Рішення

від 29.08.2017 по справі 923/425/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року Справа № 923/425/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - арбітражний керуючий, ОСОБА_2 - уповн. предст., дов. від 28.08.2017р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест "Генічеськагробуд",

м. Генічеськ Херсонської області

до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області

про скасування свідоцтва про право власності

Описова частина рішення . Провадження у справі порушено суддею Пригузою П.Д. 18.05.2017р. Ухвалою від 08.06.2017р. задоволено самовідвід судді Пригузи П.В., справу передано на повторний автоматизований розподіл. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу №923/425/17 розподілено судді Павленко Н.А. Ухвалою від 12.06.2017р. справа прийнята до провадження суддею Павленко Н.А.

Провадження у справі порушено за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Трест "Генічеськагробуд" до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області з вимогою про скасування свідоцтва про право власності від 28.08.2002р., видане Щасливцевською сільською радою Кобиляцькому споживчому товариству "Будівельник" на будівлю котеджу, зареєстрованого 28.08.2002р. в КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" за номером 45.

Позов обґрунтовано твердженням про те, що рішення виконавчого комітету №107 від 28.02.2002р. Щасливцевської сільської ради, яке було підставою для видачі Кобиляцькому споживчому товариству "Будівельник" свідоцтва про право власності на будівлю котеджу, скасовано рішенням № 22, прийнятим 28.04.2006р. Щасливцевською сільською радою за наслідками розгляду протеста прокурора Генічеського району Херсонської області, як таке, що не відповідає закону. У зв'язку з цим, на думку позивача, свідоцтво про право власності, видане на підставі рішення, яке згодом скасовано, також підлягає скасуванню.

ВАТ "Трест "Генічеськагробуд" в позові зазначає, що подальше відчуження майна, що належить позивачу, стало можливим тому, що не було проведено скасування свідоцтва про право власності на будівлю котеджу.

Як на правові підстави позовних вимог позивач послався на ст.321 ЦК України та ст.16 ЦК України щодо права особи на судовий захист своїх прав та законних інтересів.

У заяві, що надійшла до суду 18.07.2017р. за вх.№2/2823/17, позивач вказав про вчинення описки у тексті позовної заяви в частині визначення номеру, за яким було зареєстроване спірне свідоцтво у книзі №1 Генічеським БТІ. Виправляючи цю описку, просить суд скасувати свідоцтво про право власності від 28.08.2002р., видане Щасливцевською сільською радою Кобиляцькому споживчому товариству "Будівельник" на будівлю котеджу, зареєстроване 28.08.2002р. в КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" за номером 52.

Учасники процесу повідомлялись про час та місце розгляду справи шляхом надсилання копій ухвал суду від 12.06.2017р. про призначення справи до розгляду у судовому засіданні 26.06.2017р., від 26.06.2017р., якою розгляд справи відкладався до 11.07.2017р.. від 11.07.2017р. про відкладення розгляду справи до 18.07.2017р., від 18.07.2017р., якою строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено до 28.08.2017р.

У судовому засіданні 28.08.2017р. оголошувалась перерва до 12год. 30хв. 29.08.2017р.

Ухвала суду від 12.06.2017р., надіслана на адресу Споживчого товариства "Кобеляцьке споживче товариство "Будівельник", повернулася до суду з довідкою Укрпошти "за незапитом". Ухвала від 26.06.2017р. повернута до суду з довідкою "за закінченням терміну зберігання".

У письмовому відзиві, отриманому судом 11.07.2017р. за вх.№2/2711/17, Щасливцевська сільська рада не заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що рішення ради, на підставі якого було видано оспорюване свідоцтво, скасоване, свідоцтво, в свою чергу, є похідним документом від скасованого рішення. Також у тексті відзиву рада звернулась з клопотанням про розгляд справи без участі її представника.

У судовому засіданні 28.08.2017р. представником позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з відомостями якого 24.12.2010р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Споживчого товариства Кобеляцького споживчого товариства "Будівельник", код ЄДР 30951349.

У клопотанні, наданому у судовому засіданні 29.08.2017р., позивач просив суд виключити з числа учасників судового провадження третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 товариство Кобеляцьке споживче товариство "Будівельник" у зв'язку з припиненням цієї юридичної особи.

Неявка представника відповідача 29.08.2017р., нереалізація ним права на участь у судовому засіданні не унеможливлює розгляд справи № 923/425/17, не є підставою для відкладення розгляду справи з огляду на клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд встановив:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого судом, 24.10.2010р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Споживчого товариства Кобеляцького споживчого товариства "Будівельник" , код ЄДР 30951349, у зв'язку з визнанням банкрутом.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, з дня внесення запису до ЄДР про припинення юридичної особи така юридична особа є такою, що припинилася та у зв'язку з цим втратила цивільну дієздатність.

Ухвалою суду від 18.05.2017р. про порушення справи, прийнятою суддею Пригузою П.Д., до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3 товариство "Кобеляцьке споживче товариство "Будівельник", ідентифікаційний код 30951349, з огляду на те, що рішення, яке буде прийняте у справі, може вплинути на права та обов'язки цієї юридичної особи.

Рішення, що буде прийняте у справі, не може вплинути на права та обов'язки юридичної особи, яка припинилася, оскільки особа втрачає здатність мати цивільні права та обов'язки, відтак, така особа підлягає виключенню зі складу учасників господарського процесу.

На підставі викладеного суд виключає зі складу учасників господарського процесу у справі №923/425/17 залучене в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 товариство "Кобеляцьке споживче товариство "Будівельник", ідентифікаційний код 30951349.

Наказом Регіонального відділення по Херсонській області Фонду державного майна №95 від 05.02.1996р. прийнято рішення про видачу дозволу на приватизацію об'єкта обласної комунальної власності - тресту "Генічеськагробуд" шляхом акціонування.

До плану приватизації державно-кооперативного проектно-промислово-будівельного тресту "Генічеськагробуд", затвердженого 11.07.1996р. РВ ФДМ України, увійшло, між іншим, незавершене будівництво на підприємстві, у т.ч. пансіонат "Строитель" (п.3.11-3.12 Плану).

20.09.1995 року Генічеською районною радою народних депутатів Генічеського району Херсонської області на підставі рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10 жовтня 1995 року №88 тресту Генічеськагробуд для пансіонату "Строитель" на Арабатській стрілці було надано у постійне користування 9,87 гектарів землі для оздоровлення громадян, що підтверджується державним актом серії 1-ХС №001868.

Виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради 28.08.2002р. прийнято рішення №107 про оформлення права власності на будівлю котеджу по вул.Набережній, 32 в с.Генгірка за Кобеляцьким споживчим товариством "Будівельник" на праві колективної власності (а.с.13).

На підставі цього рішення Кобеляцькому споживчому товариству "Будівельник" 28.02.2002р. видано свідоцтво, в якому вказано, що об'єкт в цілому - будівля котеджу "Д", який розташований в с.Генгірка на вул.Набережній, 32, дійсно належить Кобеляцькому споживчому товариству "Будівельник" на праві колективної власності, складається з однієї будівлі (а.с.107).

Як свідчить запис на зворотному боці свідоцтва, право власності на об'єкт 28.02.2002р. зареєстровано в Генічеському бюро технічної інвентаризації вчиненням запису в реєстровій книзі №1 за реєстровим №52.

Позивач зазначає, що в подальшому на підставі вказаного свідоцтва Кобеляцьким споживчим товариством "Будівельник" було вчинено відчуження будівлі котеджу. На підтвердження цього ним надано копію договору купівлі-продажу, укладеного 25.10.2002р. між Кобеляцьким споживчим товариством "Будівельник" та ОСОБА_4, будівлі котеджу площею 122 кв.м., що знаходиться у Генічеському районі Херсонської області, с.Генгірка, вул.Набережна, 32.

В наступному, за твердженням позивача, вказане майно було предметом декількох правочинів.

13.04.2006р. прокурором Генічеського району було внесено протест на рішення виконавчого комітету №107 від 28.08.2002р. "Про оформлення права власності на будівлю котеджу" з вимогою про його скасування. У протесті зазначалося, що перевіркою встановлено, що об'єкт - котедж "Г" віднесено до другої черги будівництва, який прийнятий в експлуатацію лише робочою комісією, що не дає підстав на оформлення права власності на цілісний об'єкт та експлуатацію будівлі.

За результатами розгляду протесту прокурора Щасливцевською сільською радою 28.04.2006р. прийнято рішення, яким протест прокурора задоволено, рішення виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №107 від 28.08.2002р. "Про оформлення права власності на будівлю котеджу за адресою:с.Генгірка, вул.Набережна, 32 за Кобеляцьким споживчим товариством "Будівельник" на праві колективної власності" скасовано.

Скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності, на думку позивача, є підставою для скасування свідоцтва про право власності, виданого на підставі цього рішення Кобеляцькому споживчому товариству "Будівельник" .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За текстом позовної заяви позивач зазначає:

"Всі наведені вище факти відчуження майна ВАТ "Трест "Генічеськагробуд" стало можливим лише тому, що після скасування рішення Щасливцевською сільською радою не було скасовано видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності і з використанням цих свідоцтв укладались договори відчуження майна позивача всупереч закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні".

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду із даним позовом позивачем визначено захист його речових прав на майно - будівлю котеджу за адресою: Генічеський район, с.Генгірка, вул.Набережна, 32.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 та ч.4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування розглядають та приймають рішення з питань, віднесених до їх компетенції, та у спосіб, визначений законом.

У зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, яке має ознаки ненормативного акта, виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Прийняття відповідного акта є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків, зокрема юридичних осіб, приватного права.

Прийняте виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради рішення №107 від 28.08.2002р. стало підставою виникнення права власності Кобеляцього споживчого товариства "Строитель" на будівлю котеджу за адресою: Генічеський район, с.Генгірка, вул.Набережна, 32.

Реалізація рішення виконавчого комітету відбулась шляхом видачі Кобеляцькому споживчому товариству свідоцтва про право власності. Порядок видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно на час його видачі регулювалось Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445.

Свідоцтво про право власності, видане на підставі рішення органу місцевого самоврядування, є документом, який посвідчує право власності і видається на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Предметом позову у цій справі є скасування свідоцтва про право власності, обставиною, з якою позивач пов'язує підставність заявленої вимоги, у позовній заяві наведено скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано спірне свідоцтво про право власності.

Позивач вважає, що належним доказом свідчення незаконності рішення №107, прийнятого виконавчим комітетом 28.08.2002р., є протест прокурора Генічеського району від 13.04.2006р. та рішення №22 Щасливцевської сільської ради від 28.04.2006р., прийняте за результатами розгляду протесту прокурора Генічеського району від 13.04.2006р., яким скасовано рішення №107 від 28.08.2002р. виконавчого комітету.

Незаконність свідоцтва про право власності, на думку позивача, є наслідком незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого воно видане, та у зв'язку з цим підлягає скасуванню.

Конституційний Суд України в п.5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сел, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних актів належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їх виконання.

У зв'язку з прийняттям цих рішень (актів ненормативного характеру) виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, оформлення та отримання свідоцтва про право власності.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказує, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Прийняття Щасливцевською сільською радою рішення №22 від 28.04.2006р. про скасування рішення виконкому Щасливцевської сільської ради №107 від 28.08.2002р. не можна ототожнити з визнанням цього акту недійсним з мотивів невідповідності Конституції або законам України. Не вважається таким доказом і протест прокурора Генічеського району, за наслідками розгляду якого прийнято рішення сільради № 22 від 28.04.2006р.

За позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.07.2017р. у справі №3-911гс16, рішення суб'єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної або юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких грунтується позов, мають приватноправний характер. У такому випадку, вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підгрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Поданим позовом позивачем оспорюється речове право Кобеляцького споживчого товариства "Будівельник" на будівлю котеджу, яке виникло у нього на підставі рішення виконкому Щасливцевської сільської ради №107 від 28.08.2002р. та реалізоване отриманням свідоцтва про право власності на вказане майно.

Крім того, слід зазначити, що позивачем у справі з таким предметом може виступати особа, речові права якої порушено. Проте, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що право власності на будівлю котеджу у нього виникло до прийняття оспорюваного рішення виконкому сільради.

Представником позивача підтверджено у судовому засіданні, що будівля котеджу, свідоцтво про право власності на яку оспорюється, увійшла до плану приватизації як незавершене будівництво у складі пансіонату "Строитель", не приймалася державною комісією до експлуатації, ВАТ "Трест "Генічеськагробуд" право власності на цю будівлю не оформлялося та документи не отримувалися.

Отже, скасування свідоцтва про право власності на будівлю котеджу у позові пов'язувалось тільки з незаконністю рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого воно видане. Проте, за викладеного, недійсність цього рішення з підстав невідповідності законам України не визнана у встановлених законом способу та порядку.

Позивачем не наведено інших, ніж вказано, підстав для визнання свідоцтва про право власності незаконним та його скасування.

Відтак, позов про скасування свідоцтва про право власності на наведених у позовній заяві підстав суд визнає необгрунтованим.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Обрання способом захисту вимоги щодо оспорення акту ненормативного характеру, прийнятого суб'єктом владних повноважень, за п.10.ч.2 ст.16 ЦК України за правилами господарського судочинства можливе, якщо метою такої позовної вимоги є оспорення цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єктом владних повноважень (постанова ВСУ від 05.07.2017р. у справі №3-911гс16).

Верховним Судом України у постанові від 30.09.2015р. у справі №3-533гс15 у розвиток позиції, викладеної у постанові від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, зазначено, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування не виконує функцій захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин ( у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували визнання недійсним рішення виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №107 від 28.08.2002р. у встановлений законом спосіб, позивачем не наведено підстав і для визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю котеджу, як документу, що виданий на реалізацію названого рішення виконкому.

Позивачем не визначено, яким чином бажаний результат у справі призведе до захисту або відновлення його прав.

Вимога про скасування свідоцтва про право власності за підстав, викладених у позові, є необгрунтованою нормами матеріального права та такою, що не відповідає способу захисту порушених прав позивача, оскільки не забезпечує їх реального захисту.

Надана позивачем копія свідоцтва на нежилі будівлі пансіонату "Строитель", видане виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради 19.04.2002р., за текстом якого визначено, що воно посвідчує, що об'єкт в цілому пансіонат "Строитель", який розташований в с.Генгірка по вул.Набережній, 32 дійсно належить Дочірньому підприємству "Пансіонат "Строитель" ВАТ "Трест Генічеськагробуд" і складається з дванадцяти будівель, не приймається судом як належний доказ, що мав би підтвердити право власності позивача на будівлю котеджу, свідоцтво про право власності на яку оспорюється, оскільки воно не містить відомостей, що спірний об'єкт є складовою частиною пансіонату "Строитель" - однією із дванадцяти будівель. Вказане свідоцтво видане Дочірньому підприємству "Пансіонат "Строитель" ВАТ "Трест Генічеськагробуд" на реалізацію рішення Щасливцевської сільської ради №45 від 18.04.2002р. Проте, за захистом прав із вказаним позовом звернулося ВАТ "Трест "Генічеськгаробуд". Майнові права Дочірнього підприємства "Пансіонат "Строитель" ВАТ "Трест Генічеськагробуд" не є предметом розгляду у цій справі.

Також суд зазначає наступне.

Оспорюване свідоцтво видане на будівлю котеджу "Д", яка розташована у с.Генгірка по вул.Набережній, 32. Проте, інших ідентифікуючих ознак об'єкту свідоцтво не містить. На вимогу суду щодо доведення, що спірний об'єкт дійсно є складовою незавершеного будівництва пансіонату "Строитель", а тому позивач може мати речові права та обов'язки щодо цього майна, іншими належними доказами не доведено.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодекс України, на яку посилається позивач, як на правову підставу позовної вимоги, встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Вказане закріплено в ст. 328 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Витребування майна, як спосіб захисту прав власника, передбачено ст. ст. 387 - 389 Цивільного кодексу України.

За викладених встановлених обставин та з урахуванням наведених норм суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При прийнятті рішення суд розподіляє судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України.

Судові витрати покладаються на позивача.

До судових витрат відноситься судовий збір.

Ухвалою суду від 18.05.2017р. про порушення справи суд відстрочив сплату позивачем судового збору до ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи.

Судовий збір за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру у 2017р. відповідно до Закону України "Про судовий збір" становить 1600грн.

З позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню 1600грн. судового збору.

Керуючись ст.44-49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Генічеськагробуд", Херсонська область, м. Генічеськ, просп.Миру, 51, код ЄДР 01352965 в доход Державного бюджету України 1600грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.08.2017р.

Суддя Н.А. Павленко