Постанова

від 07.08.2017 по справі 906/245/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 906/245/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання - Кушніруку Р.В.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 05.07.2016р.), ОСОБА_2 (довіреність від 14.03.2017р.)

відповідача 1 - ОСОБА_3 (Голова ОСОБА_4 сільської ради Малинського району)

відповідача 2 - ОСОБА_5 (довіреність від 31.05.2017р.)., ОСОБА_6 (директор)

розглядаючи апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» на рішення господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17

Позивач: Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство «Скуратівське»

Відповідач 1: ОСОБА_4 сільська рада Малинського району Житомирської області

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум Плюс"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17 (суддя Тимошенко О.М.), позов задоволено частково, визнно недійсним рішення 38-ї сесії ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області від 27 квітня 2015 року про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території ОСОБА_4 сільської ради.

Припинено провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору оренди №онд-1 площею 3,0993 га.

Стягнуто з ОСОБА_4 сільської ради на користь Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" - 1600,00грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Житомирської області в частині часткового задоволення позову мотивоване тим, що у відповідача - ОСОБА_4 сільської ради були відсутні повноваження на передачу витребуваних земельних ділянок (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту, у користування ТОВ "Гранум плюс", а в частині припинення провадження у справі мотивоване тим, що позивачем до позовної заяви додано копію договору оренди №онд-1, в якому не зазначено орендаря земельної ділянки, він не містить посилання на рішення ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області від 27 квітня 2015 року , вказаний договір не зареєстрований у книзі записів реєстрації договрів оренди земельних часток (паїв).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_4 сільська рада Малинського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» оскаржили його в апеляційному порядку.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 сільська рада посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки спір не підвідомчий господарському суду, а тому просить рішення в частині визнання недійсним рішення 38-ї сесії ОСОБА_4 сільської ради від 24.07.2017 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

В обгрунтування апеляційної скарги ТОВ "Гранум плюс" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки у позивача відсутні будь-які матеріально-правові вимоги по земельній ділянці 2859,3 га., оскільки позивач на момент визнання його правонаступником КСП ім. Котовського вже не був власником спірної земельної ділянки, а тому просить суд оскаржене рішення скасувати в частині визнання недійсним рішення 38-ї сесії ОСОБА_4 сільської ради від 24.07.2017 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження в частині визнання недійсним рішення 38-ї сесії ОСОБА_4 сільської ради від 24.07.2017 року припинити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року у справі №906/245/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17 та об'єднано її для спільного розгляду з раніше прийнятою до провадження апеляційною скаргою ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області для спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №906/245/17.

13.07.2017 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-04/936 від 14.07.2017 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Павлюк І.Ю., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/245/17.

Автоматизованою системою документообігу суду, визначено колегію суддів для розгляду справи №906/245/17 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Огороднік К.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 року у справі №906/245/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Огороднік К.М. прийнято до провадження апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі №906/245/17 розгляд апеляційних скарг відкладався.

17.07.2017 року відпредставника ТОВ "Гранум Плюс" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації на території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім Котовського ОСОБА_4 сільської ради від 2005 року за інв № 18-197-15-535, як доповнення до рішення ОСОБА_4 сільської ради від 24.12.2005 року, які додатково свідчать про розпаювання земель КСП ім. Котовського.

31.07.2017 року від ОСОБА_4 сільської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року проектно-технічної документації, розпорядження голови районної державної адміністрації №272 від 04.06.2004 року, списки осіб, яким надано право на землю, нормативно-грошові оцінки земельних ділянок, рішення сесій ОСОБА_4 сільської ради, протоколи загальних зборів та інші документи.

04.08.2017 року, на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року від представника позивача надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, в яких позивач посилається на відсутність будь-яких документів про виділення в натурі земельних часток (паїв), які є предметом оскаржуваного рішення ОСОБА_4 сільської ради, земельні частки знаходяться за межами населеного пункту та не передавалися в розпорядження ОСОБА_4 сільської ради.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-04/1060 від 04.08.2017 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/245/17.

Автоматизованою системою документообігу суду, визначено колегію суддів для розгляду справи №906/245/17 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 року у справі №906/245/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М. прийнято до провадження апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17.

07.08.2017 року від директора ТОВ "Гранум Плюс" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких апелянт посилається на те, що позивач як до правонаступництва так і на момент розгляду даного спору не був ні власником ні користувачем земельної ділянки у зв'язку з чим рішення ОСОБА_4 сільської ради щодо надання дозволу ТОВ "Гранум Плюс" на передачу в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) жодним чином не зачіпає та не порушує права і обов'язки позивача.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду в судовому засіданні 07.08.2017 року заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційних скарг та доданих до них документів, відзив на апеляційні скарги, а також докази та обгрунтування долучені сторонами до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 38 сесії, 6 скликання ОСОБА_4 сільської ради від 27.04.2015 року, ТОВ "ГРАНУМ ПЛЮС" надано дозвіл на оформлення договорів оренди земель сільськогосподарського призначення (паїв) громадян, які не реалізували своє право на успадкування та отримання у приватну власність належних їм земельних часток (паїв) орієнтовною площею 200,00 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_4 сільської ради, терміном на 10 років, до оформлення їх власниками (спадкоємцями) прав на земельні ділянки.

вказані земельні ділянки знаходяться на території ОСОБА_4 сільської ради за межами населеного пункту.

Зі спірного рішення вбачається, що сільська рада надала в оренду розподілені земельні ділянки на підставі ст.1285 ЦК України, яка зазначає, що у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки.

Вважаючи спірне рішення незаконним, а укладений на його підставі договір оренди недійсним, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Житомирської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача - ОСОБА_4 сільської ради були відсутні повноваження на передачу земельних ділянок (паїв), у користування ТОВ "Гранум плюс" та, відповідно, укладення договору оренди.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками викладеними в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч.3 ст.2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Згідно з нормами ст.4 Закону України «Про оренду землі» сільські ради в межах повноважень, визначених законом, є орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності.

При цьому відповідно до ст.83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Невитребувані земельні частки (паї), стосовно яких сільська рада прийняла оспорюване рішення та уклала договори оренди, не є землями комунальної власності.

Спеціальним законодавчим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками тв використання нерозподілених (невитребуваних) земельниї ділянок є Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-ІУ від 05.06.2003 р. (далі - Закон).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

У відповідності до ч.2 ст.5 цього Закону сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" від 04.02.2004 №122 встановлено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом; відповідно до п. 12 цієї ОСОБА_5 - нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Згідно статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Крім того, у відповідності до п.2 і п.12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 р. № 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду; організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

За змістом норм ст.5 і ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п.п.2,12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 122 розпорядження, зокрема, передача в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) здійснюють сільські, селищні, міські ради чи райдержадміністрації в залежності від місця розташування таких ділянок, а саме: за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради нерозподілені (невитребувані) земельні частки можуть передаватися в оренду в межах населених пунктів, а за рішенням районної державної адміністрації - за межами населених пунктів.

Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що оскільки земельні ділянки (паї), які передані в оренду спірним рішенням, знаходяться на території ОСОБА_4 сільської ради, але за межами населених пунктів, повноваження з передачі в оренду вказаних у договорі земельних ділянок (не витребуваних паїв) належать районній державній адміністрації.

Відповідно до п.2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного Суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

А тому, у відповідача - ОСОБА_4 сільської ради були відсутні повноваження на передачу витребуваних земельних ділянок (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту, у користування ТОВ "Гранум плюс" та, відповідно, укладення договору оренди.

Щодо доводів апелянта - ОСОБА_4 сільської ради про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

За ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За приписами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів належать У свою чергу, спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У свою чергу, оспорювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень стосовно акта ненормативного характеру, що вичерпує свою дію після його реалізації, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників.

Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з п. 1.2.2. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики, розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Враховуючи вище викладені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_4 сільської ради про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

Щодо доводів ТОВ "Гранум плюс" про те, що у позивача відсутні будь-які матеріально-правові вимоги до ОСОБА_4 сільської ради та ТОВ "Гранум плюс", оскільки його права жодним чином не були порушені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

28.05.1995 року ОСОБА_4 сільською радою народних депутатів Малинського району Житомирської області видано ОСОБА_7 на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000107 Колективному сільськогосподарському підприємству імені Котовського про те, що вказаному власнику землі передається у колективну власність.

03.12.1999 року Президентом України видано Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» , яким передбачалося реформувати протягом грудня 1999 - квітня 2000 р. колективні сільськогосподарські підприємства в нові організаційні форми господарювання ринкового типу, які функціонують на засадах приватної власності на землю та майно.

При цьому, всім членам КСП забезпечувалося право вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

На виконання вимог вищезазначеного Указу Президента України, в 2000 році також було реформовано КСП ім. Котовського в приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство «Скуратівське» .

Відповідно до вимог п.10 «Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» , Затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 року №63 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за №306/5497) - при перетворенні КСП в інше підприємство, яке щойно виникло, переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого КСП.

В ході розпаювання земель реформованого КСП ім. Котовського (розпорядження № 142 голови Райдержадміністрації Малайського району Житомирської області), ОСОБА_4 сільською радою було виготовлено список громадян, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай). Такий список містив в собі 473 особи та додається до письмових обґрунтувань (додаток № 1 на 28 аркушах).

У подальшому, розпорядженням райдержадміністрації Малинського району № 272 від 04.06.2004 року, даний список уточнено і кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) згідно уточненого списку склала 471 особа.

В 2005 році було розроблено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадян із земель реформованого КСП ім. Котовського ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області. Тобто були умовно виділені земельні частки (паї) особам які мали право на їх отримання без виділення в натурі.

Відповідно до експлікації земель, (т. 1 а.с. 155), було піддано розпаюванню та було віднесено до земель запасу лише 1787,4176 га.

Решта земель, згідно Державного ОСОБА_7 на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 000107 в кількості 1071,8824 га. - залишається у власності та користуванні правонаступника реформованого КСП ім. Котовського .

У подальшому, частина громадян, які мали право на отримання права власності на землю, діючи відповідно до вимог ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , скористались своїм правом в повній мірі та отримали всі необхідні документи, якими підтверджується їх право власності на землю.

Особи, які провели повне оформлення права власності на свої земельні частки (паї) здійснюють їх обробіток на власний розсуд, в тому числі здають в оренду П(ПО)СП «Скуратівське» , що підтверджується договорами оренди земельних паїв (т. 2 а.с. 36 - 47).

Інша частина громадян, отримавши сертифікати на земельну частку (пай) та отримавши умовно виділену земельну ділянку згідно проектно технічної документації із землеустрою, в силу різних обставин не вчинила дій щодо виділення належних їм земельних часток (паїв) в натурі.

Третя частина громадян, що була включена до списку осіб що мають право на отримання земельної частки (паю), або їх спадкоємців, до даного часу не отримали земельних сертифікатів.

Належні таким особам земельні частки (паї) до даного часу залишаються не виділеними в натурі та не витребуваними з користування П(ПО)СП «Скуратівське» .

Відповідно до Ухвали Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 року у справі №303"б" вбачається, що КСП ім. Котовського реформовано, ї його правонаступником є П(ПО)СП «Скуратівське» .

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що П(ПО)СП «Скуратівське» до прийняття ОСОБА_4 сільською радою оскаржуваного рішення відповідно до наявного в матеріалах справи списку затвердженого головою ОСОБА_4 сільської ради в 2007 році, вже використовувало у своїй господарській діяльності не витребувані земельні частки (т. 1 а.с. 74 - 80).

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що П(ПО)СП «Скуратівське» є належним позивачем у даному спорі, права та інтереси якого були порушені рішенням 38-ї сесії ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області від 27 квітня 2015 року.

А тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта ТОВ "Гранум плюс", що у позивача відсутні будь-які матеріально-правові вимоги до відповідачів.

Інші доводи ТОВ "Гранум плюс", викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору оренди №онд-1, на підставі ст.80ч.1, оскільки позивачем до позовної заяви додано лише копію вищезазначеного договору оренди, а не оригінал, також договір не містить посилання на рішення ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області від 27 квітня 2015 року, окрім того, вказаний договір не зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 32 ГПК України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

Письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Судова колегія вважає, що посилання ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» , викладені ними в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на ОСОБА_4 сільську раду Малинського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» .

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_4 сільської ради Малинського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Плюс» - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 31.05.2017 року у справі №906/245/17 - залишити без змін.

3. Справу №906/245/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.