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновлені Договору, яка викладена в листі-повідомленні від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, не погодився та вважає таку відмову неправомірною, з тих підстав, що лист від 20.01.2017 Ж-22985/0-604/0/6-17 він не отримував, узгодження істотних умов не відбувалось та по закінченню строку дії Договору продовжив користуватися земельною ділянкою, заперечення відповідача в межах місячного строку не надходило. З підстав викладеного, позивач вважає наявними підстави для визнання відмови неправомірною та визнання поновленим договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана ФОП ОСОБА_1 в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У справі, що розглядається, пунктом 43 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Таким чином, перебіг строку дії Договору починається після його реєстрації та закінчується 19.02.2017.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як слідує з поданого позову, матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.

При цьому, згідно позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, для поновлення договору з підстав ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар до закінчення строку дії договору має повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

Як встановлено матеріалами справи та про що зазначено вище, ФОП ОСОБА_1 до закінчення строку Договору звернулось 22.12.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення Договору, до якого додав проект відповідної додаткової угоди.

У вказаному листі-повідомленні ФОП ОСОБА_1 просив: розглянути даний лист-повідомлення з проектом додаткової угоди у місячний термін, перевіривши його на відповідність вимогам закону; за необхідності узгодити з орендарем істотні умови договору, надіславши на адресу ФОП ОСОБА_1 лист-узгодження істотних умов договору разом зі своїми пропозиціями або зв'язатися з орендарем по телефону для узгодження істотних умов; за відсутності заперечень по проекту додаткової угоди - прийняти рішення про поновлення договору та укласти додаткову угоду; про прийняте рішення повідомити ФОП ОСОБА_1 в установлений Закону місячний строк шляхом направлення листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Господарський суд враховує, що згідно з приписами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" лист-повідомлення ФОП ОСОБА_1 від 22.12.2016 про поновлення договору мав бути розглянутий відповідачем у місячний термін з повідомленням позивача про результати розгляду такого листа.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто такий лист позивача та 20.01.2017 на адресу останнього надіслано лист-узгодження істотних умов договору за № Ж-22985/0-604/0/6-17. Копія вказаного листа додана до матеріалів справи (а.с. 73-74). За змістом зазначеного листа, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області пропонувало укласти додаткову угоди про поновлення договору на наступних умовах: продовжено договір оренди строком на 7 років; орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачеві вказаного вище листа-повідомлення від 20.01.2017 № Ж-22985/0-604/0/6-17, тоді як позивач повідомляє про неотримання такого листа.

Відсутність доказів направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 листа-узгодження від 20.01.2017 № Ж-22985/0-604/0/6-17 свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не вчиняло дій по узгодженню істотних умов договору. При цьому господарський суд враховує, що ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що саме орендодавець, а не орендар, і саме на стадії перевірки проекту додаткової угоди, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору

Оскільки істотні умови Договору не узгоджувались, заперечення відповідача в поновлені Договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України у зв'язку з недосягненням істотних умов договору, яке викладено в листі-повідомленні від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, є таким, що не відповідає дійсним обставинам.

Господарський суд зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства" суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і в цілях статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" суд постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

В даному випадку, позивач, як орендар, який належно виконував обов'язки за Договором, що підтверджується, зокрема, довідкою Новомиргородського відділення ОДПФ від 18.08.2017, з дотриманням вимог Закону України "Про оренду землі" скористався своїм правом на поновлення договору, звернувшись до відповідача у встановленому Законом порядку з відповідним клопотанням. Однак відповідач всупереч положенням ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не повідомив позивача про результати розгляду його звернення та керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відмовив в поновленні Договору з посиланням на обставини, які фактично не відбувались (узгодження істотних умов договору).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Термін "дискреційне повноваження", яке наводиться в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, означає повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Однак, обране в даному випадку рішення Головного управління Держгеокадастру про заперечення в поновлені Договору не можна вважати юридично допустимим з огляду на фактичну відсутність обставин, якими мотивовано таке рішення.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції в Україні визнається й діє принцип верховенства права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155)".

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні Договору, що полягає у запереченні, викладеному в листі-повідомленні від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, є неправомірною та такою, що порушує права ФОП ОСОБА_1 на поновлення Договору.

Частиною 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно з пунктом 10 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Між тим, правильність і точність юридичного формулювання не може завадити суду розглянути спір та реалізувати право позивача, передбачене ст.ст. 55, 124 Конституцією України та п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), на судовий розгляд.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірною відмови відповідача в поновлені договору та наявність підстав для їх задоволення.

Як встановлено вище, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Згідно наявних в матеріалах справи документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 продовжив користуватися земельної ділянкою після закінчення строку дії Договору і користується нею по цей час. ФОП ОСОБА_1 належним чином виконує умови Договору та згідно довідки Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ від 18.08.2017 заборгованість з орендної плати відсутня. Належні докази в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов'язків за Договором, відсутні.

Позивач в установлений Договором строк звернувся з відповідачем з листом-повідомленням від 22.12.2016 про поновлення Договору, до якого додав проект додаткової угоди, яка передбачає поновлення договору на той же самий строк і на тих же самих умовах (а.с. 67).

Посилання відповідача на ті обставин, що ФОП ОСОБА_1 не звертався до відповідача в період з 19.02. по 19.03.2017, тобто в межах місячного строку після закінчення строку дії Договору, відхиляється господарським судом, оскільки процедура поновлення договору оренди землі фактично починається до закінчення строку дії договору з моменту надіслання орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданням проекту додаткової угоди.

Як зазначено вище, ФОП ОСОБА_1 направив Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області одночасно з листом-повідомленням від 22.12.2016 проект додаткової угоди, яка відповідачем підписана не була.

Положення часини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають саме автоматичне поновлення договору, а укладення відповідної додаткової угоди є питанням юридичного оформлення такого факту, враховуючи обов'язковість її укладання (ч.8 ст. 33 цього ж Закону).

Належність обраного позивачем в даному випадку способу захисту порушеного права шляхом визнання поновленим договору оренди землі неодноразово підтверджувалась судовою практикою, зокрема в постановах Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі № 904/8337/16, від 12.07.017 у справі №908/6311/15 та в інших.

З підстав викладеного, враховуючи неправомірність заперечення в поновленні Договору, яке викладено в листі від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, та відсутність доказів направлення будь-яких інших заперечень в межах місячного строку після закінчення строку дії Договору, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання поновленим відповідного Договору.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у справі.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району загальною площею 17,86 га, зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4 викладену у листі-повідомленні від 24.02.2017.

Визнати поновленим договір оренди землі від 12.01.2007 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1), зареєстрований у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4 на земельну ділянку загальною площею 17,86 га на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором оренди землі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) 3 200,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 28.08.2017.

Суддя В.В.Тимошевська