Постанова

від 27.09.2017 по справі 905/1266/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.09.2017р. справа №905/1266/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від прокуратури: від позивача:не з'явився не з'явився від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_4 - за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків на рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. по справі№ 905/1266/17 (суддя Мельниченко Ю. С.) за позовомМаріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до відповідача 1 та відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Технотрон", м. Маріуполь, Донецька область провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити та повернути майно

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська місцева прокуратура № 2 Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків (далі - Відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Технотрон", м. Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач 2) з позовом про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити та повернути майно.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. (повний текст підписано 28.08.2017р.) по справі № 905/1266/17 позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України задоволено.

Визнано недійсним договір оренди № 3499/2008 від 15.08.2008р., договори № 8 від 26.10.2015р.; № 9 від 16.11.2016р. (які є невід'ємними частинами договору №3499/2008 від 15.08.2008р.), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» , предметом якого є нежитлові вбудовані приміщення на другому поверсі будівлі учбових майстерень для розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, загальною площею 137,2 м 2 . за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів (Приморська), буд. 1, що перебуває на балансі Маріупольського професійного ліцею, вартість якого становить 412' 012,00 грн.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» звільнити та повернути протягом 14 днів з моменту набрання рішенням законної сили за актом приймання-передачі передані в оренду згідно договору від 15.08.2008р. нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі Маріупольського професійного ліцею площею 137, 2 кв.м. вартістю 412' 012,00 грн, розташовані за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів (Приморська), буд. 1, що перебуває на балансі Маріупольського професійного ліцею, вартість якого становить 412' 012,00 грн балансоутримувачу, Маріупольському професійному ліцею.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» на користь прокуратури Донецької області, м. Маріуполь судовий збір в сумі 1' 600,00 грн.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 1' 600,00 грн.

Відповідач 1, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. по справі № 905/1266/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Маріупольській місцевій прокуратурі № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що господарський суд першої інстанції під час ухвалення спірного рішення дійшов помилкових висновків щодо правової природи та суті спірних правовідносин, та плутаючи принципово різні поняття, такі як об'єкт оренди та об'єкт освіти і науки , безпідставно та необґрунтовано застосував норми матеріального права, зокрема ст. 63 Закону України Про освіту , ст. 5 Закону України Про приватизацію державного майна , ДСанПІН 5.5.2.008-01, які в даному випадку, виходячи з аналізу та юридичної визначеності спірних правовідносин, застосуванню не підлягають.

Окрім того, в апеляційній скарзі, відповідач 1 посилається на те, що укладання договору оренди № 3499/2008 від 15.08.2008р. нежитлових приміщень площею 137, 2 м 2 . вартістю 412' 012,00 грн, розташовані за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів (Приморська), буд. 1, не тільки не порушило норми Законів України Про освіту та Про загальну середню освіту , але й відбулось у чіткій відповідності до вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна , внаслідок чого у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області були наявні всі законні передумови та належні правові підстави для укладання договору оренди № 3499/2008 від 15.08.2008р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Технотрон" та передачі в оренду спірних нежитлових приміщень.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді - Зубченко І. В., Марченко О. А.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2017р. до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області надійшло пояснення б/н від 26.09.2017р. до апеляційної скарги, яке було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Представник прокуратури та позивача у судове засідання не з'явились, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомили.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та зазначеному вище пояснені до останньої.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Технотрон" у судове засідання не з'явився, втім, відповідач 2 надіслав до апеляційного суду клопотання № 77 від 21.09.2017р., у якому звернувся до судової колегії з проханням про здійснення розгляду справи за відсутності повноважного представника відповідача 2. Окрім того, у зазначеному клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Технотрон" зазначило, що повністю підтримує доводи викладені в апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників прокуратури, позивача та відповідача 2, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.08.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» (далі - орендар) був укладений договір №3499/2008 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого (в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення учбових майстерень (надалі - майно) площею 137,2 кв.м., які розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-визволителів, буд. 1, що знаходиться на балансі Маріупольського професійного ліцею (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.06.2015р. і становить за незалежною оцінкою 412012 грн. (чотириста дванадцять тисяч дванадцять) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2015р. - 5248,25 грн.

Орендна плата з серпня 2015р. щомісяця корегується на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України (п.3.3. в редакції договору № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008).

Відповідно до п. 3.6. договору (в редакції договору № 9 від 16.11.2016р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008) з 01.01.2016р. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 5.1. договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Орендар зобов'язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 15 серпня 2008р. до 10 серпня 2009р. включно.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. (п. 10.10 договору).

Додатковою угодою № 3 від 12.08.2010р. та договорами № 5 від 10.09.2012р., № 7 від 03.09.2013р. та № 8 від 26.10.2015р. продовжувався строк дії вищезазначеного договору. Так, договором № 8 від 26.10.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2008р. № 3499/2008 строк дії договору було продовжено до 04.08.2018р. включно.

Зазначений договір та усі договори про внесення змін до нього підписані представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія акту приймання-передавання від 15.08.2008р., відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Технотрон» прийняло державне майно - нежитлові вбудовані приміщення учбових майстерень площею 137,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Маріуполь, вул. Приморська, 1, та знаходяться на балансі Маріупольського професійного ліцею, з метою розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, відповідно до договору оренди № 3499/2008р. від 15.08.2008р. Вказаний акт приймання-передавання підписаний та скріплений печатками обох сторін та балансоутримувачем без зауважень.

Ухвалюючи спірне рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки спірне майно передано в оренду для розміщення виробництва індикаторів температури для газових плит, тобто для здійснення підприємницької діяльності, тоді як вимогами чинного законодавства передбачено, що спірне орендоване приміщення є об'єктом освіти і не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставою позову, з посиланням на частину 5 статті 63 Закону України "Про освіту", частину 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", позивач вказує на незаконну передачу в оренду приміщень державного навчального закладу для здійснення діяльності, що не пов'язана з навчально-виховним процесом.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 названого Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз'яснено у пункті 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" (у редакції дійсній на час укладення договору оренди спірних приміщень) визначено, що заклади освіти, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти.

Статтею 61 цього ж Закону встановлено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

При цьому, частиною 1 статті 63 зазначеного Закону передбачено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством, а в частині 5 цієї статті встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

З вказаної норми права вбачається, що об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (редакція якої була дійсна на момент укладення оспорюваного договору) передбачено, що загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації, крім іншого, і об'єкти освіти.

З огляду на той факт, що спірні орендовані приміщення на момент укладення договору перебували на балансі Маріупольського професійного ліцею, які є об'єктом освіти і, відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту", не можуть використовуватися не за призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, висновок суду першої інстанції визнається правомірним стосовно того, що невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Відтак, встановивши, що спірні приміщення передані в оренду відповідачу всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, висновок суду першої інстанції про невідповідність оспорюваного договору вимогам закону є правильним, внаслідок чого він підлягає визнанню недійсним.

З огляду на викладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. по справі № 905/1266/17 - без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - прокуратурі;

1 - позивачу;

1 - відповідачу 1;

1 - відповідачу 2;

1 - до справи;

1 - ГСДО;

ОСОБА_5

тел.: 702-01-54