Ухвала

від 29.08.2017 по справі 522/15697/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15697/17

Провадження № 2/522/8892/17

УХВАЛА

29 серпня 2017 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А. Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-38 , третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконними установчих зборів та рішень установчих зборів, визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації юридичної особи , -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-38 , третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконними установчих зборів та рішень установчих зборів, визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації юридичної особи .

Позивач разом із позовом подала заяву, по якій просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом :

зупинити дію рішень, прийнятих установчими зборами власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Садиковська, 38, від 05 березня 2016 року, що оформлені Протоколом № 1 від 03 березня 2016 року до ухвалення і набрання чинності судового рішення по цій справі;

заборонити Одеській міській раді передачу будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садиковська 38, що обліковується на балансі КП ЖКС Порто-Франківський , в управління (на баланс) ОСББ Чайка-38 до ухвалення і набрання чинності судового рішення по цій справі;

заборонити ОСББ Чайка-38 приймати в управління (на баланс) будинок за адресою: м. Одеса, вул. Садиковська 38, що обліковується на балансі КП ЖКС Порто- Франківський до ухвалення і набрання чинності судового рішення по цій справі;

заборонити ОСББ Чайка-38 здійснювати передачу у користування, відчужувати та здійснювати будь-яке інше розпорядження приміщеннями в будинку №38 по вул. Садиковська в м. Одесі, які належать на праві спільної сумісної власності власникам житлових і нежитлових приміщень, та змінювати їх цільове призначення до ухвалення і набрання чинності судового рішення по цій справі.

При цьому посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо Будинок 38 по вул. Садиковська буде прийнято в управління (на баланс) ОСББ. Зазначене значно погіршить законні права та інтереси Позивача за захистом яких вона звернулась до суду, керівництвом ОСББ можуть бути заключні угоди (у тому разі кредитні) на вкрай невигідних для мешканців Будинку умовах, здійснено розпорядження майном, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам приміщень у вказаному будинку на власний розсуд, чим буде завдано шкоди Позивачу, як власнику та співвласнику квартир та нежитлових приміщень у Будинку.

Заява про забезпечення позову розглядається в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України , способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому. Зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом заборони органам управління юридичних осіб приймати рішення, виконувати статутні функції, здійснювати господарську діяльність.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Позивач не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача,- про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які беруть участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: А. Ю. Бойчук