Постанова

від 22.08.2017 по справі 904/1890/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 року Справа № 904/1890/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., - доповідача

суддів: Чус О.В., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з'явились.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 року

у справі № 904/1890/17

за позовом ОСОБА_1, с. Романків Обухівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеар", м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково.

Відмовлено позивачу у задоволенні вимоги щодо встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР" (49000, м. Дніпро, пр. Карла Маркса, 54Б, ЄДРПОУ 31958900) провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР" (ЄДРПОУ 31958900) у зв'язку з виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.1998р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР" (ЄДРПОУ 31958900).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань та не вчинив дії, передбачені законодавством, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товариства (вихід позивача - ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР"), вимога позивача щодо зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР" провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах ТОВ "КЛЕАР" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" не підлягає задоволенню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам, встановленим ст.20 ГК України та ст.16 ЦК України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1, звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі позивач стверджує, що встановлення факту виходу зі складу учасників - є передбаченим у ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України способом захисту позивача щодо припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.17р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

18.08.17р. від позивача надійшло клопотання в якому просить, зокрема, розглянути дану справу за відсутності позивача (скаржника) .

Представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР", яке 25.03.2002р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 1 224 120 0000 013707.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.20-24) учасниками ТОВ "КЛЕАР" є ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду - 5 600,00грн.), ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду - 4 200,00грн.), ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду - 4 200,00грн.).

Розмір статутного капіталу ТОВ "КЛЕАР" складає 14 000,00грн.

29.07.2016р. ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "КЛЕАР" та його учасників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 із заявою, яка нотаріально завірена 20.07.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Л.М., про вихід зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" 01.11.2016р. та про виплату вартості частини майна товариства, пропорційно до частки у статутному капіталі в порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Вищевказана заява відправлена поштою пріоритетним рекомендованим листом з повідомленням 29.07.2016р. Конверт із даною заявою повернутий відділом поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно поштового повідомлення №5003601871065 та №5003601843819 лист із заявою 20.12.2016р. отримав учасник ТОВ "КЛЕАР" ОСОБА_3 особисто.

Проте, відповідачем не вжито дій щодо виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" та не зареєстровано зазначені вище зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що і стало причиною спору.

Згідно до ч.1 ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частинами 1, 2 ст. 100 ЦК України передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі; учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який

не може перевищувати одного року.

Згідно положень ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; вийти у встановленому порядку з товариства.

У розумінні ч.1 ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю з товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Абзацом 5 частини 1 статті 88 ГК України визначено, що учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Згідно пункту в) частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Підставою для виходу з товариства з обмеженою відповідальністю є заява учасника, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

За змістом абз.1 п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Отже, учасник товариства наділений корпоративними правами, у тому числі правом виходу зі складу учасників товариства, незалежно від згоди товариства чи інших його учасників та незалежно від того, чи скликались з цього питання загальні збори та чи було прийнято відповідне рішення.

Відтак, моментом виходу учасника з товариства є дата спливу передбаченого ст. 148 ЦК України трьохмісячного строку з дати повідомлення учасником товариства про свій вихід. Матеріалами справи підтверджується, що 20.07.2016р. позивач нотаріально оформив заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" та 29.07.2016р. надіслав цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача і учасників ТОВ "КЛЕАР". Проте, відповідачем не вжито дій щодо виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" та не зареєстровано зазначені вище зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, позивачем вжито всі, передбачені законодавством, дії для подання заяви про вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ Клеар .

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.

Положенням ч.2 п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. визначено, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Правильними визнає колегія висновки суду щодо не виконання відповідачем своїх зобов'язань та не вчинення дії, передбаченої законодавством, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товариства (вихід позивача - ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР"), відтак, вимога позивача щодо зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕАР" провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах ТОВ "КЛЕАР" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР" є обґрунтованою.

Щодо доводів позивача про встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "КЛЕАР", колегія суддів враховує наступне.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Проте, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам, встановленим ст.20 ГК України та ст.16 ЦК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції правомірним, прийнятим за умов повного та всебічного розгляду наявних у справі доказів, у зв'язку з чим передбачені ст.104 ГПУ України підстави для його зміни чи/або скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017р. у справі №904/1890/17 - залишити без змін .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов