Постанова

від 14.08.2017 по справі 804/7319/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 р. Справа № 804/7319/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису від 09.09.2016 року та постанови від 09.09.2016 року № 44/3212.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не суб'єктом містобудування, у зв'язку з чим до нього не повинні бути застосовані штрафні санкції відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Також позивачем зазначено, що склад промислових товарів за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 14 був придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2016 року, в якому зазначено, що склад належав на праві власності ТОВ Дніпроуніверсалбуд , що було підтверджено документально, в тому числі підставою виникнення права власності була декларація про готовність об'єкта до експлуатації ДП 142130990759, зареєстрована 10.04.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області. У зв'язку з чим, позивач вважає припис від 09.09.2016 року та постанову від 09.09.2016 року № 44/3212 незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача подав заяву про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлення про дату та час судового засідання до суду не з'явився, письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - ЗУ № 3038-VI) та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі заяви гр. ОСОБА_3 від 17.08.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо об'єкту будівництва за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 14.

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2016 року, яким встановлено, що об'єкт експлуатується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як станція технічного обслуговування автомобілів. На об'єкті присутній персонал, в наявності автомобілі, що ремонтуються, в приміщенні встановлено обладнання для ремонту та обслуговування автомобілів. Об'єкт експлуатується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не прийнятим в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 ЗУ № 3038-VI.

У зв'язку з виявленням даних порушень та з метою їх усунення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було видано ФОП ОСОБА_2 припис від 09.09.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також на підставі висновків акту перевірки було складено протокол від 09.09.2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11-00 год. 20 вересня 2016 року у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29, к. 510.

Вищезазначені документи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відмовився отримати, про що зазначено в самих документах.

20.09.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області була винесена постанова № 44/3212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2, п. 6, ч. 2, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 року № 208/94-вр (далі - ЗУ № 208/94-вр) та накладено на позивача штраф у сумі 65 250 грн.

Не погоджуючись з приписом від 09.09.2016 року та постановою від 09.09.2016 року № 44/3212 позивачем був поданий адміністративний позов до суду.

Правомірність винесеного припису від 09.09.2016 року та постанови від 09.09.2016 року № 44/3212 є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 41 ЗУ № 3038-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ № 3038-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності регулюється постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - порядок № 553) та постановою від 06.04.1995 р. №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до п. 5 порядку № 553 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 порядку № 553 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є в тому числі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до пунктів 16-17 порядку № 553 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до п. 21 порядку № 553 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з п.3, 9 порядку № 244 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16, 22 порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Як зазначено вище, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області була проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 09.09.2016 року.

На підставі висновків акту перевірки було складено протокол від 09.09.2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

20.09.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області була винесена постанова № 44/3212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що з дня набрання чинності у листопаді 1994 року ОСОБА_4 України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , ст. 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (ОСОБА_4 України від 21 вересня 2000 року № 1988-III).

19 січня 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI ОСОБА_4 України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

ОСОБА_4 України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , зокрема положення пп. 4 та 6 ч. 2 ст. 2 щодо накладення штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема розпочали відповідне будівництво та не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Частина 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Судом встановлено, що позивач придбав склад промислових товарів за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 14 на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 360.

Склад належав на праві власності ТОВ Дніпроуніверсалбуд , що було підтверджено документально, в тому числі підставою виникнення права власності була декларація про готовність об'єкта до експлуатації ДП 142130990759, зареєстрована 10.04.2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровської області.

У зв'язку з чим, ФОП ОСОБА_2 не повинен нести відповідальність за експлуатацію об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 14 не введеного в експлуатацію.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво складу промислових товарів по вул. Краснопільська, буд. 14 у м. Дніпропетровську від 10.04.2013 року № ДП 142130990759, яка була надана ТОВ Дніпроуніверсалбуд (код ЄДРПОУ 31959251).

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 39 ЗУ № 3038-VI ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що об'єкт за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 14 вже введений в експлуатацію.

Також суд зазначає, що суб'єктами правопорушення відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є виключно: суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності); суб'єкти містобудування, які виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Проте, Позивач не є замовником будівництва та не виконує функції замовника та підрядника. Позивачем склад промислових товарів не реконструювався і не змінювався за своїми зовнішніми розмірами.

З огляду на наведене, враховуючи вимоги ст. ст. 1, 2 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач не є суб'єктом містобудування та відповідно не несе відповідальності за порушення вимог здійснення містобудівної діяльності, вчинених такими суб'єктами.

Враховуючи вищевикладене, припис від 09.09.2016 року та постанова від 09.09.2016 року № 44/3212 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису від 09.09.2016 року та постанови від 09.09.2016 року № 44/3212 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 09.09.2016 року та постанову від 09.09.2016 року № 44/3212 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Присудити із Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 030, 50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1