Рішення
від 22.08.2017 по справі 920/582/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2017 Справа № 920/582/17 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/582/17

за позовом - заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ ,

до відповідачів- 1) Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка, м. Суми,

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми ,

про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки,

за участю представників:

прокурора - Луцик О.О.,

позивача - не з'явився,

відповідачів - 1) Симутенка В.М. за довіреністю № 306 від 26.07.2017, Самотоя М.О. за довіреністю № 297 від 27.06.2017,

2) ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 19.07.2017.

В судовому засіданні, розпочатому 16.08.2017 року о 10 год. 30 хв. відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 22.08.2017 року.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 05.04.2017, № 2 від 06.04.2017, № 3 від 07.04.17, № 4 від 08.04.2017 до договору поставки № 20 від 01.04.2017, укладеного між Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на поставку молока та вершків (молоко питне незбиране пастеризоване не нижче 2,7% жирність), молока згущеного, на загальну суму 179138,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

31.07.2017 року перший відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що додаткові угоди до договору були укладені у відповідності до Закону України Про публічні закупівлі , державні кошти були використані раціонально та ефективно.

01.08.2017 року другий відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що після укладення договору поставки сторони підписали чотири додаткових угоди, якими поступово збільшували ціну за одиницю товару на 10% не змінюючи загальну ціну договору та посилається на роз'яснення Мінекономрозвитку, відповідно до яких …у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін .

14.08.2017 року Сумська місцева прокуратура надала суду пояснення з огляду на подані відповідачами заперечення стосовно позовних вимог, в яких не погоджується з твердженнями відповідачів, посилаючись на Закон України Про публічні закупівлі зазначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону ( у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадів зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Будь-яке інше трактування закону та укладення договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш ніж на 10 % в порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, повністю нівелює саму процедуру державних закупівель та спричиняє шкоду інтересам держави. У жодній з додаткових угод сторонами документально не підтверджено та не обґрунтовано підвищення ціни за одиницю товару згущеного молока. Прокуратура вважає коливання ціни як підстава для зміни істотних умов договору нічим не підтверджується, і тому внесення таких змін до договору про закупівлю не є обґрунтоване та безпідставне.

У відповідності до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі,представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини третьої статті 2, частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1 _ 1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а саме, щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 7 пунктів 1, 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 459, до одного із основних завдань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України віднесено забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно пункту 4 вказаного Положення, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до покладених на нього завдань формує та реалізовує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема, розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації; забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель; формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання.

Аналогічна правова позиція стосовно правомірності визначення позивача у справах цієї категорії викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.07.2015 року у справі № 916/1142/15 та від 22.07.2015 року у справі № 916/145/15.

Прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що за результатами вивчення стану законності у сфері державних закупівель встановлено, що Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка проведено відкриті торги щодо закупівлі Молоко та вершки (Молоко питне незбиране пастеризоване (не нижче 2,7 % жирність) 1 літр упаковка 13170 кг; Молоко згущене (380 гр. ж/б) 200 кг; ДК 021:2015, 15510000-6 з очікуваною вартістю 336080,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів 20.02.2017 оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті Prozorro - публічні закупівлі за № UA-2017- 02-20-002145-с. Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

1) фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

2) фізична особа-підприємець ОСОБА_6,

3) фізична особа-підприємець ОСОБА_7,

4) ТОВ Мастерпродукт 2005 .

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено фізична особу-підприємця ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 179138,00 грн., тобто з ціною за молоко питне незбиране пастеризоване 12,70 грн./кг, за молоко згущене 59 грн./кг.

01.04.2017 між першим відповідачем - Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка (Замовник) та другим відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) було укладено договір № 20 на поставку молока та вершків (молоко питне незбиране пастеризоване (не нижче 2,7 % жирність); молоко згущене кількістю 13170 кг та 200 кг відповідно на суму 179138 грн. з ціною згідно специфікації за молоко питне незбиране пастеризоване 12,70 грн./кг, за молоко згущене 59,00 грн./кг.

В подальшому відповідачами було укладено 4 додаткові угоди, при чому кожного разу збільшуючи ціну за одиницю товару на 10 % без зміни суми договору, а саме додатковими угодами:

- № 1 від 05.04.2017 ціну за молоко питне незбиране пастеризоване збільшено до 13,97 грн./кг, кількість зменшено до 11978,38 кг, за молоко згущене ціну збільшено до 64,90 грн./кг, кількість зменшено до 181,81 кг;

- № 2 від 06.04.2017 ціну за молоко питне незбиране пастеризоване збільшено до 15,36 грн./кг, кількість зменшено до 10894,40 кг, за молоко згущене ціну збільшено до 71,39 грн./кг, кількість зменшено до 165,28 кг;

- № 3 від 07.04.2017 ціну за молоко питне незбиране пастеризоване збільшено до 16,89 грн./кг, кількість зменшено до 9907,51 кг, за молоко згущене ціну залишено без змін, а саме 71,39 грн./кг, кількість теж залишено без змін, а саме 165,28 кг.;

- № 4 від 08.04.2017 ціну за молоко питне незбиране пастеризоване збільшено до 18,57 грн./кг, кількість зменшено до 9011,20 кг, за молоко згущене ціну залишено без змін, а саме 71,39 грн./кг, кількість теж залишено без змін, а саме 165,28 кг.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що, внаслідок укладення додаткових угод ціну за кілограм молока питного незбираного пастеризованого збільшено з 12,70 грн. до 18,57 грн., тобто на 5,87 грн. (46,22 % від первинної ціни) кількість зменшено з 13170 кг до 9011,20 кг, тобто на 4158,2 кг (31,58% від первинної кількості), ціну за кілограм молока згущеного збільшено з 59,00 грн. до 71,39 грн., тобто на 12,39 грн. (21 % від первинної ціни) кількість зменшено з 200 кг до 165,28 кг, тобто на 34,72 кг (17,36 % від первинної кількості) та вони стали вищими за ті пропозиції, які пропонували інші учасники під час проведення торгів.

Як вбачається з пункту 1 додаткових угод, сторонами здійснено посилання на пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі та зазначено, що вони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару на 10 % без зміни суми договору.

Для укладення усіх додаткових угод другим відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу першого відповідача надсилалися листи, в яких він повідомляв, що ринкова ціна у постачальника підвищувалася на 10 % та долучав лист Головного управління статистики у Сумській області з інформацією про середні споживчі ціни на продовольчі товари, а саме одну й ту саму інформацію Головного управління статистики у Сумській області від 03.04.2017 № 03.04-32/55-17, відповідно до якої середня споживча ціна молока пастеризованого станом на лютий 2017 року становить 17,54 грн. Збільшення ціни на молоко згущене взагалі ніяким чином ним документально не обґрунтовувалося.

Як вбачається з Тендерної пропозиції другим відповідачем взяті на себе зобов'язання постачати молоко питне незбиране пастеризоване по ціні 12,71 грн./кг та молоко згущене по ціні 59,00 грн./кг. При цьому, ним зазначено та підписано зобов'язання стосовно того, що він має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та договору на загальну суму 179138,00 грн.

Окрім цього, другим відповідачем у Тендерній пропозиції зазначено, що він погоджується дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 120 днів з дня розкриття Тендерних пропозицій, пропозиція буде обов'язковою для нього.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України Про публічні закупівлі (далі - Закон).

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною першою статті 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України, (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно частини четвертої статті 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Як встановлено судом, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні всіх додаткових угод на 10 % сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі та безпідставно змінено істотні умови договору.

На запит заступника керівника Сумської місцевої прокуратури від 14.06.2017 року № 112-6996 Головне управління статистики у Сумській області надало письмову інформацію від 15.06.2017 року за № 03.4-32/826-17, згідно якої середня споживча ціна на молоко з підвищеним вмістом жиру (1000 г), що склалася у торгівельній мережі по Сумській області у січні-травні 2017 року становила: січень - 17,07 грн., лютий - 17,54 грн., березень - 17,51 грн., квітень - 16,98 грн., травень - 16,44 грн.

У своєму відзиві на позов представник другого відповідача, пояснюючи низькі ціни у тендерній пропозиції (молоко питне незбиране пастеризоване не жирне 2.7 % жирність, 1 л упаковка - 12,70 грн., молоко згущене - 59,00 грн. за кг), зазначив, що під час проведення торгів (09.03.2017 року) ФОП ОСОБА_1 мав на складі певну кількість продукції, яка була завчасно закуплена за низькими цінами, що дозволяло йому запропонувати на торгах ціну нижчу за ціни інших учасників, і першу поставку було здійснено саме за запропонованою на торгах ціною.

Згадане пояснення не підтверджено жодним доказом та не може відповідати дійсності, виходячи з наступного: відповідно до тендерної пропозиції та наданої ФОП ОСОБА_1 декларації виробника - ТОВ Богодухівський молзавод , термін придатності молока пастеризованого, що поставляється другим відповідачем першому відповідачу, становить 3 доби. Кінцевий термін подачі тендерних пропозицій був до 08.03.2017 року, аукціон розпочався 09.03.2017 року, а термін поставки товару - з квітня по грудень 2017 року. За таких обставин на час проведення аукціону товар (молоко питне незбиране пастерізоване), який поставлявся другим відповідачем першому відповідачеві, не міг бути закуплений, оскільки не був ще навіть виготовлений виробником (молоко пастеризоване виробництва до 08.03.2017 року не могло постачатися другим відповідачем першому відповідачеві у квітні 2017 року).

На момент подачі первинної та уточненої пропозицій, проведення аукціону та підписання договору ФОП ОСОБА_1 знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на продукти, постачання яких він здійснював і мав намір здійснювати, але гарантував їх постачання першому відповідачеві за значно нижчими цінами, ніж середньостатистичні ціни по області у січні-лютому 2017 року.

Через чотири дні після підписання договору і через двадцять днів після проведення аукціону додатковими угодами № 1 від 05.04.2017 року, № 2 від 06.04.2017 року, № 3 від 07.04.2017 року та № 4 від 08.04.2017 року сторони безпідставно без обгрунтування та документального підтвердження коливання цін на ринку у проміжок часу з дня надання уточненої тендерної пропозиції другим відповідачем та укладення договору до днів укладення додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4 до нього завищили ціни на молоко питне незбиране пастеризоване 12,70 грн. до 18,57 грн. (на 46,22 % від первинної ціни), зменшивши кількість з 13170 кг до 9011,20 кг (на 4158 кг - на 31,58 % від первинної кількості), а також завищили ціну за 1 кг молока згущеного з 59,00 грн. до 71,39 грн. (на 21 % від первинної ціни), зменшивши кількість з 200 кг до 165,28 кг (на 34.72 кг - на 17,36 % від первинної кількості).

Кожне з вищезгаданих чотирьох підвищень ціни є безпідставним та необгрунтованим і суперечить статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки згідно пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 відсотків) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку .

Коливання ціни товарів, які постачаються другим відповідачем першому відповідачеві, на ринку у період з 09.03.2017 року по 05.04.2017 року, по 06.04.2017 року та відповідно по 08.04.2017 року жодним належним та допустимим доказом відповідачами не підтверджено.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частин першої-третьої, п'ятої, шостої статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Додаткові угоди № 1 від 05.04.2017 року, № 2 від 06.04.2017 року, № 3 від 07.04.2017 року та № 4 від 08.04.2017 року до договору поставки № 20 від 01.04.2017 року суперечать вимогам статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , а тому мають бути визнані недійсними.

Окрім цього, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечить меті Закону України Про публічні закупівлі . Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Подання другим відповідачем при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників та одразу ж після укладення договору надсилання листів з проханням погодити більшу ціну за товар, не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення першим відповідачем додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар та зменшенням його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, на момент подачі первинної, уточненої Тендерної пропозиції, проведення аукціону та підписання основного договору, другий відповідач був обізнаний стосовно цін, які склалися на ринку на продукти харчування, водночас гарантував постачання молочної продукції першому відповідачу за нижчими цінами, ніж середньостатистичні по області у лютому. Натомість через чотири дні після підписання договору і через двадцять після проведення тендеру упродовж тижня безпідставно їх завищив на 46,22 % та 21 %.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Тендерної документації, внесення змін до договору поставки щодо ціни за одиницю товару повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічні вимоги передбачені пунктом 2.1 основного договору від 01.04.2017 року.

Пунктом 2.1 основного договору поставки від 01.04.2017 року зазначено, що в ціну товару включені всі витрати, пов'язані із закупівлею товару, витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших обов'язкових платежів, зборів, отримання дозволів, сертифікатів та інше.

Водночас, сторонами не надано будь-яких даних, які б свідчили про наявність об'єктивних обставин, що виникли упродовж 5-8 квітня 2017 року і які б слугували підставами для збільшення ціни за одиницю поставленого товару.

Коливання цін на ринку на молоко пастеризоване на 46,22% та на молоко згущене на 21 % в сторону збільшення за період з 05 по 08 квітня 2017 року не відбувалося.

Більш того, за період з січня по квітень ціни на молоко пастеризоване по області знизились з 17,07 грн. по 16,98 грн. за 1 кг. У травні додатково знизилася середня ціна по області до 16,44 грн. за 1 кг.

Більш того, у жодній з додаткових угод сторонами документально не підтверджено та не обґрунтовано підвищення ціни за одиницю товару згущеного молока.

Підвищуючи ціну за одиницю товару на молоко пастеризоване з 12.70 грн. до 13,97 грн., а потім відповідно до 15,36 грн.; 16,89 грн.; 18,57 грн.; другий відповідач посилається на довідку ГУ статистики у Сумській області про те, що середня споживча ціна на молоко пастеризоване по області за лютий 2017 року становить 17,54 грн.

Водночас, вказана довідка не може вважатися обґрунтованою підставою для підвищення ціни, оскільки не свідчить про коливання ціни на ринку , як того вимагає пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , а лише констатує середню ціну по області, яка сумарно складається з середніх цін в магазинах та ринках ряді міст області у лютому.

Таким чином, коливання ціни як підстава для зміни істотних умов договору нічим не підтверджується, і тому внесення таких змін до договору про закупівлю є необґрунтованим та безпідставним.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин позовні вимоги прокурора є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідачів, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 05.04.2017, № 2 від 06.04.2017, № 3 від 07.04.2017, № 4 від 08.04.2017 до договору поставки № 20 від 01.04.2017, укладеного Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на поставку молока питного незбираного пастеризованого не нижче 2,7% жирність та молока згущеного.

3. Стягнути з Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165, ідентифікаційний код 38245193) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; отримувач - Прокуратура Сумської області, код 03527891, р/р 35214005002983, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; отримувач - Прокуратура Сумської області, код 03527891, р/р 35214005002983, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.08.2017.

Суддя П.І. Левченко

Дата ухвалення рішення22.08.2017
Оприлюднено29.08.2017
Номер документу68478782
СудочинствоГосподарське
Сутьвизнання недійсними додаткових угод до договору поставки

Судовий реєстр по справі —920/582/17

Ухвала від 18.12.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Левченко Павло Іванович

Ухвала від 17.11.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Левченко Павло Іванович

Рішення від 22.08.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Левченко Павло Іванович

Ухвала від 03.08.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Левченко Павло Іванович

Ухвала від 26.06.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Левченко Павло Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні