Рішення

від 22.08.2017 по справі 908/1299/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/104/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 Справа № 908/1299/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.10.2017р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» , м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 3954,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» про стягнення заборгованості в розмірі 23 192,67 грн.

23.06.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що у 03.01.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» (Покупець, відповідач) укладено договір № 24 (Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Товар Покупцю, Покупець зобов'язується прийняти даний Товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

В рамках даного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37 025,08 грн., а саме: за видатковими накладними № КИ00015971 від 21.03.2017р. на суму 22 700,92 грн. та № КИ00018598 від 31.03.2017р. на суму 14 324,16 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами або уповноваженими представниками відвантажувального документу - видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка товару здійснювалась на умовах 100% оплати на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки.

За даним Договором ТОВ «Офісний угодник» отримало товар на суму 37 025,08 грн., про що свідчать підписані видаткові накладні, а саме: № КИ00015971 від 21.03.2017р. на суму 22 700,92 грн. та № КИ00018598 від 31.03.2017р. на суму 14 324,16 грн.

ТОВ «Офісний угодник» порушило умови даного Договору щодо своєчасної сплати за отриманий товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 19 025,08 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань щодо сплати отриманого товару позивачем відповідно до умов договору нараховано пеню у сумі 1 501,02 грн., 3 % річних у розмірі 170,69 грн., інфляційні втрати в сумі 593,38 грн. та штраф 10% згідно з п. 7.2. договору у розмірі 1 902,50 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 24 від 03.01.2017р. у розмірі 23 192,67 грн., з яких: 19 025,08 грн. сума основного боргу; 170,69 грн. 3 % річних, 1 501,02 грн. пені, 593,38 грн. інфляційних втрат та 1 902,50 грн. сума 10 % штрафу згідно п. 7.2. Договору.

20.07.2017р. від позивача до суду надійшли документи витребувані ухвалою суду від 26.06.2017р. разом із заявою № 14/07 від 14.07.2017р. про зменшення розміру позовних вимог.

У вказаній заяві позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» сплатило суму основного боргу на підтвердження чого надав завірені копії платіжних доручень. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» 3 % річних у розмірі 131,38 грн., 1 136,74 грн. пені, 784,37 грн. інфляційних втрат та 1 901,70 грн. суми 10% штрафу згідно п. 7.2. Договору.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» від 14.07.2017р. № 14/07 про зменшення розміру позовних вимог суд приймає її до розгляду, оскільки вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та розглядає справу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» 3 % річних у розмірі 131,38 грн., 1 136,74 грн. пені, 784,37 грн. інфляційних втрат та 1 901,70 грн. суми 10% штрафу згідно п. 7.2. Договору.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 175, 193, 231 ГК України, ст. 1, 3, 46, 47-1, 54, 55, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1299/17, присвоєно справі номер провадження 35/104/17 та призначено розгляд справи на 20.07.2017р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 20.07.2017р. розгляд справи відкладено на 22.08.2017р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 22.08.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання 20.07.2017р. та 22.08.2017р. не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 26.06.2017р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 20.07.2017р. направлялись на адресу відповідача, яка повідомлена суду позивачем та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 69121, м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, буд. 26.

Відповідно до підпунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 26.06.2017р., яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулась до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання» .

На день розгляду справи, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.07.2017р. не поверталась.

Про причини неявки у судові засідання відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Тому з урахуванням обставин справи, вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.08.2017р. за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 22.08.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Юнайтед форест» (Постачальник) та ТОВ «Офісний угодник» (Покупець) укладений договір № 24 від 03.01.2017р. за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Товар Покупцю, Покупець зобов'язується прийняти даний Товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором. (п. 2.1 договору № 24).

Згідно п. 2.2 договору № 24, загальна кількість товару, який є предметом поставки по даному договору, його часткове співвідношення (ассортимент, номенклатура) за сортами, групами, видами, марками, типами, розмірами, а також повна інформація по ціні за одиницю, загальної вартості, ПДВ вказана у документах, перелічених в п. 3.3 даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору № 24, товар поставляється Постачальником на підставі заявок Покупця, підтвердженням заявок служать виписані Постачальником рахунки-фактури, які є додатками до даного договору та є його невідъємною частиною.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами або уповноваженими представниками відвантаженого документа - видаткової накладної. (п. 3.2 договору № 24)

Як зазначено у п. 3.3 договору № 24, разом з товаром Постачальник направляє Покупцю оригінали наступних документів, які є невід'ємною частиною даного договору:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна;

Відповідно до п. 4.1 договору № 24, умови оплати - оплата 100 (сто) % вартості кожної поставки товару на протязі 14 календарних днів з дати поставки (п. 3.2 договору).

Обов'язок Покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту фактичного зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.(п. 4.3 договору № 24).

Як зазначено у п. 7.2 договору № 24, за порушення Покупцем строків оплати (п. 4.1) Покупець зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, включаючи день оплати.

Згідно п. 7.3 договору № 24, Якщо Покупець порушив строки оплати більше ніж на 2 (два) банківських дня, додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі - 10 (десять) % від суми заборгованості, виниклої на момент оплати товару.

Позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 37025,08 грн., а саме: за видатковою накладною № КИ00015971 від 21.03.2017р. на загальну суму з ПДВ - 22700,92 грн.

Відповідачем отримано зазначений товар про що свідчить підпис відповідальної особи - директора ОСОБА_2 Повноваження директора ОСОБА_3 на отримання товару підтверджуються довіреністю за довіреністю 17 від 20.03.2017р.

Відповідно до п. 4.1 договору № 24 кінцевим строком оплати за поставлений за видатковою накладною № КИ00015971 від 21.03.2017р. товар є - 03.04.2017р.

за видатковою накладною № КИ00018598 від 31.03.2017р. на загальну суму з ПДВ - 14324,16 грн.

Відповідачем отримано зазначений товар про що свідчить підпис відповідальної особи - директора ОСОБА_2 Повноваження директора ОСОБА_3 на отримання товару підтверджуються довіреністю за довіреністю 18 від 31.03.2017р.

Відповідно до п. 4.1 договору № 24 кінцевим строком оплати за поставлений за видатковою накладною № КИ00018598 від 31.03.2017р. товар є - 13.04.2017р.

Проте відповідач свій обов'язок по оплаті поставленого за договором № 24 товар виконав не належним чином в строки визначені та сплатив грошові кошти, в порушення строку визначеного п. 4.1 договору № 24 у сумі 18160,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 612 від 30.03.2017р. на суму 160,00 грн., № 621 від 14.04.2017р. на суму 12000,00 грн., № 618 від 04.05.2017р. на суму 6000,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу суму основного боргу у сумі 19 016, 96 грн, що підтверджується платіжнім дорученням № 622 від 05.07.2017р.

Таким чином на час розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором № 24 від 03.01.2017р. відсутній.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № 24 від 03.01.2017р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 136,74 грн. пені, 3 % річних у розмірі 131,38 грн., 784,37 грн. інфляційних втрат та 1 901,70 грн. суми 10 % штрафу, які нараховані за порушення строків оплати визначених договором за отриманий товар.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В підпункті 7.2 договору № 24 сторони визначили, що за порушення Покупцем строків оплати (п. 4.1) Покупець зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 22692,80 грн. за період з 05.04.2017р. по 13.04.2017р. (9 днів прострочки) пеня складає 156,73 грн.;

- від суми боргу 10692,80 грн. за період з 14.04.2017р. по 03.05.2017р. (20 днів прострочки) пеня складає 152,34 грн.;

- від суми боргу 4692,80 грн. за період з 04.05.2017р. по 25.05.2017р. (22 дня прострочки) пеня складає 73,54 грн.;

- від суми боргу 4692,80 грн. за період з 26.05.2017р. по 19.06.2017р. (25 днів прострочки) пеня складає 80,36 грн.;

- від суми боргу 14324,16 грн. за період з 15.04.2016р. по 25.05.2017р. (41 день прострочки) пеня складає 418,35 грн.;

- від суми боргу 14324,16 грн. за період з 26.05.2016р. по 19.06.2017р. (25 день прострочки) пеня складає 245,28 грн.

Таким чином, згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 1126,54 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 1126,54 грн. пені. В частині стягнення пені в розмірі 10, 20 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором від № 24 сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 22692,80 грн. за період з 05.04.2017р. по 13.04.2017р. (9 днів прострочки) 3 % складає 16,79 грн.;

- від суми боргу 10692,80 грн. за період з 14.04.2017р. по 03.05.2017р. (20 днів прострочки) 3 % складає 17,58 грн.;

- від суми боргу 4692,80 грн. за період з 04.05.2017р. по 19.06.2017р. (47 днів прострочки) 3 % складає 18,13 грн.;

- від суми боргу 14324,16 грн. за період з 15.04.2017р. по 19.06.2017р. (97 днів прострочки) 3 % складає 77,70 грн.

Таким чином, згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування відповідачу 3 % річних в розмірі 130, 20 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 130, 20 грн. 3 % річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 1,18 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство .

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем господарський суд вважає його вірним.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 784,37 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлено до стягнення сума штрафу в розмірі 1901,70 грн., відповідно до п. 7.3 Договору.

Якщо Покупець порушив строки оплати більше ніж на 2 (два) банківських дня, додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі - 10 (десять) % від суми заборгованості, виниклої на момент оплати товару. (п .7.3 Договору № 24).

Перевіривши розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що він є вірним, а сума до стягнення в розмірі 1901,70 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1584,05 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний угодник» (69121, м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 26, код ЄДРПОУ 32875883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А, код ЄДРПОУ 22902499) 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) грн. 54 коп. пені, 130 (сто тридцять) грн. 20 коп. - 3 % річних, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 37 коп. інфляційних втрат та 1584 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 05 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 28.08.2017р.

Суддя О.А. Топчій