Ухвала

від 10.05.2007 по справі 6/213-5057

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/213-5057

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

10.05.07                                                                                           Справа  № 6/213-5057

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2007р.

у справі № 6/213-5057

за позовом позивача 1 Тернопільського обласного комунального підприємства „Профілактична дезинфекція”, м.Тернопіль

позивача 2 Тернопільського обласного комунального підприємства „Профілактична дезинфекція” в Тернопільському районі, с.Плотича Тернопільського району

до відповідача Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про визнання протиправною відмови та зобов”язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:

від позивача 1: Кічула Я.П.–представник, Пивоварчук О.М. –головний бухгалтер.

від позивача 2: Кічула Я.П.–представник.

від відповідача: Лисий Я.І. –старший державний податковий інспектор.

Особам, які беруть участь у справі, права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2007р. у справі № 6/213-5057 задоволено позов Тернопільського обласного комунального підприємства „Профілактична дезинфекція”, м.Тернопіль та Тернопільського обласного комунального підприємства „Профілактична дезинфекція” в Тернопільському районі, с.Плотича Тернопільського району і визнано протиправними відмови Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль у переведенні на спрощену систему оподаткування, викладені у листах від 08.12.2006р. № 82862/15-04 та від 13.12.2006р. № 84329/7/15-04, зобов”язано відповідача видати позивачам з 01.01.2007р. свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2007 році за ставкою 10 відсотків.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що позивачі повністю відповідають критеріям, які ставляться ст.1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” та ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.1998р. № 727/98 для визначення суб'єктів малого підприємництва щодо яких може запроваджуватись спрощена система оподаткування, у т.ч. за ставкою 10%

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивачі у письмовому запереченні на апеляційну скаргу та представник позивачів в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивачів, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, відповідно до виданих у серпні 2001р. реєстраційних свідоцтв та довідок статуправління позивачі є суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами комунальної форми власності. Все майно позивачів є власністю громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління якими здійснює Тернопільська обласна рада і належить підприємствам на праві повного господарського відання (п.5.2 та розділ 6 Статутів). Згідно з статутами та реєстраційними картками, статутний фонд у позивачів відсутній. У 2006 році позивач 2 згідно з свідоцтвом № 1915005949 від 01.04.2006р. сплачував єдиний податок за ставкою 10 відсотків, а позивач 1, як свідчать свідоцтва № 751 від 14.09.2001р., № 788 від 26.12.2002р., № 1918004067 від 25.12.2003р., № 1918004852 від 17.12.2004р., № 1918007307 від 01.04.2006р. був платником єдиного податку за ставкою 10% впродовж 2001–2006рр.

З метою отримання свідоцтва про сплату єдиного податку у 2007р. позивачі звернулись до відповідача із відповідною заявою в грудні 2006р.

Листами від 08.12.2006р. № 82862/15-04 та від 13.12.2006р. № 84329/7/15-04 відповідач відмовив у видачі свідоцтв з посиланням на п.7 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.1998р. № 727/98 та наказ ДПА України № 352 від 23.06.2006р. “Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності”, з тих мотивів, що дія Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам –учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%. Аналогічними мотивами відповідач обґрунтовує і апеляційну скаргу.

Однак, при надані відмови відповідачем не враховано всіх обставин та вимог закону.

Так, згідно з ст.1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” суб'єктами малого підприємництва є, зокрема юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро. .

Відповідно до ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.1998р. № 727/98 (далі –Указ № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.гривень.

Одночасно частиною 4 ст.7 Указу № 727/98 визначено, що його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам –учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%.

При цьому Указом № 727/98 не ставиться право застосування спрощеної системи оподаткування в залежність від форми власності суб”єкта підприємницької діяльності.

За Статутами позивачі створені (перереєстровані) в 2001р. Їх організаційно-правова форма та форма власності у порівнянні із 2001–2006рр. не змінились. Статутний фонд у позивачів не створювався і є відсутнім. Вказане відповідачем не спростовано, протилежного не доведено.

Тому апеляційним господарський суд погоджується та вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачі повністю відповідають критеріям, які ставляться ст.1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” та ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.1998р. № 727/98 для визначення суб'єктів малого підприємництва щодо яких може запроваджуватись спрощена система оподаткування, у т.ч. за ставкою 10%, що стверджується також виданими відповідачем раніше свідоцтвами про сплату єдиного податку № 751 від 14.09.2001р., № 788 від 26.12.2002р., № 1918004067 від 25.12.2003р., № 1918004852 від 17.12.2004р., № 1918007307 від 01.04.2006р. для позивача 1 та № 1915005949 від 01.04.2006р. для позивача 2.

Крім того, відповідачем прийнято від позивача звіт платника єдиного податку за І квартал 2007р., що свідчить про погодження скаржником застосування позивачами спрощеної системи оподаткування та сплати єдиного податку за ставкою 10 %.

Апеляційним господарським судом враховано також, що відмова у видачі позивачам свідоцтв про право сплати єдиного податку та доводи апеляційної скарги обґрунтовуються відповідачем мотивами, викладеними у податкового роз”ясненні, затвердженому наказом ДПА України № 352 від 23.06.2006р., яке згідно з пп.4.4.2”г” п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не має сили нормативно-правового акту, а тому не може бути прийняте судом до уваги. Мотиви вказаного податкового роз”яснення продубльовані в листі ДПА України від 17.10.2006р. № 11668/5/15-0416, на який також безпідставно покликається скаржник, так як лист не має сили нормативно-правового акту.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог, визнав протиправними відмови Тернопільської ОДПІ у переведенні на спрощену систему оподаткування, викладені у листах від 08.12.2006р. № 82862/15-04 та від 13.12.2006р. № 84329/7/15-04 та зобов”язав відповідача видати позивачам з 01.01.2007р. свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2007 році за ставкою 10 відсотків.

А тому враховуючи вимоги ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, з огляду на недоведеність при розгляді даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій, Тернопільською ОДПІ належними доказами правомірності здійсненої відмови у переведенні позивачів на спрощену систему оподаткування, викладеної у листах від 08.12.2006р. № 82862/15-04 та від 13.12.2006р. № 84329/7/15-04, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Тернопільської області - без змін, як така, що постановлена на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2007р. у справі № 6/213-5057 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Процик Т.С.

Суддя                                                                                                    Галушко Н.А.