Рішення

від 23.08.2017 по справі 915/556/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Справа № 915/556/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ-НК»

(54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, буд. 18/5, офіс 3.7; ідентифікаційний код 39930259),

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕЛІЯ»

(юридична адреса: 02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 7; ідентифікаційний код 30552984; поштова адреса: 04070, м. Київ, а/с 17),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ЛАЙВ»

(54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/2, офіс 2.15; ідентифікаційний код 39865520),

про: стягнення 3823639,90 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача-1: представник не з'явився;

Від відповідача-2: представник не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 09.06.2017р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідачів, а саме, з ТОВ Комелія та ТОВ ПРОМ-ЛАЙВ у солідарному порядку заборгованість за поставлений товар в сумі 3823639,90 грн. на користь ТОВ Обрій-НК .

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.-3.2017р.; видаткових накладних: РН-000030 від 18.03.2017р. на суму 625927,5 грн., РН-0000029 від 19.03.2017р. на суму 943965,0 грн., РН-0000031 від 19.03.2017р. на суму 1018957,5 грн., РН-0000032 від 20.03.2017р. на суму 931590,0 грн.; РН-0000033 від 24.03.2017р. на суму 324720,0 грн., РН-0000034 від 25.03.2017р. на суму 1286257,5 грн.; рахунків-фактур №СФ-0000038 від 19.03.2017р., №СФ-0000039 від 18.03.2017р., №СФ-0000040 від 19.03.2017р., №СФ-0000041 від 20.03.2017р., №СФ-0000042 від 24.03.2017р., №СФ-0000043 від 25.03.2017р. всього на суму 5131417,5 грн.; часткових оплат у сумі 1346014,0 грн.; додаткової угоди №1 від 17.05.2017р. до договору поставки; вимоги №30/05-17/1 від 30.05.2017р. до ТОВ Комелія про оплату поставленого товару; договору поруки №01/03 6П від 01.03.2017р. (поручитель - ТОВ Пром-Лайв ); норм ст.ст. 16, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач-2 у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову , посилаючись на те, що сторони підписали додаткову угоду №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П у якій без будь-якого погодження з ТОВ Пром-Лайв змінили ціну поставленого та неоплаченого товару до 5000,0 грн. за 1 тону, що відрізняється від умов основного договору. Тобто сторони змінили умови договору, за виконання яких поручалося ТОВ Пром-Лайв , що виключає його відповідальність як поручителя.

Відповідач-1 у своєму відзиві також просить суд відмовити в задоволенні позову, але мотивує це тим, що в ході внутрішньої перевірки та з телефонних розмов стало відомо, що договору з сільгоспвиробниками, а саме: ФГ Гудим , ТОВ Гетьман Самойлович - Агро , ФГ Степівське не укладалися. Тобто позивачем було порушено ст. 230 ЦК України, вчинено правочин під впливом обману, а також порушено умови договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01ю03ю20147р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, а саме, товар було поставлено на підставі фіктивних договорів, а це значить набутий безпідставно. Відповідач-1, керуючись ст. 215 ст. 216 Цивільного кодексу України та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р., просить визнати договір поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р., укладеного між позивачем та відповідачем-1 недійсним і таким, що не створює юридичних наслідків.

Відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

23.08.2017р. суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, розглянув справу та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд,

встановив :

1) 01 березня 2017 року за № 01.03.2017 6П між Товариством з обмеженою відповідальністю ОБРІЙ-НК , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Комелія , як покупцем, був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (кукурудза 3 класу врожаю 2016 року), а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно з умовами п. 1.3 договору, товар, що є предметом даного договору, належить постачальнику на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Умовами п. 2.1 договору його учасники погодили, що умови та строки поставки товару обумовлюються сторонами в специфікаціях, що є додатками та невід'ємною частиною цього договору. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одному додатку.

Відповідно до умов п. 2.2 договору, товар вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем: за кількістю - відповідно до ваги, що вказана у видатковій накладній на відповідну партію товару, яка складається на підставі ваги, визначеної в пункті поставки на дату вивантаження товару; за якістю - відповідно до якості товару, що вказана в п. 4.1.

Датою поставки товару вважається дата вивантаження товару в пункті поставки (п. 2.6 договору).

Розділом 3 договору його учасники визначили ціну і загальну суму договору. Так, ціна на товар, що постачається, вказується в національній валюті України й узгоджується в додатках до даного договору. Загальна вартість товару за накладною формується в такий спосіб: вартість товару + ПДВ (ставка ПДВ визначається розділом V. Податок на додану вартість Податкового Кодексу України (п. 3.1).

Загальна ціна договору складається з сум партій товару, у підписаних додатках до даного договору (п. 3.2).

Сторони розділом 5 узгодили порядок розрахунків, зокрема, згідно з п. 5.1.2 договору, остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється на підставі рахунку-фактури протягом 3-х банківських днів з моменту прийому та визначення остаточної ваги товару вантажоодержувачем в пункті поставки товару, зазначеного в п.3.1.

Також відповідно до умов п. 6.1 договору учасники передбачили, що у випадку порушення продавцем гарантій, передбачених в п. 1.3 договору (виявлення, що товар є предметом застави, в тому числі податкової і т.д.) продавець відшкодовує покупцю збитки, понесені покупцем, в повному обсязі, а також сплачує покупцю штраф в розмірі 10%від вартості такого товару. Штраф сплачується продавцем незалежно від наявності збитків.

Згідно з п. 7.1 договору, усі суперечки і розбіжності за даним договором вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

У випадку неможливості врегулювання спорів шляхом переговорів, суперечки і розбіжності, що виникли по даному договору, підлягають вирішенню в судовому порядку (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 9.1, даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що в даному пункті має місце технічна помилка, оскільки договір підписаний у березні 2017 року, та діє до 31.12.2017 року, що не оспорено сторонами.

Згідно зі специфікаціями №№ 1, 2 від 01.03.2017р. та від 13.03.2017р. до договору поставки сторони узгодили, зокрема, найменування товару - кукурудза 3 класу врожаю 2016 року, ціну за 1 тону без ПДВ - 4125,00 грн.

2) 01 березня 2017 року за №01/03 6П між Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Лайв , як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій-НК , як кредитором, був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ТОВ Комелія , що виникли з договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р., який було укладено між кредитором та боржником.

Згідно з умовами п. 2.1 договору поруки, у відповідності до основного договору його предметом є поставка кукурудзи 3 класу на адресу боржника.

Відповідно до умов п. 3.2 договору поруки, поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Предметом даного позову виступає майнова вимога постачальника стягнути як з покупця так і з поручителя у солідарному порядку вартість поставленого, але не оплаченого товару в сумі 3823639,0 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищевказаного договору, позивач, як постачальник, передав, а ТОВ Комелія , як покупець, прийняв товар, зазначений у специфікаціях по ціні 4125,0 грн. за тону у кількості 1036,65 тон на загальну суму 5131417,5 грн. , що підтверджується оформленням наступних видаткових накладних: №РН-000030 від 18.03.2017р. на суму 625927,5 грн., №РН-0000029 від 19.03.2017р. на суму 943965,0 грн., №РН-0000031 від 19.03.2017р. на суму 1018957,5 грн., №РН-0000032 від 20.03.2017р. на суму 931590,0 грн.; №РН-0000033 від 24.03.2017р. на суму 324720,0 грн., №РН-0000034 від 25.03.2017р. на суму 1286257,5 грн.

Одночасно позивачем були оформлені рахунки-фактури №СФ-0000038 від 19.03.2017р., №СФ-0000039 від 18.03.2017р., №СФ-0000040 від 19.03.2017р., №СФ-0000041 від 20.03.2017р., №СФ-0000042 від 24.03.2017р., №СФ-0000043 від 25.03.2017р.

За даними позивача, відповідач-1 лише частково здійснив оплату за одержаний товар. Так, банківські виписки свідчать, що відповідач-1 сплатив позивачу лише 1346014,0 грн. (14.04.2017р., 24.03.2017р.).

17.05.2017р. між даними учасниками було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р., згідно якої покупець підтвердив свої зобов'язання здійснити оплату за товар, отриманий від постачальника за специфікацією №1 та №2 до договору поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р.

Умовами пункту 2 даної додаткової угоди сторони визначили, що кількість неоплаченого покупцем товару за специфікацією №1 та №2 станом на дату складання цієї додаткової угоди становить 764,728 тони.

Відповідно до п.3 додаткової угоди, сторони дійшли згоди збільшити ціну товару за 1 тону з ПДВ встановивши її у розмірі 5000,0 грн. Таким чином покупець має сплатити суму у розмірі 3823639,9 грн. за товар у кількості 764,728 тони.

31.05.2017р. позивач направив ТОВ Комелія вимогу №30/05-17/1 від 30.05.2017р., в якій посилаючись на норми ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, просив негайно сплатити на користь ТОВ ОБРІЙ-НК заборгованість за поставлений товар за договором поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р. в сумі 3823639,9 грн.

Відповідач-1 відповіді на вимогу позивача не надав, залишивши її без належного реагування.

Дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, проаналізувавши вказані обставини з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом за ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з приписами ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач-1 не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчать про погашення існуючого боргу, а також про порушення позивачем норми ст. 230 Цивільного кодексу України та умов договору поставки (безпідставне набуття позивачем товару).

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для відмови в позові та визнанні спірного договору недійсним, як просить відповідач-1.

Натомість суд вважає за необхідне зазначити, що вказана вимога може бути заявлена ТОВ Комелія окремим позовом із наданням відповідних належних та допустимих доказів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги до ТОВ Комелія доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення вказаної суми боргу в солідарному порядку з ТОВ Пром-Лайв , як з поручителя згідно з умовами договору поруки №01/03 6П від 01.03.2017р., господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в цій частині враховуючи наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Матеріали справи не містять взагалі доказів, які свідчать про погодження з поручителем збільшення вартості товару з 4125,0 грн. за тону до 5000,0 грн. за тону (додаткова угода від 17.05.2017р.). Окрім цього, позивач не надав суду доказів звернення до поручителя з вимогою щодо виконання зобов'язання за договором поставки сільськогосподарської продукції №01.03.2017 6П від 01.03.2017р. в солідарному порядку з ТОВ Комелія .

В судових засіданнях з пояснень представника позивача судом було встановлено, що така згода не отримувалась та вимога - не пред'являлась.

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки.

В даному випадку умовами п.3.2 вищевказаного договору поруки №01/03 6П визначено, що поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Згідно з умовами п.6.1 договору поруки, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

Тому, в даному випадку, застосовується норма ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки поручитель прийняв на себе повну відповідальність за виконання боржником зобов'язання, а пізніше - 17 травня 2017 року, боржник (ТОВ Комелія ) та кредитор (ТОВ ОБРІЙ-НК ) змінили це зобов'язання в бік збільшення без погодження з поручителем. Порука при цьому не зберігається і в тій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд погоджується із відзивом відповідача-2, та приходить до висновку про відмову в позові відносно даного поручителя.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комелія (02125, м.Київ, пр. Визволителів, 7, поштова адреса: 04070, м.Київ, а/с17, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 30552984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОБРІЙ-НК (54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/5, офіс 3.7, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39930259) 3823639,9 грн. боргу та 57354,6 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2017 року.

Суддя О.Г.Смородінова