Рішення

від 22.08.2017 по справі 912/1604/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 рокуСправа № 912/1604/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1604/17

за позовом: Олександрійського професійного аграрного ліцею, смт. Приютівка, Кіровоградська область

до відповідача: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, м. Олександрія Кіровоградської області

про визнання права постійного користування

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, керівник; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.05.17;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 3/12/23/1 від 04.01.17; ОСОБА_4 , довіреність № 21/12/06/1 від 06.01.17.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Олександрійський професійний аграрний ліцей звернувся до господарського суду з позовною заявою до Олександрійської міської ради, в якій просить визнати за Олександрійським професійним аграрним ліцеєм право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 376078,45 кв.м. ріллі із земель сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради в межах міста ОСОБА_4, яка знаходиться суміжно з Користівським та Кременчуцьким шосе, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив про те, що має на праві постійного користування відповідну земельну ділянку, тоді як Олександрійською міською радою таке право не визнається та заперечується, про що свідчить рішення ради № 914 від 15.02.2013, яким позивачу відмовлено в погоджені у постійне користування місця розташування відповідних земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1604/17.

Відповідачем згідно наданого відзиву позовні вимоги заперечено з підстав наступного: згідно Земельного кодексу Української РСР 1970 року право землекористування засвідчується державним актом, який в позивача відсутній; ідентифікувати земельну ділянку, яка відводилася позивачу згідно розпорядження ради Міністрів Української РСР № 127-р від 18.02.2916 не є можливим; земельна ділянка між Користівським та Кременчуцьким шосе включена до меж міста ОСОБА_4 та передбачається для житлового будівництва на землях сільгоспавіації та ріллі; рішення Олександрійської міської ради № 914 від 15.02.2013 в установленому законом порядку не оскаржувалось та є чинним; позивач проінформований щодо обставин неправомірного ним використання земельної ділянки.

В судовому засіданні 02.08.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.08.2017 представниками позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позову.

Розгляд справи в судовому засіданні відкладався з 02.08. до 15.08.2017 та з 15.08. до 22.08.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

В судовому засіданні 22.08.2017 представниками позивача позовні вимоги підтримано; представниками відповідача заперечено у задоволенні позову, надано додаткові письмові пояснення та подано письмове клопотання пор залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти задоволення позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статуту Олександрійського професійного аграрного ліцею, затвердженого заступником Міністра освіти і науки України, позивач є держаним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня та є правонаступником професійно-технічного училища № 31 м. Олександрії (а.с. 27-38).

В свою чергу, професійно-технічне училище № 31 м. Олександрії за наказом Кіровоградського обласного управління профтехосвіти № 151 від 16.08.1984 утворено внаслідок реорганізації (змінена найменування) СПТУ № 1 м. Олександрії (а.с. 50-51).

У відповідності до розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 127-р від 18.02.1961 року з додатком в постійне користування Олександрійського профучилища № 1 виділено 183,2 га земель за рахунок земель колгоспу ім. Леніна Олександрійського району (а.с. 39-41).

Згідно довідки про забезпечення землею училищ механізації, Олександрійське профучилище № 1 всього з виділеної землею має землі в кількості 343,2 га (а.с. 43).

В травні 1962 року відділом землевпорядження Кіровоградської землевпорядної експедиції обласного управління сільського господарства складено акт перенесення в натурі проекту внутрігосподарського землевпорядження від 18.05.1972, у відповідності з яким училищу № 1 м. Олександрії передано сім полів польових змін загальною площею 309,1 га та три інших ділянки загальною площею 12,3 га (а.с. 44).

22.05.2012 Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України видано наказ № 612 "Про підготовку матеріально-технічної бази навчальних закладів, установ освіти і науки, молоді та спорту до роботи в новому 2012/2013 навчальному році та в осінньо-зимовий період", у відповідності з пунктом 1.5. якого вимагалось завершити інвентаризацію нерухомого майна державної форми власності, що перебуває на балансі навчальних закладів, із занесенням до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, а також отримати державні акти на право постійного користування відведеними земельними ділянками.

Як повідомляє позивач, на виконання вказаного наказу керівництвом ліцею було підготовлено та направлено до уповноважених органів пакети документів, необхідних для отримання державних актів на постійне користування земельними ділянками. Зокрема, Олександрійський професійний аграрний ліцей звернувся з відповідними документами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Під час опрацювання та розробки документів стало відомо, що частина земель, які були відведені в постійне користування училищу та перебували в користуванні з 1962 року і по цей час знаходяться в користуванні Олександрійського професійного аграрного ліцею, а саме 376078,45 кв.м, знаходяться в межах міста ОСОБА_4.

У зв'язку з викладеним, Олександрійський професійний аграрний ліцей звернувся з клопотанням про відведення земельної ділянки розміром 376078,45 кв.м до Олександрійської міської ради.

Рішенням Олександрійської міської ради № 914 від 15.02.2014 Олександрійському професійному аграрному ліцею відмовлено в погодженні у постійне користування місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 376078,45 кв.м суміжно з Користівським шосе (а.с. 58).

З підстав викладеного та у зв'язку із відмовою Олександрійської міської ради в оформленні права постійного користування, Олександрійський професійний аграрний ліцей звернувся з позовом у даній справі, згідно якого просить визнати за ним право постійного користування на відповідну земельну ділянку.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною другою ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права на земельні ділянки є визнання права.

Земельним кодексом України (ст. 92) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Водночас, частиною 1 ст. 58 Конституції України закріплено загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На час відведення Олександрійському училищу № 1 земельної ділянки в постійне користування земельні відносини в Україні регулювалися Земельним кодексом УСРР 1922 року.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, земельна ділянка, яка була відведена Олександрійському училищу № 1 в 1962 році знаходилась за межами міста ОСОБА_4 та перебувала в користування колгоспу ім. Лена Олександрійського району та була включена до меж міста ОСОБА_4 постановою Верхової ради України від 05.05.1996 № 160/96-ВРє

Земельний кодекс УСРР 1922 року передбачав, що усі землі за межами діючої міської межі, у чиєму б користуванні вони не перебували, входять у територію волостей, перебувають у загальному веденні Земорганів і підкоряються відповідним постановам Кодексу законів про землю, при цьому землі, що фактично обслуговують міські комунальні підприємства (водопроводи, поля зрошення, радгоспи і т.д. ) закріплюються за цими підприємствами (ст. 150).

Землевпорядні дії проводяться в порядку, зокрема, відведення земель, що надаються в користування державним організаціям, установам і підприємствам, містам і населенням міського типу, а також на особливих умовах (оренди, концесії та ін.), іншим установам, суспільствам і особам (п. а) ст. 169).

Землевпорядні дії виконуються під загальним спостереженням, керівництвом і контролем Народного Комісаріату Землеробства, місцевими землевпорядними установами через уповноважених на те землемірів-землевпорядників (ст. 170).

Справи про землевпорядженню проводяться в наступній поступовості: 1) порушення землевпорядну справи; 2) підготовка землевпорядної справи, складання землевпорядного проекту й пред'явлення його учасникам землевпорядження; 3) затвердження проекту землевпорядження й приведення його й виконання із установленням на місці прикордонних межових знаків; 4) складання й видача сторонам землевпорядних документів (ст. 180).

Виконання проекту землевпорядження полягає в закріплені на місцевості границь землекористування постійними межовими знаками, з державним гербом У. С. С. Р. на них (ст. 191).

Як слідує з матеріалів справи, згідно акту від 18.05.1962 року перенесено в натурі проект землевпорядження Олександрійського училища механізації № 1 із закріпленням стовпами встановленого зразку границь (а.с. 44), з чого господарський суд дійшов висновку про розробку й затвердження такого проекту та фактичне надання земельної ділянки в постійне користування Олександрійському училищу механізації № 1.

Земельний кодекс УСРР 1922 року не передбачав видачу державних актів на право постійного користування та не встановлював з якого саме моменту виникає право постійного користування.

Обов'язковість оформлення державних актів на право користування землею та видачі їх землекористувачам було введено з прийняттям Закону СРСР від 13.12.1968 р. "Об утверждении основ законодательства Союза ССР и союзных республик". Однак, положення такого закону не припиняло право постійного користування, яке виникло до прийняття вказаного Закону.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Згідно ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 p. право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

З набранням чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125). Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст. 126).

Разом з цим, наведені законодавчі акти не містили положень щодо припинення права постійного користування, яке виникло до набрання чинності такими кодексами, внаслідок не оформлення державних актів.

Конституційний Суд України 22.09.2005 ухвалив рішення № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положень:

- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Конституційний Суд України встановив, що, за статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Господарський суд враховує, згідно наказу Кіровоградського обласного управління профтехосвіти № 151 від 16.08.1984 реорганізація всіх профтехучилищ відбулась шляхом їх реорганізації в єдиний тип - середнє професійно-технічне училище з відповідними відділеннями по професіям і строкам навчання. Даним наказом встановлено, що новим найменування СПТУ № 1 м. Олександрії після реорганізації є СПТУ № 31 м. Олександрії.

На час реорганізації СПТУ № 1 діяли положення Земельного кодексу України від 08.07.1970 року, положення якого серед підстав припинення права землекористування передбачали ліквідацію підприємства, організації або установи. Тобто, реорганізація юридичної особи не була підставою для припинення права землекористування.

Щодо положень п. в) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001, якими передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, то згідно висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 21.02.2011 № 21-3а11 щодо застосування вказаної норми права, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи права постійного користування земельною ділянкою, яка була відведена за розпорядженням Ради Міністрів України № 127-р від 18.02.1961 та щодо якої перенесено в натуру проект землевпорядження згідно акту від 18.05.1962.

В свою чергу, рішення Олександрійської міської ради № 914 від 15.02.2013 свідчить про невизнання та оспорення такого права позивача, що дає підстави для захисту права в судовому порядку шляхом його визнання.

Разом з цим, господарський суд вважає недоведеним на час розгляду справи повідомлене позивачем цільове призначення спірної земельної ділянки, а саме - сільськогосподарське призначення, оскільки згідно наданих відповідачем документів така земельна ділянка має інше цільове призначення, а саме - землі житлової та громадської забудови.

Також господарський суд вважає недоведеним належними доказами зазначене позивачем в прохальній частині позову місцезнаходження спірної земельної ділянки - між Користівським та Кременчуцьким шосе.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково щодо визнання за Олександрійським професійним аграрним ліцеєм права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 376078,45 кв.м ріллі в межах міста Олександрія Кіровоградської області.

В задоволені позовних вимог щодо зазначення цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради та місця знаходження - між Користівським та Кременчуцьким шосе, господарський суд відмовляє.

Також господарський суд вважає необхідним зазначити в резолютивній частині рішення розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 127-р від 18.02.1961, на підставі якого здійснювалось відведення земельної ділянки, щодо якої виник спір. Вказане не є виходом за межі позовних вимог.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, яке подано в судовому засіданні 22.08.2017, задоволенню не підлягає, оскільки господарський суд не встановив таких підстав з огляду на положення ч. 1 ст. 101 Земельного кодексу України, якими передбачено, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Окрім того, 22.08.2017 є останнім строком вирішення спору у даній справі, що виключає можливість відкладення розгляду справи для залучення третіх осіб.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Олександрійським професійним аграрним ліцеєм (28020, Кіровоградська область, смт. Приютівка, Користівське шосе, 6, ідентифікаційний код 02544968) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 376078,45 кв.м, яка знаходиться в межах міста Олександрії Кіровоградської області та відведення якої здійснювалось на підставі розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 18.02.1961 № 127.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Соборна, 59, ідентифікаційний код 36005857) на користь Олександрійського професійного аграрного ліцею (28020, Кіровоградська область, смт. Приютівка, Користівське шосе, 6, ідентифікаційний код 02544968) 1600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.08.2017.

Суддя В.В.Тимошевська