Рішення

від 21.08.2017 по справі 905/1266/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2017 Справа № 905/1266/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідача 1 : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» , м.Маріуполь, Донецька область

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3499/2008 від 15.08.2008р. та зобов'язання звільнити та повернути майно, -

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1- прокурор (посвідчення № 044395 від 04.10.2016р.)

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача 1 : ОСОБА_2 за довіреністю № 73 від 28.12.2015р.

від відповідача 2 : представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.08.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» , м.Маріуполь, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3499/2008 від 15.08.2008р. та зобов'язання звільнити та повернути майно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 27.06.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 20.07.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 21.08.2017р. та відкладено розгляд справи на 21.08.2017р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що передані за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3499/2008 від 15.08.2008р. приміщення можуть передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом, а вказаним договором нерухоме майно передано в оренду для розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, тобто для здійснення підприємницької діяльності.

20.06.2017р. від представника відповідача 2 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень майно, що є предметом договорів оренди № 3499/2008 від 15.08.2008р. та № 4785/2011 від 31.05.2011р., знаходиться на балансі Маріупольського професійного ліцею в будівлі навчальних майстерень. Це були порожні коридори на першому і другому поверхах, які не брали і не беруть участі в навчальному процесі. Також зазначено, що при укладанні зазначених договорів були отримані дозволи санстанції та пожежної охорони, копії яких додані до вказаних пояснень.

26.06.2017р. від представника відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав:

- ТОВ Фірма Технотрон орендує цю площу на протязі більше 15 років. При укладенні договору це були порожні коридори на першому і другому поверхах, які не брали і не беруть участі в навчальному процесі;

- при укладенні договору був отриманий дозвіл Міністерства освіти і науки (копії додаються);

- також були отримані дозволи від пожежної охорони і санстанції (копії додаються);

- ТОВ Фірма Технотрон своєчасно сплачує оренду приміщень та комунальні послуги. Станом на 15.06.2017р. переплата за оренду становить: до бюджету України - 29773,22 грн., до Маріупольського професійного ліцею - 53661,22 грн. (акти звірок додаються). Ця переплата виникла у зв'язку з прийняттям Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ;

- ТОВ Фірма Технотрон стежить за технічним станом орендованих приміщень: проводить самостійно за власні кошти поточні ремонти даху, сантехніки, опалення, стежить за охороною приміщень (решітки на вікна, закриття вікон металом), тощо;

- на підприємстві працює 15 чоловік і укладені договори з великими підприємствами виготовлення газових плит (Україна, Білорусь). У разі розірвання договору оренди 15 осіб та їх сім'ї залишаться без роботи і засобів до існування. Будуть зірвані експортні контракти, внаслідок чого на підприємствах-партнерах почнуться простої і наслідки виллються у великі штрафи;

- своєчасно страхується орендована площа (копія останнього договору додана до відзиву на позовну заяву).

26.06.2016р. представник відповідача 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Законом України Про освіту заборона на приватизацію, перепрофілювання або використання не за призначенням розповсюджується на Маріупольський професійний ліцей в цілому, а не на індивідуально визначене державне майно. Крім того, Маріупольський професійний ліцей є закладом загальної середньої освіти та належить до об'єктів освіти, а отже, на думку відповідача 1, відносно Маріупольського професійного ліцею як юридичної особи є заборона на приватизацію, перепрофілювання або використання не за призначенням. Разом із тим, предметом оскаржуваного правочину є саме індивідуально визначене державне майно.

04.07.2017р. від Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області на адресу господарського суду Донецької області надійшли заперечення на відзив відповідача 2, в яких зазначено, що ТОВ Фірма Технотрон не має відповідної ліцензії на надання освітніх послуг, основним видом економічної діяльності останнього є виробництво неелектричних побутових приладів, ціль господарської діяльності орендаря не пов'язана з навчально-виховним процесом та не має на меті надання освітніх послуг, а є суто комерційною діяльністю. З огляду на викладене, на думку прокурора, використання приміщень Маріупольського професійного ліцею на умовах оренди суперечить меті досягнення визначених ст. 5 Закону України Про загальну середню освіту завдань.

17.07.2017р. від Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області на адресу господарського суду Донецької області надійшли заперечення на відзив відповідача 1, в яких зазначено, що вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами. Крім того, відповідно до п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

21.07.2017р. від представника позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що відомостей про погодження оспорюваного договору оренди МОН не має, адже відповідно до пункту 22 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. № 578/5 термін зберігання листування з центральними та місцевими органами державної влади становить п'ять років, у зв'язку з чим просив у випадку, якщо відповідачі зазначатимуть про наявність погодження МОН оспорюваного договору просив зобов'язати їх належним чином засвідчених документ (лист Міністерства), який міг би підтвердити таке погодження. Також у зазначених поясненнях представник позивача просив повно та всебічно розглянути обставини даної справи та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

Прокурор в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданому ним відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2008р. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області ( далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» (далі - орендар) був укладений договір №3499/2008 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого (в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення учбових майстерень (надалі - майно) площею 137,2 кв.м., які розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів, буд. 1, що знаходиться на балансі Маріупольського професійного ліцею (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.06.2015р. і становить за незалежною оцінкою 412012 грн. (чотириста дванадцять тисяч дванадцять) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2015р. - 5248,25 грн.

Орендна плата з серпня 2015р. щомісяця корегується на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України (п.3.3. в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008).

Відповідно до п. 3.6. договору (в редакції договору № 9 від 16.11.2016р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) з 01.01.2016р. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 5.1. договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Орендар зобов'язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 15 серпня 2008р. до 10 серпня 2009р. включно.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. (п. 10.10 договору).

Додатковою угодою № 3 від 12.08.2010р. та договорами № 5 від 10.09.2012р., № 7 від 03.09.2013р. та № 8 від 26.10.2015р. продовжувався строк дії вищезазначеного договору. Так, договором № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008 строк дії договору було продовжено до 04.08.2018р. включно.

Зазначений договір та усі договори про внесення змін до нього підписані представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія акту приймання-передавання від 15.08.2008р., відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» прийняло державне майно - нежитлові вбудовані приміщення учбових майстерень площею 137,2 кв.м., які розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул. Приморська, 1, та знаходяться на балансі Маріупольського професійного ліцею, з метою розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, відповідно до договору оренди № 3499/2008р. від 15.08.2008р. Вказаний акт приймання-передавання підписаний та скріплений печатками обох сторін та балансоутримувачем без зауважень.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №3499/2008 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні за змістом правові норми містяться у статті 283 ГК України, ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи спори, пов'язані з укладанням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок укладання відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном.

Пунктом 5 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондується з п.1. ч.1. ст. 287 ГК України, передбачено, що орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

За змістом ст. 18 Закону України Про освіту навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Згідно зі ст.ст. 28, 29 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Пунктом 1.1. Статуту Маріупольського професійного ліцею визначено, що останній є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п.7.8 Статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку 13264 м2 відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо.

Професійний ліцей має гуртожиток загальною площею 2126,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, 87541, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Воїнів - визволителів, 8.

Крім того, професійний ліцей має приміщення, що знаходяться за адресами: Україна, 87541, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Воїнів-визволителів, 8 та 87541, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Воїнів-визволителів, 1.

Приміщення і споруди професійного ліцею обладнані відповідно до діючих нормативів і санітарних норм та експлуатуються згідно з вимогами охорони праці, правил пожежної безпеки і санітарно-гігієнічних норм.

Згідно з п.7.9 Статуту об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у оперативному управлінні професійного ліцею.

Функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки.

На підставі зазначених положень діючого законодавства та Статуту, суд дійшов висновку, що Маріупольський професійний ліцей є державним навчальним закладом та перебуває у державній власності.

Частиною 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" унормовано, що додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом, на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень , споруд, обладнання: дотації з місцевих бюджетів; дивіденди від цінних паперів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» , об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Приписами частини 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників).

Пунктом "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції станом на момент укладення спірного договору) встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства, об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, до яких, зокрема, відноситься об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Згідно з абзацем 20 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

У відповідності до статті 25 Закону України "Про професійно-технічну освіту", професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку. Природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях і провадиться у таких формах:різні типи уроків, лекція, теоретичний семінар, практичний семінар, лабораторно-практичне заняття тощо;індивідуальне заняття учнів, слухачів;виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект);навчальна екскурсія;інші форми організації теоретичного навчання. Фізична підготовка проводиться у спеціальних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час у спортивних секціях. Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах:урок виробничого навчання в навчальному закладі;урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;інші форми професійної практичної підготовки. Професійно-практична підготовка учнів, слухачів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством.

У відповідності до частини 3.5 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року №419 професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг.

Згідно з пунктом 3.6. зазначеного Положення, виробниче навчання включає: навчання учнів, слухачів у навчально-виробничих майстернях, дільницях і полігонах, де вони послідовно набувають первинні професійні уміння і навички виконання робіт; навчання учнів, слухачів безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, полях, фермах, де вони в складі навчальних груп та учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 розділу 9 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.01.97 N 38, до інших послуг, які можуть надаватися такими закладами, відноситься здавання в оренду будівель, споруд та іншого нерухомого майна, обладнання, не пов'язаних з навчально-виховною, навчально-виробничою, науковою діяльністю, яке не погіршує соціально-побутові умови працівників закладів і установ освіти, студентської та учнівської молоді.

При цьому пп. 2 п. 8 чинної постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" також передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Суд зауважує, що зазначені норми повинні застосовуватися лише в контексті з вимогами ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання вимог зазначеної статті, не приймаються ним до уваги, оскільки вказані постанови КМУ не протирічять нормам Закону України "Про освіту", а доповнюють їх, тобто дані законодавчі акти слід застосовувати у нормативному поєднанні. У своїй сукупності вони становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна у спірному випадку.

При цьому суд зазначає, що, забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого визначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню, а відтак мета вказаної частини ст. 63 Закону України "Про освіту" полягає у недопущенні такого використання об'єкту освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак буде суперечити призначенню такого об'єкта з огляду на освітній, навчально-виховний, навчально-виробничий, науковий характер діяльності закладу освіти.

У відповідності до ст. 4 Закону України Про загальну середню освіту систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

За приписами ст. 44 Закону України Про загальну середню освіту матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України.

Відповідно до положення "Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563 (в редакції, яка була чинною на момент укладання спірного Договору оренди), навчально-виховним процесом є система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Із приписів частини 5 ст. 63 України "Про освіту" дійсно вбачається, що законодавець, унормовуючи правові засади користування та статус майна об'єктів освіти і науки, передбачив можливість їх використання виключно за їх цільовим призначенням. Тим самим визначивши, що в будь якому випадку мета використання як самого об'єкту освіти і науки, так і його підрозділу повинна узгоджуватись з метою їх створення, тобто мати тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом. З точки зору мети прийняття Закону України "Про освіту" доцільність відповідного застереження в Законі не зводиться суто до закріплення на законодавчому рівні обмеження використання державного майна, а полягає у закріпленні вільного доступу будь якої особи у здобутті освіти не тільки належної якості, а і у створених для цього державою належних умовах. Фактично передбачається, що навчально виховний процес повинен будуватись за таким принципом, при якому кожне приміщення побудоване державою в навчальних цілях повинно бути використано об'єктом освіти або сприяти останньому у освітній діяльності за своїм цільовим призначенням задля формування як гідних умов отримання особою освітніх послуг, так і створенні умов для повної реалізацїї її здібностей, таланту, всебічного розвитку (ст.6 Закону). При цьому перебування приміщення в статусі "тимчасо вільного" як умови його передання в оренду для отримання додаткових коштів, не передбачає можливість його використання всупереч меті його першочергового призначення - сприяння всебічному розвитку людини, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями та інше.

Крім того, спірне нерухоме майно використовується не за призначенням (у зв'язку з його орендуванням) вже тривалий час, принаймні з 15.08.2008р. - дати укладення договору оренди, і таке тривале невикористання приміщення у навчально-виховній діяльності не можна вважати "тимчасовим" у розумінні згаданого підпункту 2 пункту 8 Переліку.

Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01 (далі - Державні санітарні правила), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2).

Пунктом 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001р. передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, законом дозволяється надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, лише у разі, коли передається з метою, що не суперечить навчально-виховному процесу.

Приймаючи до уваги, що спірне орендоване приміщення є об'єктом освіти і, відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту", не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, суд дійшов висновку, що невикористання ліцеєм спірних приміщень не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом самого навчального закладу.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній дозвіл Міністерства освіти і науки України на укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3499/2008 від 15.08.2008р.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» встановлено, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ Фірма Технотрон (код ЄДРПОУ 20335760) є виробництво неелектричних побутових приладів (основний), механічне оброблення металевих виробів, виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Приймаючи до уваги, що невикористання ліцеєм спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом самого навчального закладу, а за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3499/2008 від 15.08.2008р. вказане майно передано в оренду для розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, тобто для здійснення підприємницької діяльності, що суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3499/2008 від 15.08.2008р., а також договору № 8 від 26.10.2015р. та договору № 9 від 16.11.2016р. (які є невід'ємними частинами договору № 3499/2008 від 15.08.2008р.).

Статтею 216 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 р., якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Оскільки вимоги про припинення зобов'язання за спірним Договором оренди на майбутнє та зобов'язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення та повернути його позивачу є похідними від вимоги про визнання договору недійсним, господарський суд дійшов висновку, що ці вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - звільнити та повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Керуючись принципом розумності, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення 14-денного строку з моменту набрання рішенням законної сили для повернення відповідачем 2 державного майна - нежитлові вбудовані приміщення учбових майстерень (надалі - майно) площею 137,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів, буд. 1, вартістю 412012 грн. 00 коп.- балансоутримувачу (Маріупольському професійному ліцею).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір, у відповідності до ч.2 ст. 49 ГПК України, пункту 4.7. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", покладається на відповідачів, з огляду на їх неправильні дії, що призвели до виникнення спору та змусили прокурора звернутися до суду.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 287, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 759, ст. 761 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1-3, 173-175, ч. 2 ст. 180, ст.ст. 283 Господарського кодексу України; ст.ст. 2, 4, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст. 25 Закону України «Про професійно-технічну освіту, ст. 44 Закону України Про загальну середню освіту , ст.ст. 18, 28, 29, ч. 4 ст. 61, ст. 63 Закону України Про освіту , ст.ст.1 -3, 4, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» , м.Маріуполь, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3499/2008 від 15.08.2008р. та зобов'язання звільнити та повернути майно - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди № 3499/2008 від 15.08.2008р., договір № 8 від 26.10.2015р. та договір № 9 від 16.11.2016р. (які є невід'ємними частинами договору №3499/2008 від 15.08.2008р.), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (ідентифікаційний код 13511245) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» (ідентифікаційний код 20335760), предметом якого є нежитлові вбудовані приміщення на другому поверсі будівлі учбових майстерень для розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, загальною площею 137,2 кв.м. за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів (Приморська), буд. 1, що перебуває на балансі Маріупольського професійного ліцею, вартість якого становить 412012 грн. 00 коп.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» (87529, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Приморська, 1, код ЄДРПОУ 20335760) звільнити та повернути протягом 14 днів з моменту набрання рішенням законної сили за актом приймання-передачі передані в оренду згідно договору від 15.08.2008р. нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі Маріупольського професійного ліцею площею 137, 2 кв.м. вартістю 412012 грн. 00 коп., розташовані за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів (Приморська), буд. 1, що перебуває на балансі Маріупольського професійного ліцею, вартість якого становить 412012 грн. 00 коп. балансоутримувачу, Маріупольському професійному ліцею (87541, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів, будинок 8, код ЄДРПОУ 02542774).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» (87529, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Приморська, 1, код ЄДРПОУ 20335760) на користь прокуратури Донецької області, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6; р/р 35216066016251, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 13511245) на користь прокуратури Донецької області, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6; р/р 35216066016251, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.08.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко